Агресивність (лат аgгеззio – напад ) – як стійка риса особистості



Скачати 16,29 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір16,29 Kb.

ПРОФІЛАКТИКА АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

АГРЕСИВНІ ПРОЯВИ Агресія – як форма поведінки (окремі дії, вчинки). Агресивність (лат. аgгеззio – напад ) – як стійка риса особистості (ворожість, готовність до цілеспрямованої деструктивної поведінки). Мо́бінг (від англ. mob — юрба, нападати зграєю) — як форма психологічного насильства.

Мо́бінг — форма психологічного тиску (насильства) у вигляді цькування когось із членів колективу, що включає систематично повторюване вороже й неетичне поводження одного або декількох людей, спрямоване проти іншої людини, в основному однієї, з метою послаблення його позиції у групі чи навіть витіснення з неї. Інструменти мобінгу — приховування інформації, ізоляція, обливання брудом, безперестанна критика, поширення пліток, висміювання, окрики тощо.

ВИДИ І ФОРМИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

Гетероагресія - спрямована на оточуючих: вбивство, згвалтування, побої, погрози, образи, ненормативна лексика і т. д. Аутоагресія - спрямована на себе: самоприниження, саморуйнівна поведінка аж до самогубства.

Інструментальна агресія – здійснюється як засіб для досягнення певного результату Ворожа(мотиваційна) агресія - виступає як заздалегідь спланована дія, мета якої– нанесення шкоди чи збитку.

Пряма агресія – спрямована безпосередньо на об’єкт невдоволення. Опосередкована агресія – спрямована на об’єкти, які безпосередньо не пов’язані з роздратуванням.

Вербальна агресія – виражена в словесній формі: погрози, оскорбления. Експресивна агресія - виявляється невербальними засобами: жестами, мімікою, інтонацією голосу . Фізична агресія - пряме застосування сили для завдання моральної чи фізичної шкоди противнику.

Основні причини агресивної поведінки серед підлітків: 1) намагання привернути до себе увагу ровесників; 2) намагання одержати бажаний результат; 3) намагання бути лідером; 4) намагання захистити себе; 5) бажання помститися; 6) задоволення потреби в самоствердженні за рахунок приниження іншої особи.

Форми агресивної поведінки, які найчастіше трапляються у навчальних закладах: — образи, приниження, використання образливих прізвиськ, бойкот, мобінг; — побиття, копняки, стусани, запотиличники, неприємні дотики до тіла; — псування майна іншої особи, — позбавлення їжі та грошей.

Основна мета профілактичної роботи – створення психологічно безпечного освітнього середовища. За дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх у навчальному закладі відповідає керівник закладу, який повинен забезпечити системність та ефективність профілактичної роботи.

Три види соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки

Первинна профілактика (рівень середовища) – інформаційно-просвітницька робота щодо формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості без застосування насильства.

Моніторинг освітнього середовища В кожному навчальному закладі повинно бути проведено оцінювання службових приміщень (роздягальні, душові кабінки, туалетні кімнати) та території закладу на предмет небезпеки (тобто переглянути, у яких з них підлітки можуть бути ізольованими та травмованими.) Необхідно забезпечити контроль за учнями на перервах.

Вторинна профілактика (рівень групи) – групова робота, метою якої є зміна ризикованої, дезадаптивної поведінки на адаптивну, конструктивну поведінку. Передбачає своєчасне виявлення учнів «групи ризику» та проведення з ними соціально-психологічної корекції.

Третинна профілактика (рівень особистості) спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які вчинили насильство або потерпіли від насильства. Передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми та її реабілітацію.

Заступник директора з виховної роботи, майстри та класні керівники забезпечують первинний рівень профілактичної роботи. Фахівці психологічної служби забезпечують системну роботу з вторинного та третинного видів профілактики з учнями, що мають схильність до агресивної поведінки. За необхідності треба залучати до цієї роботи фахівців Служби у справах дітей та правоохоронних органів.

Основні напрями профілактичної роботи

Просвітницька робота в учнівському середовищі Основні форми просвітницької роботи щодо попередження насильства: — лекційна робота; — організація конкурсів, фестивалів, акцій; — організація клубів з правових знань, школи конфліктології; — лекторії (кіно, відео) правових знань; — організація на базі навчального закладу консультативного пункту, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога та юриста.

Напрями діяльності з учнями, що схильні до агресивної поведінки Психолого-педагогічну діяльність треба спрямовувати на: — корекцію взаємовідносин з оточуючими; — подолання егоцентризму (характерної риси агресорів); — розвиток стійкого інтересу до якого-небудь виду діяльності; — виховання вольових рис характеру (уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе, зокрема в конфліктній ситуації); — тренування уваги, спокою, терпіння (рекомендовано в таких випадках: конструювання, моделювання, випалювання, різьба по дереву, вишивання); — розвиток навичок безконфліктного спілкування.  Не слід учням із вираженою агресивністю доручати керівництво однолітками — це може спровокувати прояви жорстокості.

Профілактична робота з педагогічним колективом та батьківською громадськістю 1. Тематичні педагогічні наради 2. Батьківські збори 3. Консультації 4. Педагогічні консиліуми 5. Лекції та семінари

Алгоритм дій працівника навчального закладу у разі виявлення випадку насильства

1. У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з учнем або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників навчального закладу або інших осіб), ваші дії:   Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу. Письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання учня. Повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з учнем кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.

2. У випадках, коли до вас звернувся учень з усною скаргою щодо жорстокого поводження з ним, ваші дії:   Оформити звернення учня у письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу; Оформити звернення у письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей; Оформити звернення у письмовій формі та передати його до органів внутрішніх справ; Повідомити про це в усній чи письмовій формі від свого імені вказані (перераховані) вище органи.

3. У випадках, коли ви стали свідком жорстокого поводження з учнем, ваші дії:   Якомога швидше повідомити про цей факт адміністрацію навчального закладу; Одночасно повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей та міліцію (протягом однієї доби).

Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей (Лист МОНУ від 28.10.14 № 1/9-557) Протокол 1-Н про отримання відомостей про вчинення насильства над дитиною або реальну загрозу його вчинення Протокол 2-Н дій працівника психологічної служби у випадку, коли він стає свідком насильства або жорстокого поводження з дитиною

Чого не слід робити 1. За жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею. 2. Також не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення.



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка