Актуальність Завдання сучасної школи формування успішної особистості, в основі якого лежать ключові компетентності



Скачати 24,33 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір24,33 Kb.

Перша, найголовніша і найважливіша якість, без якої людина не може бути педагогом, - це глибока любов до дітей, органічна потреба в дитячому колективі, глибока людяність і здатність проникнути в духовний світ дитини, зрозуміти, відчути в кожному з вихованців особисте, індивідуальне. В.О.Сухомлинський

Актуальність

  • Завдання сучасної школи - формування успішної особистості, в основі якого лежать ключові компетентності:
  • бути необхідним як для кожної окремої особистості, так і для суспільства в цілому;
  • надавати можливість індивідууму інтегруватися у суспільство (у знайомих і незнайомих ситуаціях), при цьому зберігаючи незалежність,індивідуальність;
  • сприяти постійному удосконаленню знань і навичок особистості, розвиток творчих здібностей відповідно до потреб часу.

Теоретико-методологічні засади індивідуального підходу досліджувалися багатьма науковцями у різних аспектах:

  • Ш.Амонашвілі, Л. Виготський. С.Рубінштейн вивчали загальні психофізіологічні дитини як основу індивідуального підходу;
  • Б.Ананьєв розглядає розвиток людини в поступовому становленні властивостей у тріаді «індивід – особистість – індивідуальність», доводить, що людина має різні рівні розвитку;

Л.Венгер, Г.Лаврентьєва, О.Проскура , Н.Головань розробляли діагностичні методи для виявлення індивідуальних особливостей дітей;

  • Л.Венгер, Г.Лаврентьєва, О.Проскура , Н.Головань розробляли діагностичні методи для виявлення індивідуальних особливостей дітей;
  • О.Савченко,Я.Ковальчук, С.Логачевська, Т.Кондратенко обґрунтовували необхідність і можливість оптимізації навчання на основі індивідуально-диференційованого підходу.

Індивідуальний підхід є запорукою ефективності педагогічного процесу – він базується:

  • на тому, що будь-який освітній вплив здійснюється через призму індивідуальних особливостей кожної дитини;
  • на знанні індивідуальних особливостей.

Отже, індивідуалізація і диференціація

  • Отже, індивідуалізація і диференціація
  • навчально-виховного процесу - не мета,
  • а засіб розвитку індивідуальності кожного школяра.

Індивідуальний підхід

  • враховує розумовий розвиток, віковий період, індивідуальність особистості, упевненість, ініціативність;
  • формує культуру праці, культуру пошуку, захопленість, самостійність, дослідницький стиль, творчість.

це пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особливостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості

  • Урахування
  • індивідуальних особливостей –

врахування рівня розумового розвитку дітей;

  • врахування рівня розумового розвитку дітей;
  • їх знань і вмінь;
  • пізнавальної та практичної самостійності;
  • інтересів;
  • вольового розвитку;
  • працездатності.
  • Реалізація принципу
  • передбачає:

уважно вивчити кожного учня;

  • уважно вивчити кожного учня;
  • знати їх індивідуальні інтереси;
  • схильності;
  • розвиток;
  • домашні умови.
  • Для цього вчитель
  • повинен:

сформувати позитивне ставлення до навчання;

  • сформувати позитивне ставлення до навчання;
  • підвищити рівень мотивації;
  • покращити показник
  • якості знань
  • Реалізація принципу
  • індивідуального підходу
  • дасть можливість:

своєрідність

  • своєрідність
  • сприймання;
  • мислення;
  • пам'яті;
  • уяви;
  • інтересів;
  • нахилів;
  • здібностей.
  • До індивідуальних
  • особливостей відносять:

cкладання - вивчення індивідуальних карт учня;

  • cкладання - вивчення індивідуальних карт учня;
  • виділення учнів, які потребують індивідуального підходу в першу чергу;
  • складання запиту психологу по розробці індивідуальних рекомендацій;
  • обговорення і прийняття індивідуальних рекомендацій;
  • реалізація індивідуалізації в навчально - виховному процесі.
  • Кроки успіху
  • З досвіду роботи
  • вчителів
  • Врахування рівня
  • розумового розвитку і мислення

Способи в диференціюванні навчальних завдань для молодших школярів:

  • зміст однаковий для всього класу, а для сильних учнів - зменшення часу на роботу, ускладнення способу виконання;

спільне завдання для всього класу, а для слабких дітей - допоміжний матеріал, що полегшує його виконання (зразок,таблиця,

  • спільне завдання для всього класу, а для слабких дітей - допоміжний матеріал, що полегшує його виконання (зразок,таблиця,
  • відповідь, схема) або додаткова допомога вчителя;

використання на одному етапі уроку завдань різного змісту і складності для сильних і слабких учнів;

  • використання на одному етапі уроку завдань різного змісту і складності для сильних і слабких учнів;

самостійний вибір учнями завдання з кількох,запропонованих учителем на етапі закріплення матеріалу;

  • самостійний вибір учнями завдання з кількох,запропонованих учителем на етапі закріплення матеріалу;

Формуюча індивідуалізація сприяє формуванню в учнів індивідуального стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням і в опорі на індивідуальні особливості нервової системи учня та стиль діяльності, який уже склався.

  • Формуюча індивідуалізація сприяє формуванню в учнів індивідуального стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням і в опорі на індивідуальні особливості нервової системи учня та стиль діяльності, який уже склався.
  • 4 рівні індивідуалізації
  • на уроках англійської мови

Основними засобами реалізації мотивуючої індивідуалізації є тексти для аудіювання, тексти й книжки для читання, комплекси вправ для навчання усного та писемного мовлення, як ті, що відповідають індивідуальним інтересам запитам учнів, так і ті, що сприяють формуванню у них ціннісних орієнтацій на оволодіння іншомовним мовленням.

  • Основними засобами реалізації мотивуючої індивідуалізації є тексти для аудіювання, тексти й книжки для читання, комплекси вправ для навчання усного та писемного мовлення, як ті, що відповідають індивідуальним інтересам запитам учнів, так і ті, що сприяють формуванню у них ціннісних орієнтацій на оволодіння іншомовним мовленням.

Найбільш ефективним засобом розвиваючої індивідуалізації на уроці є адаптуючі роздавальні картки з різноманітними опорами, які забезпечують найповніше сприйняття іншомовної інформації зі слуху окремими категоріями учнів; на позакласних заняттях - спеціальні комплекси вправ, спрямовані на розвиток особистості учня на матеріалі іноземної мови

  • Найбільш ефективним засобом розвиваючої індивідуалізації на уроці є адаптуючі роздавальні картки з різноманітними опорами, які забезпечують найповніше сприйняття іншомовної інформації зі слуху окремими категоріями учнів; на позакласних заняттях - спеціальні комплекси вправ, спрямовані на розвиток особистості учня на матеріалі іноземної мови

Основні прийоми регулюючої індивідуалізації: зміна цілей, обсягу, ступеня складності та режимів виконання рекомендованих завдань і вправ з урахуванням загального рівня володіння ними іншомовною мовленнєвою діяльністю і рівня підготовки до конкретного уроку, визначення оптимальної міри допомоги учням з боку вчителя.

  • Основні прийоми регулюючої індивідуалізації: зміна цілей, обсягу, ступеня складності та режимів виконання рекомендованих завдань і вправ з урахуванням загального рівня володіння ними іншомовною мовленнєвою діяльністю і рівня підготовки до конкретного уроку, визначення оптимальної міри допомоги учням з боку вчителя.

Диференційовані домашні завдання як розвиток індивідуальних здібностей учнів.

  • Індивідуальні – окремим учням класу для перевірки рівня знань конкретного учня на картках або з використанням зошитів з друкованою основою. Їх мета - корекція наявних знань з конкретної теми, заповнення певних прогалин.
  • Групові – група учнів виконує завдання, що є частиною загального класного завдання і оголошується заздалегідь.
  • Завдання на вибір.

На перспективу – три рівні домашніх завдань:

  • Перший рівень - обов’язковий мінімум; завдання має бути зрозумілим і посильним для всіх учнів.
  • Другий рівень – тренувальний, його виконують учні, які бажають добре знати матеріал і без особливих труднощів опановують програму. При цьому вони можуть бути звільнені від завдання першого рівня.
  • Третій рівень – творче завдання - використовується залежно від теми уроку,підготовленості учнів. Його виконують учні, як правило, добровільно, а стимулом для виконання є висока оцінка й похвала.
  • Це написання власної казки,завдання з теми «питання автору»,повідомлення в ролі вчителя, кросворди,складання загадок, тестів.

Робота з обдарованими дітьми

  • виявлення сфери обдарованості дитини, створення банку даних;
  • участь в проектній діяльності в навчально-виховному процесі;

підготовка та участь в олімпіадах конкурсах різних рівнів;

  • підготовка та участь в олімпіадах конкурсах різних рівнів;

Врахування способів сприймання інформації (візуал, аудіал, тактил, кінестет)

  • З метою засвоєння ключової інформації, вчителі, використовуючи логіку й позитивні емоції:
  • ілюструють матеріал як символами, так і образами;

озвучують матеріал як словами, так і звуками (музикою)

  • озвучують матеріал як словами, так і звуками (музикою)

задіюють почуття і пальців рук учнів: дають учням можливість конспектувати і малювати на уроці;

задіюють м’язи: дають можливість рухатися, наприклад, за допомогою командних ігор.

  • задіюють м’язи: дають можливість рухатися, наприклад, за допомогою командних ігор.

Реклама оптимальної системи заходів для надання допомоги школяру, який не встигає

  • Ретельне ознайомлення з навчальними можливостями майбутніх першокласників, виявлення учнів, у яких виникають труднощі у різних видах діяльності і проведення в необхідних випадках спеціальних коригувальних занять (вчитель – батьки).
  • Допомога в плануванні навчальної діяльності (планування повторення та виконання мінімуму вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності щодо аналізу та виправлення типових помилок).
  • Додаткове інструктування під час навчальної діяльності.
  • Стимулювання навчальної діяльності (заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної роботи).
  • Контроль за навчальною діяльністю (часте опитування учнів, перевірка всіх домашніх завдань, активізація самоконтролю).
  • Різні форми взаємодопомоги (вчитель – учні – батьки).
  • Додаткові заняття вчителя з учнем.

Комп'ютерна підтримка в навчально-виховному процесі

  • Комп'ютерна підтримка в навчально-виховному процесі має унікальні можливості:
  • дає більше варіантів подачі навчальної інформації (презентації, демонстрації, показ процесів, застосування програмних посібників, використання Інтернету);
  • більше можливостей зацікавити учнів (робота в комп'ютерному класі, робота з мультимедійним обладнанням);
  • створює умови для продуктивної праці з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (перевага – учень сам визначає темп роботи з програмами).

Використання у школі комп'ютерних навчальних програм, інформаційних технологій, Інтернету є визначальною передумовою підготовки учнів, які зможуть ефективно працювати в майбутньому інформаційному суспільстві

  • Використання у школі комп'ютерних навчальних програм, інформаційних технологій, Інтернету є визначальною передумовою підготовки учнів, які зможуть ефективно працювати в майбутньому інформаційному суспільстві

Висновок

  • Сьогодні ми перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій, орієнтації на творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості, забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання.

Ми це зможемо!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка