Експерта Ради Європи, заступника генерального секретаря Міжнародної асоціації суддів Джакомо Оберто (суддя м. Турін, Італія) щодо “Концепції удосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до



Сторінка1/4
Дата конвертації10.12.2016
Розмір0,63 Mb.
  1   2   3   4


ВИСНОВОК




експерта Ради Європи, заступника генерального секретаря Міжнародної асоціації суддів Джакомо Оберто (суддя м. Турін, Італія) щодо “Концепції удосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до

європейських стандартів”





[Розробленої Національною комісією зі зміцнення демократії

та утвердження верховенства права

(Проект – 13 лютого 2006 р., схвалений Національною комісією

на 5 пленарному засіданні 14 лютого 2006 р.)]



Зміст: 1. Вступ. Розділи I та II Концепції – I –СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ (РОЗДІЛ VIII КОНЦЕПЦІЇ) – 2. Роль вищої ради юстиції у забезпеченні суддівського самоврядування в Україні. – 3. Роль Вищої ради юстиції: Міжнародні стандарти. – 4. Вища рада юстиції: Італійський досвід (Члени та процедура обрання). – 5. Вища рада юстиції: Італійський досвід (Конституційні повноваження та діяльність). – 6. Рекомендації щодо реформи в Україні. – II – СТАТУС ПРОФЕСІЙНИХ СУДДІВ (РОЗДІЛ V КОНЦЕПЦІЇ) – 7. Незмінність суддів згідно з Рекомендацією No. R (94) 12 та практика європейських держав. Безстрокове призначення на посаду. – 8. Захист суддів від будь-якого неправомочного впливу згідно з Рекомендацією Ради Європи No. R (94) 12. Недоторканість суддів. Забезпечення суддів. – III –ДОБІР І КВАЛІФІКАЦІЯ СУДДІВ (РОЗДІЛ VI КОНЦЕПЦІЇ) – 9. Добір суддів згідно з Конституцією України. – 10. Процедура добору суддів згідно із рекомендацією Ради Європи No. R (94) 12. – 11. Процедура добору суддів у різних європейських системах. – 12. Міжнародні стандарти підготовки суддів. – 13. Право на навчання та юридичні навчальні заклади. – 14. Кар’єра суддів у Рекомендації Ради Європи No. R (94) 12 та італійський досвід. – 15. Кар’єра суддів у різних європейських системах. – 16. Декілька зауважень щодо можливих перспектив реформи в Україні: Добір та професійна підготовка суддів. – IV ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ (РОЗДІЛ VII КОНЦЕПЦІЇ) – 17. Основні та міжнародні положення щодо дисциплінарної відповідальності суддів. – 18. Запропоновані реформи в Україні у сфері дисциплінарної відповідальності суддів. – V – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ (РОЗДІЛ IХ КОНЦЕПЦІЇ) – 19. Зауваження щодо положень Концепції стосовно функціонування судів. – VI СИСТЕМА СУДІВ (РОЗДІЛ III КОНЦЕПЦІЇ) – 20. Коментарій щодо системи судів, передбаченої у Концепції. – VII – СУДОЧИНСТВО (РОЗДІЛ IV КОНЦЕПЦІЇ) – 21. Зауваження щодо системи судочинства в Україні, передбаченої Концепцією.





1. Вступ. Розділи I та II Концепції.
Розділ I концепції визначає цілі та завдання. Маючи кількарічний досвід роботи у Раді Європи у сфері реформи судоустрою в Україні (див., наприклад, мої висновки щодо “Правовий статус суддів (Незалежність судової гілки влади та судова реформа в Україні)”, підготовлені у 2001 р.), я можу лише вітати цю ініціативу, сподіваючись, що вона призведе до реальних у теперішній ситуації.

Я також погоджуюсь із тривожними (що викликають непокоєння) висновками проведеного аналізу, які лягли в основу пропозицій, що висловлюються у концепції. Я також хочу відзначити, що ця нова спроба враховує не тільки необхідність проведення правової реформи, а й потребу покращити особисті, матеріальні та робочі умови для всіх суб’єктів здійснення судочинства в Україні.

Перед тим, як почати розгляд різноманітних та складних питань, що підіймаються Концепцією, я хотів би (з точки зору питання, яке розглядається) підкреслити необхідність не тільки окреслення всіх можливих питань, що потребують вивчення, та можливих шляхів їхнього вирішення, але й розробки реалістичного графіку здійснення можливих кроків. З цієї точки зору було б доцільно після визначення сфер та секторів, а також шляхів подолання проблем зробити спробу встановити пріоритети, цілі, які можуть бути досягнуті одразу ж або які потребуватимуть середньострокових дій, або які будуть виконаними лише у довгостроковій перспективі.

Питання, яке залишилось поза межами уваги Концепції, здається мені надзвичайно важливим: я маю на увазі питання можливих змін до Конституції України. У подальшому аналізі я ще не раз повертатимусь до цього складного питання, оскільки, – особливо у світлі комплексної проблеми суддівського самоврядування – Україна зможе досягти задовільних результатів лише за умови, що вона матиме сміливість позбавитися певних конституційних норм, які було схвалено занадто поспішно (звичайно, я можу помилятись, але це моє переконання) під (надмірним) впливом американської системи, а також, можливо, під тиском занадто важкого недемократичного минулого.

Ще одне питання, яке не увійшло до Концепції, стосується становища прокуратури. Я повторю те, що я вже неодноразово підкреслював у висновках, підготовлених для Ради Європи: незалежний суддя не може самостійно забезпечити незалежність судової гілки влади, якщо прокуратурі – органу, уповноваженому крутити колеса правосуддя, принаймні у кримінальних справах – бракуватиме незалежності. Саме тому, що прокуратура покликана забезпечувати рівність громадян перед законом, вона повинна мати можливість виконувати свої обов’язки незалежно від влади. Таким чином, теза про те, що судді підпорядковуються лише закону, повинна стосуватись також прокурорів. Досвід деяких країн свідчить, що розслідування справ щодо корупції часто означає розслідування правопорушень, скоєних носіями економічної, фінансової та політичної влади. Таким чином, нагальною є потреба створити умови, в яких суди матимуть можливість провадити такі розслідування (та керувати діями судової поліції) повністю незалежно від уряду. Немає сенсу у гарантіях незалежності судової гілки влади, якщо залишається ймовірність, що виконавча гілка зможе контролювати прокурорів та перешкоджати їм у проведенні розслідувань.

Повертаючись до питань, які розглядаються у Концепції, щодо методів проведення експертного аналізу, я не буду дотримуватись порядку, в якому вони підіймались. Оскільки, на мою думку, деякі питання є більш нагальними ніж інші, я почну з проблеми, яка мені здається більш важливою. Тому я почну з теми, загально кажучи, статусу суддів, зокрема: судового самоврядування, обрання, підготовки, незмінності суддів, безстрокового призначення, кар’єри, службового просування, матеріального забезпечення, винагороди за працю, дисциплінарних заходів проти суддів тощо. Після цього я повернусь до організаційних та процедурних питань. Щоб надати читачам можливість порівняти мої зауваження з пропозиціями, висунутими у Концепції, я вирішив розділити свої висновки на розділи, зазначивши у назвах (романськими) цифрами розділи, які співпадають з нумерацією розділів Концепції.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка