Фармакотерапія захворювань серцево-судинної системи. Клінічні прояви ревматизму



Скачати 44,74 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір44,74 Kb.

Фармакотерапія захворювань серцево-судинної системи.

Клінічні прояви ревматизму

    • Поліартрит: припухлість, гіперемія, порушення функції і виражений біль переважно у великих суглобах, типова леткість (мігруючий характер) болю. Симетричність ураження, відсутність незворотних змін
    • Кардит: збільшення розмірів серця або окремих його відділів, поява шумів, ознак недостатності кровообігу, порушень ритму, характерні зміни ЕКГ. Найчастіше вражається мітральний клапан.
    • Хорея: раптова поява гіперкінезів, дизартрія, порушення координації рухів, мязова слабкість, емоційна нестабільність
    • Підшкірні вузлики: маленька безболісна припухлість в ділянці кісткових утворень, на розгинальних поверхнях ліктьових, колінних, пястково-фалангових суглобів, в ділянці кісточки, уздовж остистих відростків хребців.
    • Кільцеподібна (крайова) еритема: рожеві еритематозні висипання на тулубі, плечах і проксимальних відділах кінцівок з чітко окресленими краями і блідим центром; зникає або зменшується при натисканні

Міокардит- запалення міокарда, викликане дією інфекційних, алергічних або токсичних чинників.

  • Міокардит- запалення міокарда, викликане дією інфекційних, алергічних або токсичних чинників.
  • ЕТІОЛОГІЯ Причини виникнення міокардиту різноманітні. Залежно від них розрізняють інфекційні, інфекційно- токсичні (вірусний, бактеріальний, спірохетозний, рикетсіозний), інфекційно-алергічний (медикаментозний, при алергозах, опіках).

Синдром артеріальної гіпертензії

  • проявляється клінічно підвищеним артеріальним тиском і є наслідком як гіпертонічної хвороби (есенціальної гіпертензії так і симптоматичних артеріальних гіпертензій.

  • ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА - хронічне прогресуюче захворювання, яке характеризується підвищенням АТ внаслідок порушень регуляторної функції ЦНС.
  • Серед причин розвитку ГХ – гострі та хронічні психоемоційні стреси, спадковість, зловживання кухонною сіллю, спиртними напоями, куріння, травми голови, клімактеричний період.

Патогенез ГХ – порушення рівноваги

  • Пресорні чинники
  • Депресорні чинники
  • Система ренін-ангіотензин-альдостерон
  • (ангіотензин ІІ, альдостерон)
  • Калікреїн-кінінова система
  • Катехоламіни (адреналін, норадреналін)
  • Ангіотензиназа
  • Ендотелін
  • Передсердний натрійуретичний гормон
  • Тромбоксан А2
  • Оксид азоту (NO)
  • Кортизол
  • Гістамін
  • Нейропептид V
  • Ацетилхолін
  • Тиреотропні гормони
  • Адреномедулін
  • Аргінін-вазопресин
  • Інсулін
  • Кухонна сіль
  • Простагландини ПГІ2, ПГЕ2
  • Натрійуретичні пептиди

Класифікація ВООЗ (1994) За рівнем артеріального тиску

  • Форми АГ
  • Систолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск у мм рт.ст.
  • Нормальний АТ
  • САТ140 та ДАТ90
  • М’яка АГ
  • САТ 140-180 та/або ДАТ 90-105
  • Межова АГ
  • САТ 140-160 та/або ДАТ 90-95
  • Помірна та тяжка АГ
  • САТ 180 та/або ДАТ 105
  • Ізольована систолічна гіпертонія
  • САТ 140 та ДАТ90
  • Межова ізольована систолічна гіпертонія
  • САТ 140-160 та ДАТ90

Класифікація артеріальної гіпертонії за ураженням органів-мішеней (стадії АГ)

  • І стадія
  • Відсутні об’єктивні прояви ураження органів-мішеней. Стабільне або транзиторне підвищення АТ.
  • ІІ стадія
  • Гіпертрофія лівого шлуночка (гіпертонічне серце), генералізоване звуження судин сітківки, мікроальбумінурія, білок в сечі та/або незначне підвищення рівня креатиніну в плазмі крові (до 0,177 ммоль/л). атеросклероз аорти, сонних, стегнових або злдухвинних артерій за даними УЗД або ангіографії.
  • ІІІ стадія
  • Крім перерахованих вище ознак, такі клінічні прояви: інфаркт міокарда, серцева недостатність, інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу, гіпертензивна енцефалопатія, деменція. На очному дні -–крововиливи, ексудати з набряком або без набряку диска зорового нерва, розшарування аневризми аорти, оклюзивні ураження артерій. Хронічна ниркова недостатність.
  • Основні препарати, які використовують при гіпертензивних кризах (внутрішньовенне введення)
  • Препарат
  • Доза
  • Початок дії
  • Побічні ефекти
  • Натрію нітропрусид
  • 0,5-10 мкг/кг/хв (краплно)
  • відразу
  • Нудота, блювота, посмикування м’язів, пітливість
  • Нітрогліцерин
  • 5-10 мкг/хв
  • (краплинно)
  • 2-5 хв
  • Тахікардія, відчуття жару, головний біль, блювота
  • Діазоксид
  • 50-100 мг (болюсно)
  • 300 мг ( протягом 10 хв)
  • 2-4 хв
  • Нудота, гіпотонія, тахікардія, почервоніння обличчя, біль за грудиною
  • Апресин
  • 10-20 мг
  • 10 хв
  • Тахікардія, почервоніння обличчя, головний біль, блювота
  • Фуросемід
  • 20-60-100 мг протягом 10-15 с
  • 2-3 хв
  • Гіпотонія, слабість
  • Клофелін
  • 0,5-1 мл 0,01 % розчину (в 15-20 мл 0,9 % розчину NaCI повільно)
  • 15-20 хв.
  • Сонливість
  • Анаприлін
  • 5 мл 0,1 % розчину (в 20 мл 0,9 % розчину NaCI повільно)
  • 20-30 хв
  • Брадикардія
  • Магнію сульфат
  • 15-20 хв
  • Гіперемія обличчя
  • Лабетолол
  • 20-80 мг (повільно за 10 хв) або 2 мг/хв (краплинно); загальна доза – 50-300 мг
  • 5-10 хв.
  • Гіпотонія, нудота, блювота, запаморочен-ня.
  • Гіпертензія
  • Верапаміл
  • Дилтіазем
  • Ніфедипін
  • Фелодипін
  • Амлодипін
  • Стенокардія
  • Дилтіазем
  • Ніфедипін
  • Амлодипін
  • Верапаміл
  • Суправентрикулярна тахіаритмія
  • Верапаміл
  • Дилтіазем
  • Можливе комбінування
  • з β-блокаторами
  • Дилтіазем
  • Ніфедипін
  • Амлодипін
  • -рекомендований препарат
  • -використовувати з обережністю
  • Застосування антагоністів іонів кальцію
  • Захворювання
  • Препарати
  • Фелодипін
  • Механізм дії інгібіторів ангіотензин-
  • перетворюючого ферменту (ІАПФ)
  • при артеріальні гіпертензії
  • Зниження
  • артері-
  • ального
  • тиску
  • Тонус симпа-
  • тичної нервової
  • системи
  • Тонус перифе-
  • ричних судин
  • Затримка Na+
  • і води
  • Рівень бради-
  • кініну
  • Ангіотензиноген
  • Ангіотензин Ι
  • (неактивний)
  • ІАПФ
  • Зниження продукції
  • ангіотензину ΙΙ
  • Зниження
  • продукції
  • альдостерону
  • -
  • АПФ
  • Ренін (з нирок)
  • Лікування гіпертонічної хвороби у пацєнтів
  • із супутніми захворюваннями
  • Супутнє захворювання
  • Ліки, які найчастіше використовують
  • для лікування гіпертонічної хвороби
  • Стенокардія
  • Діабет Ι типу
  • Гіперліпідемія
  • Хронічна серцева недостатність
  • Перенесений інфаркт міокарда
  • Хронічні хвороби нирок
  • Діуретики
  • β-блокатори
  • ІАПФ
  • Блокатори Са++ каналів
  • ІАПФ
  • Блокатори Са++ каналів
  • ІАПФ
  • Блокатори Са++ каналів
  • ІАПФ
  • Уникати верапамылу
  • ІАПФ
  • Блокатори Са++ каналів
  • ІАПФ
  • Блокатори Са++ каналів
  • ІАПФ
  • Блокатори Са++ каналів
  • Діуретики
  • Діуретики
  • Діуретики
  • Діуретики
  • β-блокатори
  • β-блокатори
  • Прапарати ,які використовують найчастіше
  • Альтернативні засоби

ІХС – гостра або хронічна невідповідність між енергетичною потребою міокарда і станом коронарного кровообігу, внаслідок спазму або закупорки артерій

  • ІХС – гостра або хронічна невідповідність між енергетичною потребою міокарда і станом коронарного кровообігу, внаслідок спазму або закупорки артерій

Основні принципи ФТ ІХС-

  • Основні принципи ФТ ІХС-
  • Покращення енергозабезпечення серця шляхом підсилення коронарного кровообігу і доставки кисню до міокарду
  • ФТ групи - органічні нітрати і нітроподібні нітрати- нітрогліцерин, сустак, нітронг, нітромак, тринітролонг, нітросорбід, ериніт, динітросорбілонг, молсидомін (корватон, сиднофарм)
  • Антиагреганти-диперидамол (курантил)
  • Коронаролітики-Лідофлазин (корфлазин, нонафлазин, оксифедрин)
  • Спазмолітики-папаверина гідрохлорид, ношпа, дібазол, діпрофен, гангалерон, галідор.

Інфаркт міокарда – гострий ішемічний некроз м’язової стінки серця, який виникає від припинення кровопостачання внаслідок закупорки чи звуження судин.

  • Інфаркт міокарда – гострий ішемічний некроз м’язової стінки серця, який виникає від припинення кровопостачання внаслідок закупорки чи звуження судин.

Крім типової форми ІМ , на початку захворювання , виявляють також його атипові варіанти:

  • Крім типової форми ІМ , на початку захворювання , виявляють також його атипові варіанти:
  • 1.Церебральний ( виявляється у вигляді зомління, інсульту,
  • 2.Астматичний,
  • 3. Аритмічний,
  • 4.Абдомінальний,
  • 5.Атиповий,
  • 6.Малосимптомний.

Основні напрямки проведення раціональної ФТ

  • Основні напрямки проведення раціональної ФТ
  • зняття больового синдрому
  • антикоагулянтна і фібринолітична терапія
  • профілактика і зняття порушень ритму серця
  • лікування ускладнень

Серцева недостатність

  • Серцева недостатність
  • Недостатність кровообігу – неспроможність системи кровообігу постачати органи і тканини необхідною кількістю крові для їх нормального функціонування. Розрізняють гостру і хронічну недостатність кровообігу.

Гостра лівошлуночкова недостатність є наслідком гострого порушення скоротливої функції міокарда лівого шлуночка призводить до застою крові в малому колі кровообігу, що спричиняє розвиток серцевої астми, набряк легень

  • Гостра лівошлуночкова недостатність є наслідком гострого порушення скоротливої функції міокарда лівого шлуночка призводить до застою крові в малому колі кровообігу, що спричиняє розвиток серцевої астми, набряк легень

Хронічна недостатність кровообігу – патологія яка виникає при різних захворюваннях, внаслідок яких уражається серце і порушується його скоротлива функція

  • Хронічна недостатність кровообігу – патологія яка виникає при різних захворюваннях, внаслідок яких уражається серце і порушується його скоротлива функція

Основними напрямками ФТ СН є Підвищення скоротливої функціі міокарду. Для цього застосовують серцеві гликозиди , стимулятори В-адренергічних рецепторів (оксифедрин, нонахлазин) Покращення діастолічноі функціі серця-блокатори кальціевих каналів (верапаміл, сензит, ніфедіпін, нікардіпін, дилтіазем) Нормалізація водно-електролітного балансу-салуретики, калійзберігаючі діуретики (тріамтерен, амілорід, модурек, верошпірон, альдактон) Зменшення навантаження на міокард –периферичні вазоділятатори які діють на артерію (корінфан, фентоламін, гідролазин), на вени (корватон,і нітрати в малих дозах), блокатори А-адренорецепторів, антагоністи кальцію. Покращення метоболічних процесів міокарду-рибоксін, фосфоден, пірідоксін, анаболічні стероіди (метандростенолон, нераболіл)

КАРДІОГЕННИЙ ШОК

  • КАРДІОГЕННИЙ ШОК
  • Це гостра серцева недостатність.
  • Розрізняють наступні форми кардіогенного шоку (за Є.І.Чазовим).
  • 1. Рефлекторний шок. Клінічними проявами його є біль із зниженням судинного тонусу та артеріального тиску. Цей шок відносно легко піддається лікуванню.
  • 2. Істинний шок (при ІМ).
  • 3. Аритмогенний шок. На перший план виступають порушен­ня ритму серця, що в свою чергу, погіршує коронарний кровотік та сприяє поширенню зони некрозу.
  • 4. Ареактивний шок - найтяжча форма перебігу кардіоген­ного шоку. Він проявляється вираженою гіпотензією, що не піддається консервативній терапії.

Судинна недостатність – характеризується розладом периферичного кровообігу, який супроводжується низьким АТ і порушенням кровопостачання органів і тканин.

  • Судинна недостатність – характеризується розладом периферичного кровообігу, який супроводжується низьким АТ і порушенням кровопостачання органів і тканин.
  • Гостра СН виявляється зомлінням, шоком і колапсом.
  • Зомління – короткочасна втрата свідомості, зумовлена раптовою транзиторною гіпоксією мозку. Під час колапсу і шоку знижується судиний тонус, зменшується ОЦК.

Невідкладні заходи

  • Невідкладні заходи
  • Розмістити хворого у ліжку в напівсидячому положенні.
  • Звільнити грудну клітку від стиснення її одягом (розстебнути комірець), забезпечити доступ свіжого повітря.
  • Пропальпувати пульс, виміряти артеріальний тиск, оцінити стан притомності.
  • При наявності шумного дихання, виділенні пінистого харкотиння - зменшити притік крові до серця, наклавши на нижні та верхні кінцівки венозні джгути.
  • Дати хворому під язик нітрогліцерин.

Медикаментозна корекція серцевого викиду визначається рівнем артеріального тиску:

  • Медикаментозна корекція серцевого викиду визначається рівнем артеріального тиску:
  • а) при AT систолічному < 70 мм рт ст застосовують р-ни норадреналіну 1-30 мкг/хв) чи дофаміну (5-20 мкг/кг за хв.),
  • б) при AT систолічному 70-100 мм рт ст - р-н дофаміну (2,5-20 мкг/кг за хв.)
  • в) при AT систолічному більше 100 мм рт ст – добута мін (2-20 мкг/кг за хв.)
  • г) зростання понад 100 мм рт ст діастолічного АТ є показом до застосування периферичних вазодилятаторів
  • Екстрасистолія, миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія, фібриляція
  • Щогодини у світі помирає 2000 хворих від раптової аритмічної смерті
  • Класифікація протиаритмічних препаратів за Віл’ямсом і Харрісоном
  • (1970, 1981) з доповненнями
  • Клас
  • Механізм дії
  • Препарати
  • I
  • Мембраностабілізуючі, блокатори натрієвих каналів
  • I А
  • Помірно сповільнюють вхід іонів Na+ в клітини (фаза 0 потенціалу дії), значно подовжують (за рахунок фази 3) потенціал дії і тривалість реполяризації
  • Хінідин, новокаїнамід, дизопірамид, аймалін, іміпрамін, праймалін та ін.
  • I В
  • Слабо впливають на вхід Na+ іонів, вкорочують тривалість реполяризації і потенціал дії
  • Лідокаїн, тримекаїн, мексилетин, токаїнід, дифенін
  • I С
  • Флекаїнід, енкаїнід, етмозин, етацизин, алапінін, пропафенон
  • II
  • Блокатори бета-адренергічних рецепторів
  • Анаприлін, надолол, есмолол, атенолол, метопролол, бісопролол
  • III
  • Подовжують реполяризацію і потенціал дії (блокатори калієвих каналів)
  • Аміодарон, бретиліум, d-соталол, нібентан та ін.
  • IV
  • Блокатори кальцієвих каналів
  • Верапаміл, галопаміл, дилтіазем, бепридил
  • Деякі автори виділяють ще 2 класи:
  • 5-й
  • Брадикардитичні агенти
  • Алінідин
  • 6-й
  • Стимулятори пуринергічних рецепторів
  • Аденозин, АТФ
  • Показання до застосування Хінідину сульфату (I-А клас)
  • Cтійка форма миготливої аритмії
  • Припинення пароксизмів миготливої аритмії
  • Щлуночкові екстрасистолія і тахікардія (рідко)
  • Підтримання нормального ритму після електроімпульсної терапії

Аритмiл (аміодарон)

  • Амiодарон
  • Фiноптин (верапамiл)

Порушення ритму серця лікують, застосовуючи анти аритмічні засоби. При брадикардії – р-ни атропіну сульфату, дофаміну, адреналіну, ізадрину. При фібриляції та мерехтінні передсердь застосовують серцеві глікозиди, в-адреноблокатори, антикоагулянти. При пароксизмальних суправентрикулярних тахікардіях - вагусні проби та аденозин. Шлуночкові тахікардії лікують повторним введенням лідокаїну (по 1-1,5 мг/кг через кожні 5-10 хв.) При відсутності ефекту використовують новокаїн амід(20-30мг /хв.), орнід (5-10мг/кг), кардіоверсію.

  • Порушення ритму серця лікують, застосовуючи анти аритмічні засоби. При брадикардії – р-ни атропіну сульфату, дофаміну, адреналіну, ізадрину. При фібриляції та мерехтінні передсердь застосовують серцеві глікозиди, в-адреноблокатори, антикоагулянти. При пароксизмальних суправентрикулярних тахікардіях - вагусні проби та аденозин. Шлуночкові тахікардії лікують повторним введенням лідокаїну (по 1-1,5 мг/кг через кожні 5-10 хв.) При відсутності ефекту використовують новокаїн амід(20-30мг /хв.), орнід (5-10мг/кг), кардіоверсію.

ФТ колапсу

  • ФТ колапсу
  • При колапсі необхідно виключити причини, які його викликали.
  • Вв вводять 0.5 мл кордіаміна і 0.3-0.5 мл 1% р-н мезатону в 20 мл 40% р-ну глюкози, 1мл 20% р-н кофеінбензоату натрія або камфори, дають дихати киснем. В подальшому вв крапельно (20-40 кр за хв) вводять близько 5 мл 1% р-ну мезатону або 2-4 мл 0.2% р-ну норадреналіну гідротартрату в 500-1000 мл 5% р-ну глюкози або ізотонічного р-ну натрію хлориду. До цього додають 15-20 мл 3% р-ну преднізолону або 50 млг і більше гідрокортизону. В деяких випадках необхідне переливання крові і кровозаміників.

ФТ шоку

  • ФТ шоку
  • При шоці необхідна інтенсивна терапія яка направлена на виключення причин або зниження іі діі. При інтенсивному болю вводять наркотичні анальгетики (морфін, промедол) або новокаінова блокада. Хворого необхідно зігр!ти, дати випити стакан гарячого крепкого чаю, 50—100 мл алкоголя або ввести вв 20-25 мл 40% алкоголя в 50-75 мл 40% глюкози. Переливання крові і кровозамінників, р-ну глюкози, ізотонічного р-ну натрію хлориду. Для підвищення АТ і хвилинного об’єму серця вводять допамін в дозі 200мл (5 мл-4% р-ну) на 5% р-ні глюкози або ізотонічного р-ну. Для боротьби з ацидозом вводять 5% р-н бікарбонату натрію в дозі до 200 мл під контролем кислотноосновної рівноваги крові.

Аритміі – порушення нормального ритму діяльності серця є наслідком функціональних розладів або тяжких органічних уражень серця.

  • Аритміі – порушення нормального ритму діяльності серця є наслідком функціональних розладів або тяжких органічних уражень серця.

Напрямки ФТ АР

  • Напрямки ФТ АР
  • Синдром слабкості синуснопредсердного вузла - М-ХБ (атропіна сульфат)
  • Надшлуночкова тахікардія- антагоністи кальцію (верапаміл)
  • Предсердна екстрасистолія - В-адреноблокатори (атенолол)
  • Шлуночкові екстрасистолія - антиаритмічна (новокаінамід)
  • Шлуночкові-пароксизмальна тахікардія - антиаретмічна (лідокаїн)
  • Миготлива аритмія В-АБ (анаприлін)
  • Блокада серця М-ХБ (атропіна сульфат), В-АМ (ізодрин)
  • Фібриляція шлуночків –антиаритмічні (лідокаїн)

Каталог: data -> kafedra -> internal -> klinpharm -> presentations
internal -> Українське національно-культурне відродження кін. ХVIІІ- поч. ХХ ст
internal -> Тенденції та особливості окремих видів захворюваності в різних регіонах світу, країнах
internal -> Загальні основи менеджменту
internal -> Лекція №1 Визначення поняття медична інформатика (МІ)
internal -> Лекція №1 Основи роботи в операційній системі Windows Основні розділи лекції
presentations -> Вступ до предмету „ Клінічне вивчення лікарських засобів”. Стандарти та загальні принципи клінічного дослідження лікарських засобів


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал