Деякі практичні аспекти застосування законодавства у сфері корпоративного права



Скачати 42,99 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір42,99 Kb.
  • Деякі практичні аспекти застосування законодавства у сфері корпоративного права.
  • Питання, що виникають при розгляді корпоративних спорів.
  • Київ, 12 травня 2015 р.

1. Як визначається вартість майна товариства, належна до сплати учаснику, якщо за результатами судової експертизи дійсну (ринкову) вартість неможливо встановити через відсутність первинних документів?

  • Ст.63 ГПКУ. Повернення позовної заяви
  • Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: …
  • 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми

2. Чи можна у судовому порядку зобов’язати учасника товариства зареєструватися та взяти участь у загальних зборах учасників товариства у випадку його систематичної неявки на загальні збори, невиконанні рішень загальних зборів?

  • П.24 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008 р.:
  • Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов’язком акціонера. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У зв’язку з цим суди не вправі зобов’язати акціонера (учасника) товариства взяти участь чи зареєструватися для участі у загальних зборах.

3. У який спосіб засновник може захистити свої права, а суд прийняти заяву і вирішити спір за обставин, коли товариство засновано 2-ма особами, які мають рівні частки («проблема 50 на 50»)?

  • Якщо йдеться про завдання збитків товариству - будь-який учасник може подати похідний позов.
  • Якщо відбулася втрата управління товариством – видається, ця проблема не має вирішення за чинним регулюванням. Потрібно змінити регулювання. Вбачаються такі можливі напрями:
  • можливість встановлення судом стороннього управління товариством за клопотанням одного з учасників;
  • ліквідація товариства судом за заявою одного з учасників.

4. У ТОВ чотири засновники (один з них із часткою більше 50% ліквідований у процедурі банкрутства, інший із мізерною часткою одночасно є керівником ТОВ і постійно створює 2-м іншим засновникам перешкоди у реалізації законних прав). Який правовий механізм виходу із зазначеної ситуації?

  • Стаття 113 ГПКУ. Порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
  • Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб …
  • Ст. 335 ЦКУ. Набуття права власності на безхазяйну річ
  • 1. Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
  • 2. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
  • Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність ...

5. Якщо протягом першого року з дня державної реєстрації товариства учасник не виконав свого обов’язку щодо формування статутного капіталу, а загальні збори учасників товариства не прийняли передбачених ч. 3 ст. 144 ЦК України і ч. 2 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" рішень, то яким чином у подальшому має визначатися кількість голосів такого учасника товариства?

  • Рішення КСУ від 5.02.2013 р. № 1-рп/2013: «Протягом першого року з дня державної реєстрації Товариства його учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі, незалежно від факту повного чи часткового внесення (сплати) вкладів. Питання щодо визначення кількості голосів для повноважності загальних зборів учасників Товариства та результатів голосування за прийняття їх рішень у разі, якщо протягом першого року з дня державної реєстрації Товариства учасник не виконав свого обов’язку стосовно формування статутного капіталу, а загальні збори учасників Товариства не прийняли передбачених ч.3 ст.144 ЦКУ і ч.2 ст.52 Закону рішень, … підлягає законодавчому врегулюванню».
  • Ч.3 ст.144 ЦКУ, ч.2 ст.52 Закону «Про господарські товариства»
  • Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
  • Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
  • про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
  • про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
  • про ліквідацію товариства.

6. Чи може засновник підприємства продати (відступити) свої корпоративні права, якщо статутний фонд у заявленому розмірі не сформовано (тобто частку в натурі повністю або частково не внесено)? Чи має при цьому значення ціна продажу?

  • Ст.147 ЦКУ. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи.
  • … 2. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
  • Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
  • 3. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено

7. Оскільки прямо в законі не встановлено момент набуття корпоративних прав і існують наукові дискусії та декілька точок зору, тому коли виникають корпоративні права: з моменту купівлі частки в статутному капіталі чи виникають з моменту прийняття вищим органом юридичної особи позитивного рішення щодо вступу відповідної особи до складу учасників такої юридичної особи?

  • 8. Чи повинен учасник, який відчужив свою частку, брати участь у загальних зборах і чи повинна при визначені кворуму зборів враховуватися належна йому раніше частка (кількість голосів?) Коли в особи виникають корпоративні права: з моменту їх набуття чи з моменту їх державної реєстрації?

9. Момент виходу учасника із товариства – з дати подачі учасником заяви про вихід чи з урахуванням дотримання учасником 3-х місячного (або іншого, передбаченого статутом) строку повідомлення про вихід?

  • Стаття 148 ЦКУ. Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю
  • 1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом…
  • Стаття 54 Закону «Про господарські товариства». Оплата вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю
  • … Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу …
  • Пункт 24 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008 р.:
  • моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв’язку …

10. У разі смерті фізичної особи (ліквідації юридичної особи) – учасника товариства з обмеженою відповідальністю, чи потрібно у визначенні правомочності загальних зборів учасників враховувати частку померлого (ліквідованого) учасника?

  • Стаття 1285 ЦКУ. Управління спадщиною
  • 1. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
  • 2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини …
  • Стаття 1290 ЦКУ. Повноваження виконавця заповіту
  • 1. Виконавець заповіту зобов'язаний:
  • … 4) управляти спадщиною; …

11. Чи підлягають судовому захисту корпоративні права, які належать особі опосередковано, тобто через іншу особу, часткою в якій вона володіє?

  • Ст.60 КПКУ. Заявник
  • 1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

12. Колективне підприємство або ТОВ – як і які норми застосовувати? 13. Приватне підприємство – як і які норми застосовувати?

  • Стаття 83 ЦКУ. Організаційно-правові форми юридичних осіб
  • 1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом …
  • Стаття 63 ГКУ. Види та організаційні форми підприємств
  • 1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
  • приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
  • підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності) …

14. Питання про перевід прав покупця частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю

  • Стаття 362 ЦКУ. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності
  • … 4. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
  • До таких вимог застосовується позовна давність в один рік …
  • П.31 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008 р.:
  • Продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону про господарські товариства) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК …

15. Питання співвідношення (конкуренції) матеріально-правових норм (ч.2 ст.98 ЦКУ та ч.ч. 2, 3 ст.59 ЗУ «Про господарські товариства»)

  • Ст.98 ЦКУ. Загальні збори учасників товариства
  • … 2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
  • Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом
  • Ст.59 Закону «Про господарські товариства». Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
  • …З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
  • З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. 
  • Ст.41 Закону «Про господарські товариства». Вищий орган акціонерного товариства
  • …До компетенції загальних зборів належить:
  • а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
  • б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу …

16. Підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів товариств

  • 16. Підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів товариств
  • 17. Чи є правомірною відмова у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ з огляду на фактичну відсутність порушеного права учасника при наявності дефекту форми протоколу?
  • 18. Чи можна визнавати недійсним рішення загальних зборів акціонерів лише на підставі копії протоколу зборів, якщо фактів про наявність оригіналу протоколу і книги протоколів судом встановлено не було та доказів виконання рішення загальних зборів, оформлених спірним протоколом, суду не надано? Чи є підстави у даному випадку припиняти провадження за відсутністю предмету спору?
  • 19. Чи є скликання загальних зборів учасниками без звернення до голови товариства достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів?

20. На практиці відбувається зміна місцезнаходження товариства (прийняття такого рішення учасниками товариства на «чужу» адресу без правової підстави, державний реєстратор не уповноважений вимагати підтверджуючі документи на предмет права власності чи оренди приміщення за новим розташуванням). Чи може бути таке рішення оскаржене, ким і з яких підстав?

21. Чи поширюється позовна давність на вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарських товариств?(Питання застосування ч.1 ст.100 ЦК України у поєднанні із п.1 ч.1 ст.268 цього ж кодексу щодо розмежування понять "права участі в управлінні справами товариства" з "правом участі у товаристві", яке є особистим немайновим правом і до захисту якого не застосовуються строки позовної давності)

  • Ст.100 ЦКУ. Право участі у товаристві
  • 1. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі …
  • Ст.268 ЦКУ. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
  • 1. Позовна давність не поширюється:
  • 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом …

22. Чи може суд за позовом власника мізерної частки акцій (наприклад, 0,01%) скасувати рішення загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів (чи й іншого), якщо судом установлено процесуальні порушення при їх проведенні чи допущено інші порушення прав акціонера?

  • Стаття 16 ЦКУ. Захист цивільних прав та інтересів судом
  • 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу …
  • Стаття 25 Закону «Про акціонерні товариства». Права акціонерів - власників простих акцій
  • 1. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав …

23. Чи існують правові підстави для задоволення вимог позивача акціонера до ПАТ, які стосуються обов’язкового викупу його акцій у порядку визначеному Законом України "Про акціонерні товариства" у випадку якщо рішення зборів акціонерів ПАТ про погодження умов та укладення значного правочину, проти якого голосував позивач акціонер, визнано судом недійсним, проте даний правочин є укладеним та діючим (не визнаним недійсним) на момент розгляду такого спору?

  • Ст.68 Закону «Про акціонерні товариства». Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
  • 1. Кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
  • … 2) вчинення товариством значного правочину …

24. Питання фальшування підписів на установчих та інших документах господарського товариства

  • Стаття 19-1. Державна реєстрація змін статутного капіталу та складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю
  • …2. Крім документів, вказаних у частині першій цієї статті, подаються (надсилаються):
  • 1) рішення загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
  • 2) рішення загальних зборів товариства про виключення учасника з товариства;
  • 3) заява про вихід із товариства;
  • 4) заява про вступ до товариства;
  • 5) свідоцтво про передання частки у статутному капіталі товариства (її частини);
  • …3. Документи, що вказані у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої цієї статті, підлягають нотаріальному посвідченню, крім рішень загальних зборів товариства про зміну розміру статутного капіталу, які не передбачають зміну співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі.
  • 4. Документ, що вказаний у пункті 5 частини другої цієї статті, видається нотаріусом, або організатором аукціону, або складається учасником, якому належить частка, та набувачем частки за згодою всіх учасників товариства. Якщо цей документ видається організатором аукціону, справжність його підпису має бути засвідчена нотаріально. Якщо цей документ складається учасником, якому належить частка, та набувачем частки, справжність їх підписів та підписів всіх учасників товариства має бути засвідчена нотаріально

25. Чи є підвідомчою господарським судам справа у спорі між унітарним за способом утворення приватним підприємством, статутний капітал якого в силу положень статуту підприємства не поділений на частки, та її учасником (засновником)?

  • Ст.12 ГПКУ. Справи, підвідомчі господарським судам.
  • Господарським судам підвідомчі: …
  • 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

26. Взаємоузгодження та застосування ст.31 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та ст.88 ГПКУ

  • Ст. 31 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»
  • … На підставі повідомлення державного реєстратора суд, який прийняв судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймає додаткове рішення про скасування також реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи …
  • Стаття 88 ГПКУ. Додаткове рішення, ухвала
  • Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:
  • 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
  • 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету …
  • Постанова ВГСУ від 27 листопада 2014 року у справі № 5011-66/7835-2012

27. Чи може суд у якості заходу забезпечення позову заборонити державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії?

  • Стаття 67 ГПКУ. Заходи до забезпечення позову
  • Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: …
  • здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження.

28. Чи має право прокурор на звернення до господарського суду в інтересах акціонерів (учасників) товариства?

  • Стаття 29 ГПКУ. Участь прокурора у розгляді справ
  • … У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача
  • Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
  • Стаття 46 ЦПКУ. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  • …3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду

29. Визначення розміру сплати судового збору у корпоративних спорах у яких позивач заявляє декілька вимог немайнового характеру одночасно?

  • Ст.58 ГПКУ. Об'єднання позовних вимог
  • В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами …
  • Ст.63 ГПКУ. Повернення позовної заяви
  • Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: …
  • 5) порушено правила об'єднання вимог …
  • Ст.31 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»
  • 1. У разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його … державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи …

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

  • Додаткова інформація:
  • commerciallaw.com.ua


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка