Бібліотекар Пологівської зош І-ІІІ ст.№4



Скачати 23,97 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір23,97 Kb.

Бібліотекар

Пологівської ЗОШ І-ІІІ ст.№ 4

Чепель В.І.


Форми та методи роботи шкільної бібліотеки

Масові заходи – це форми роботи спрямовані на глибоке  і різностороннє розкриття тієї чи іншої теми для певної категорії користувачів, об’єднаних спільними читацькими інтересами, віковими, психологічними особливостями.

В педагогіці дитячого читання виділяються наступні етапи читацького розвитку:

 

· дитячий (6-9 років),

· перехідний від дитячого до підліткового (10-11років),

· підлітковий (11-12 років),

· перехідний від підліткового до юнацтва

(14 років).

 

Передбачаючи в плані роботи бібліотеки проведення масових заходів, необхідно визначити основні, актуальні теми, які потребують всестороннього розкриття, вивчити склад користувачів, з якими буде проводитись той чи інший захід.

 

Бесіда про прочитані книги


Їхня мета — виявлення рівня читацького розвитку користувачів (чи зрозуміла їм дана книга), виявлення думок читачів про дані твори та їхніх авторів, проведення порівняння з іншими творами того ж автора): виявлення станів і потреб читачів (на прикладі книги, що обговорюється; виявлення думок щодо прочитаного). Існують особливості проведення бесід про літературу різних типів та жанрів. У діалозі про пізнавальну книгу бібліотекар має поцікавитися, яку практичну користь вона принесла у навчальному процесі чи самоосвіті, а в діалозі про художній твір — враження про естетичні особливості і засоби вираження.

 

Голосні читання


Поширена технологія спілкування бібліотекаря з читачами молодшого шкільного віку. Голосне читання має закріплюватись бесідою, до якої особливо ретельно повинен готуватись бібліотекар.

      Рекомендується широко практикувати художнє читання, яке допомагає повніше, глибше зрозуміти літературний твір, сприйняти його емоційно, співпереживати з героями прочитаного твору, відчувати красу і багатство рідної мови, роздумувати про прочитане.

 

Обговорення книг


Це вільна дискусія, предметом якої є обговорення книги, колективний роздум, в якому користувачі беруть участь добровільно, з різним ступенем активності та ініціативи, сприяє виробленню вмінь і навичок критичного мислення, самостійної роботи над книгою.

          Обговорення вимагає від бібліотекаря не тільки глибокого проникнення в твір, але й вміння так організувати спілкування читачів, щоб у кожного учасника з'явилось бажання самому висловити думку, дати оцінку книзі, відстояти власну думку або ж приєднатись до колективної.

     Технологія обговорення книг має включати: визначення мети та завдань, вибір книги, розробку запитань, які будуть стержнем обговорення, підготовку читачів, підсумки обговорення.

 

Літературні ігри


Слугують доповненням до технологій масової роботи бібліотеки з читачами. Це вікторини, літературні подорожі, конкурси уважних та начитаних, конкурси бібліографічних ерудитів, літературні аукціони, вернісажі літературних героїв та ін.

    Літературні ігри можна класифікувати на ролеві (перевтілення читача в літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес «розгадування» книги, її автора, літературних героїв), особистісноролеві, пізнавальні та ін. Вони розвивають творчу ініціативу читачів.

 

Літературний вечір


Як технологія масової роботи з читачами, має широкі можливості і, насамперед, для активних читачів, учасників різних творчих літературних об'єднань, що функціонують на базі бібліотеки. Вона дає можливість підвести підсумки їх діяльності, розкрити творчість школярів, учасників літературних гуртків і об'єднань. Для інших читачів — це емоційно захоплююча технологія популяризації книг, пробудження, формування і закріплення читацького інтересу, естетичних почуттів і смаків дітей.  

 

П’ять хвилин з мистецтвом


Це нова, цікава форма роботи бібліотекаря і всього педагогічного колективу з учнями-читачами, яка дозволяє регулярно спілкуватися з поезією, музикою, живописом.

       Технологія проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових категорій. Вони отримують завдання. Організаторська робота розподіляється між усіма активістами. Бібліотекар може запропонувати варіанти оголошень: «П'ять хвилин з поезією», «П'ять хвилин з музикою», «П'ять хвилин з мистецтвом» або «Сьогодні знову «П'ять хвилин з поезією».

 

Читацька олімпіада


Проводиться як змагання двох чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2—3 правдоподібні відповіді. Той, хто обирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу, при цьому дозволяється користуватися підготовленою до заходу виставкою літератури. Перемагає та команда, яка першою правильно відповіла на всі запитання олімпіади.

 

Книжкова виставка


Це комплекс спеціально відібраних та систематизованих документів, розставлених таким чином, щоб привернути увагу користувачів, зацікавити його та задовольнити існуючий інтерес або його інформаційні потреби. Виставка повинна мати високий рівень інформативності, новизни, демонструвати художній смак її організаторів.

Книжкові виставки за видами

поділяються на :

· виставки нових надходжень;



· тематичні виставки.

 

Виставки нових надходжень бувають універсального характеру, за типами і видами видань, за галузями знань. Видання, представлені на них об'єднані за формальними ознаками: час виходу в світ, надходження до бібліотеки, а також за галузями знань.



Тематичні виставки призначені для рекомендації літератури з актуальних питань Тематичні виставки організовують з актуальних питань, з проблем суспільного життя, науки, культури, мистецтва, з тем, організованих на певну групу користувачів, до річниць знаменних дат, та про діяльність видатних людей, на допомогу навчальному процесу, з метою популяризації окремих видань. Книжкова виставка обов'язково повинна супроводжуватись оглядом представлених на ній видань.  

Обговорення книг –– це вільна дискусія стосовно, головним чином, художніх творів. Педагогічне значення цієї форми роботи полягає в тому, що обговорення підвищує читацьку активність, сприяє формуванню навичок критичного мислення учнів, їх самостійної роботи з книгою, вихованню естетичних поглядів та смаків. Однією з важливих умов, забезпечують жвавий, корисний обмін думками про книгу, є вибір твору та копітка підготовча робота (план підготовки).

 

Для вступної промови ведучого і підбиття підсумків обговорення надається 10-15 хвилин. Бажано, щоб в обговоренні брали участь групи, чисельністю 15-20 осіб (але не більше 25-30 осіб). Матеріали обговорення (план проведення, відгуки читачів тощо) збираються та зберігаються у бібліотеці


Читацька конференція


Присвячується певній проблемі та проводиться з учнями старших класів. Її мета - виховання у школярів уміння аналізувати прочитане та висловлювати власні думки. Основні вимоги до підготовки та проведення конференції: актуальність і глибина розкриття проблеми, її значущість для даної аудиторії, новизна матеріалів, необхідний мінімум екземплярності документів у фонді бібліотеки.

Близькими до читацьких конференцій за дискусійним та критико-аналітичним напрямом є диспут. Мета диспуту –– визначення різних підходів, затвердження найбільш обґрунтованих точок зору, поглядів на проблему. Цікавими є заходи, що носять рекомендаційно-інформаційний характер: усні журнали та бібліографічні огляди.

Усні журнали - це оперативне інформування про новинки галузевої та художньої літератури, про видання, що готуються до друку тощо. Журнал складається з умовних «сторінок». Обсяг журналу не повинен перевищувати 3-4 сторінки. Обов'язковою є бібліографічна сторінка.

Особливе місце у роботі бібліотеки посідають літературні та коментовані читання. У бібліотеках навчальних закладів організовують цикли читань, зокрема: педагогічні, правові читання, проводять лекції. Популярними є художнє виконання творів; літературно-художні композиції, тематичні бібліотечні вечори.

Вечір запитань та відповідей - одна з форм тематичних вечорів, що сприяє залученню читачів бібліотеки до пізнавальної діяльності, активізації читання галузевої та художньої літератури. Саме під час проведення такого заходу з'являється можливість практично показати, як пізнавальна діяльність пов'язана з читанням. Будь-який повноцінний акт пізнання містить у собі запитання, а кожна відповідь може викликати нові запитання, що спонукатиме читача звертатися до бібліотеки.

Дієвою формою роботи є комплексні заходи: Дні інформації і Дні фахівця, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів і є найефективнішими у роботі.

 

Бібліотечний урок –– це урок, орієнтований на формування в учнів уміння самостійно здобувати знання, здійснювати пошук додаткової інформації, використовуючи бібліотечно-бібліографічні знання та навички.

 

Проведення бібліотечного уроку потребує серйозної підготовки: складання чіткого розгорнутого плану заняття, добору потрібної літератури, наочних посібників, детальних розробок практичних вправ.

 

Презентація книги - публічне представлення нової книги, яка вийшла нещодавно у світ і автора цієї книги. Для цього необхідно, якщо можливо, то запросити автора книги. Підібрати слухачів певного віку. Якщо автор не зможе прийти, то презентацію проводить бібліотекар. З розповіддю про книгу виступають і читачі, які прочитали книгу і можуть цитувати і розповідати про прочитане. Супроводжувати можуть мультимедійні технології ( презентація або кліп).

Культурно-просвітницька робота шкільної бібліотеки обліковується згідно ГОСТ 7.41-82. Одиницею обліку є захід (виставка, бібліографічний огляд, день інформації, усний журнал, читацька конференція тощо). Комплексний захід, що включає одночасне використання різних форм масової роботи, обліковується як один захід. Під час проведення циклу заходів (тиждень дитячої та юнацької книги тощо) обліковують кожний захід, що входить до нього. При проведені заходів підраховують кількість присутніх та видань, що експонуються. Облік видань здійснюють згідно із загальними правилами та включають до загальної книговидачі бібліотеки. Облік усіх заходів бібліотеки ведеться у 3-й частині «Щоденника роботи шкільної бібліотеки».

 

Наприкінці ХХ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. „Народилися” нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації  книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.



Гра з підлітками. В цьому віці на перший план виходять ігри творчі, сюжетно-рольові, які потребують від них ініціативи, активного мислення. Найкращим видом гри для них буде гра-змагання під час якої вони зможуть реалізувати свої особисті якості.

 

Книжкові виставки-дискусії Дві думки з приводу однієї книги”, „Письменник запрошує до діалогу”, виставки проблемної статті, виставки-роздуми „І знову класика до нас з полиць іде”, „Чи знаєте ви, що...”,виставка-сюрприз,виставка-міркування і т.д.



 

Книга у всі віки була, є і буде духовним скарбом нації, джерелом її немеркнучої історії.


Хай щастить!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка