Деякі історичні аспекти розвитку міжнародного маркетингу



Скачати 36,52 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір36,52 Kb.
  • ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ У ФАРМАЦІЇ

Деякі історичні аспекти розвитку міжнародного маркетингу.

  • Деякі історичні аспекти розвитку міжнародного маркетингу.
  • Як випливає з наукових джерел, свої витоки сучасний міжнародий маркетинг бере у 30-х роках минулого сторіччя. Цей період сучасна наука позначає поняттям „виробничий маркетинг”, який характеризується розширенням виробництва і збільшення обсягів збуту ліків, внаслідок існування високого попиту на лікарські засоби.

Наступний етап - маркетинг, орієнтований на товар – відноситься до періоду виходу індустріально розвинутих країн з економічної кризи 30-х років, реконструкції і модернізації національних економік після другої світової війни. Це 30-50-і роки минулого століття.

  • Наступний етап - маркетинг, орієнтований на товар – відноситься до періоду виходу індустріально розвинутих країн з економічної кризи 30-х років, реконструкції і модернізації національних економік після другої світової війни. Це 30-50-і роки минулого століття.
    • В цей період основну увагу виробники приділяли вдосконаленню самого товару, а не його виробництву, оскільки споживачі почали надавати перевагу лікам із найвищою ефективністю, якістю та безпечністю.

Наступний період - це 50-60-ті роки, пов'язаний з розвитком маркетингу збуту. Хронологічно це період, коли в індустріально розвинутих країнах ознаменувалися наслідки розпочатих раніше антимонопольних заходів, державного регулювання „ефективного попиту”, стимулювання інвестиційної діяльності і державних капіталовкладень.

  • Наступний період - це 50-60-ті роки, пов'язаний з розвитком маркетингу збуту. Хронологічно це період, коли в індустріально розвинутих країнах ознаменувалися наслідки розпочатих раніше антимонопольних заходів, державного регулювання „ефективного попиту”, стимулювання інвестиційної діяльності і державних капіталовкладень.

До цього періоду відноситься утворення міжнародної світової організації по тарифам і торгівлі –попередник сучасної СОТ.

  • До цього періоду відноситься утворення міжнародної світової організації по тарифам і торгівлі –попередник сучасної СОТ.
  • Основну увагу виробники, в цьому періоді, приділяли максимізації продаж,тому усі зусилля були сконцентровані на збуті ліків.

Наступний період припадає на 60-70 роки минулого століття ,коли в побут входять поняття „класичний маркетинг”, а разом з ним поняття „маркетингова філософія” і „маркетингова функція”. Так, “маркетингова філософія” спочатку зосереджує увагу споживачів на вимогах до властивостей пропонованого товару, на використанні конкретних перевагах фірми.

  • Наступний період припадає на 60-70 роки минулого століття ,коли в побут входять поняття „класичний маркетинг”, а разом з ним поняття „маркетингова філософія” і „маркетингова функція”. Так, “маркетингова філософія” спочатку зосереджує увагу споживачів на вимогах до властивостей пропонованого товару, на використанні конкретних перевагах фірми.

Маркетингова функція” являє собою сукупність маркетингових інструментія,за допомогою яких фірма може оцінити наслідки і результати свого поточного чи передбачуваного положення на ринку.

  • Маркетингова функція” являє собою сукупність маркетингових інструментія,за допомогою яких фірма може оцінити наслідки і результати свого поточного чи передбачуваного положення на ринку.

З 80 – х років і до початку 3-го тисячоріччя формується і розвивається сучасний соціально-етичний маркетинг. На цьому етапі відбуваються істотні, глобальні зміни у світовому економічному процесі. До відкритої ринкової економіки вливаються незалежні держави, що утворилися після розпаду СРСР. Народжується СОТ, що до початку 3-го тисячоріччя поєднує близько 150 країн.

  • З 80 – х років і до початку 3-го тисячоріччя формується і розвивається сучасний соціально-етичний маркетинг. На цьому етапі відбуваються істотні, глобальні зміни у світовому економічному процесі. До відкритої ринкової економіки вливаються незалежні держави, що утворилися після розпаду СРСР. Народжується СОТ, що до початку 3-го тисячоріччя поєднує близько 150 країн.
  • Прибутків
  • підприємства
  • Споживчих
  • потреб
  • Інтересів
  • суспільства
    • Соціально-етичний маркетинг
    • передбачає збалансування 3-х чинників:
  • Роль держави в регульованні зовнішньоекономічної діяльності.
  • Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють оформлення двухсторонніх економічних зв''язків України з іншими країнами. Основною ціллю ЗЕД держави є :
  • - утворення сприятливих економічних та організаційно-правових умов в здійсненні ЗЕД.
  • - забезпечення раціонального входження України в міжнародний поділ праці.
  • - підвищення конкурентноспроможності економіки на основі структурної перебудови та організації виробництва.
  • - раціоналізація експортно-імпортних операцій і участь державі в їх регулюванні .
  • Держава застосовує правові, адміністративні та економічні методи регулювання ЗЕД
  • Правове регулювання ЗЕЗ включає:
  • розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права;
  • приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій;
  • укладання міждержавних угод; (договори про торгівлю та угоди про ліквідацію подвійного оподаткування)
  • Адміністративне регулювання зовнішніх зв'язків здійснюються за допомогою таких важелів, як:
  • реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;
  • реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;
  • розробка системи нетарифного регулювання ЗЕЗ;
  • митне регулювання;
  • оперативне регулювання ЗЕД; ( з метою збалансованого розвитку ЗЕЗ і удосконалення
  • інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики країни в особливих випадках
  • застосовують заходи оперативного регулювання ЗЕД,а саме: тимчасове зупинення ЗЕД тазастосування індивідуального ліцензування за порушення чинного законодавства України усфері зовнішньоекономічних відносин
  • До економічних регуляторів належать:
  • розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх зносин;
  • затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб‘єктів ЗЕД;
  • система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин;
  • Регулювання ЗЕД України здійснюється:
  • - державою в особи її органів в межах їх компетенції; - недержавними органами управління економікою; - самими суб'єктами ЗЕД.
  • Органами державного регулювання ЗЕД є: - Верховна Рада; - Кабінет Міністрів; - Національний банк; - Міністерство зовнішніх економічних зв'язків
  • і торгівлі; - Державна митна служба; - Експортно-імпортний банк; - Центральне статистичне управління; - Міністерство іноземних справ; - податкові відомства.
  • Суб'єкти і види зовнішньоекономічної діяльності.
  • - фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства;
  • - юридичні особи, зареєстрові в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України
  • - об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які мають постійне місцезнаходження на території України;
  • - структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не юридичними особами (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
  • - спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів.

До видів ЗЕД належать:

  • До видів ЗЕД належать:
  • - експорт та імпорт товарів, капіталів;
  • - надання суб'єктами ЗЕД України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності: транспортних, маркетингових, консультаційних, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських;
  • - наукова, науково-технічна, науково-виробнича діяльність;
  • - спільна підприємницька діяльність, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій;

  • - організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій;
  • - орендні операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
  • - роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами;
  • роботи іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі з суб'єктами ЗЕД як на території України, так і за її межами.
  • На територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними та екологічними характеристиками не порушують умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України.
  • ЛЗ в ВМП, що імпортуються на територію України, повинні бути зареєстровані та мати реєстраційне посвідчення.
  • Незареєстровані ЛЗ дозволяється завозити тільки для проведення клінічних та інших доліджень.

Суть i види мiжнародного маркетингу

  • Традицiйний маркетинг - продаж товару за кордон без подальшого його супроводження. Експортер несе вiдповiдальнiсть перед покупцем лише до моменту продажу i поставки i , як правило, не цiкавиться подальшою долею проданого товару.

Експортний маркетинг - експортер систематично обробляє закордонний ринок i пристосовує своє виробництво пiд його вимоги. При цьому експортер дослiджує постiйно цей ринок i намагається контролювати весь шлях товару до кiнцевого споживача.

  • Експортний маркетинг - експортер систематично обробляє закордонний ринок i пристосовує своє виробництво пiд його вимоги. При цьому експортер дослiджує постiйно цей ринок i намагається контролювати весь шлях товару до кiнцевого споживача.

Мiжнародний маркетинг - експортер глибоко дослiджує ринок i використовує для його оброблення весь набiр iнструментiв маркетингу, а також рiзнi форми зовнiшньоекономiчних зв’язкiв: науково-технiчний обмiн, контрактнi виробництва, СП, створення дочiрних пiдприємств тощо, а не лише експорт.

  • Мiжнародний маркетинг - експортер глибоко дослiджує ринок i використовує для його оброблення весь набiр iнструментiв маркетингу, а також рiзнi форми зовнiшньоекономiчних зв’язкiв: науково-технiчний обмiн, контрактнi виробництва, СП, створення дочiрних пiдприємств тощо, а не лише експорт.

Глобальний маркетинг - маркетингова дiяльнiсть за кордоном охоплює не лише збут, але й практично всi функцiональнi сфери дiяльностi пiдприємства: постачання, дослiдженн i розробка, персонал, фiнанси та iнш.

  • Глобальний маркетинг - маркетингова дiяльнiсть за кордоном охоплює не лише збут, але й практично всi функцiональнi сфери дiяльностi пiдприємства: постачання, дослiдженн i розробка, персонал, фiнанси та iнш.
  • Основними цілями міжнародного фармацевтичного маркетингу є:
  • Пошук і встановлення подібностей та відмінностей у потребах споживачів у різних країнах.
  • Задоволення потреб міжнародного споживача.
  • Успішна конкуренція на закордонних фармацевтичних ринках.
  • Забезпечення ефективної діяльності в рамках міжнародного середовища.
  • Основними видами маркетингової діяльності фармацевтичної фірми на міжнародному ринку є:
  • комплексні дослідження конкретного зовнішнього фармацевтичного ринку;
  • розробка лікарського засобу;
  • ціноутворення;
  • поширення ліків;
  • просування їх на ринку.

Характеристика світового фармацевтичного ринку.

  • Світовий фармацевтичний ринок – це сукупність взаємопов'язаних національних фармацевтичних ринків окремих держав, які взаємодіють і беруть участь у міжнародному розподілі праці, у міжнародній торгівлі та інших формах економічних взаємин.

Характерними особливостями розвитку сучасного фармацевтичного ринку є:

  • Характерними особливостями розвитку сучасного фармацевтичного ринку є:
  • його насиченість;
  • переорієнтація з ринку продавця на ринок покупця;
  • скорочення витрат на державну медицину внаслідок реформи національних систем охорони здоров'я у багатьох державах;
  • зростання ролі державного регулювання охорони здоров'я та фармацевтичної галузі зокрема;
  • збільшення витрат на створення, виробництво і впровадження лікарських засобів на ринок;
  • дефіцит інновацій у фармацевтичній промисловості;
  • тенденції до зростання обсягу продажу препаратів-генериків до 50 відсотків на ринках розвинутих країн і до 80 відсотків на ринках інших країн тощо.
  • Світовий фармринок: 2009 р.
  • Загальний об'єм продажів лікарських засобів на 13 основних фармацевтичних ринках за 12 міс з жовтня 2008 по листопад 2009 р. склав 475,3 млрд. $
  • Регіон/країна
  • Об'єм фармринку, млрд  $
  • Δ , в порівнянні з  з листопадом 2007 по  жовтень 2008 
  • Північна Америка:
  • 231,1
  • 5%
  • США
  • 215,1
  • 5%
  • Канада
  • 16,0
  • 6%
  • Європа: топ-5
  • 106,6
  • 2%
  • Німеччина
  • 33,8
  • 3%
  • Франція
  • 28,6
  • 1%
  • Великобританія
  • 13,2
  • 2%
  • Італія
  • 16,1
  • 1%
  • Іспанія
  • 14,6
  • 3%
  • Японія
  • 78,4
  • 5%
  • Китай
  • 24,0
  • 27%
  • Латинська Америка: топ-3
  • 22,4
  • 10%
  • Бразилія
  • 12,1
  • 13%
  • Мексика
  • 7,0
  • 1%
  • Аргентина
  • 3,3
  • 21%
  • Венесуела
  • 5,5
  • 33%
  • Австралія/новая Зеландія
  • 7,3
  • 6%
  • Всього
  • 475,3
  • Перше і друге місця в світовому рейтингу продажів препаратів в грошовому виразі за листопад 2008 – жовтень 2009 р закріплені за Lipitor/Ліпримаром (аторвастатин), Plavix/ Плавіксом (клопідогрел) та Nexium/Нексіумом (езомепразол).
  • У розрізі фармакотерапевтичної структури світового ринку лідерами за обсягами продажів стали препарати груп С10 «Гіполіпідемічні засоби», А02 «Препарати для лікування кислотозалежних захворювань», N06А «Антидепресанти», N05А «Антипсихотичні засоби» і N03А «Протиепілептичні засоби».
  • У рейтингу корпорацій за обсягами продажів в грошовому виразі до жовтня 2009 р. традиційне 1-е місце закріплено за компанією «Pfizer», 2-е — «GlaxoSmithKline».
  • На 3, 4 і 5-ою позиціях знаходяться «Novartis», «AstraZeneca» і «Sanofi-Аventis» відповідно.
  • Імпорт–експорт, виробництво ГЛЗ: підсумки 10 міс 2009 р.
  • Імпорт
  • В цілому за підсумками 10 міс 2009 р. до  України було імпортовано ГЛС на суму 11,3 млрд  грн. за 20,2 тис.  т. Темпи приросту/спаду склали +23,3% у  грошовому і 25,6% в  натуральному виразі. При перерахунку на $ об'єм імпорту ГЛЗ до  України зменшився на 21,3% в порівнянні з 10  міс 2008 р. і  склав близько 1,5 млрд  дол.
  • Експорт
  • У  жовтні 2009  р. (другий місяць підряд) об'єм експорту ГЛЗ з  України збільшився в порівнянні з  жовтнем 2008 р. в  грошовому виразі більш ніж на 100%  майже до 104 млн  грн. Також позитивну динаміку розвитку демонструє тоннажність експорту ГЛЗ  в  жовтні цей показник збільшився на 35,1%  до 1,2 тис.  т. Відзначимо, що це максимальне збільшення об'єму експорту ГЛЗ з початку поточного року як в  грошовому, так і  в  натуральному виразі.
  • Виробництво і  ринок в цілому
  • У  жовтні 2009 р. об'єм українського виробництва ГЛЗ в  грошовому виразі збільшився більш ніж на 80% в порівнянні з  аналогічним періодом 2008 р. і  досяг рекордної відмітки  553,2 млн  грн. (мал. 5). Відзначимо, що це максимальні темпи приросту об'єму фармвиготовлення ГЛЗ за всю історію розвитку. Загальний об'єм українського фармринку в  цінах виробника, розрахований по  формулі «імпорт +  виробництво  експорт», в  жовтні 2009 р. склав 2,1 млрд  грн., що на 40,1% більше в порівнянні з  аналогічним періодом 2008 р
  • Мотиви виходу фармацевтичних фірм на міжнародний ринок
  • Фармацевтичні фірми виходять на зовнішній ринок для одержання прибутку та/або для виживання. Вихід фірм на міжнародний ринок ініціюється цілим рядом факторів, які одержали назву мотивів початку діяльності підприємства на зовнішніх ринках. Це рушійні сили, завдяки яким фармацевтична фірма починає експортувати свою продукцію з метою використання або розвитку наявних ресурсів, так, щоб досягти довгострокових та/або короткострокових цілей фірми.
  • Проактивні мотиви початку діяльності на зовнішніх ринках - це зовнішні або внутрішні стимули, які спонукають фармацевтичну фірму починати активні дії, засновані на бажанні використати наявні в підприємства конкурентні переваги або ринкові можливості, які відкриваються перед ним.
  • Реактивні мотиви початку діяльності на зовнішніх ринках припускають, що фармацевтична фірма займає пасивну позицію й тільки реагує на загрози, які виникли в її внутрішньому або зовнішньому середовищі.

Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок

  • Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок
  • Процес виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок відбувається в певній послідовності
  • ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка