Антоніна Колодій Київ, 28 червня-4 липня 2004 р



Дата конвертації11.01.2017
Розмір32,3 Kb.

Антоніна Колодій Київ, 28 червня-4 липня 2004 р.

  • Громадянське суспільство:
  • Канадсько-український проект “Розбудова демократії” Семінар “Викладання курсу: Основи демократії”

Зміст теми

  • Виникнення і розвиток концепції громадянського суспільства та еволюція його емпіричних форм
  • Сучасний зміст і структура поняття.
  • Системність громадянського суспільства.
    • Інститути громадянського суспільства та їх функції
    • Культура громадянського суспільства
    • Громадянські і не-громадянські форми суспільної взаємодії
  • Різновиди (моделі) громадянського суспільства
  • Минуле і сучасне громадянського суспільства в Україні

Історичні форми (стадії) громадянського суспільства (За Джефрі Александером)

  • Г.С.-І від XVII до першої половини XIX ст.: на практиці було молодим буржуазним суспільством, що утверджувало ліберальні свободи і підкорялося закону. Ринок надавав йому механізми саморегуляції, звільняючи неполітичну сферу від потреби в державній регламентації. А спільні інтереси з’єднували людей поза впливом політиків і уряду.
  • Г.С.-ІІ з середини ХІХ і до ІІ пол. ХХ ст. Це - період панування ідеології соціалізму і “здичавіння” гр.с. Йому відповідало переконання, що термін "громадянське суспільство" відображає романтизований образ раннього буржуазого суспільства і що він належить минулому.
  • Г.С.-ІІІ після ІІ світової війни, а особливо – після краху комуністичних систем. Розмаїття суспільних практик та мозаїка їх інтерпретацій. “Глобалізація” і терміну , і практики гр.с.

Що таке громадянське суспільство? (спроби коротких визначень)

  • “сфера людської солідарності”
  • “простір непримусової людської асоціації”
  • “публічна сфера суспільної взаємодії “ та “життєвий світ людини”
  • соцієтальна сфера у вимірі різних форм солідарної взаємодії, створення стійких і тимчасових об'єднань, інституціалізованого спілкування
  • Використані висловлювання:
  • М. Вольцера, Ю. Габермаса, Дж. Александера.

Вільні, відповідальні дії на загальне благо — саме в цьому полягає сенс діяльності інститутів громадянського суспільства.

  • інститути
  • культура
  • взаємодії
  • Добровільні громадські об'єднання
  • Громадянські цінності
  • Добровільність
  • Громадські рухи й політичні партії (частково)
  • Рівність
  • Взаємна повага
  • Довіра і толерантність
  • Плюралізм
  • Залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної систем
  • Відповідальність
  • Поміркованість
  • Вибори та референдуми як засіб громадського волевиявлення й захисту інтересів
  • Громадянська зацікавленість
  • Цивільність (невойовничість, шляхетність, не-насильство)
  • Системність громадянського суспільства

Інституціалізоване громадянське суспільство

  • розгалужена, багатоаспектна мережа різноманітних усталених форм асоціативного життя, волевиявлення й формування громадської думки, забезпечених певною інфраструктурою й автономних стосовно держави
  • взаємодія в такому суспільстві грунтується на демократичних цінностях і здійснюється на засадах добровільності, довіри й толерантності

Будівництво громадянського суспільства? А чому б ні? – У Швейцарії, наприклад.

“Цивільна громада” - основа громадянського суспільства

  • Цивільній громаді властиві:
  • громадська залученість і громадянська доброчесність як інтерес до суспільних справ і посвята громадській справі (підгрунтя цих рис становить не альтруїзм, а правильно потрактований особистий інтерес, охарактеризований ще Токвілем)
  • політична рівність: усі члени громади мають рівні права та обов’язки, вони взаємодіють як рівні індивіди, а не як “патрони” та “клієнти” або як “начальники” і “прохачі”; у стосунках між ними домінують горизонтальні зв’язки, налаштованість на взаємність і співпрацю;
  • солідарність, довіра, толерантність
  • Її антиподом є описаний Е. Бенфілдом “аморальний фаміліалізм” (“сімейственість”) відсталих суспільств. Його принципи такі: "Максимізуй матеріальну, короткочасну вигоду своєї нуклеарної сім'ї; май на увазі, що усі інші чинять так само”

Соціальний капітал

  • Компонентами соціального капіталу є:
  • мережа горизонтальних зв’язків між рівними індивідами,
  • норми взаємності та довіра,
  • навички колективних дій,
  • почуття причетності до суспільних справ, обов’язку та відповідальності перед іншими людьми, тобто громадянськість у її неполітичних проявах (civicness).

Соціальний капітал і його вплив на політику

  • Функціонування політичних інститутів
  • участь (вимоги та підтримка)
  • громадянські чесноти, довіра
  • громадяни
  • п о л і т и ч н а с ф е р а
  • Цивільні громади, асоціативне життя
  • мережі взаємодій та спілкування
  • довіра та інші норми взаємності
  • навички колективних дій
  • г р о м а д я н с ь к е с у с п і л ь с т в о
  • 
  • 

Історичні форми громадського життя в Україні (в часи литовсько-польського панування та в козацькій державі (ХІV-ХVІІІ cт.)

  • Шляхетське самоврядування, (сеймики земель і воєводств, територіальні самоврядні структури);
  • корпоративні організації ремісників і купців (цехи та купецькі братства);
  • братства – громадські організації православних міщан та людей інших станів;
  • до певної міри — судові органи (копні суди і козацькі суди);
  • органи самооборони — січі і застави і головна серед них, що пізніше перетворилась у форму державності — Запорозька Січ;
  • адміністративні одиниці — полки, сотні і т. д., що склали основу адміністративно-територіального устрою козацької держави.

Минуле громадянського суспільства в Україні

  • самоорганізація;
  • звичаєве право (правове регулювання міжлюдських взаємин на основі неформальних, але жорстких та обов’язкових для усіх верств соціальних правил);
  • почуття гідності і незалежності людини — члена громад;
  • здатність захишати свої інтереси.
  • Що дає підстави розглядати прото-громадянське суспільство як попередника, предтечу сучасного громадянського суспільства?
  • Чому ж воно лиш прото-громадянське? Тому що йому бракує:
  • Рівності станів;
  • розвинених конституційних порядків;
  • захищеності прав особи в ліберальному розумінні.

Український менталітет і громадська діяльність

  • Один з найбільших дослідників українських асоціацій проф. Ф. Щербина стверджував, що українська історія повна актів боротьби за асоціативні форми суспільного життя.
  • “Український індивідуалізм супротивиться стадності, однак особиста самостійність українця, його прив’язання до якоїсь власної ділянки праці дуже легко вливається у найрізніші форми й інтереси. Споконвіку артілі грали в економічнім житті українця (в хліборобстві, торгівлі, ловецтві) дуже важливу ролю”.
  • “...Ніде на землях під Росією нам не доводилося зустрічати такого ясного і розумного розбору прав і інтересів сільської громади, як в українців. Витривалість і завзяття українських громад при обороні своїх інтересів стали прислів’ям. І коли ці всі факти мало знані або й зовсім не знані нашій інтелігенції, то, звичайно, тут нема вини українського народу”
  • Щербина Ф. Очерки украинских артелей. — Одесса, 1880.
  • (Цит. за: Ю. Липа. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1994. С. 155—156).

Богдан Цимбалістий про причини успіхів та занепаду громадсько-політичного життя Галичини в першій половині ХХ ст.:

  • Наприкінці ХІХ— початку ХХ ст. успіх визначався трьома чинниками:
  • появою групи високоосвічених, непересічних індивідуальностей, готових служити своєму народові і своїй громаді;
  • довір’ям широких мас до цих провідників;
  • тим, що австрійська держава намагалася бути й була правовою державою.
  • Пізніше, громадське життя українців помітно регресувало. Серед причин цього:
  • діяльність радикальних лідерів типу Д. Донцова, які пропагували “вищість” прихильників своїх ідей відносно “неініціативної решти”, ділили націю на “луччих” і “гірших”;
  • значно менша ефективність діяльності депутатів у польському сеймі;
  • панування на Сході і Заході України радикальної ідеології, яка:
    • а) сіяла недовіру “до верстви своїх освічених людей”;
    • б) привчила людей ділити всіх на “своїх” і “чужих” та міряти вартість людини її ідеологічною орієнтацією, забуваючи про загальнонаціональний інтерес і необхідність єднання.
    • Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. — Київ, 1994

  • Парадигма „справедливої” держави / установка на державний патерналізм.

ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДО більшої єдності і згуртованості СУСПІЛЬСТВА

Ставлення населення України та Львівщини до вибору демократичного шляху розвитку

  • усе населення (%)
  • громадські лідери (%)
  • Як Ви ставитесь до демокpатiї?
  • Україна 2000 (%)
  • Львівщина
  • 2000 (%)
  • Львів 1999 (%)
  • Харків 1999 (%)
  • Пеpехiд до неї необхiдний
  • 24
  • 41
  • 27
  • 29
  • Пеpехiд до демокpатiї необхiдний, але наше суспiльство до неї ще не готове
  • 28
  • 27
  • 39
  • 26
  • Прихильники демократії
  • 52
  • 68
  • 66
  • 55
  • Головне - ефективна система деpжавного пpавлiння, а все iнше додасться
  • 10
  • 12
  • 16
  • 23
  • Hа пеpехiдний пеpiод деpжавi потpiбна "сильна pука", а демокpатичнi пpоцедуpи тiльки забиpають час
  • 9
  • 11
  • 7
  • 13
  • "Прагматики" і противники демократії
  • 19
  • 23
  • 23
  • 36
  • Потpiбно шукати свiй, "тpетiй" тип полiтичного устpою
  • 13
  • 3
  • 0
  • 3
  • 5
  • 2
  • 5
  • 3
  • Інше
  • -
  • 0
  • 5
  • 0
  • ВВ/HВ
  • 11,5
  • 5
  • 2
  • 3

Захист громадянами власних прав

  • Що Ви робите, якщо порушують Вашi права?
  • З якою соцiально-етнiчною гpупою Ви себе ототожнюєте?
  • Все населення
  • укpаїнцями %
  • pосiянами %
  • іншими %
  • рад. людьми %
  • Iнше %
  • В/В %
  • Звертаюсь до суду
  • 14,63
  • 11,91
  • 10,42
  • 15,58
  • 15,79
  • 15,71
  • 14,29
  • Даю хабаря
  • 2,82
  • 2,47
  • 4,17
  • 2,27
  • 10,53
  • 4,29
  • 2,86
  • Використовую зв'язки
  • 15,44
  • 22,02
  • 25,00
  • 17,85
  • 13,16
  • 15,71
  • 16,93
  • Застосовую силу
  • 2,65
  • 2,70
  • 2,08
  • 1,98
  • 7,89
  • 1,43
  • 2,61
  • Нiчого не роблю
  • 48,75
  • 41,80
  • 31,25
  • 53,54
  • 42,11
  • 44,29
  • 47,75
  • Iнше
  • 4,23
  • 5,39
  • 6,25
  • 3,12
  • 7,89
  • 4,29
  • 4,36
  • В/В
  • 11,48
  • 13,71
  • 20,83
  • 5,67
  • 2,63
  • 14,29
  • 11,21

Захист інтересів через “посередників”

Державні та приватні інтереси у свідомості громадян: Україна, Львівщина, 2000р.

  • Установка на авторитарного лідера?
  • (Україна, 1997, “Демократичні ініціативи”)

  • Громадська думка про здатність сильного політичного лідера покращити ситуацію в державі. Україна, Львівщина, 2000.

Пасивна та активна зацікавленість політикою. Україна, Львівщина, 2000.

Основна література

  • Габермас Ю. Структурні перетворення в сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство. Перекл. з нім. – Львів, 2000.
  • Громадянське суспільство / Тематичне число часопису “Ї” – 2001. – № 21 (веб-сайт часопису: www.ji-magazine.lviv.ua).
  • Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєвропейський досвід. Збірник наук. праць / За ред. А.Карася. – Львів, 1999.
  • Дубентон А. Громадянське суспільство в Україні: на варті демократії. Перекл. з фр. // “Ї” – 2001. – № 22 (також: www.ji-magazine.lviv.ua).
  • Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ, 2000.
  • Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Соціальна й політична трансформація в Україні. Монографія. – Львів, 2002.
  • Патнам Р.Д. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ, 2001.
  • Полохало В. Середній українець – соціальна основа негромадянського суспільства // Політична думка. – 1999. – № 4.
  • Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – Київ, 1999.
  • Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. – Київ, 1994.
  • Gellner E. Conditions of Liberty: Civil Society and Its Rivals. – London, 1994.
  • Scocpol Th., Morris P. Fiorina, eds. Civic Engagement in American Democracy. – Washington, D.C.; – New York, 1999. – VIII.

Соціологічні матеріали

  • Діаграми та графіки побудовані, якщо не зазначено інше, на матеріалах загальноукраїнського опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних і маркетингових досліджень “СОЦИС” на замовлення Фонду держмайна України на основі багатощаблевої, стратифікованої вибірки із застосуванням квотного відбору респондентів на останньому щаблі. Обсяг вибіркової сукупності — 2800 респондентів. Похибка вибірки становить +- 3%. Дані стосовно Львівщини взяті з матеріалів опитувань, що систематично і за сталою методикою проводяться в області з 1997 р. Центром „Соціоінформ”. Вибіркова сукупність 1200 респондентів. Похибка репрезентативності також не перевищує 3%.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка