Дзюбенко О. Л., к ю. н., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін



Скачати 56,02 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір56,02 Kb.
УДК 347.763

Дзюбенко О. Л.,

к.ю.н., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін,

Київський національний університету культури і мистецтв, м. Київ
СПЕЦИФІКА ПРЕДМЕТУ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА ТА БАГАЖУ АВІАЦІЙНИМ ТРАНСПОРТОМ
Правове регулювання договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом здійснюється як нормами національного цивільного законодавства, так і міжнародними нормативними актами, зокрема: Варшавською конвенцією 1929 р., Чиказькою конвенцією 1944 р., Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1944 р., Гвадалахарською конвенцією 1961 р.

Дефініція договору перевезення пасажира та багажу закріплена в ч. 1 ст. 910 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Правова природа договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом належить до договорів про надання послуг, а тому до нього можуть застосовуватись положення Глави 63 ЦК України «Послуги. Загальні положення», якщо це не суперечить суті зобов’язання та законодавству України про захист прав споживачів.

Аналізуючи чинне законодавство України, зокрема норми Повітряного кодексу України (далі – ПК України) [1], можна констатувати, що предметом договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом є послуги як щодо повітряного перевезення, тобто перевезення пасажирів, багажу, яке здійснюється повітряним судном на підставі відповідного договору повітряного перевезення (п. 78 ч. 1 ст. 1 ПК України), так і послуги щодо регулярного повітряного перевезення (п. 86 ч. 1 ст. 1 ПК України). Вказані послуги є послугами по доставці ввірених перевізникові матеріальних цінностей (багажу) та перевезення пасажирів до пункту призначення (ч. 1 ст. 909, ч. 1 ст. 910 ЦК України). Розробники проекту ЦК України акцентують увагу на тому, що корисний ефект такої послуги полягає у переміщенні (транспортуванні) пасажирів та їх багажу у просторі [2, с. 557].

Водночас, предметом договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом є не тільки послуги щодо перевезення (транспортування) пасажира та його багажу, а й інші послуги, які супроводжують таке перевезення. Так, авіаперевізник, відповідно до ч. 1 ст. 94 ПК України [1], зобов’язаний надавати послуги з повітряних перевезень в обсягах і на умовах, передбачених сертифікатом експлуатанта, ліцензією та наданими йому правами на експлуатацію повітряних ліній. До таких послуг, на думку сучасних цивілістів, можуть відноситись послуги по переміщенню багажу без втрат, навантаження-вивантаження багажу тощо [3, с. 14].

Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу [4] до послуг, які супроводжують перевезення (транспортування) пасажира та багажу відносить такі: а) забезпечення пасажирів в аеропорту візуальною та/або акустичною інформацією щодо часу відправлення та прибуття повітряного судна; місця, часу початку та закінчення реєстрації на рейс тощо; б) надання комплексу безоплатних послуг на борту судна, а саме: допомога пасажирам під час посадки або висадки до/з повітряного судна, індивідуальне обслуговування, перша долікарська допомога, надання прохолодних напоїв тощо. Крім того, перевізник може надавати пасажирам додаткові послуги підвищеної комфортності у польоті, перелік, порядок надання та оплати яких встановлюються перевізником (п. 8 глави 2 розділу 8 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу).

Таким чином, можна констатувати, що предметом договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом є послуги щодо повітряного перевезення та регулярного повітряного перевезення (транспортування) пасажира та його багажу, а також інші послуги (оплатні та безоплатні), які супроводжують таке перевезення.

Водночас, особливу увагу слід звернути на те, що ПК України розрізняє такі поняття як «пасажир» (п. 75 ч. 1 ст. 1 ПК України) та «пасажир з обмеженими фізичними можливостями або інвалід» (п. 76 ч. 1 ст. 1 ПК України), що безпосередньо впливає на об’єм наданих послуг авіаперевізником, а отже і на предмет досліджуваного договору. Так, пасажирам з обмеженими фізичними можливостями (інвалідам) надаються особливі безоплатні транспортні послуги на прозорій, недискримінаційній основі з часу прибуття в аеропорт відправлення до виходу з аеропорту призначення, серед яких: надання інформації та вказівок у формі, зрозумілій пасажирам з функціональними порушеннями органів відчуттів та сприймання; вжиття всіх необхідних заходів, щоб будівлі та служби в аеропортах задовольняли потреби інвалідів; надання, в разі потреби, між повітряним судном та аеровокзалом після прибуття і під час вильоту підйомних систем або інших пристроїв за відсутності телескопічних пасажирських трапів тощо (ст. 102 ПК України).

Досліджуючи предмет договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом необхідно також особливу увагу звернути на такі умови як якість та безпечність послуг, наданих авіаперевізником (ч. 1 ст. 903 ЦК України), що безпосередньо випливає з норм чинного законодавства. Так, якість перевезення пасажирів і багажу передбачена та регулюється Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу [4], а вимоги до якості послуг, що надаються пасажирам на борту повітряного судна залежать від класу обслуговування. В свою чергу, забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту повітряного судна та їх обслуговування покладається на екіпаж (п. 3 ч. 1 ст. 57 ПК України). Водночас, відповідальним за забезпечення безпеки польотів є керівник експлуатанта аеродрому (ч. 1 ст. 66 ПК України). Уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплексні заходи щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки (п. 1 ч. 1 ст. 5 ПК України). Крім того, за порушення авіаційної безпеки до юридичних осіб – суб’єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції. Так, наприклад, від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена санкція за невиконання або неналежне виконання персоналом суб’єктів авіаційної діяльності вимог авіаційної безпеки (абз. 3 ч. 3 ст. 127 ПК України).

Проведений аналіз норм чинного національного законодавства дає підстави стверджувати, що предметом договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом є послуги щодо повітряного перевезення (регулярного повітряного перевезення) пасажира та його багажу (транспортування) від місця відправлення до місця призначення, а також інші як оплатні, так і безоплатні послуги, які супроводжують таке перевезення (в аеропорту, на борту судна) та залежать від правового статусу пасажира, класу обслуговування тощо та повинні відповідати таким умовам як безпечність, якість, надійність, своєчасність.



Література

  1. Повітряний кодекс України від 19.05. 2011 р. // Голос України. – 2011. – №110.

  2. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина. – 928 с.

  3. Цивільно-правове регулювання перевезень пасажирів таксі: Монографія /
    О. М. Нечипуренко, С. В. Резніченко, Г. В. Самойленко. – Одеса: ОДУВС, 2010. – 188 с.

  4. Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу: затв. Наказом Мінінфраструктури України від 30.11.2012 № 735 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 4. – Ст. 136.




База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка