Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни



Скачати 54,54 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір54,54 Kb.
ТипДержавний стандарт

Державний стандарт 2011

  ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 23 листопада 2011 р. № 1392 

Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти


Державний стандарт

2004р. (стара редакція):

70 (інваріантна частина )

30 (варіативна частина)

Державний стандарт

2011р. (нова редакція):

50 (інваріантна частина )

50 (варіативна частина).

Старша школа – профільне навчання, диференціація, факультативи

Чітка наступність між початковою і базовою школою відсутні

Узгодженість

Перевантаження, розбалансованість

Уведено комунікативну та діяльнісну (прикладну) лінію змісту освіти.

Упровадження вивчення іноземної мови та ІКТ у початковій школі.

Здоров´язберігаючі технології


2013р. – перейти до реалізації Держстандарту 2011р.

Від знаннєвої парадигми до компетентнісної


Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

  • 1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що додається.
  • Установити, що зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

  • спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу.

Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

ґрунтується на засадах особистісно зорієн-тованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

  • ґрунтується на засадах особистісно зорієн-тованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.
  • При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

  • Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.
    • уміння вчитися;
    • спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;
    • математична;
    • базові компетентності в галузі природознавства і техніки;
    • інформаційно-комунікаційна;
    • соціальна;
    • громадянська;
    • загальнокультурна;
    • підприємницька;
    • здоров’язбережувальна компетентності;
    • предметні

До предметних( галузевих)

  • комунікативна,
  • літературна,
  • мистецька,
  • міжпредметна естетична,
  • природничо-наукова,
  • математична,
  • проектно-технологічна,
  • інформаційно-комунікаційна,
  • суспільствознавча,
  • історична,
  • здоров’язбережувальна компетентності

Цей Державний стандарт включає такі освітні галузі:

  • Цей Державний стандарт включає такі освітні галузі:
    • “Мови і літератури”,
    • “Суспільствознавство”,
    • “Мистецтво”,
    • “Математика”,
    • “Природознавство”,
    • “Технології”,
    • “Здоров’я і фізична культура”,

Визначальним для системи загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей.

Визначальним для системи загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей.

Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

  • Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

Варіативність методик організації навчання, а також на-явність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи

  • Варіативність методик організації навчання, а також на-явність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи

У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

  • У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.
  • Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів

У старшій школі співвідно-шення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків.

У старшій школі співвідно-шення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього закладу здійснюється з урахуванням установленої Базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових і можливості у процесі вивчення окремих предметів поділу класу на групи

  • Бюджетне фінансування загальноосвітнього закладу здійснюється з урахуванням установленої Базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових і можливості у процесі вивчення окремих предметів поділу класу на групи

Освітня галузь “Мови і літератури”

Мета

Мета

  • розвиток особистості учня,
  • формування в нього мовленнєвої і читацької культури,
  • комунікативної та літературної компетентності,
  • гуманістичного світогляду,
  • національної свідомості,
  • високої моралі,
  • активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій

Мови і літератури

мовний компонент

українська мова

мови національних меншин

іноземні мови

літературний компонент

українська література

світова література

літератури національних меншин

Мовний компонент

Мовленнєва

Мовна


Соціокультурна

Діяльнісна

Літературний компонент

Емоційно -ціннісна

Літературознавча

Загальнокультурна



Компаративна

Завданнями в основній школі є:

  • формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;
  • ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;
  • вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);
  • формування комунікативної і літературної компетентностей;
  • ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;
  • формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;
  • формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня;
  • формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завданнями в старшій школі є:

  • подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей;
  • розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми;
  • удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова;
  • вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність;
  • удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури

Освітня галузь “Суспільствознавство”

Мета

Мета

  • забезпечення розвитку учня як особистості, що
    • керується гуманістичними нормами і цінностями,
    • усвідомлює себе громадянином України,
    • успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві

Завданнями освітньої галузі є:

  • забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;
  • розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;
  • формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.
  • Зміст освітньої галузі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів (історії, права, економіки тощо), що відображають основи відповідних наук, інтегрованих курсів (громадянської освіти, суспільствознавства тощо).

Історичний компонент

Мета

Мета

  • формування в учнів
    • ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь,
    • розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу

Історичний компонент забезпечує:

  • розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;
  • отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;
  • ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
  • визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій;
  • вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми

Історичний компонент

людина - людина,

людина - суспільство,

людина - влада,

людина - світ уявлень та ідей,

людина - простір,

людина - природа,

людина - світ речей


Суспільствознавчий компонент

Мета

Мета

  • створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози

Завданнями суспільствознавчої освіти є:

  • розвиток інтересу до суспільствознавства;
  • формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропонування способів їх розв’язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних явищ, процесів і тенденцій у державі та світі;
  • здійснення самостійного пошуку у різних видах джерел інформації про життя суспільства і людини в ньому;
  • формування активної громадянської позиції, загальнолюдських моральних якостей, правової та економічної культури, мотивації до соціальної активності.

Суспільствознавчий компонент

людина в суспільно-політичній сфері,

людина в соціальній сфері,

людина у правовій сфері,

людина в економічній сфері,

людина в культурно-духовній сфері


Освітня галузь “Мистецтво”

Мета

Мета

формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження

Завданнями освітньої галузями є:

  • оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;
  • формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;
  • збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва;
  • формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів;
  • виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті

Мистецтво

образотворча



музична

культурологічна


Освітня галузь “Математика”

Мета

Мета

  • формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для
    • забезпечення життєдіяльності в сучасному світі,
    • успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання,
    • інтелектуального розвитку учнів,
    • розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення, інтуїції

Завданнями в основній школі, є:

  • розширення знань про число, формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;
  • формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів;
  • забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;
  • формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;
  • забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови;
  • формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;
  • ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання;
  • формування знань про основні геометричні величини, способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях

Старша школа

  • розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей;
  • завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і процесів;
  • ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування;
  • формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей під час розв’язування навчальних і практичних задач та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів природничого циклу;
  • формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання під час розв’язування навчальних і практичних задач;
  • формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій

математика

числа


вирази

рівняння і нерівності

функції

елементи комбінаторики теорії ймовірності та математичної статистики



геометричні фігури і геометричні величини

Освітня галузь “Природознавство”

Мета

Мета

  • формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу

Природознавство

Фізичний

Хімічний

Загально -природничий

Екологічний

Біологічний

Астрономічний

Географічний


Загальноприродничий компонент

  • забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній,
  • пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі

Астрономічний компонент

  • зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження,
  • усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду

Біологічний компонент

  • забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою,
  • оволодіння основними методами пізнання живої природи,
  • розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем,
  • усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності,
  • оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери

Географічний компонент

  • спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі,
  • формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни

Фізичний компонент

  • забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки,
  • засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення,
  • розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду провадження експериментальної діяльності,
  • формування ставлення до фізичної картини світу,
  • оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку

Хімічний компонент

  • забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами,
  • формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини

Освітня галузь “Технології”

Мета

Мета

  • формування і розвиток  проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві

Технології

Інформаційно-комунікаційний компонент

Теоретична інформатика



Соціальна інформатика

Технологічний компонент

Завданнями в основній школі є

  • формування в учнів навичок і вмінь проводити основні операції з інформаційними об’єктами, зокрема:
  • здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
  • створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;
  • висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об’єкти;
  • використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
  • планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі

Завданнями у старшій школі є

  • формування в учнів здатності:
    • виявляти та аналізувати інформаційні процеси в технічних, біологічних і соціальних системах;
    • будувати і використовувати інформаційні моделі, а також засоби опису та моделювання явищ і процесів

У галузі теоретичної інформатики учні:

  • вивчають, аналізують інформаційні процеси, що відбуваються у живій природі, суспільстві та техніці;
  • одержують уявлення про основи управління, прийняття рішень, основні принципи роботи засобів інформаційних технологій;
  • ознайомлюються з інформаційним моделюванням;
  • розвивають алгоритмічне мислення як засіб планування, організації діяльності

У галузі соціальної інформатики

  • одержують уявлення про роль інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, про основні види засобів масової інформації та взаємодію людини з такими засобами;
  • засвоюють юридичні та морально-етичні норми роботи з інформаційними даними і програмними продуктами;
  • отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості.

Завданнями навчання технологій є:

  • формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
  • ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;
  • формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
  • набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
  • розвиток технологічних умінь і навичок учнів;
  • усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
  • реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності;
  • створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного учня;
  • оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”

Мета

Мета

  • розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни

Здоров’я і фізична культура

здоров’я


фізична культура

безпека життєдіяльності

захист Вітчизни

цивільна оборона


Завданнями освітньої галузі є:

  • поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім природним середовищем;
  • формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;
  • підвищення рівня рухової активності;
  • удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
  • створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;
  • усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
  • збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;
  • розширення функціональних можливостей організму учня шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
  • підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал