1. Сутність категорій віктимність, віктимізація, віктимна поведінка і їх взаємозв'язок



Скачати 13,34 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір13,34 Kb.

"Сутність категорій віктимність, віктимізація, віктимна поведінка і їх взаємозв'язок. Психологічні чинники і механізми становлення віктимної  поведінки  підлітків.”

1. Сутність категорій віктимність, віктимізація, віктимна поведінка і їх взаємозв'язок.

  • Віктимологія (лат. victima - жертва, грец. logos - наука) - науковий напрямок, в основі якого лежить концепція, згідно з якою роль жертви злочину зумовлена специфічними особистісними, характерологічними і моральними якостями, рисами потерпілого, його соціокультурними особливостями, взаємовідносинами з соціальним (в тому числі, злочинним) середовищем, та певною роллю в механізмі вчинення злочину.

Віктимологія – наука про жертву.

  • Предметом віктимології є поведінка жертви (віктимна поведінка)
  • Об'єктом є сама жертва, тобто окрема особистість чи група людей, яким було завдано певної шкоди: фізичної, психологічної, емоційної або моральної.

Загальна теорія віктимології вивчає :

  • - закономірності проявів віктимності в сучасному світі;
  • - феноменологічні і етіологічні характеристики віктимності;
  • - включаючи роль і значення соціальних процесів віктимізації;
  • - аналіз системних взаємозв'язків між різними видами віктимності на різних рівнях соціального узагальнення;
  • - загальні характеристики жертв;
  • - типологію жертв;
  • - механізми становлення індивідуальної віктимної поведінки;
  • - теоретичні проблеми віктимологічної профілактики соціально-негативних проявів;
  • - створення і реалізацію концепцій віктимологічні планування і прогнозування.

Для вирішення такого широкого спектру завдань дослідники -віктимологи вивчають:

  • - жертву;
  • - віктимізацію;
  • - зв’язок між жертвою
  • і злочинцем;
  • - віктимну поведінку.

Імовірність стати жертвою залежить від особливого феномена - віктимності.

  • Віктимність - придбані людиною фізичні, психічні та соціальні риси і ознаки, які можуть зробити її схильною до перетворення в жертву. Кожна особистість може бути оцінена: наскільки велика ймовірність її перетворення в жертву. Ця ймовірність визначає віктимність людини (чим більше ймовірність, тим вище віктимність).
  • Віктимність - властивість певної особистості, соціальної ролі або соціальної ситуації, яка провокує або полегшує злочинну поведінку.

Рівень віктимності може змінюватися.

За ступенем зв'язку зі злочинною поведінкою виктимность може виявлятися в двох основних формах:

  • - Евентуальна (лат. «Евентус» - випадок);
  • - Децідівна (лат. «децідо» - рішення).
  • Евентуальна віктимність означає можливість при нагоді, за відомих обставин, при певній ситуації стати жертвою злочину і включає в себе причинно обумовлені і причинно згідні девіації. Характеристики евентуальної віктимності в основному визначаються частотою віктимізації певних верств і груп населення і закономірностями, властивими такій віктимізації.
  • Децідивна віктимність охоплює стадії підготовки і прийняття допоміжного рішення, та й саму віктимну активність, включає в себе доцільні та ціле обумовлені девіації. На думку психологів, люди, свідомо чи несвідомо обираючи соціальну роль жертви (установка на безпорадність, низька самооцінка, заляканість і пр.), постійно залучаються до різні криміногенних кризових ситуацій з підсвідомою метою отримати якомога більше співчуття, підтримки з боку, виправданості рольової позиції жертви.

Таким чином, між категоріями жертва, віктимність, віктимна поведінка і віктимізація існують тісні взаїмопов'язані зв'язки .

  • Якщо віктимізація не відбулася, індивід не піддався яким-небудь стражданнням і, отже, не може вважатися жертвою. У свою чергу віктимізація, жертовність найчастіше виникає в силу віктимності особистості та її віктимної поведінки. Індивід може стати жертвою в силу збігу обставин (ситуаційна віктимність), певного соціально-правового статусу (рольова віктимність), або в силу певних особистісних якостей або психоемоційних станів віктимогенного характеру (особистісна віктимність).

2. Психологічні чинники і механізми становлення віктимної поведінки підлітків.

  • Аналізувати типові випадки дитячої віктимізації в школі, необхідно щоб визначити їх конкретні причини:
  • - за яких обставин дитина може постраждати через несприятливого збігу обставин;
  • - коли головну роль відіграють особливості обставин, а коли головну роль грає сприяє або провокує - тобто чисто віктимна - поведінка самого школяра.

У сучасній психологічній науці під час аналізу конфліктів, агрессогенних і криміногенних ситуацій досить чітко виділяються два основні підходи :

  • - Один з них акцентує увагу на характеристиках ситуацій та зовнішніх об'єктивних обставинах;
  • - Інший - на якостях особистості, тобто на суб'єктивних чинниках делікту.

Тому в механізмі шкільної віктимізації дитини беруть участь як мінімум чотири компоненти:

  • - ситуативні чинники віктимогенного характеру - наприклад, випадкові пошкодження або участь у колективній бійці;
  • - віктимогенні індивідуально-психологічні особливості дитини (агресивність, конфліктність, зухвалість, нахабство, або ж тривожність, боязкість, невпевненість у собі, знижений рівень самооцінки та ін;)
  • специфічний психоемоційний стан дитини (емоційна збудженість або ж пригніченість, стомленість, фрустрація та ін; )
  • - віктимна (віктимогенна) поведінка (провокування конфліктів, бійок або навпаки, демонстрація нерішучості, невпевненості і т . д.)

Найбільш складною є проблема наявності у багатьох школярів ознак особистісної віктимності.

Можна виділити:

  • - Іміджеву віктимність;
  • - Статусну віктимність;
  • - Рольова віктимність;
  • - Гендерну віктимність;
  • - Расова чи національна віктимність.
  • У цілому необхідно відзначити, що окремі види віктимності дітей та підлітків «в чистому вигляді» практично не зустрічаються. Часто зустрічається складне «нашарування» кількох видів дитячої віктимності.

Таким чином, встановлення віктимної поведінки підлітків відбувається на тлі конкретних ситуаційних обставин за наявності чотирьох складових механізму віктимізації:

  • - ситуативні чинники,
  • - віктімогенні індивідуально-психологічні особливості особистості школяра (віктимність),
  • - специфічний психоемоційний стан дитини,
  • - віктимна (віктимогенна ) поведінка

Дякую за увагу!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка