Або світ прийме мене таким, як я є, як мене народила мати, або вб'є, знищить мене. Але я – не поступлюся!



Скачати 36,23 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір36,23 Kb.
  • Василь Стус –
  • постать,що єднає
  • Україну
  • "Або світ прийме мене таким, як я
  • є, як мене народила мати, або вб'є, знищить мене. Але я – не поступлюся!
  • Виявляється, що об'єднати та згуртувати народ можуть не тільки подія, програма, гроші, але єдина справжня біографія людини, монумент якої має стати у самому серці України неподільним символом єднання, визнання та слави...
  • 1938 - 1085
  • З кожної миті своєї, з
  • кожного почуття й думки зроблю свій портрет, тобто
  • портрет цілого світу..."
  • Дата народження: 6 січня 1938 (73 роки)
  • Місце народження: с. Рахнівка Гайсинського району Вінницької області
  • Дата смерті: 4 вересня 1985
  • Місце смерті: виправна колонія біля с. Кучино,
  • Пермської області
  • Національність: українець
  • Мова творів: українська
  • Рід діяльності: поет, перекладач, прозаїк,
  • літературознавець, правозахисник
  • Роки активності: 1959—1985
  • Жанр: вірш
  • Magnum opus: "Палімпсести"(1971-77)
  • Премії: Національна премія України
  • імені Тараса Шевченка
  • Навчався у міській середній школі і закінчив її зі срібною медаллю,
  • 1954 - вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту міста Сталіно.
  • У студентські роки Стус був членом літературного об’єднання «Обрій ».
  • Два роки служив у армії на Уралі.
  • Під час навчання і служби став писати вірші,а у 1959 вперше їх опублікував під псевдонімом –
  • 1963 — літературний редактор газети « Социалистический Донбасс ».
  • Від 1.11.1963 аспірант Інституту літератури Академії наук УРСР ім. Т. Шевченка у Києві зі спеціальності « Теорія літератури ».
  • 4.09.1985 – помер у концтаборі біля с. Кучино, Пермської області
  • 19.11.89 перепохований разом з Олексою Тихим і Юрієм Литвином на Байковому кладовищі в Києві.
  • ВАСИЛЬ ПЕТРИК
  • Сім’я Василя Стуса
  • Дмитро́ Стус — письменник, літературознавець, редактор, кандидат філологічних наук Як і батько нагороджений національною премією України ім. Тараса Шевченка (2007) за книгу «Василь Стус: життя як творчість».
  • 1965 р. безробітній Василь Стус одружується із людиною, яка прийняла на свої плечі весь тягар його бурлацького життя - Валентиною Попелюх. Жінка,що стала для поета Музою, втіленням небесної Беатріче.
  •      ” Перші уроки поезії - мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати. Найбільший слід на душі - від маминої колискової "Ой, люлі, люлі, моя дитино". Шевченко над колискою - це не забувається…”
  •     ” У четвертому класі щось заримував про собаку. По-російськи. Жартівливе. Скоро пройшло…”        Перша публіцистика у віршах надрукована в 1959році.
  • Власне місце в розвитку стилів української поезії Стус знаходить у поєднанні елементів експресіонізму й сюрреалізму.
  • Минає час моїх дитячих вір.
  • І я себе з тим часом проминаю.
  • І вже не віднайдусь. І вже не знаю,
  • А чи впізнав би на човні новім
  •  
  • Свій давній берег. Ні, напевно, ні.
  • Бо сам собі, відринутий від болю,
  • Пливу за днем, за часом, за собою
  • в новому необжитому човні.
  • Проби пера
  • Читати Василя Стуса надзвичайно цікаво і непросто. Його поезія “Наскрізь людська й людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі й розкривань безмежності світу”, - пише Ю.Шевельов . Секрети творчої лабораторії поета:
  • співіснування стилів у творі, поєднання непоєднаного (звуки стають кольором, колір – запахом), внутрішні діалоги, розгорнуті порівняння, насиченість метафорами, внесення у мову діалектизмів, архаїзмів, власних словотворень тощо.
  • Палай душа. Палай, а не ридай. У бiлiй холоднечі сонце Україні. Ти тінь шукай червону калини, на чорних водах тінь її шукай ... ".
  • Інтимний світ В. Стуса починався юнацькими поезіями про природу, здебільшого написана у в’язниці. Не флегматичним споглядачем, а вдумливим і уважним читачем природи постає поет у пейзажних замальовках: « Надворі сніг», « Ранній березень», «На розквітлому лузі», «Весняний етюд», «По голубих лугах, мов голуб».
  • Інтимна лірика
  • В. Стус — майстер відтворення психологічних настроїв не тільки власної душі, він тонкий знавець внутрішнього світу милих і дорогих його серцю людей. Наскрізною проблемою інтимної лірики В. Стуса є одвічна проблема добра й зла, позиція вибору кожної людини або вічного, або тлінного.
  • Теплотою й щирістю, тихою печаллю й любов'ю пройняті Стусові посвяти своїй матері; спокутує провину перед дружиною, яка терпить наругу,перед сестрою, що вистоювала годинами біля неприступних мурів, аби зарадити, допомогти братові, щоб не відчував себе таким одиноким і покинутим.
  • Звичайно, вони наявні в Стуса, як у кожного поета, великого й малого. Є рядок, подібний до Тичини. Концепція України, як уже згадувано, має деякі спільні риси з Маланюковою. Звукова організація виказує знайомство з Б. Пастернаком. Інтонації Миколи Зерова слідні в поезії «Пахтять кульбаби...» і, меншою мірою, «Про що тобі я зможу повісти». Вірш «У небі зорі...» виявляє спорідненість настрою з «Выхожу один я на дорогу» М.Лермонтова. Але все це подібності в одному елементі поезії, там у мові, там у ритмі, там у настрої. Ні одна з цих поезій не копіює твору старшого автора як цілість. Усе це досить чистий Стус у його самостійності і оригінальності. Через те, що Стус робив переклади з Рільке, говорилося про вплив німецького поета на українського.
  • Літературні впливи
  • Літературні впливи в Стуса були, але вони не визначали його творчості. Шевченків був не вплив, — було ототожнення. Шевченко для нього — як українська мова. Він нею пише, він нею дихає, він кує й перековує її, як йому велить творчий дух. Не можна собі уявити Стуса поза українською мовою, не можна його уявити поза Шевченковою стихією. Разом з тим і, може, саме тому він — тільки він і його вірш — тільки його.
  • Д.Стус.
  • Життя і творчість Василя Стуса.1992
  • В.Стус. Час творчості = Dichtenszeit. 2005.
  • Поезія:Л Костенко
  • О.Олесь В.Симо
  • ненко В. Стус
  • 2002
  • Не облюбив свою тривогу ранню.В.Стус - поет і людина: спогади, статті, листи, поезії. 1993.
  • Час творчості
  • Табірний зошит
  • 2008
  • Костянтин Москалець. Василь Стус: незаверше
  • ний проект
  • 2007
  • Василь Стус.
  • „Палімпсест”.
  • 2003 .
  • Час творчості
  • Д.Стус
  • “В.Стус - життя як творчість”
  • 2007
  • Найпопулярніша інтерпретація історії про номінування українського поета і політв'язня Василя Стуса на Нобелівську премію з літератури 1985 року, виглядає дослівно так:
  • "...У таборі поет продовжував залишатися поетом і зумів навіть передати на волю свої записи - "З табірного зошита", які
  • Стус і Нобель
  • були висунуті на здобуття Нобелівської премії 1985 року... Відомо, що в табір, де політв'язень Стус відбував покарання, надійшла телеграма, в якій повідомлялось, що він висунутий на Нобелівську премію і, серед іншого зазначалося, що мертвим премію не присуджують".
  • У газеті "Америка" за 17 грудня 1985 р. є інформація, що наприкінці 84-го у Торонто було створено "Міжнародний комітет для осягнення літературної нагороди Нобеля Василеві Стусові в 1986 році". Ця інформація тягне на сенсаційну, адже до сьогодні вважається, що поета-дисидента мали відзначити роком раніше.
  • До моменту загибелі на Заході виходили нечисленні переклади поезії Стуса та його публіцистики. Одним із завдань “ Міжнародного комітету..." стояла підготовка першої повноцінної книги перекладів. Книга отримала назву « Selected poems ».
  • Нобелівський комітет і Шведська Академія літератури так її і не отримали - бо поет вже помер ...
  • В Українському Вільному Університеті в Мюнхені було видано першу книжку перекладів Стуса англійською, але для "осягнення нагороди Нобеля" це ніяк не допомогло
  • Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся, в передчутті недовідомих верст, що жив, любив, і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
  • ...У чому полягає злочин Стуса, чому його так суворо карають?
  • Г. Бьолль: "Його так званий злочин полягає в тому, що він пише свої поезії по-українськи, а це інтерпретують як антирадянську діяльність... Стус пише свідомо по-українськи.»
  •  
  • Тюремне життя
  • 5 років у Мордовських таборах суворого режиму, 3 роки заслання на Колиму. Короткочасне звільнення і новий арешт, в’язниця, Магадан: ...ще на 15 років! Майже 20-річна неволя – скільки це днів, ночей, місяців ?
  • В тюрмі Стус мав нестерпні умови. Але ці фашисти не зламали його! Хоч і пожертвував він багато чим – здоров’ям, стосунками з сином, перекладами і віршами, психічним станом…
  •  
  • З ув’язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства: «…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…».
  • Пам'ятник Василю Стусу у Вінниці 2003 рік
  • Автор: Д.Волков
  • Багато виникає питань щодо творчості В.Стуса “ Загратованого ” періоду. Відповіді на них нема і вже не буде. Нехай читач, замислившись, відповідає на них на свій розсуд.
  • Утаємничена велич
  • В одному з листів, адресованому світовій громадськості, відомий російський правозахисник А. Сахаров розцінив вирок Стусові як ганьбу радянської репресивної системи.
  • Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями кілька разів оголошував голодовки. У січні 1983 за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 Стуса відправили в карцер за те, що читаючи книгу в камері, оперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження.
  • Літературні критики - в Україні і поза Україною - визнають, що Стус був найбільш масштабною постаттю в українській поезії другої половини, а може й цілого, ХХ століття.
  • Михайло Хейфець, товариш-співтабірник з мордовського періоду ув'язнення написав: „В українській поезії більшого немає...,
  • Світ закріпачуваного вісімнадцятого століття так і не полонив Сковороди. Світ жандармського дев'ятнадцятого ув'язнив на довгих десять літ Шевченка, а світ винищувального двадцятого не допускав його пророчого слова до спраглих людських душ. Він так і не випустив із своїх пазурів нескореного Стуса.
  • Хресна дорога
  • Яка нестерпна рідна чужина, Цей погар раю, храм, зазналий скверни! Ти повернувся, але край - не верне Йому за труну пітьма кам'яна.
  • Національний банк України вводить в обіг
  • ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену
  • поету, громадському діячу, перекладачу, літературознавцю Василю Стусу.
  • На реверсі монети зображено портрет
  • Василя Стуса на тлі стилізованої мозаїки
  • Алли Горської “Жінка-птах ”, праворуч від
  • якого півколом розміщено напис ВАСИЛЬ СТУС.
  •  
  • Художник і скульптор Володимир Атаманчук .
  • Ювілейна монета номіналом 2 гривні є дійсним платіжним засобом України та обов’язкова до приймання без будь-яких обмежень за її номінальною вартістю до усіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
  •  
  • Премія імені Василя Стуса — премія заснована 1989року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції(УАНТІ). Вперше вручалася у Львові. 1990 набула столичного статусу.
  • Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно приіутні в українському культурному просторі.Насьогодні є вже більше, ніж 60 лауреатів.
  • Як і щороку, 14 січня у Київському міському будинку вчителя  відбувається Свято Різдвяних Василів. Адже саме на Різдво Христове 1938 року прийшов у світ Василь Стус, 1901 року – Василь Чумак, 8 січня 1935 року – Василь Симоненко, 12 січня 1894 року – Василь Еллан-Блакитний.
  • 25 грудня 1997 Указ Президента України 
  • Л. Кучми Про нагородження відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня поета Василя Стуса(посмертно)
  • 1991 Стуса посмертно відзначено Шевченківською премією за збірку поезій «Дорога болю» (1990)
  • Нагороди
  • 26 листопада 2005 Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.
  • Багато горя зазнали i Стус, i Шевченко за 47 років життя. Та нiщо - анi виснажлива праця, анi мiзерна зекiвська пайка, анi знущання наглядачiв, анi ностальгiя за рiдною Украïною - не зломило митцiв. Вони все витерпiли, дивуючи усiх незламнiстю вдачi та силою духу. Стус i Шевченко... ïх рiднить сила патрiотизму, любовi до Украïни, незламнiсть духу. Рiзними словами великi поети далеких одна вiд одноï епох утверджували справедливiсть обраного i пройденого ними шляху. Кожний по-своєму висловлює упевненiсть: народ зрозумiє й оцiнить ïхнiй подвиг.
  • Украïнський народ високо цiнує творчiсть цих митцiв; ïхнi слова нiколи не пiдуть у небуття, бо поколiння за поколiнням зберiгатимуть у пам'ятi щиру любов свою й доземно вклонятимуться найвидатнiшим поетам Украïни: Василевi Стусу та Тарасовi Шевченку.
  • Шевченко XX століття
  • Шевченком радянських часів називають Василя Стуса. Літератори, порівнюючи долі поетів, знаходять багато спільного – арешти, заслання, заборона видавати вірші. І найголовніше – талант.
  • Шістдесятники увійшли в історію України та її літератури як оборонці національної честі й гідності рідного слова. Вони відкрили просту і незаперечну істину: людина нового часу - національна.
  • Серед «запеклих націоналістів» особливо вирізнялися українські письменники, які у своїх творах змальовували трагедію рідної мови.Україна повинна пишається своїми синами та
  • Друзі-однодумці
  • Іван Дзюба
  • Алла Горська
  • Іван Драч
  • Микола Вінграновський
  • Ліна Костенко
  • Ігор Калинець
  • Михайло Осадчий
  • Євген Сверстюк
  • дочками, що за свої переконання пройшли дорогами етапів, відсиділи роки в казематах і, відбувши покарання, часто були змушені жити далеко від рідної домівки, під тавром «ворог держави».
  • Різнопланова особистість
  • Інтелігент-дисидент, бунтар, який кинув виклик тоталітарному режиму, суспільний діяч, вчений, член «Української Гельсінської Спілки». Та головна його постать – Борець. Він все ж таки спочатку — Поет і Людина, а потім — все інше… А цього іншого було чимало: після армії вчителював, згодом був робітником будівельної бригади, далі - кочегар і працівник історичного архіву, пізніше – інженер із технічної інформації. А як творча особистість він знайшов себе в перекладах Ґете й Рільке
  • (Сонети до Орфея, Дунайські елегії). З німецької Стус також переклав вірші Пауля Целана, Альберта Еренштайна, Еріха Кестлера, Ганса
  • Маґнуса Енценсберґера; з англійської - поезії Кіплінга; з італійської –
  • Джузеппе Унґаретті, з іспанської - твори Федеріко Гарсіа Лорки, з французької – Гі де Мопассана, Артюра Рембо, Рене Шара. Перекладав також зі слов'янських мов.
  • Стус відомий також і як літературознавець: його перу належать статті про творчість В. Свідзинського, Б. Брехта, Г. Белла, ґрунтовна розвідка
  • про поезію П. Тичини «Феномен доби».
  • «Народе мій , до тебе я ще верну…»
  • 2008 рік в Україні проходив під знаком В.Стуса. Його ім'я добре відоме за межами України, а до широкого загалу прийшло тільки на початку 90-х рр. ХХ ст. Він був справжнім поетом, а отже і патріотом, який любив свій народ, боровся проти сваволі влади.          
  • За поезіями Стуса здійснено вистави: поетична композиція (1989,
  • Львівський молодіжний театр), «Птах душі» (1993, київський
  • мистецький колектив «Кін»), «Іду за край» (2006, Національний
  • академічний театр російської драми ім. Лесі Українки, Київ) та інші.
  • Пам'яті Стуса присвячено документальні фільми:
  • Фільм 1 "Верни до мене, пам'яте моя"
  • "Просвітлої дороги свічка чорна". Пам’яті Василя Стуса.
  • Фільм 2: "У білій стужі сонце України" 
  • "Просвітлої дороги свічка чорна".
  • Фільм 3: "Розіп"ятий на чорному хресті" (1992, «Галичинафільм»).
  • У селі Рахнівка відкрито меморіальну дошку та пам'ятник поету.
  • Твори Стуса введено до шкільної програми з української літератури.
  • Засновано премію імені Василя Стуса.
  •      Запалімо свічі пам'яті і любові. І подумаймо, чи всі ми гідні зватися сучасниками Василя Стуса. Чи простягнув би він нам на дружбу і побратимство свою натомлену, важку від роботи руку? "Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет - це людина. Насамперед. А людина - це насамперед добродій". Такий заповіт Василя Стуса - бути добродієм. Жити, творячи добро. А щоб звільнити свою душу від скверни і зла, щоб просвітліти і вирости над буденністю і марнотою, треба всім нам причаститися живою водою творів цього високого сина Поділля, України, сина Всесвіту,      Отож, читаймо Василя Стуса! Прислухаймось до нього. Може, нам вдасться глибше збагнути його, світ, самих себе.
  • "Минуть десятиліття... Не буде образу Стуса як особи, не буде його розпинателів, не буде його теперішніх критиків. Дисидентство вивчатимуть у школах із нудних підручників історії літератури. Будуть інші проблеми і інші злоби дня. Але надовго лишиться універсальне, майстерне і щире в поезії Стуса..." (Ю Шевельов)
  •  
  • Висновок
  • Пам’ятаймо вірних дітей України !


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка