Адаптація шестирічок до навчання в школі



Скачати 16,36 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір16,36 Kb.

Адаптація шестирічок до навчання в школі

  • Підготувала
  • Кузьміна Ірина Валеріївна, практичний психолог ЗШ № 10,
  • м. Світловодська

Перехід від дошкільного віку до школярства потребує адаптації дитини до нового способу життєдіяльності й організації спеціального адаптаційного періоду до шкільного життя.

Успішна адаптація дитини до школи є необхідною умовою розвитку індивідуальності, продуктивної активності та творчості. А тому необхідно виробляти механізм пристосування при переході від однієї провідної діяльності до іншої. Існують суб'єктивні й об'єктивні показники адаптації. Об'єктивні – це адекватна поведінки та успішне навчання учня. Суб'єктивні – це самовдоволення, яке проявляється в емоційному стані та внутрішньому комфорті.

  • Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи.

Вікові особливості першокласників

  • 1. У цей час відбувається зміна провідного виду діяльності:
  • місце гри поступово займає навчання. 2. Кістково-сполучний апарат дитини відзначається
  • гнучкістю, у кістках ще багато хрящової тканини. На це
  • треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню
  • хребта. 3. У першокласників повільно розвиваються дрібні м’язи
  • кисті, через що вони відчувають значні труднощі в
  • оволодінні графічними навичками. 4. Діти в цьому віці дихають частіше, ніж дорослі, тому для
  • підтримання їхньої працездатності важливо, щоб у
  • приміщенні було чисте повітря.
  • 5. Поряд з мимовільним запам’ятовуванням розвивається
  • довільна пам'ять, найпростішим способом розвитку якої
  • є переказ.
  • Мислення першокласників конкретно-образне, але під впливом навчання у його структурі зростає роль абстрактних компонентів. Це виявляється в здатності аналізувати і узагальнювати, розв’язувати задачі, висловлювати власні судження, міркування.
  •  Інтенсивно збільшується словниковий запас, зростає кількість слів у реченнях. Тому важливо привчати дітей висловлюватись чітко, говорити у відповідному темпі, контролювати своє мовлення.
  • Увага першокласників мимовільна, нестійка. Діти активно реагують на нове, яскраве, незвичне, часто відволікаються від роботи. Розвиток довільної уваги здійснюється шляхом включення у навчальну діяльність.
  •  Процеси гальмування починають переважати над процесами збудження, що створює важливі передумови для формування певних вольових якостей: здатності проявити зусилля з метою подолання труднощів, утриматися від небажаних вчинків, контролювати і оцінювати себе.
  • Діти цього віку характеризуються підвищеною емоційною вразливістю, тому важливо у процесі спілкування враховувати внутрішній стан дитини, розумно застосовувати заохочення і покарання, вміло володіти словом.

Ознаки адаптації дитини:

  • перебування в спокійному, врівноваженому стані;
  • стриманість, уважність на уроках;
  • активність і рухливість на перервах;
  • пряв інтересу до нових людей, як дорослих, так і дітей;
  • зацікавленість інтер'єром класу, школи, приміщень;
  • спостереження за старшокласниками;
  • легка орієнтація в школі, демонстрація своєї обізнаності батькам уже через тиждень;
  • успішне опанування навчального матеріалу;
  • легке розуміння та готовність до виконання вимог учителя, без очікування його захоплення;
  • позитивне оцінювання дитиною дій, результатів власних зусиль – стимул для підвищення її активності;
  • адекватне сприйняття негативної оцінки дорослого;
  • ініціативний характер спілкування в період навчальної діяльності;
  • активність на уроках (охоче ставить запитання, відповідає на запитання інших);
  • комунікативність у спілкуванні з учнями не лише свого класу.

Основні причини труднощів під час адаптації першокласників

  • Психологічні особливості:
  • слабкий тип нервової системи;
  • підвищена сенситивність;
  • збудження нервових процесів.
  • 3. Хибні методи виховання в сім`ї:
  • виховання за типом “кумир у сім`ї”;
  • батьківська вседозволеність;
  • недосконала система організації
  • навчально-виховного процесу.
  • 2. Особливості розвитку:
  • несформованість емоційно-
  • вольової сфери;
  • слабка саморегуляція поведінки.

Суттєво допомагає дитині адаптуватися до школи проведення таких спеціальних заходів:

  • - індивідуальна робота з психологом – корекційні ігри, бесіди; - консультації для батьків; - малі педради; - ігри та завдання корекційно-виховного характеру на уроках і в позакласній роботі.

Алгоритм психологічного супроводження процесу адаптації першокласників до навчання в школі

  • Протягом вересня проводити вивчення рівня готовності дитини до навчання в школі.
  • Спостереження за адаптаційним процесом першокласників. Важливо надати можливість дітям самостійно адаптуватися до нових умов і вчителя. Втручатися в процес адаптації слід тоді, коли виникають передумови дезадаптації.
  • На сьогодні існує багато підходів щодо критеріїв вивчення готовності дитини до навчання. Але психологічні якості, які залишаються незмінними, за якими можна оцінити ступінь готовності дитини до школи. До них належать (за даними О.Л. Венгер, Г.А. Цукерман):
  • розвиток наочно-образного мислення, яке є основою для повноцінного розвитку логічного мислення, оволодіння навчальним матеріалом;
  • розвиток довільності й організації дій, уміння орієнтуватися на систему умов задачі, переборювати відвертаючий вплив побічних факторів;
  • уміння орієнтуватися на вказівки вчителя, уважно слухати й точно виконувати ці вказівки;
  • виявлення рівня сформованості психологічних особливостей можна з допомогою методик трьох, які зручні у проведенні, наприклад: “Малюнок людини”, “Зразок і правило”, “Графічний диктант”.

  • 3. Брати участь у батьківських зборах першокласників, де звернути увагу на розкриття таких питань: вікові особливості дітей 6, 7 років; проблеми, з якими може зіткнутися дитина під час навчання в школі, і можливі шляхи їх розв'язання; вплив батьківсько-дитячих стосунків на розвиток дитячої особистості, особливо у цей період тощо. 4. Протягом року вивчати стан здоров`я дитини. 5. Наприкінці листопада узагальнити рівень адаптації першокласників до навчання в школі. Виділити серед дітей “групи ризику” з обов'язковим плануванням подальшої поглибленої діагностики причин дезадаптації та проведення корекційно-відновлювальної роботи.
  • 6. На батьківських зборах (І семестр) провести анкетування батьків щодо додаткового визначення рівня адаптації дітей до навчання в школі.
  • 7. У квітні провести підсумковий аналіз (повторне вивчення рівня адаптації) корекційно-відновлювальної роботи з дітьми “групи ризику”.

Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалась?

  • 1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.  2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.  3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.  4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем. 

Як можуть допомогти батьки?

  • 1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.  2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.  3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).  4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.  5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.  6. Розвивати комунікабельні здібності.  7. Підтримувати бажання вчитися.  8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.  9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

“Проделкин в школе”



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка