А урок засвоєння нових знань



Дата конвертації03.03.2017
Розмір20,9 Kb.
  • Новий зміст і структура трудового навчання в 5-9 класах вимагає певного переосмислення методики. Це в першу чергу стосується процесу організації та методики проведення занять відповідно до проектно-технологічного підходу та застосування інтерактивних методик в процесі трудового навчання.
  • Плануючи мету уроку потрібно передбачувати кінцевий результат:
  • 1. Розкрити учням поняття...;
  • 2. Ознайомити учнів із об’єктами технологічної діяльності;
  • 3. Розповісти учням про сутність ...;
  • 4. Навчити учнів ...;
  • 5. Перевірити знання учнів з теми ... .
  • Мета уроку, на якому основна увага буде приділятися вивченню теоретичних питань, має формулюватися так: “Засвоєння учнями понять про фізичні, хімічні й технологічні властивості матеріалів що вивчаються (деревини, металів, тканини та ін” .
  • Це означатиме, що під час уроку учні повинні глибоко осмислити дані поняття, вміти пояснити властивості матеріалів, навести приклади їх застосування.
  • Мета уроку конкретизується на основі визначених його завдань і найчастіше формулюється наступним чином:
  • а. встановити ...,
  • б. визначити...,
  • в. розробити ...,
  • г. розкрити ...
  • д. тощо.
  • Розвивальні цілі уроків також мають визначатися відповідно до можливостей дітей і конкретного навчального матеріалу. Однак вони мають бути спрямовані на цілісний розвиток особистості учня.
  • Залежно від мети уроку встановлюється тип уроку, його структура, а відповідно від цього залежать методи його проведення.
  • Найбільш поширеним варіантом типу уроку є:
  • а. урок засвоєння нових знань;
  • б. урок формування умінь та навичок;
  • в. урок комплексного застосування знань, умінь та навичок;
  • г. урок узагальнення і систематизації знань;
  • д. урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь та навичок;
  • е. комбінований урок.
  • Тип уроку «Застосування знань, умінь і навичок «доцільно застосовувати під час розробки творчих проектів та під час виконання різних лабораторно-практичних робіт.
  • Урок «Узагальнення й систематизації « має основну мету — приведення засвоєних учнями понять у струнку систему, що передбачає розкриття й засвоєння зв'язків і відносин між її елементами.

До комбінованих відносимо такі уроки, на яких ставляться і реалізуються дві чи кілька рівноцінних дидактичних цілей; наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, засвоєння знань і формування умінь і навичок застосування їх у нестандартних умовах.

  • До комбінованих відносимо такі уроки, на яких ставляться і реалізуються дві чи кілька рівноцінних дидактичних цілей; наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, засвоєння знань і формування умінь і навичок застосування їх у нестандартних умовах.

Останнім часом вчителі використовують для побудови уроків також нові форми організації навчання, застосовуючи так звані нестандартні уроки, а саме:

  • Останнім часом вчителі використовують для побудови уроків також нові форми організації навчання, застосовуючи так звані нестандартні уроки, а саме:
  • урок-вікторину,
  • урок-змагання,
  • урок-конкурс,
  • урок-громадський захист проектів,
  • інтегрований урок, тощо.
  • Три ознаки цілісного поняття
  • «Структура уроку» :
  • а. зміст (із яких елементів чи етапів складається урок),
  • б. послідовність (у якій послідовності ці елементи включаються в заняття)
  • в. зв'язок (як вони взаємозалежні).
  • Структура, тобто послідовність частин, елементів уроку, передусім, залежить від мети, типу і змісту. Тому для трудового навчання характерна багатоваріантність структури уроків.

  • Комбінований урок нерідко будується за такою схемою:
  • 1) актуалізація опорних знань і досвіду учнів;
  • 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів;
  • 3) вивчення нового матеріалу;
  • 4) первинне закріплення;
  • 5) практична робота;
  • 6) підбиття підсумків.
  • Чи завжди доцільна така побудова уроку? В одних випадках вона буде оптимальною, а в інших повна послідовність усіх етапів буде недоречною.
  • Урок засвоєння нових знань має таку структуру:
  • 1) актуалізація опорних знань і досвіду учнів;
  • 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів;
  • 3) вивчення нового матеріалу;
  • 4) первинне закріплення,
  • 5) підбиття підсумків.

Урок формування практичних умінь і навичок передбачає наступну послідовність його проведення:

  • Урок формування практичних умінь і навичок передбачає наступну послідовність його проведення:
  • повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів;
  • актуалізація опорних знань і досвіду учнів;
  • практична робота;
  • підбиття підсумків.

  • Мотивація навчально-трудової діяльності учнів має бути чітко пов’язаною з темою уроку і за своїм змістом давати відповідь на два основних запитання: що будемо робити на уроці і для чого?

  • Підсумок уроку або рефлексія –
  • це усвідомлення учнями отриманих результатів на уроці. Ключовим моментом буде обговорення не про кількість сторінок тексту, який запам’ятав учень, а що саме він усвідомив на даному уроці, і як він це розуміє.

  • Тема уроку
  • Мета уроку
  • Обладнання, матеріали, інструменти
  • Тип уроку (визначається відповідно до головної дидактичної мети)
  • План уроку
  • 1.Організаційна частина.
  • 2.Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (або повторення раніше вивченого матеріалу.)
  • 3.Повідомлення теми, мети та завдань уроку (очікуваних результатів).
  • 4.Мотивація навчально-трудової діяльності учнів.
  • 5.Вивчення нового матеріалу.
  • 6.Закріплення вивченого матеріалу.
  • 7.Практична робота.
  • 8.Заключна частина.

  • Хід уроку
  • 1.Організаційна частина
  • - перевірка присутності учнів на занятті
  • - призначення чергових
  • - перевірка наявності спецодягу
  • 2.Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
  • 3.Мотивація навчально-трудової діяльності учнів
  • - коротко обґрунтовуються тема і завдання уроку
  • 4.Повідомлення теми, мети та завдань уроку
  • - оголошується і записується тема уроку, формулюється дидактична мета і конкретизуються завдання навчально-трудової діяльності
  • 5.Вивчення нового матеріалу
  • - стислий конспект

6.Практична робота

  • 6.Практична робота
  • 6.1. Зміст завдання (або проблеми, згідно якої діти розробляють проект)
  • 6.2 Вступний інструктаж
  • - звернути увагу на...(технологічність і послідовність, дотримання спроектованої технології у виготовленні виробу тощо)
  • - вказати на найбільш поширені помилки
  • - нагадати про дотримання правил ТБ
  • 6.3. Поточний інструктаж
  • - контроль якості виконуваних робіт
  • - вказати на недоліки в роботі і шляхи усунення
  • 6.4Заключний інструктаж
  • - короткий аналіз виконаної роботи
  • - акцентувати увагу на важливість наукової організації робочого місця (своєчасне його прибирання, догляд за інструментом після роботи тощо)
  • 7.Заключна частина
  • - рефлексія
  • - аналіз кращих робіт учнів
  • - мотивація оцінок, оцінювання виконаної роботи
  • - контроль прибирання робочих місць
  • - робота із щоденниками (виставлення оцінок, повідомлення домашнього завдання).
  • Для удосконалення уроків трудового навчання надзвичайно важливим аспектом є вироблення в учителів здатності до здійснення самоаналізу своє педагогічної діяльності.
  • Схему самоаналізу уроку
  • Характеристика навчальних можливостей класного колективу (групи учнів) за результатами педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням даних педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні даного уроку?
  • Який тип уроку обраний, як він пов’язаний з попереднім, який матеріал даного уроку необхідно використати в подальшому (які опорні знання, уміння та навички формував учитель)?
  • Які головні завдання уроку, як вони враховувалися в процесі реалізації освітньої, розвиваючої і виховної мети?
  • Чи раціонально використовувався час, чи виявилася раціональною структура уроку для вирішення головних завдань досягнення мети?
  • Яке поєднання методів навчання вибрано вчителем для вивчення нового матеріалу, проведення практичної роботи й чому (пояснити на основі діагностування й прогнозування уроку)?
  • Як здійснюється контакт з класом та з окремими учнями, т.д., як організовувалася спільна робота вчителя й учня, як налагоджений зворотній зв’язок учень-вчитель?
  • Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?
  • Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?
  • Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?
  • Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?
  • Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?
  • Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?
  • Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?
  • Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?
  • Як створювався емоційний настрій учнів, проблемні та проблемно-пошукові ситуації для глибини засвоєння матеріалу?
  • Чи використовувалися правила педагогічної етики, норми взаємовідносин вчителя й учня?
  • Як елементи, етапи, форми, методи були найбільш вдалими? Що з прогнозованого не вдалося, чому?
  • Як працювати над подоланням відмічених недоліків? Яка потрібна допомога з боку колег, адміністрації, методичних служб?
  • Варто зазначити, що в умовах використання інтерактивних методик в процесі трудового навчання, назви і послідовність деяких етапів уроку можуть змінюватися.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка