Басараб віктор Іванович



Скачати 70,23 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір70,23 Kb.

БАСАРАБ Віктор Іванович

Вчитель фізичної культури. Стаж роботи: 32 років КЛЮЧАРКІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ

Мукачівського району


Я хочу за допомогою

гімнастики всього тіла

зробити його більш врівноваженим.

Сократ

-Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.

Луначарський

Проблемне питання:

Підвищення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовки, та розвиток рухових якостей в учнів на уроках фізичної культури коловим методом

Моє кредо:

Зміст
  • Вступ
  • Обґрунтування актуальності та практичної значимості педагогічного досвіду
  • ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА В СИТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ - ЯК ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
  • Технологія досвіду системи прийомів роботи.
  • Конспект уроку
  • Розвиток рухових якостей у учнів на уроках фізичної культури коловим методом
  • Спортивно – ігровий метод на уроках фізкультури
  • Література.

Демократизація освіти, надання їй національної спрямованості вимагають пошуку нових шляхів удосконалення фізичного виховання підростаючого покоління.

Педагог має бути озброєний системою закономірностей, які відображають реальні об’єктивні процеси особистісного розвитку вихованців.

Сьогодні особлива увага звертається на розробку нових виховних технологій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючої особистості насамперед духовних якостей, як домінуючих і вирішальних для розвитку ціннісної системи людини. Лише вони завдяки своїм сутнісним показникам здатні виконувати функцію вищого критерію для орієнтації індивіда у світі й опори для особистісного самовизначення.

Пошуки шляхів оновлення змісту освіти, розвитку національної школи неможливі без удосконалення форм і методів навчально-виховного процесу. Творчі пошуки у піднесенні освітнього розвиваючого рівня навчання та виховання привели педагогів до впровадження нетрадиційних методів і форм роботи, ефективного застосування оптимальної технології навчання. Метою впровадження інновації є актуалізація пізнавальної діяльності учня спрямована на піднесення результативності навчання.

Отже науково-методична діяльність спрямована на забезпечення якісного виконання навчальних вимог діючої програми.

  • Наукова діяльність по вивченню передового педагогічного досвіду вчителів-новаторів.
  • Добір оптимальних форм і методів реалізації педагогічної ідеї.
  • Створення системи роботи що передбачає:

  • а) чітке планування роботи;

    б) застосування нестандартних форм і методів у практичній діяльності;

    в) розробка тестових завдань та тестових нормативів.

    4. Обмін педагогічним досвідом з іншими вчителями.

    5. Навчально-методична робота, доповіді, виступи на практичних семінарах, методоб`єднаннях.


Обґрунтування актуальності

та практичної значимості

досвіду

Демократизація освіти, надання їй національної спрямованості вимагають пошуку нових шляхів удосконалення фізичного виховання підростаючого покоління.

Педагог має бути озброєний системою закономірностей, які відображають реальні об’єктивні процеси особистісного розвитку вихованців.

Сьогодні особлива увага звертається на розробку нових виховних технологій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючої особистості насамперед духовних якостей, як домінуючих і вирішальних для розвитку ціннісної системи людини.

Лише вони завдяки своїм сутнісним показникам здатні виконувати функцію вищого критерію для орієнтації індивіда у світі й опори для особистісного самовизначення.

Пошуки шляхів оновлення змісту освіти, розвитку національної школи неможливі без удосконалення форм і методів навчально-виховного процесу. Творчі пошуки у піднесенні освітнього розвиваючого рівня навчання та виховання привели педагогів до впровадження нетрадиційних методів і форм роботи, ефективного застосування оптимальної технології навчання. Метою впровадження інновації є актуалізація пізнавальної діяльності учня спрямована на піднесення результативності навчання.

Отже науково-методична діяльність спрямована на забезпечення якісного виконання навчальних вимог діючої програми.
  • Наукова діяльність по вивченню передового педагогічного досвіду вчителів-новаторів.
  • Добір оптимальних форм і методів реалізації педагогічної ідеї.
  • Створення системи роботи що передбачає:

  • а) чітке планування роботи;б) застосування нестандартних форм і методів у практичній діяльності;

    в) розробка тестових завдань та тестових нормативів.

    4. Обмін педагогічним досвідом з іншими вчителями.

    5. Навчально-методична робота, доповіді, виступи на практичних семінарах, методоб`єднаннях.

Теоретична база досвіду і обґрунтування

актуальності та практичної значимості

педагогічного досвіду.

Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали

про своє фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами.

Для розв’язання цих завдань у загальноосвітній школі передбачена організація щоденних занять учнів фізичною культурою (на уроках, у гуртках фізичної підготовки), спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки (ЗФП). Комплексні програми з фізичної культури складають цілісну систему. Виконання програм забезпечує вирішення таких взаємопов’язаних завдань:


  • збереження і зміцнення здоров’я, загартування, підвищення працездатності учнів;
  • виховання в учнів загальнолюдських моральних цінностей, формування понять про те, що турбота про своє здоров’я – не лише особиста справа, а і громадський обов’язок;
  • виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами, прагнення до фізичного вдосконалення, фізичної і психологічної готовності до праці і захисту Української держави;
  • набуття необхідних знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури і спорту;
  • набуття життєво важливих рухових навичок та вмінь;
  • розвиток фізичних якостей.

  • У першому розділі програм визначено зміст фізкультурно-оздоровчих заходів, які здійснюються протягом дня: ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультурні хвилинки під час уроків, фізичні вправи й рухливі ігри на перервах.

    Як правило всі заняття організовуються на відкритому повітрі (в зимовий період слід врахувати температурні режими, які відповідають гігієнічним нормам конкретної території).

    Це сприяє загартуванню організму учнів профілактиці захворювань, підвищує результативність занять фізичною культурою, дає змогу вчителеві використати широкий арсенал засобів і методів навчання, виховання і розвитку учнів.

    Під час проведення занять слід суворо дотримуватись встановлених санітарно-гігієнічних вимог та правил безпеки.

    До другого розділу включено програмний матеріал для проведення уроків фізичної культури, який є основною формою фізичного виховання в школі. Найважливіші вимоги до уроку:

    забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку, статі і рухової підготовленості;


  • досягнення високої моторної щільності, динамічності, емоційності, освітньої та інструктивної спрямованості навчальних занять;
  • формування в учнів навичок і вмінь самостійно займатися фізичною культурою. Завдання для самостійного (домашнього) виконання вправ учні одержують на уроці. Вони повинні бути спрямовані на розвиток фізичних якостей, на повторення найпростіших рухових дій, засвоєних на уроках, перевірка виконання домашніх завдань здійснюється систематично.

  • Для досягнення готовності юнаків до служби в Збройних силах України першорядне значення має розвиток у них сили, витримки, швидкості, спритності, а також сміливості і стійкості до несприятливого впливу зовнішнього середовища. У професійно-технічних училищах, ліцеях, технікумах мають бути створені всі умови для того, щоб учень міг самостійно готуватися до виконання навчальних нормативів, систематично займався військово-прикладними видами спорту, постійно турбувався про своє фізичне вдосконалення, виховував у собі мужність силу волі, готовність витримувати великі фізичні навантаження, умів надавати першу медичну допомогу і проводити з товаришами заняття.

    У програмному матеріалі для уроків фізичної культури зазначається, які рухові якості необхідно розвивати насамперед. Орієнтовані вправи для розвитку цих якостей в учнів подано в додатку 2. плануючи на кожен урок вправи спрямовані на розвиток комплексу рухових якостей, слід користуватися цією таблицею. Підбираючи вправи слід користуватися цією таблицею, вчитель повинен врахувати вікові особливості учнів та умови для проведення занять. Вивчений програмний матеріал систематично повторюють у наступних класах. Обсяг спеціальних та підготовчих вправ із віком збільшується і в старших класах становить не менше половини уроку.

    На уроках слід використовувати рухливі народні ігри. Викладач для кожної групи добирає їх самостійно.

    У рубриці «Основи знань» даються загальні теоретичні положення про значення фізичної культури, вплив занять фізичними вправами на організм, виховання особистості учнів, пропонується методика самостійних занять тощо.



Крім того під час набуття рухових навичок і вмінь, розвитку фізичних якостей, підготовки до навчальних нормативів, домашніх завдань, викладач повідомляє учням про руховий режим, правила безпеки, додаткові спеціальні дані, які сприяють кращому, свідомішому засвоєнню навчального матеріалу.

Якість навчального процесу з фізкультури залежить від правильного планування. Обов’язковими для викладача є календарний план на півріччя та план-конспект на кожен урок.

Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок, здійснюється тільки після оволодіння учнями повним обсягом навчального матеріалу, передбаченого програмою з окремих видів вправ та рухових дій.

Учням, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінка успішності виставляється на загальних підставах. Навчальні нормативи з фізичних вправ, які їм протипоказані, вони не виконують. Учням, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи і займаються за спеціальними програмами, а також учням навчальних закладів, розміщених у третій зоні забруднення, оцінка виставляється за формою «зараховано» або «не зараховано». Під час проведення уроків, а також позакласної та позашкільні фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи в цих школах необхідно дотримуватись рекомендацій Міністерства освіти України.

До третього розділу програм включено матеріал для проведення позакласних форм фізичного виховання: заняття учнів у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, у тому числі з військово-прикладних видів спорту, групах ЗФП. Зміст занять у різних формах позакласної роботи визначається з урахуванням віку учнів. Для спортивних секцій матеріал із ЗФП, із спеціальної фізичної підготовки (СФП), з основних видів спорту єдиний.

До четвертого розділу програм включено загальношкільні фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи (внутрішньо-шкільні туристські походи та зльоти, фізкультурні свята).

Мета цих заходів – пропаганда фізичної культури й спорту серед учнів, батьків і викладачів; виховання на традиціях української національної фізичної культури й спорту серед учнів, батьків і вчителів; виховання на традиціях української фізичної культури; залучення всіх учнів до систематичних занять фізичними вправами; підбиття підсумків проведеної фізкультурно – оздоровчої і спортивної роботи; активний відпочинок.

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА В СИСТЕМІ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ - ЯК ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Фізичне виховання є складовою частиною різностороннього та гармонійного розвитку особистості. Від інших сторін фізичне виховання відрізняється такими особливостями:

  • воно переважно впливає на рухові здібності людини та являється засобом управління їх розвитком;
  • дає безпосередній оздоровчий ефект;
  • включає в себе процес навчання руховим діям та придбання спеціальних теоретичних знань.

  • Мета фізичного виховання залежить від суспільних потреб та запитів, котрі воно повинно задовольняти. Як основна форма використання фізичної культури, фізичне виховання задовольняє потреби суспільства в людях з різносторонньо розвиненими фізичними здібностями. Тому мета фізичного виховання – виховання гармонійно розвинених у розумовому та фізичному плані учнів.

    Для досягнення мети в процесі фізичного виховання вирішується широке коло завдань, котрі в теорії і методиці фізичного виховання прийнято поєднувати в три основні групи:



    освітні завдання;

    оздоровчі завдання;

    виховні завдання.

    Освітні завдання включають в себе вивчення життєво-важливих, спортивних і професійно-прикладних рухових вмінь та навичок. Вивчення техніки рухів – це складний педагогічний процес, частина фізичної освіти. Його суть полягає у формуванні здатності керувати переміщенням свого тіла за заданою програмою або з врахуванням умов рухової діяльності.

Процес оволодіння рухами впливає на рівень розвитку фізичних якостей, а він в свою чергу – на успішність та якість оволодіння рухами. Ця обставина свідчить про їх тісний взаємний зв'язок в процесі фізичного виховання. Вони являють собою єдиний педагогічний процес фізичного виховання.

До освітніх завдань фізичного виховання відносять також і вивчення основ теорії і методики фізичного виховання. На основі знань, які підкріплюються під час занять практичного характеру, формуються переконання в користі занять фізичною культурою і спортом для зміцнення здоров'я та різностороннього гармонійного розвитку.



Оздоровчими завданнями процесу фізичного виховання є укріплення здоров’я, загартування організму, підвищення його опору різним захворюванням, формування правильної постави. Успішність вирішення оздоровчих завдань залежить від дотримання вимог принципу оздоровчої спрямованості фізичної культури. Оздоровчі завдання також включають в себе виховання комплексу основних фізичних якостей людини.

Виховні завдання спрямовані на виховання моральних та вольових якостей, оволодіння нормами поведінки людини в суспільстві, сприяння розумовому, трудовому та естетичному вихованню.

В реальному педагогічному процесі всі завдання тісно пов’язані між собою. Кожен урок – це, по суті, процес вирішення серії оздоровчих та освітньо-виховних завдань. Але на окремих етапах фізичного виховання одні завдання можуть мати переважаюче значення.



В фізичному вихованні виділяють дві специфічні сторони:

Виховання фізичних якостей, або фізичне виховання у вузькому розумінні;

Формування рухових вмінь та навичок або фізична освіта.

Фізична освіта – це процес та результат навчально-виховної роботи, спрямованої на придбання спеціальних систематизованих знань, рухових вмінь та навичок, а також способів пізнання рухової діяльності та вмінь їх самостійно використовувати в повсякденному житті.

Таким чином, фізична освіта одночасно виступає як процес і як результат отримання спеціальних знань, рухових вмінь та навичок, а також як набута здатність використовувати їх в самому пізнанні життя за допомогою рухової діяльності та передавати накопиченні знання людям. Основний шлях отримання фізичної освіти полягає в оволодінні руховими діями.



Роль і місце фізичного виховання в різносторонньому та гармонійному розвитку особистості. Взаємозв’язок фізичного виховання з іншими сторонами виховання

Фізичне виховання досить тісно взаємозв’язане з іншими сторонами особистості: розумовим, моральним, трудовим, естетичним.

В процесі фізичного виховання здійснюється розумове виховання. Між цими сторонами виховання є два види зв’язку:


  • безпосередній;
  • опосередкований.

  • Безпосередній зв’язок заключається в тому, що в ході фізичного виховання здійснюється прямий вплив на розвиток інтелектуальних якостей. Специфічність розумової діяльності в процесі занять фізичними вправами заклечається в тісній взаємодії між рухами тілами та розумовими операціями. В процесі фізичного виховання проходить оволодіння новими знаннями в області педагогіки, психології, фізіології та інших наук.

    Опосередкований зв'язок фізичного виховання з розумовим полягає в тому, що заняття фізичними вправами створюють належний рівень здоров'я, котрий дозволяє виконувати розумову діяльність. Фізичні вправи часто використовують як засіб для зняття розумової напруги та стимуляції інтелектуальної діяльності.

В процесі фізичного виховання здійснюється моральне виховання. Воно спрямовано на формування у людини соціально цінних якостей, які визначають її відношення до інших людей, до суспільства, до самої себе. Фізичне виховання розгортається на фоні спілкування, в колективі, під керівництвом вчителя.

Якраз спілкування і є самим могутнім фактором формування моральних якостей тих, хто займається. З самого початку занять фізичними вправами вони починають усвідомлювати свою причетність до колективу у відповідності до правил та розпоряджень вчаться керувати своїми діями, співвідносити їх з діями інших. Так змінюється воля, виробляється дисциплінованість, формується звичка до дотримання норм і правил поведінки.

Фізичне виховання також має тісний зв'язок з трудовим вихованням. В процесі занять фізичними вправами укріплюється стан здоров'я, розширюються функціональні можливості організму, набуваються нові, більш складні за координацією навички, що дозволяють людині оволодіти трудовими діями та операціями. Важливою проблемою є розширення функцій фізичного виховання, що безпосередньо пов’язані зі сферою виробництва. Все це має позитивний вплив на придбання належного рівня фізичної підготовленості до трудової діяльності.

Естетичне виховання пов’язане з формуванням почуття прекрасного, з формуванням вмінь оцінити оточуючу дійсність за законами краси. Естетичний потенціал закладений в самому змісті фізичних вправ. Сила, швидкість, спритність, ритмічний малюнок – це одночасно і естетична характеристика рухів.

Практично всі види спорту мають велику притягуючи силу, так як в них спортсмени не тільки видатні фізичні можливості, але і красу духу, тіла, здатність творчо перетворювати свою фізичну природу.



Планування уроку з фізичної культури

Процес планування навчальної роботи завершується складанням плану-конспекту уроку, як цього вимагає програма з фізичної культури. Він дає чітке уявлення про зміст та методи роботи, що здійснюються на кожному уроці.

У плані конспекті я ставлю конкретні навчально-виховні завдання на даний урок з урахуванням наслідків попереднього уроку та визначається послідовність їх розв’язання.

План-конспект уроку я починаю з визначення його конкретних педагогічних завдань, які конкретизуються на основі семестрового плану, записів у журналі, або плану-конспекту попереднього уроку.

У формуванні завдань повинна бути конкретна настанова на їх розв’язання на даному уроці. Конкретизація педагогічних завдань є основою для визначення методів організації діяльності учнів на уроці, а також вибору методичних прийомів навчання та виховання.

Залежно від педагогічних завдань, що ставляться на уроці, кожний урок можна віднести до певного типу:

а) Урок вивчення нового матеріалу. На уроці цього типу головну увагу приділяють вивченню нового матеріалу на удосконалення раніше набутих навичок і вмінь учнів відводиться не значний час;

б) урок повторення та удосконалення рухових навичок. На цьому уроці удосконалюються деякі рухові навички та ставиться завдання підготувати учнів до складання навчальних нормативів.

в) урок мішаного типу, де поряд з вивченням нового матеріалу удосконалюють навики, які сформовані в учнів на попередніх урока;

г) контрольні уроки проводяться з метою обліку успішності учнів. На цих уроках виконуються навчальні нормативи та вправи «на результат». Контрольні уроки, як правило, вчитель повинен планувати на кінець навчального семестру або після вивчення певного розділу програми.

Крім зазначених вище типів уроків, у школі епізодично проводять вступні і заключні уроки.

З усього сказаного вище можна зробити висновок, що зміст планів та здійснення їх у процесі навчальної роботи з фізичної культури залежить насамперед від кваліфікації вчителя та його досвіду. В учителя,який має глибокі й різносторонні знання з питань теорії та методики фізичного виховання учнів і чітко уявляє собі закономірності навчання та виховання їх, точно передбачає наслідки педагогічного процесу , плани будуть досконаліші, що позитивно позначиться на якості знань, умінь і навичок учнів.

Творчий підхід до планування навчальної роботи, пошуки нових, найбільш доцільних прийомів та методів роботи зумовлюють успіх кожного викладача в справі фізичного виховання учнів.

  • При плануванні програмного матеріалу треба чітко визначити навчально-виховні завдання на семестр і на кожний урок, здійснити значний взаємозв’язок навчального матеріалу між системами уроків та безпосередньо в уроці, домашніми завданнями з фізичної культури та забезпечити систематичну перевірку і оцінку вмінь і навичок учнів.
  • Планування навчальної роботи за системами уроків сприяє ефективній підготовці викладача до кожного уроку. Дає змогу чітко уявити організацію навчального процесу протягом певного етапу
  • У плані-конспекті необхідно вказувати оптимальну кількість повторень, конкретизувати завдання, засоби та методи окремого уроку, ефективно побудувати процес формування та вдосконалення рухових навичок .рівень фізичних вправ. Це можна зробити, виходячи із завдань навчання, враховуючи особливості фізичних вправ (їх складність, навантаження, яке вони викликають) та рівень фізичної підготовленості учнів.
  • На уроках треба застосовувати такі методи організації учнів, які б забезпечували високу моторну утіленість уроку.

Конспект уроку з фізичної культури для учнів 7-х класів

Тема: спортивні ігри – баскетбол

Завдання: 1. Закріпити передачі м’яча на місці, в русі;

2. Закріпити виконання кидків м’яча з

подвійного кроку;

3. Навчальна гра.



Мета: сприяти розвитку фізичних якостей:

спритності, швидкості, координації.



Місце проведення: майданчик

Інвентар: б/б м’ячі, гімнастичні лавочки, стояки

Зміст уроку

Дозування

Методичні вказівки

Підготовча частина – 12 хв.

1. Організація класу, шикування, перевірка готовності учнів, повідомлення задач уроку.

2.Стройові вправи на місці, перешикування з колони по одному в колону по чотири дробленням і зведенням.

3. Різновидність ходьби, бігу.

4. Комплекс ЗРВ в русі.

а) В.п. – руки на пояс

1.- руки в сторони

2.- руки вгору

3.- руки в сторони

4.- В.п.

б) В.п. руки на плечі.

1-4 колові рухи руками

вперед


5-8 колові рухи руками

назад


2 хв.

2 хв.


1 хв.

7-8 р.


7-8 р.

7-8 р.


7-8 р.

7-8 р.


7-8 р.

1 коло.


10 станцій

в шерензі

в колоні


в колоні

15 с. замаються

15- відпочинок


в) В.п. руки перед собою

в ліктях


1-2 ривки руками перед

собою


3-4 поворотом тулуба

в ліву, в праву сторони

г) В.п. руки за головою

1-2 поворот тулуба вліво

З-4 поворот тулуба вправо

д) В.п. руки на пояс

1.- нахил тулуба до лівої

ноги


2.- В.п.

3.- нахил тулуба до правої

ноги

4.- В.п.


е) В.п. руки на пояс, стрибки з

повного присяду

5. Загальна фізична підготовка коловим методом.


2 хв.

2 хв.


1 хв.

7-8 р.


7-8 р.

7-8 р.


7-8 р.

7-8 р.


7-8 р.

1 коло.


10 станцій

в шерензі

в колоні


в колоні

15 с. замаються

15- відпочинок


Основна частина 30 – хв.

1.Спеціально підготовчі вправи

а) м’яч проносимо за головою;

б) м’яч проносимо за спиною;

в) з махом ноги м’яч проносимо під ногою;

г) з випадом м’яч проносимо під ногою;

д) м’яч підкинути, присісти, встати, зловити.

2. Передача м’яча двома руками від грудей на місці, від голови, знизу, від плеча.

3. Передача м’яча двома руками від грудей

( зигзагоподібно).

4. Передача м’яча двома руками від грудей в русі.

5. Ведення, кидки м’яча в корзину з подвійного кроку.

6. Навчальна гра.





5 хв.

8 хв.


2 хв.

2 хв.


3 хв.

10 хв.


звернути увагу на поставу ніг та тіла

Заключна частина – 5 хв.

1. Шикування, вправи для відновлення дихання в русі.

2. Підсумок уроку, повідомлення. Завдання додому.

3. Вихід із майданчика.


2 хв.

3 хв.


в шерензі

Варіанти колового тренування

Розвиток рухових якостей у учнів на уроках фізичної культури коловим методом

Під «коловим тренуванням» ми розуміємо таку організаційно методичну форму занять, яка спрямована на комплексний розвиток фізичних та професійних якостей людини.

При «коловому тренуванні» виконується принцип прогресуючого навантаження і обов’язково індивідуально.

Регулярні заняття «колового тренування» виховують чесність, самостійність, цілеспрямованість та інші якості. Варіанти «колового тренування» використовуються для рівномірного навантаження на всі м`язові групи, також постійне навантаження на серцево-судинну систему та систему дихання. Схема тренування така, що якщо одна з головних груп м`язів навантажена інша дістає активний відпочинок.

При проведенні «колового тренування» виконуються наступні педагогічні правила:

  • вправляйся так, щоб заняття сприяли зміцненню здоров`я;
  • чітке планування та строга індивідуалізація фізичних навантажень;
  • складати комплекси з відносно нескладних вправ, вибірково діючих на певну групу м`язів;
  • виконуючі вправи з різних вихідних положень в строго заданому темпі;
  • об’єднувати вправи по системно-структурних ознаках;
  • ділити учнів на групи 3-5 чоловік для одночасного виконання вправ на раніше підготовлених місцях (зупинках);
  • зміна «зупинок» в певній послідовності по колу;
  • встановити індивідуальне фізичне навантаження;
  • систематично підвищувати навантаження шляхом підвищення дозування;
  • визначення змін фізичної підготовленості порівнянням величин на початку циклу та в кінці нього;

  • обов’язкова реєстрація показників у власну картку досягнень

Перше заняття присвячується вивченню вправ. Друге заняття використовується для того, щоб виконувати нормативи для початківців при одноразовому проходженні кола. Третє заняття відводиться для максимального випробування із ЧСС 170 ударів. Всі наступні заняття проходять з навантаженням 170 ударів за хвилину. Той що займається сам шукає собі навантаження і контролює його.

СХЕМА «КОЛОВОГО ТРЕНУВАННЯ»

Вправи для м`язів ніг

Вправи для м`язів рук вправи для основних вправи для

і плечового поясу м`язових груп м`язів спини

вправи для м`язів

черевного поясу
    • Кількість вправ 4. Інтенсивність

    • у колі виконання вправ
    • Кількість повторень 5. Перерви, відпочинок

    • кожної вправи між вправами
    • Кількість кіл у 6. Перерви, відпочинок

    • кожному занятті між колами

      7. Направленість вправ

      7. Направленість вправ



ЗАСОБИ ВАРІАНТНОСТІ НАВАНТАЖЕНЬ
    • Ст. Біг з високим

    • підніманням стегон

      на місці
    • Ст. Згинання розгинання

    • рук в упорі лежачи
    • Ст. Підтягування ніг зігнутих в колінах 90°

    • на гімн. Стінці
    • Ст. Лежачи на животі руки за голову, піднім. тулуба

9. Ст. Стрибки через

гімн. Скакалку

8. Ст. Передача медболу від голови

7. Ст. Спиною один до одного, передача м`яча під ноги через голову

6. Ст. Спиною один до одного , передача м`яча через бік



5.Ст. Передача м`яча двома руками від грудей

ВАРІАНТИ КОЛОВОГО ТРЕНУВАННЯ

Спортивно – ігровий метод на уроках фізкультури

Сила, швидкість і витривалість – життєво важливі рухові якості, які можна і треба розвивати в процесі навчання фізичних вправ у дітей молодшого шкільного віку.

Як доведено науковими дослідженнями ( В, Фарфель, О, Коробков, В. Короцький та ін..) і підтверджено практикою, рухову якість швидкості найдоцільніше розвивати в 10-12 років, коли її розвиток відбувається підвищеними темпами. Після 14-15 років при відсутності спеціального тренування знижуються темпи розвитку і настає часткова стабілізація швидкості. Рухову якість швидкості у цьому віці рекомендують розвивати вправами швидкісно-силового характеру, використовуючи ігри і вправи в ігровій формі: ігри з прямолінійним бігом, зустрічні естафети, ігри на швидкості реакції.

В іграх-змаганнях діти виконують рухи швидше, про що свідчить порівняння часу про бігання відрізків в 10 м. у естафетному бігу без змагань.

У грі вони пробігають цю дистанцію майже на 0,2 сек. швидше . Крім того, проведення занять в ігровій формі і формі змагань дає можливість збільшити обсяг роботи, значно підвищити навантаження і ущільнити урок. Спортивно-ігровий метод найчастіше використовую на прикладі літніх та зимових ігор, де головним завданням є – навчання фізичних вправ і розвиток головних рухових Якостей у процесі занять. Звичайно, цей метод повністю не може замінити існуючі методи навчання.

Розвиток швидкісних якостей у дітей молодшого шкільного віку також сприяє розвитку й інших якостей. Кореляція показників швидкості рухів під час бігу і сила м’язів стегна свідчить про безпосередній зв'язок між ними. Виконання швидкісних вправ пов’язано з переміщенням частини тіла або всього тіла людини, а це потребує певного прояву сили. Отже, вправи, спрямовані на розвиток швидкості значною мірою залежить від сили м’язів і їх здатності швидко скорочуватися і швидко розслаблятися.

О. Коробков зазначає, що найбільше наростання сили м’язів у згинальних і розгинальних рухах відбувається у дітей від 10 до 14 років.

На основі наукових досліджень і практичних даних можна зробити висновок, що розвивати силу м’зів, найдоцільніше тоді, коли виникає природний приріст цієї сили, що не слід знижувати навантаження при стрибкоподібному наростанні сили м’язів.

Ряд авторів(О. Коробков, Е. Черних та ін. ) зазначають, що в молодшому шкільному віці діти володіють досить вираженою витривалістю до статичних зусиль,що дає можливість впроваджувати їх на заняттях з фізичної культури. Відомо, що у скандинавських країнах дітей з раннього віку навчають ходіння на лижах. Норвежець Мюрстад вважає, що на лижі можна ставити дітей з дворічного віку.

Силу, швидкість і витривалість можна і треба розвивати у молодшому шкільному віці, але найкраще в цьому віці розвиваються швидкісно-силові якості.

Заняття з дітьми треба будувати так , щоб на уроці вони і навчалися, і цілеспрямовано розвивали свої рухові якості. Поганий розвиток цих якостей гальмує формування рухових навичок, знижує успішність оволодіння технікою фізичних вправ. Чим вищий рівень розвитку рухових якостей, пише В.В. Бєлінович, « тим успішніше йде навчання, тим легше учням оволодіти руховими навичками ».

Безумовно, у процесі навчання вправ відбувається розвиток рухових якостей, але занадто повільно порівняно з цілеспрямованою роботою по розвитку цих якостей.

Найдоцільніше впроваджувати спортивно-ігровий метод після навчання дітей техніки виконання вправ.

Урок фізичної культури слід проводити на основі багатоборства з широким застосуванням елементів змагання між командами. На заняттях у початкових класах важливо закріпити ті навички і вміння , яких учні набувають у процесі навчання. Слід пам’ятати, що увага дитини дуже обмежена, вона не може багато часу зосереджуватися на одній вправі. Тому заняття треба проводити так, щоб вони викликали у дитини задоволення.

Почуття задоволення – це позитивні емоції, які при проведенні занять спортивно-ігровим методом мають велике значення. Емоції позитивно впливають на працездатність, а це є одним з найефективніших факторів розвитку рухових можливостей дитини. Емоційне збудження викликає активну діяльність ряду важливих центрів, що тонізує кору великих півкуль, підвищує її діяльність.

Спортивно-ігровий метод використовують у працях ( Н.Бабкін, С.Грошенков, М. Черевков та ін..) і зарубіжні педагоги ( О. Люстелло – Франція, Шмідт – НДР). Вони використовують його на заняттях з футбола, легкої атлетики та інших видів спорту.

При початковому навчанні спеціальних вправ в молодшому і старшому віці доцільно використовувати ігри-естафети, ігрові вправи, командні ігри-стрибки, ігри-метення, комбіновані ігри-вправи та весь той багатий арсенал вправ, який входить до спортивно-ігрового методу фізичного виховання.

Дитячому організму властива пластичність, велика рухомість нервових процесів, порівняна легкість утворення і перебудови умовно-рефлекторних відносин. Тому в роботі з учнями початкових класів найдоцільніше використовувати ті вправи, які розвивають швидкість і швидкісно-силові якості. Але від одних і тих самих фізичних вправ діти швидко втомлюються, їх нервова система перевантажується.

Одне з головних завдань фізичного виховання – удосконалення нервової діяльності учнів. У зв’язку з цим ігрові вправи слід урізноманітнювати. Це підвищує рівень фізичної підготовки і є важливим профілактичним засобом, який оберігає зовнішні відділи центральної нервової системи.

Щоб гра давала дитині насолоду і не набридала їй, кожне завдання можна виконувати в різних варіантах. Звичайно, для цього потрібні деякі підготовчі заходи до занять, в яких буде використано спортивно-ігровий метод фізичного виховання.

Спортивно – ігровий метод на уроках фізичної культури

Висновки.

Свою роботу на уроках та в процесі позакласної роботи спрямовую на вирішення завдань Комплексної програми з фізичної культури. Особливу увагу звертаю на розвиток фізичних, вольових якостей учнів. Підбираючи фізичні вправи та рухливі ігри, я враховую вікові особливості учнів та умови для проведення занять. При виконанні вправ стараюсь урізноманітнювати фізичні навантаження, використовуючи спортивно-ігровий метод, та різні форми навчання.

В пошуку найбільш ефективних і раціональних форм та методів фізичної підготовки, особливу увагу звертаю на диференційований та індивідуальний підхід до учнів,враховуючи при цьому їх стан здоров’я, рівень фізичного розвитку,підготовленість та зацікавленість учнів.

Належну увагу приділяю дотриманню учнями правил техніки безпеки рекомендую багато вправ проводити на свіжому повітрі. На своїх уроках застосовую метод колового тренування. Одне з правил колового тренування - чітке нормування фізичного навантаження та його індивідуалізація.

Колове тренування – це організаційно-методичний спосіб виконання фізичних вправ, що спрямовані на комплексний розвиток рухових якостей учнів.

Однією з особливостей колового тренування є вдале поєднання досить чіткого нормування фізичного навантаження з його індивідуалізацією. Унаслідок цього в учнів із різною підготовленістю підтримується інтерес до занять, ведеться постійний облік фізичного навантаження та систематично оцінюються вправи, що виконуються. Чіткою організацією, визначенням часу на виконання вправ з боку учнів колове тренування позитивно впливає на виховання наполегливості, дисциплінованості, колективізму та ін..

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
  • ГУЖАЛОВСЬКИЙ А. Ф. РОЗВИТОК РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ У ШКОЛЯРІВ. Мінськ. Нар. Осв.1998р. – 88с.
  • ГУРЕВИЧ І. Н. 1500 ВПРАВ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ КОЛОВОГО ТРЕНУВАННЯ. Київ Вища школа 1989р. – 256с.
  • КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-11 кл. ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ Київ «Початкова школа» 2001р.
  • КОРОТКОВ І. М. РУХЛИВІ ІГРИ НА ЗАНЯТТЯХ СПОРТОМ – фізкультура і спорт 1981р. – 120с.
  • МАТВЕЄВ Л. П. ОСНОВИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ. Фізкультура і спорт 1989р. – 398с.
  • ОЗОЛІН Н. Г. УПРАВЛЕНИЕ ТРЕНИРОВОЧНЫМ ПРОЦЕССОМ – Киев. Здоровье 1988г. 10-25 с.
  • ОПРЕДЕЛЕНИЕ ФИЗИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВЛЕННОСТИ ШКОЛЬНИКОВ. Под. ред. П. В. СЕРМЕЕВА – М. Просвещение 1983г. – 102 с.
  • ДЭШИН Д. Ф. ВРАЧЕБНЫЙ КОНТРОЛЬ – М. Физкультура и спорт. 1987г. – 175с.
  • ФОМИН Н. А. ВОЗРАСТНЫЕ ОСНОВЫ ФИЗИЧЕСКОГО ПИТАНИЯ – М. фізкультура и спорт 1984г. – 256с.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка