Багатогранна творчість Івана яковича франка Виконав учень 8-б класу



Скачати 26,87 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір26,87 Kb.

Багатогранна творчість Івана яковича франка

Виконав учень 8-Б класу

Собін Андрій


Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець.І громадянин відомий…

М.Вороний

ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ


Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, поблизу Борислава, в родині селянина-коваля.

Франки були людьми привітними, гостинними. Вечорами до їхньої хати сходились сусіди, розповідали сільські новини. Мати Франка дуже любила співати. Від неї він записав безліч народних пісень і цілий весільний обряд. Початкову освіту І.Франко здобув у дворічній школі села Ясениці Сільної, звідки була родом його мати. Навчання здійснювалося польською і німецькою мовами. У 1864 році після закінчення початкової школи батьки віддають сина до головної міської школи в Дрогобичі.

 Свідоцтво про закінчення першого півріччя класу 

Дрогобицької вищої гімназії.

 Франко учень 3 кл. Дрогобицької гімназії у 1870 році. 

З групової фотографії.  

У гімназії вивчали німецьку, українську і класичні мови, а також природознавство, всесвітню історію, фізику, математику. Дрогобицький період життя зафіксований у таких творах: “Гірчичне зерно”, “Отець – гуморист”, “У столярні”. Твори “Спомини з моїх гімназійних часів”, “Причинки до автобіографії” та деякі  інші твори містять картину навчання Івана Франка в Дрогобичі. Найбільше, що виніс майбутній письменник з Дрогобицької гімназії, – це бажання працювати для народу.

  • У гімназії вивчали німецьку, українську і класичні мови, а також природознавство, всесвітню історію, фізику, математику. Дрогобицький період життя зафіксований у таких творах: “Гірчичне зерно”, “Отець – гуморист”, “У столярні”. Твори “Спомини з моїх гімназійних часів”, “Причинки до автобіографії” та деякі  інші твори містять картину навчання Івана Франка в Дрогобичі. Найбільше, що виніс майбутній письменник з Дрогобицької гімназії, – це бажання працювати для народу.

Франко І. У столярні. – Х.: Книгоспілка. – 1928. – 32 с.

Франко І. Отець-гуморист. – К.: Держвидав. – 1957. – 41 с. 

 Франко І. Твори. – Нью-Йорк: Книгоспілка, 1956. – 406 с


“Батько помер у 1865 році, а в 1872 році померла і мати. “Ми дістали мачуху і вітчима замість родитилів” – пише Франко в автобіографії. Зі своїм вітчимом Гринем Гавриликом Іван Франко підтримував дружні стосунки протягом всього життя. Залишившись без батьків, Франко був змушений працювати репетитором. На зароблені гроші він утримується матеріально і купує книжки для особистої бібліотеки.

  • “Батько помер у 1865 році, а в 1872 році померла і мати. “Ми дістали мачуху і вітчима замість родитилів” – пише Франко в автобіографії. Зі своїм вітчимом Гринем Гавриликом Іван Франко підтримував дружні стосунки протягом всього життя. Залишившись без батьків, Франко був змушений працювати репетитором. На зароблені гроші він утримується матеріально і купує книжки для особистої бібліотеки.

І. Франко з товаришами І. Погорецьким та Я. Рошкевичем. Фото 1875р.

На фотографії ми бачимо Франка з його учнями Я.Рошкевичем та І. Погорецьким, з якими він у юнацькі роки заприятелював, відмовившись від плати за репетиторство.

Іван Франко – студент Львівського університету

Про своє університетське навчання Іван Франко писав так: “В тих трьох роках університетського життя я читав досить багато, хоч без вибору, більше белетристики, ніж наукових речей. Лекції на університеті зовсім мене не зайняли й не дали мені нічогісінько – ані методи, ані здобутків. Я слухав класичної філології у покійного Венцлевського й зівав, слухав руської граматики і літератури у доктора Огоновського.” (Франко І. Лист до М. Драгоманова від 26 квітня 1890 р.)

Михайло Петрович Драгоманов.

Найбільшу роль у становленні літературно-естетичних, як і, зрештою, суспільно-політичних поглядів І. Франка зіграли три листи М. Драгоманова до редакції журналу “Друг”. Восени 1875 року І.Франко увійшов до керівного складу журналу “Друг” як бібліотекар. Керівну роль у “Друзі” почали відігравати Іван Франко, Михайло Павлик, а також І.Белей, І.Мандичевський, А.Горбачевський. Михайла Павлика обрано головою редакційного комітету.


Листи М.Драгоманова (перший надрукований у “Друзі” 1875 року, другий і третій 1876 р.) стосувалися мови журналу та його суспільно-політичного напрямку. Знайомство з М. Драгомановим мало корисний вплив на І.Франка, який почав у своїх творах давати реальні малюнки з народного життя. У 1877 році почалися арешти серед університетської молоді у Львові. 11 червня 1877 року за розповсюдження соціалістичних ідей заарештовано І. Франка. Після його засудження на дев’ять місяців тюрми настав переполох між українською молоддю. Та ще гірше лихо спіткало Франка після виходу з в’язниці. А.Крушельницький писав, що “сто раз більше болів його тяжчим від кримінального суду несправедливіший засуд своєї суспільності – кинений на нього і товарищів. Франка викинено з “Просвіти”, заборонено йому приходити до “Руської Бесіди, а люди, що мали до нього яке діло, сходилися з ним потай, у секреті, і се ще більше пригноблювало і чи радше принижувало його”. Але вплив Івана Франка на університетську молодь від цього часу починає постійно зростати

  • Листи М.Драгоманова (перший надрукований у “Друзі” 1875 року, другий і третій 1876 р.) стосувалися мови журналу та його суспільно-політичного напрямку. Знайомство з М. Драгомановим мало корисний вплив на І.Франка, який почав у своїх творах давати реальні малюнки з народного життя. У 1877 році почалися арешти серед університетської молоді у Львові. 11 червня 1877 року за розповсюдження соціалістичних ідей заарештовано І. Франка. Після його засудження на дев’ять місяців тюрми настав переполох між українською молоддю. Та ще гірше лихо спіткало Франка після виходу з в’язниці. А.Крушельницький писав, що “сто раз більше болів його тяжчим від кримінального суду несправедливіший засуд своєї суспільності – кинений на нього і товарищів. Франка викинено з “Просвіти”, заборонено йому приходити до “Руської Бесіди, а люди, що мали до нього яке діло, сходилися з ним потай, у секреті, і се ще більше пригноблювало і чи радше принижувало його”. Але вплив Івана Франка на університетську молодь від цього часу починає постійно зростати

Журнал “Громадський друг” (“Дзвін”, “Молот”), який видавали Іван Франко та Михайло Павлик у 1878 р.

Франко береться за видання нових журналів. Разом з Михайлом Павликом він видав два випуски “Громадського друга”, а далі дві книжки “Дзвона”, “Молота”. І хоч все це було конфісковане прокуратурією, видання ходили по руках студентів.

Приміщення Коломийської ратуші, де у 1880 році був ув'язнений Іван Франко

1 березня 1880 р. І.Франко виїхав зі Львова до Коломиї. Тут він зустрівся з Ольгою Рошкевич, а також із Кирилом Геником. По дорозі І.Франко та К.Геник зупинились на відпочинок у містечку Яблунові, де  4 березня 1880 р. І.Франка було затримано поліцією і заарештовано. Так 5 березня 1880 року І.Франко був ув’язненим у Коломийській в’язниці і поміщений у камері № 6.

У коломийській тюрмі І.Франко створив такі шедеври політичної лірики, як “Вічний революціонер”, поезії, що пізніше у збірці “З вершин і низин” увійшли до циклів “Веснянки”, “Скорбні пісні”, “Нічні думи” та ін.  Після звільнення з тюрми у 1881 р. Франко разом із Іваном Белеєм почав видавати місячник “Світ”, де вмістив і початок великої повісті “Борислав сміється”. Коли в львівському літературному часописі “Зоря” було оголошено конкурс на повість, створив “Захара Беркута”. Повість одержала нагороду.

  • У коломийській тюрмі І.Франко створив такі шедеври політичної лірики, як “Вічний революціонер”, поезії, що пізніше у збірці “З вершин і низин” увійшли до циклів “Веснянки”, “Скорбні пісні”, “Нічні думи” та ін.  Після звільнення з тюрми у 1881 р. Франко разом із Іваном Белеєм почав видавати місячник “Світ”, де вмістив і початок великої повісті “Борислав сміється”. Коли в львівському літературному часописі “Зоря” було оголошено конкурс на повість, створив “Захара Беркута”. Повість одержала нагороду.

Франко І. Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Руси в ХIIвіці. – Київ-Ляйпціг: Укр. Накладня,

Обкладинка повісті “Борислав Сміється”. Видання 1922р.

Франко І.Я. Борислав сміється. Boa constrictor: Повісті. – Дніпро, 1981

Приїхавши в Київ наступного року, Франко одружується з Ольгою Хорунжинською.    У 1890 р. разом з Павликом Франко організовує українську радикальну партію, органом якої став часопис “Народ”, редагований Франком при співучасті Михайла Драгоманова, Володимира Охримовича, В’ячеслава Будзиновського та інших. Тричі балотувався від цієї партії на виборах до галицького сейму та австрійського парламенту (1895, 1897, 1898), що разу безуспішно.


Великі надії на здійснення політичних і літературних намірів покладав Франко на Київ, куди він прибув наприкінці лютого 1885 р. Зустрічі з О. Кониським і В. Антоновичем не виправдали сподівань на видання газети. Теплий спогад залишили зустрічі з родинами Лисенків, Старицьких і Косачів.

.

У 1897 році Франко від перевтоми захворів. Подальші роки також були не легкими. Він започаткував літературно-науковий двомісячник “Життя і Слово” (1894–1897) і зумів його поставити на зразок європейських. 



Українські журнали, у виданні яких брав участь І. Франко.

З 1898 р. І.Франко був одним із головних редакторів “Літературно-наукового вісника” й одночасно належав до найвизначніших співробітників “Записок Наукового товариства ім. Шевченка”. Літературні та наукові праці створили йому славу європейського письменника, доказом чого є той факт, що різні закордонні наукові товариства іменували його своїм членом. 


І. Франко(в центрі) з М. Коцюбинським та В.Гнатюком. Львів, 1905р.

“Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою, – писав про зустріч з І. Франком у 1905 році Михайло Коцюбинський.   “В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою". Основою поеми поет зробив смерть Мойсея як пророка, невизнаного народом. У Франковій поемі смерть Мойсея на вершині гори перед обличчям Бога мотивована тим, що його відштовхнув власний народ, розчарований його сорокалітнім проводом. Поема “Мойсей” має алегоричний характер, поет думав про український народ і про український народ співав пісню.   

“Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою, – писав про зустріч з І. Франком у 1905 році Михайло Коцюбинський.   “В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою". Основою поеми поет зробив смерть Мойсея як пророка, невизнаного народом. У Франковій поемі смерть Мойсея на вершині гори перед обличчям Бога мотивована тим, що його відштовхнув власний народ, розчарований його сорокалітнім проводом. Поема “Мойсей” має алегоричний характер, поет думав про український народ і про український народ співав пісню.   


І. Франко. Мойсей. 

Ім’я письменника було шановане по всій Україні і Харківський університет вшанував його титулом почесного доктора. 

Повідомлення ректора харківського університету Д. Багалія І.Франкові про обрання його почесним доктором університету.

У 1933 р. на могилі І.Франка споруджено пам’ятник у вигляді каменяра, який молотом розбиває скалу.

Пам’ятник І. Франку на Личаківському кладовищі у Львові. 

 Франко залишив також ряд великих повістей: “Петрії й Довбущуки”, “Захар Беркут”, “Не спитавши броду”, “Основи суспільності” та ін. 


Франко І. Петрії й Довбушки: Оповіданє в двох частях. – Скрентон: Вид-во просвітної комісії Руського нар. Союза, 1916

Франко І. Основи суспільності

Франко І. Не спитавши броду

 Франко І.  Boa Constrictor. Повість: Вінніпег, 1956.


Як поет Франко займає видатне місце в українській літературі. У своїх поетичних творах передав не тільки власні переживання, але й переживання народу. Тематикою й мотивами поетичної творчості міг стягнути вершин людської думки (“Смерть Каїна”, “Мойсей”), але вмів також зобразити сіре життя низин. Поезії Франка зібрані в збірках “З вершин і низин”, “Мій ізмарагд”, “Із днів журби”, “Давне і нове”, “Зів’яле листя”, “Semper tiro”.  

  • Як поет Франко займає видатне місце в українській літературі. У своїх поетичних творах передав не тільки власні переживання, але й переживання народу. Тематикою й мотивами поетичної творчості міг стягнути вершин людської думки (“Смерть Каїна”, “Мойсей”), але вмів також зобразити сіре життя низин. Поезії Франка зібрані в збірках “З вершин і низин”, “Мій ізмарагд”, “Із днів журби”, “Давне і нове”, “Зів’яле листя”, “Semper tiro”.  

Франко І. Semper tiro: Зб. Поезій. – Л.: Наклад. Україн.-руської видав. спілки, 1906

Франко І. Мій “Ізмарагд”.

Франко І. Поезії: З вершин і низин.

Франко І. Зів’яле листя: Лірична драма.

«Іван Франко- це розум і серце нашого народу.

«Іван Франко- це розум і серце нашого народу.

Це боротьба, мука і передчуття щастя України.

України і людськості.”

Максим Рильський



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка