Етіологія і патогенез цукрового діабету


Діагностичні критерії ДКА і ГГС



Скачати 117,12 Kb.
Сторінка9/9
Дата конвертації25.12.2016
Розмір117,12 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Діагностичні критерії ДКА і ГГС

  • ДКА
  • ГГС
  • Незначний
  • Помірний
  • Важкий
  • ГП, ммоль/л
  • > 14
  • > 14
  • > 14
  • > 33,5
  • Артеріальна рН
  • 7,25-7,30
  • 7,00-7,24
  • <7,00
  • >7,30
  • Бікарбонати сиворотки, мЕкв/л
  • 15-18
  • 10-15
  • <10
  • >15
  • Кетони сечі
  • +
  • +
  • +
  • -/+
  • Кетони сироватки
  • +
  • +
  • +
  • -/+
  • Ефективна осмоляльність сиворотки, мОсм/кг *
  • Варіабельно
  • Варіабельно
  • Варіабельно
  • >320
  • Аніонна різниця **
  • >10
  • >12
  • >12
  • <12
  • Свідомість
  • Ясна
  • Ясна / сонливість
  • Ступор / кома
  • Ступор / кома
  • * = 2 х Na (мЕкв/л) + глюкоза (ммоль/л); ** = (Na+) – (Cl- - HCO3-) (мЕкв/л)
  • Гіпер-
  • глікемія
  • Ацидоз
  • Кетоз
  • ДКА
  • Інші гіперглікемічні стани:
  • Цукровий діабет
  • Некетотична гіперосмолярна кома
  • ПТГ
  • Стресова гіперглікемія
  • Інші кетотичні стани:
  • Кетотична гіперглікемія
  • Алкогольний кетоз
  • Кетоз голодування
  • Інші метаболічні ацидотичні стани:
  • Лактоацидоз
  • Гіперхлоремічний ацидоз
  • Саліцилизм
  • Уремічний ацидоз
  • Медикаментозно-індукований ацидоз

Кетоацидотична кома принципи лікування

  • інсулінотерапія;
  • боротьба з ацидозом;
  • ліквідація зневоднення;
  • відновлення лужного резерву та електролітного обміну;
  • боротьба з шоком і нормалізація функції органів кровообігу;
  • лікування супутніх захворювань.

Диференційована терапія кетоацидотичних станів у хворих на цукровий діабет

  • Патологічний стан
  • Лікувальні засоби
  • Кетоз І стадія, епізодичний
  • Усунення причин, які спричинили даний патологічний стан
  • Кетоз ІІ стадія,
  • легкий
  • Усунення причин, які спричинили даний патологічний стан. Ретельне дотримання дієти (виключення тваринних жирів). Збільшення добової дози інсуліну на 8 – 12 ОД, кокарбоксилази по 50 мк на добу протягом 5 – 7 діб.
  • Кетоз ІІІ стадія
  • Усунення або лікування причин, які спричинилі даний патологічний стан. Ретельний моніторинг стану пацієнта в умовах стаціонару. Дробне введення інсуліну короткої дії (у перші години по 0,1 ОД/год на 1 кг маси тіла), після ліквідації даного стану – переведення на пролонговані препарати інсуліну або повернення до попередньої схеми інсулінотерапії. Вживання лужної мінеральної (питної) негазованої води по 0,5 – 1 л на добу. Внутрішньом’язеве введення спленіну по 2 мл 2 рази на добу протягом 7 – 10 діб, кокарбоксилаза по 100 мкг на добу протягом 7 – 10 діб, гепатопротекторів
  • Кетоацидоз
  • Вище згадані засоби. Уведення інсуліну проводять із урахунку 0,1 ОД/год на 1 кг маси тіла внутрішньо краплинно, знижуючи рівень глікемії до 11 ммоль/л. У крапельницю вводять 100 мкг кокарбоксилази, 5 – 10 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти. Надалі переходять до вищезгаданої схеми. У разі дефіциту буферних систем організму більше ніж 10 ммоль/л вводять внутрішньовенно крапельно 8,4 % розчин натрію гідрокарбонату з розрахунку: кількість розчину (мл) = 0,3 х масу хворого (кг) х дефіцит буферних основ (мл)
  • Прекома
  • Вищезгадані засоби. Внутрішньоввенне введення ізотонічногго розчину натрію хлориду до 2 – 3 л на добу в комбінації із солями калію, серцевими глікозидами, плазмозамінниками. Лужні клізми з 3 – 5 % розчином натрію гідрокарбонату. Симптоматичні засоби (оксигенотерапія, серцеві). Етіотропні засоби.

Алгоритм лікування кетоацидотичної коми

  • Діагноз встановлено (0-1 година)
  • Інсулін – 20 ОД внутрішньомязово і 20 ОД внутрішньовенно струменево та 10-16 ОД/кг внутрівенно крапельно.
  • Ізотонічний розчин натрію хлориду – 500-1000 мл, унітіол – 10-15 мл 5% розчину, кокарбоксилаза – 100-150 мг в/в крапельно. При рН крові менше 7,0 – 2,5% розчин нітрію бікарбонату – 100 ммоль/г.
  • Інгаляція кисню. За показаннями – строфантин, кордіамін.
  • Через 1 годину після початку лікування
  • Якщо артеріальний тиск залишається низьким, гідрокортизон – 100 мг або преднізолон – 30-60 мг внутрішньовенноструменево.
  • В подальшому – інсулін – 6 ОД/год внутрішньомязово або 4-6 ОД/г в/в крапельно.
  • Ізотонічний розчин натрію хлориду – 0,5 л/г і розчин калію хлориду в/в крапельно – 20 ммоль/г (контроль калію плазми крові!)
  • Після виведення з коми
  • Після виведення з коматозного стану и зниження рівня глюкози в крові до 14 ммоль/л:
  • 500 мл 5% розчину глюкози з калію хлоридом (13 ммоль калію на 500 мл глюкози);
  • внутрішньовенно крапельно кожні 4 години; інсулін по 6 ОД через 2 години (або по 12 ОД одночасно з 500 мл 5% р-ну глюкозою внутрішньовенно крапельно кожні 4 години
  • Після усунення кетоацидозу
  • Лікування інсуліном короткої дії (3-4 рази на добу) до повної компенсації порушень метаболізму.

Аналоги інсуліну людини короткої дії

  • Лікування кетоацидотичної коми

Лікування кетоацидотичної коми

  • Аналоги інсуліну людини короткої дії

Лікування кетоацидотичної коми

Лікування кетоацидотичної коми

Гіперосмолярна кома патогенез

  • Інсулінова недостатність
  • Гіперглікемія Гіпернатріємія
  • Позаклітинна гіперосмолярність
  • Дегідратація
  • Провокуючі фактори:
  • нерозпізнаний діабет;
  • порушення режиму лікування;
  • дегідратація;
  • приймання імунодепресантів.

Гіперосмолярна кома - клінічні прояви

  • сухість шкіри
  • - Ознаки зниження тонусу
  • дегідратації очних яблук
  • сонливість
  • геміпарез
  • - Неврологічна паралічі ністагм
  • симптоматика афазія
  • патологічні рефлекси
  • Лабораторні показники, типові для гіперосмолярної коми
  • Глікемія
  • 33 – 56 ммоль/л
  • Вміст сечовини
  • Збільшений
  • Рівень Na
  • Підвищений
  • Осмолярність
  • > 350 мосм/л
  • Газовий склад крові
  • Ацидоз; рН переважно ≥ 7,3
  • Лактат
  • Під час периферійної гіпоперфузії та шоку може бути значно підвищений
  • Кетонові тіла
  • МВ-КФК, КФК
  • Вміст підвищений як результат міолізу, централізації кровообігу та гіпоперфузії
  • Згортання крові
  • Порушена, підвищена в’язкість крові на фоні гіпоперфузії. ДВС-синдром
  • Гематокріт
  • Високий в результаті гемоконцентрації

Гіперосмолярна кома лікування

  • Введення гіпотонічного розчину NaCl;
  • Інсулінотерапія;
  • Корекція електролітного обміну;
  • Усунення причин коми;
  • Симптоматичне лікування.

Алгоритм лікування гіперосмолярної коми

  • Діагноз коми встановлено.
  • 0 – 1 година
  • 1. Інсулін короткої дії в/в струминно 0,1-0,2 ОД/кг або 10 ОД в/м.
  • 2. В/в краплинно (150 кр. за хв.) гіпотонічний (0,45 %) розчин натрію хлориду 1000 мл
  • з інсуліном короткої дії 0,1-0,2 ОД/кг і кокарбоксилази 100 мг з 3 мл 5 % розчину
  • аскорбінової кислоти; 0,5 мл корглікону, при колапсі 0,5 мл 1 % розчину мезатону
  • в/в краплинно.
  • 3. Калію хлорид 20 ммоль/год (1,5 г – 30 мл 5 % розчину) в/в краплинно.
  • 4. Гепарин 5000 ОД в/в краплинно (при відсутності колапсу – в/м).
  • 5. Інгаляція зволоженого кисню, аспірація слизу і блювотиння, промивання шлунку,
  • очисна клізма, катетеризація сечового міхура (за показаннями).
  • 2-а година
  • 1. Гіпотонічний розчин (0,45 %) натрію хлориду 1000 мл, інсулін короткої дії 0,1-0,2 ОД/кг,
  • 1 % розчин глутамінової кислоти 25 мл в/в краплинно.
  • 2. При низькому артеріальному тиску – гідрокортизон 75-100 мг або преднізолон 30-60 мг
  • в/в струминно, 0,5 % розчин ДОКСА 2 мл в/м.
  • 3. Калію хлориду 13,4 ммоль/год (1 г – 20 мл 5 % розчину) в/в краплинно. Інгаляція
  • зволоженого кисню.
  • 3-я година
  • 1. Гіпотонічний (0,45 %) розчин хлориду натрію 750 мл, інсулін короткої дії 0,1 ОД/кг, калію
  • хлориду 6,7 ммоль/год (0,5 г – 10 мл 5 % розчину) в/в краплино.
  • 4-а година і у подальшому
  • до виведення із стану коми продовжують в/в краплинне введення гіпотонічного розчину
  • натрію хлориду, при зниженні осмолярності крові до 300 мосмоль/л – фізіологічний розчин
  • натрію хлориду 500 мл/год, інсулін короткої дії 6-8 ОД/год, калію хлорид 6,7 ммоль/год (0,5 г).
  • При зниженні глікемії до 12 ммоль/л переходять на в/м введення інсуліну короткої дії 4-6 ОД
  • кожні 2 - 4 год.Осмолярність плазми крові (ОПК) в мосмоль/л = 2 х (К + ммоль/л + Na + ммоль/л)
  • + глюкоза у крові в ммоль/л.

Лікування гіперосмолярної коми

Молочнокисла кома

  • патогенез
  • гіпоксія → стимуляція анаеробного гліколізу → накопичення молочної кислоти → ацидоз → блокування адренергічних рецепторів серця і судин → вивільнення контрінсулярних гормонів
  • провокуючі фактори
  • похилий вік,
  • супутні захворювання легень,
  • печінки,
  • хронічний алкоголізм

Молочнокисла кома

  • клініка
  • продромального періоду:
  • біль у м’язах
  • стенокардитичний біль
  • нудота
  • виражених змін:
  • почащення дихання,
  • сонливість,
  • гіпотензія,
  • олігурія, анурія
  • діагностика
  • клініка,
  • глікемія невисока,
  • рН крові різко знижений,
  • молочна кислота, лактат > за 5,6 ммоль/л (N 0,4 – 1,4)

Лікуваня молочнокислої коми

Гіпоглікемічна кома

  • ПАТОГЕНЕЗ
  • Зниження рівня глюкози в тканинах головного мозку
  • Активація функцій Дегенеративні Набряк
  • гіпоталамуса, гіпо- зміни тканин мозку
  • фіза і наднирників головного мозку
  • Збільшення рівня Активація тонусу
  • в крові сомато- і вегетативної нер-
  • кортикотропіну, вової системи
  • глюкокортикоїдів
  • провокуючі фактори
  • Передозування інсуліну;
  • Порушення дієти;
  • Підвищене фізичне навантаження;
  • Передозування пероральних
  • цукрознижуючих препаратів.

Гіпоглікемічна кома клінічні прояви

  • Гострий раптовий розвиток;
  • Слабість;
  • Пітливість;
  • Занепокоєння;
  • Почуття голоду;
  • Блідість шкіри;
  • Розширення зіниць;
  • Ригідність м”язів;
  • Парестезії;
  • Підвищення сухожилкових рефлексів;
  • Прекоматозний стан.

Гіпоглікемічна кома лікування

  • Прийом вуглеводів (до початку коми);
  • Введення глюкози;
  • Введення глюкагону;
  • Глюкокортикоїди;
  • Транквілізатори при збудженні;
  • Дегідратаційна терапія при набряку мозку.

Лікування гіпоглікемічної коми

  • Глюкаген ГіпоКіт

Алгоритм лікування гіпоглікемічної коми

  • Діагноз встановлено (0 – 5 хв)
  • 1. Внутрішньовенне струменеве введення 40-80 мл 40% розчину глюкози.
  • 2. При неможливості венопункції – підшкірне введення 0,5-1 мл 0,1% розчину адреналіну.
  • 3. При повній втраті свідомості, особливо при судомах, - заходи з попередження травм, аспірації зубних протезів, асфіксії та ін.
  • Ефект є
  • Після відновлення свідомості – негайна госпіталізація (для стаціонарних хворих – переведення в палату інтенсивної терапії)
  • Ефекту немає (5 – 15 хв)
  • 1. Повторне струменеве введення 40-80 мл 40% розчину глюкози.
  • 2. Внутрішньовенне крапельне введення 300 мл 10% розчину глюкози з 75-100 мг гідрокортизону (30-60 мг преднізолону).
  • 3. При сильному головному болю - внутрішньомязове введення 2 мл 50% розчину анальгіну.
  • 4. При сильній нудоті та блювоті - внутрішньомязове введення 2 мл метоклопраміду (церукалу)
  • Ефект є
  • Після відновлення свідомості – негайна госпіталізація (для стаціонарних хворих – переведення в палату інтенсивної терапії)

Алгоритм лікування гіпоглікемічної коми

  • Ефекту немає (15-30 хв)
  • Рівень глікемії менше 3 ммоль/л, наявність неврологічних і офтальмологічних ознак набряку мозку:
  • Внутрішньовенне краплинне введення 100-120 г маннітолу (10-20% розчин) і внутрішньовенне введення 50-75 мг гідрокортизону кожні 4-6 г.
  • Рівень глікемії більше 3 ммоль/л, відсутність даних про набряк мозку, інсульт, кардіальний шок:
  • Негайна консуль-тація психіатра (можливі істерія, кома іншого генезу)
  • Ефект є
  • Після відновлення свідомості– негайна госпі-талізація (для стаціонарних хворих – переведення в палату інте-нсивної те-рапії)

Диференціальна діагностика коматозних станів у хворих на цукровий діабет

Диференціальна діагностика коматозних станів у хворих на цукровий діабет

Диференціальна діагностика коматозних станів у хворих на цукровий діабет

Диференціальна діагностика коматозних станів у хворих на цукровий діабет

Дякую за увагу!




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал