Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний унІвЕрситет імені вадима гетьмана»



Скачати 440,64 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.01.2017
Розмір440,64 Kb.
  1   2   3
державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний унІвЕрситет імені вадима гетьмана»

УСЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 339.924:339.54 (477:061.1ЄС) (043.3)




СТРАТЕГІЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ТА ЄС

Спеціальність 08.00.02 –

світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.


Науковий керівник
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

ГОНЧАРУК Андрій Іванович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародної торгівлі



Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор



ЧУЖИКОВ Віктор Іванович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент



ПОЛІЩУК Ліна Сергіївна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені  Тараса Шевченка, доцент кафедри світового господарства і міжнародних відносин




Захист відбудеться «23» березня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «22» лютого 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Л.Л. Антонюк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток регіональних інтеграційних угруповань в сучасному світовому господарстві, з одного боку, набув глобального характеру за ступенем свого поширення (кількість угод, охоплених країн, регіонів, сфер регулювання), з іншого, –– еволюціонував від простих схем до більш розвинутих форм інтеграції. Водночас зони вільної торгівлі, які виконують функцію гнучкого та селективного інструменту доступу до стратегічних ринків зі збереженням незалежності проведення торгової політики щодо третіх країн та дозволяють реалізовувати інтеграційні стратегії країн з різними рівнями соціально-економічного розвитку, домінують у структурі відповідних угруповань країн світу. При цьому проголошена Україною стратегічна мета вступу до ЄС, знайшла відображення переважно у зовнішньополітичному вимірі, що зумовило неефективність попередніх інтеграційних стратегій. Передумови переходу від співпраці до інтеграції є закономірними з огляду на вихід реальної взаємодії за межі традиційного співробітництва, що підтверджується початком переговорів щодо угоди про асоціацію, яка має вивести Україну на якісно новий рівень економічних відносин з ЄС і може стати однією із найбільш амбітних торговельних угод, укладених Європейським Союзом.

Проблематика міжнародної економічної інтеграції як специфічного економічного явища світового економічного розвитку досліджувалась у працях Б. Баласса, Дж. Вайнера, Ч. Кіндлебергера, М. Кордена, Р. Ліпсі, Дж. Міда, Г. Мюрдаля, Я. Тінбергена, Ю. Шишкова та ін. Значний науковий доробок з даної проблематики, особливо в контексті суперечливих процесів глобалізації світової економіки, становлять праці вітчизняних вчених: О. Білоруса, А. Кредісова, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, В. Новицького, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Сіденка, А. Філіпенка, Т. Циганкової, В. Чужикова, І. Школи, О. Шниркова. Серед досліджень, присвячених специфіці функціонування і розвитку регіональних торговельних угруповань, необхідно виокремити праці таких зарубіжних фахівців, як: Р. Болдвін, Дж. Бхагваті, П. Кругман, Р. Лоуренс, А. Панагарія, О. Солано, Л.А. Уінтерс, К. Фінк, Б. Хоукман, М. Шифф. Розвиток механізмів, структури та еволюції європейських інтеграційних процесів є сферою досліджень П. Брентона, І. Бураковського, М. Валя, А. Гончарука, М. Емерсона, Б. Камінські, А. Мейхью, Д. Мюллер-Джентша, Л. Поліщук, Х. Тіммерманна, О. Шумило.

Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються сучасні тенденції розвитку форм міжнародної інтеграційної взаємодії країн, особливості формування пріоритетів політики торговельно-економічної інтеграції Європейського Союзу з третіми країнами, характер та особливості впливу груп інтересів на інтеграційні процеси за участі ЄС; потребують удосконалення принципи та заходи щодо реалізації євроінтеграційної стратегії України в умовах створення зони вільної торгівлі. Таким чином, зазначене вище зумовлює важливість і своєчасність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно із планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми факультету міжнародної економіки і менеджменту «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). Результати досліджень автора використано при написанні підрозділу «Потенціал та моделі розвитку регіональних та двосторонніх торговельно-економічних відносин» і розділу «Розвиток глобальної торгової системи». Крім того, автор брав участь у реалізації проекту «Підтримка проведення громадських консультацій щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом», що здійснювався Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) та особисто підготував документ для обговорення «Поглиблена вільна торгівля між Україною та Європейським Союзом: машинобудування, хімічна, легка промисловість» (2006 р.) і однойменний розділ фінального звіту «Оцінка наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС» (2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування ключових напрямів і параметрів стратегії регіональної торговельно-економічної інтеграції України та ЄС на основі комплексного аналізу сучасних тенденцій модифікації форм інтеграційної взаємодії та моделей регіональної інтеграції ЄС з третіми країнами.

Реалізація визначеної мети зумовила розв’язання таких дослідницьких завдань:

‑ систематизувати теоретичні підходи до визначення поняття міжнародної економічної інтеграції, виявити характерні особливості розвитку форм сучасної інтеграційної взаємодії країн;

‑ виявити тенденції та ключові економічні ефекти функціонування регіональних інтеграційних угруповань;

‑ визначити причини, ідентифікувати прояви та охарактеризувати наслідки модифікації форм міжнародної інтеграційної взаємодії;

‑ обґрунтувати типові, практично апробовані моделі системної конвергенції ЄС з третіми країнами;

‑ виявити умови та механізми процесу коінтеграції країн Центральної та Східної Європи до ЄС;

‑ розкрити технології та характер впливу груп інтересів на політику торговельно-економічної інтеграції Європейського Союзу;

‑ дати системну оцінку існуючим передумовам та механізмам переходу від співпраці до торговельно-економічної інтеграції України та ЄС;

‑ обґрунтувати формат національної моделі євроінтеграції та розробити комплекс заходів у розрізі стратегічних напрямів інтеграційної взаємодії України і ЄС.



Об’єктом дослідження є сучасні процеси регіональної торговельно-економічної інтеграції.

Предметом дослідження є передумови, принципи, механізми та напрями інтеграційної взаємодії України з ЄС.

Методи дослідження. Для вирішення завдань дисертаційної роботи були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. У дослідженні теоретичних засад міжнародної торговельно-економічної інтеграції використано історико-логічний метод (під час виокремлення вітчизняного та західного підходів до визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція» та надання його авторського уточнення у п. 1.1); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (дослідження співвідношення регіоналізму та білатералізму в п. 1.2); метод системного узагальнення (для концептуалізації ідеї поглибленої інтеграції у п. 1.3); аналіз і синтез (при оцінюванні функціонування моделей взаємодії за участі ЄС, переговорних позицій ЄС та країн Центральної і Східної Європи в процесі їх коінтеграції до Спільноти: п. 2.1, п. 2.2); методи кількісного та якісного порівняння (при дослідженні результатів трансформацій в розрізі регіональних порівнянь, а також для вироблення аналітичної оцінки динаміки та структури зовнішньої торгівлі України з ЄС: п. 2.2, п. 3.1); фактологічного аналізу (для унаочнення передумов переходу від співпраці до інтеграції з ЄС, в процесі системного вивчення фінансових інструментів забезпечення інтеграційних заходів: п. 3.1); аналітичний метод прогнозування (для обґрунтування принципів національної євроінтеграційної моделі та розробки комплексу заходів щодо нової угоди про асоціацію з ЄС: п. 3.2, п. 3.3).

Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, законодавство України та ЄС, матеріали і аналітичні звіти Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державного комітету статистики, а також міжнародних організацій (СОТ, ЮНКТАД, Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації, ЄБРР, ОЕСР), результати наукових досліджень Центру економічних досліджень та політичних консультацій, Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, Центру європейських політичних досліджень (м. Брюссель), Європейського інституту Суссексу, неурядових організацій (Міжнародного центру перспективних досліджень, Європейської бізнес-асоціації, Українсько-європейського дорадчого центру з питань законодавства, Бізнес Ради ЄС –– Україна), консалтингових компаній (ECORYS, Case Ukraine, CTA Economic & Export Analysts Ltd), матеріали міжнародних науково-практичних конференцій та практичних семінарів, круглих столів, тематичних презентацій.



Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження здобуто результати, які розкривають особистий внесок автора в розроблення досліджуваної проблеми та характеризують наукову новизну роботи:

вперше:

‑ здійснено концептуалізацію ідеї «поглибленої інтеграції»: розкрито її сутність, що полягає у цілеспрямованій реалізації заходів лібералізації політик та сфер регулювання щодо міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили з поступовою конвергенцією механізмів бізнес-середовища, включаючи процес виконання прийнятих зобов’язань; виокремлено основні структурні елементи концепції (технічне регулювання, лібералізація сектору послуг, гармонізація митних процедур, інвестиційна та конкурентна політики, захист прав інтелектуальної власності, імплементація договірних положень і врегулювання суперечок), які варіюються залежно від конкретних інтеграційних стратегій; доведено пріоритетність застосування вказаної концепції як ключового елементу інтеграційної стратегії ЄС по відношенню як до третіх країн, так і до його нових членів;

‑ виявлено та охарактеризовано напрями впливу груп інтересів в ЄС на інтеграційне співробітництво (переговорні позиції, зміст торговельних угод, формування спільних політик); запропоновано авторську систематизацію суб’єктів лобіювання: класичні групи інтересів (європейські асоціації, ТНК, неурядові організації), посередники (юридичні, консалтингові фірми, рекламні та комунікаційні компанії), коаліції (галузеві, міжгалузеві, ситуаційні –– ad hoc), дослідницькі установи (приватні, корпоративні, державні науково-аналітичні заклади); фінансовий статус (прибуткові, неприбуткові), характер інтересів (публічні та приватні), інституційна форма (асоціації, федерації, корпорації тощо) можуть істотно різнитися;

‑ обґрунтовано модель торговельно-економічної інтеграції України та ЄС з виділенням її функціональних елементів: зони поглибленої вільної торгівлі як найбільш ефективної на цей час форми інтеграції; секторальне співробітництво –– інструмент включення окремих галузей та політик до сфер узгодження та координації в межах домовленостей наднаціональних євроструктур із обов’язковістю імплементації Україною спільного доробку ЄС; інституційне забезпечення впровадження нормативної бази ЄС як необхідної передумови адаптації національного законодавства, що є механізмом створення і функціонування як зони вільної торгівлі, так і секторальної співпраці; участь у регіональних багатосторонніх ініціативах, програмах та агенціях ЄС як інструмент поглиблення та диверсифікації сфер інтеграційної взаємодії;



удосконалено:

‑ систему заходів з реалізації стратегії торговельно-економічної інтеграції з ЄС на засадах її поглиблення в контексті формату переговорного процесу: а) тарифна лібералізація з чіткою ієрархією пріоритетів та механізмів проведення (системи критеріїв відбору чутливих галузей, вимоги перехідних періодів); б) приєднання до пан-євро-середземноморської зони кумуляції в довготерміновій перспективі; в) реформа системи технічного регулювання на основі перенесення ключових положень Нового підходу, закріплення статусу добровільності стандартів, оптимізація функцій регуляторних органів, пришвидшення процесу гармонізації стандартів шляхом дотримання комбінованої стратегії; г) збалансування захисних механізмів на внутрішньому ринку державних закупівель та умов допуску українських постачальників до ринку ЄС; д) виключення положень конкурентної політики, що мають винятково наднаціональний характер регулювання, з переліку норм до імплементації в національне українське законодавство з метою запобігання негативному впливу на внутрішній ринок; е) економічно обґрунтований перехідний період реформування системи державних закупівель з огляду на неможливість доступу українських постачальників до ринку державних закупівель ЄС в короткотерміновій та, ймовірно, середньотерміновій перспективі; ж) розробка механізму мінімізації негативного впливу на окремі галузі вітчизняної промисловості внаслідок досягнення відповідності нормам ЄС у сфері захисту прав інтелектуальної власності; з) селективне застосування екологічних норм ЄС та постійний моніторинг їх динамічності.

‑ систематизацію джерел фінансування євроінтеграційних заходів в Україні, зокрема в частині уточнення суб’єктів та інститутів допомоги ЄС (окремі країни і міжнародні організації, Програма технічної допомоги Tacis, Європейський інструмент сусідства й партнерства) з виявленням диспропорції між потребами української економіки для впровадження норм і стандартів ЄС та наявними обсягами зовнішнього фінансування в умовах пріоритетної ролі бізнесу в межах внутрішніх джерел фінансування євроінтеграційних заходів;

дістало подальшого розвитку:

‑ розкриття сучасної сутності міжнародної економічної інтеграції шляхом виділення двох підходів до її розуміння (процесуального і цільового) та формулювання авторського визначення, яке ідентифікує особливості розвитку і цільову орієнтацію інтеграційного процесу: системна конвергенція та подальше взаємопереплетіння національних економік, окремих галузей та ринків шляхом розробки та реалізації поступової, цілеспрямованої політики щодо збільшення відкритості та усунення торговельних бар’єрів з метою формування єдиного ринкового простору, який забезпечує реалізацію торговельно-економічних інтересів країн-інтегрантів;

‑ дослідження процесів регіоналізму та білатералізму у світових інтеграційних процесах, зокрема встановлено, що: по-перше, ефект забезпечення реформ в угодах типу «Північ –– Південь» полягає в закріпленні певного державного курсу та мінімізації ризиків зміни економічної політики на основі поступок і зобов’язань та сприяє стабільності та довірі до уряду країни «Півдня»; по-друге, у випадку географічної близькості інтегрантів двосторонні торговельні угоди є механізмом коінтеграції, тоді як у випадку міжрегіональної співпраці –– інструментом доступу на іноземні ринки; по-третє, в стратегіях країн, що розвиваються, домінуючими є економічні очікування, а для розвинутих країн –– геополітичні інтереси;

‑ визначення пріоритетів у переговорних позиціях ЄС з країнами-аплікантами: технічне регулювання –– жорстка позиція з можливими поступками лише задля забезпечення процесу конвергенції відповідних норм; регулювання ринкової економіки –– обмежена гнучкість позицій щодо конкурентної політики, державної допомоги, законодавства про компанії, інтелектуальної власності, захисту прав споживачів тощо з обмеженими перехідними періодами за умови непорушення механізмів функціонування внутрішнього ринку Спільноти; регулювання процесу виробництва –– гнучка позиція Євросоюзу із можливістю значних поступок і компромісів щодо соціального та екологічного законодавства, що не має прямого впливу на його внутрішній ринок;

‑ обґрунтування пріоритетності реформування системи технічного регулювання як елементу євроінтеграційної стратегії України з огляду на, по-перше, необхідність забезпечення реального доступу вітчизняного експорту до внутрішнього ринку ЄС, по-друге, наявність причинно-наслідкового зв'язку між неефективним впровадженням інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку в Україні та існуючими внутрішніми регуляторними процедурами, які де-факто уповільнюють та здорожчують імпорт інвестиційних товарів, тим самим гальмуючи модернізацію галузей і підприємств вітчизняної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані висновки та розроблені автором практичні рекомендації мають важливе значення для наукового обґрунтування і впровадження стратегії регіональної торговельно-економічної інтеграції з ЄС.

Наукові висновки і пропозиції, викладені в дисертації, були використані Департаментом співробітництва з Європейським Союзом Міністерства економіки України при підготовці довідкових матеріалів для членів делегації України, які беруть участь у переговорах щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (довідка про впровадження №4701-25/204 від 26.10.2009). Окремі авторські пропозиції, що стосувалися структурування права ЄС при укладанні торговельних угод, сучасних підходів до регулювання конкурентної політики, захисту прав інтелектуальної власності, інвестиційної політики та торгівлі послугами в межах міжнародних торговельних угод, а також характеристики поняття «асоціація» в угодах про торговельно-економічну асоціацію між ЄС та третіми країнами, зокрема і Україною, використані в поточній роботі Асоціації правників України (довідка про впровадження №2041 від 27.10.2009). Практичні результати дисертаційної роботи щодо аналізу наслідків майбутньої угоди про вільну торгівлю з ЄС для галузей обробної промисловості України використано у проекті «Підтримка проведення громадських консультацій щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом», що здійснювався Міжнародним центром перспективних досліджень (довідка про впровадження №18/009 від 16.10.2009). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі, зокрема при проведенні міжпредметного тренінгу «Стратегії та тактики міжнародних торговельно-економічних переговорів» Центром розвитку міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 27.10.2009) та при викладанні дисципліни «Торговельна політика та комерційна дипломатія» на магістерській програмі «Міжнародна торгівля» факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 23.10.2009).



Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі та винесені на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на 9 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (м. Алушта, 11-13 травня 2006 р.), V міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 28-30 вересня 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського простору» (м. Київ, 5-7 жовтня 2006 р.), конкурсі молодих науковців (м. Київ, 15 травня 2007 р.), V ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (м. Алушта, 5-7 травня 2008 р.), VІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 26-28 вересня 2008 р.), VІ міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (м. Алушта, 4-6 травня 2009 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки» (м. Чернівці, 7-8 травня 2009 р.), VIІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 1-3 жовтня 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно та у співавторстві у 15 наукових працях загальним обсягом 7,69 др. арк., з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 9 публікацій у інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, що належить особисто дисертантові, становить 7,6 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 199 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 12 рисунків на 7 сторінках і 13 таблиць на 8 сторінках. Робота містить 23 додатки. Список використаних джерел налічує 280 найменувань на 33 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет і об’єкт, окреслено методологічну базу дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні засади міжнародної торговельно-економічної інтеграції» автор дослідив існуючі погляди на концептуальні основи міжнародної економічної інтеграції та розрізнив вітчизняний і зарубіжний підходи до визначення цього поняття. Це дозволило виявити їх теоретичні відмінності: акцент на результаті інтеграційного процесу, описаного в класичній теорії, а саме — на формуванні цілісного господарського комплексу в науковому доробку вітчизняних дослідників (цільовий підхід) і на процесі зменшення відмінностей між господарюючими суб’єктами різної національної приналежності та поширення економічного лібералізму в зовнішньоторговельних політиках країн світу в західних джерелах (процесуальний підхід). З огляду на зазначене вище запропоновано авторську дефініцію поняття «міжнародна економічна інтеграція», що являє собою процес зближення та подальшого взаємопереплетіння національних економік, окремих галузей та ринків шляхом поетапної реалізації цілеспрямованої політики щодо збільшення відкритості та усунення торговельних бар’єрів з метою формування єдиного ринкового простору, що забезпечує реалізацію торговельно-економічних інтересів країн-інтегрантів.

Констатовано, що за сучасних умов більшість інтеграційних об’єднань функціонують в площині торговельної інтеграції, а саме на стадіях зон вільної торгівлі (84% з-поміж діючих нотифікованих угод у Секретаріаті СОТ). Водночас виявлено, що превалювання торговельної інтеграції супроводжується процесами її поглиблення та диверсифікації, запозиченням окремих елементів виробничої інтеграції, що дозволило дійти висновку про модифікацію існуючих форм та розширення усталеної класичної схеми інтеграційного процесу.

Аналіз факторних передумов утворення торговельно-економічних груп та сучасних детермінант інтеграційних стратегій країн світу спонукав автора дослідити інтеграційні процеси крізь призму розмежування на регіональні й двосторонні. У цьому зв’язку було встановлено, що за умови географічної близькості країн двосторонні інтеграційні угоди є механізмами коінтеграції приєднання до інтеграційного союзу, тоді як у випадку міжрегіональної інтеграції – інструментами доступу на іноземні ринки. На основі такого підходу обґрунтовано домінування економічних очікувань при реалізації інтеграційних стратегій країнами «Півдня» (поступки в переговорах із розвинутими країнами, «імпорт» елементів законодавств та економічних політик партнерів) і геополітичних пріоритетів у зовнішньоторговельних стратегіях країн «Півночі», що виразно демонструють такі центри інтеграційного тяжіння як США та ЄС.

Автором доведено, що інтеграція з розвинутими країнами та цілими інтеграційними утвореннями стає центральним елементом економічної політики країн, що розвиваються, внаслідок дії ефекту забезпечення реформ, який кваліфікується як невідворотність курсу останніх, скерованих на проведення системи заходів щодо забезпечення мінімізації ризиків зміни економічної політики, сприяння стабільності та довірі до уряду країни «Півдня» у результаті покладання на нього міжнародних зобов’язань.

У роботі доведено, що сучасна торговельно-економічна інтеграція країн світу виходить за межі класичної теорії завдяки сприянню руху інших факторів виробництва та появі нових сфер регулювання, що зумовлено різним ступенем зацікавленості в глибині та секторальному охопленні інтеграційної взаємодії. Виходячи з цього обґрунтовано, що змістовне навантаження інтеграційних стратегій країн світу змінюється від усунення класичних тарифних бар’єрів, що акумулює в собі поняття «традиційна інтеграція», до зменшення нетарифних бар’єрів та зближення національних економічних політик, відповідно поглибленої інтеграції, вже на початкових формах інтеграційного процесу.

У роботі показано, що концепція поглибленої інтеграції запозичена із західної економічної думки та залишається малодослідженою вітчизняною науковою школою. Проаналізувавши доробок зарубіжних фахівців, зокрема Я. Тінбергена, Р. Лоуренса, М. Шиффа, Л. А. Уінтерса, Б. Хоукмана, Р. Болдвіна, та інтегрувавши із прикладними роботами А. Мейхью, М. Емерсона, П. Брентона, О. Шумило, І. Бураковського, присвяченими європейській інтеграції, автор пропонує власне визначення поглибленої інтеграції, що виявляється у цілеспрямованій реалізації заходів лібералізації політик та сфер регулювання щодо міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили з поступовою конвергенцією механізмів регулювання бізнес-середовища, включаючи виконання прийнятих зобов’язань.

Спроектувавши результати емпіричних досліджень і фактів на теоретичну площину та застосувавши метод системного узагальнення, в роботі виокремлено елементи концепції поглибленої інтеграції, якими виступають нові складові регулювання сучасних інтеграційних угод: технічне регулювання, лібералізація сектору послуг, гармонізація митних процедур, інвестиційна політика, конкурентна політика, захист прав інтелектуальної власності, впровадження домовленостей та врегулювання суперечок. При цьому доведено, що всі вони перебувають у взаємозв’язку (рис. 1) та можуть варіюватися залежно від особливостей і пріоритетів країн-інтегрантів, конкретних цілей їх інтеграційних стратегій.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка