Функціональна модель управлінської діяльності керівника мета



Скачати 30,99 Kb.
Дата конвертації05.12.2016
Розмір30,99 Kb.

Функціональна модель управлінської діяльності керівника

МЕТА:

  • показати наукові підходи до визначення змісту управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу

ЗАВДАННЯ:

  • ознайомити з теоретичною моделлю функціональної компетентності директора школи;
  • з моделлю управлінської діяльності керівника району;
  • з моделлю функціонального управління соціально-педагогічними системами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

  • Компетентність;
  • Управління;
  • Функції;
  • Керівництво;
  • Функціональна модель;
  • Експериментальний навчальний заклад;
  • Соціально-педагогічна система.

Компетентність

  • Система теоретико-методологічних, нормативних положень спеціально-наукових знань, організаційно-методичних, технологічних умінь, які об’єктивно необхідні особистості для виконання посадово-функціональних обов’язків, відповідних моральних і психологічних якостей.

Управлінська компетентність

  • Сукупність знань і вмінь, необхідних для виконання конкретних функцій, що відображають основні напрями, види та форми управлінської діяльності і в цілому складають базову основу моделі посадової компетентності

Розробка такої моделі, її основних конструктивних елементів потребує обгрунтованого визначення функцій, які виконує директор школи. Класифікація будується по-різному як вітчизняними так і зарубіжними авторами

  • І . Функції розглядаються з позиції структури циклу управління. Автори цієї групи виділяють функції директора відповідно до етапів діяльності, тобто зміни однієї управлінської операції іншою, організаційно-процесуальну сторону.
  • ІІ. Друга група авторів поклала в основу аналіз окремих напрямів змістової сторони діяльності директора: керівництво навчально-виховним процесом, підвищення кваліфікації працівників школи, забезпечення зв’язку з сім’єю вихованців, суспільством, населенням, організаційно-господарська, фінансова економіка
  • ІІІ. Виділяють такий підхід до визначення функцій директора, де разом із елементами змістовної і технологічної діяльності директора школи значне місце відводиться аналізу соціально-психологічного аспекту управління

І

  • Функції розглядаються з позиції структури циклу управління. Автори цієї групи виділяють функції директора відповідно до етапів діяльності, тобто зміни однієї управлінської операції іншою, організаційно-процесуальну сторону.

Етапи діяльності

  • Аналіз
  • Організація
  • Моти-
  • вація
  • Контроль
  • Діагностика
  • Планування
  • Управлінські рішення
  • комунікація
  • Аналіз
  • Моти-
  • вація
  • Контроль
  • Діагностика
  • Планування
  • Організація
  • Управлінські рішення
  • комунікація

ІІ

  • Друга група авторів поклала в основу аналіз окремих напрямів змістової сторони діяльності директора: керівництво навчально-виховним процесом, підвищення кваліфікації працівників школи, забезпечення зв’язку з сім’єю вихованців, суспільством, населенням, організаційно-господарська, фінансова економіка

ІІІ

  • Виділяють такий підхід до визначення функцій директора, де разом із елементами змістовної і технологічної діяльності директора школи значне місце відводиться аналізу соціально-психологічного аспекту управління

Плюралізм поняття „функція” робить правомірним щодо одного і того ж суб’єкта управління застосувати дане поняття в різних варіантах, тому що в процесі діяльності директор здійснює ряд функцій. По-перше, цільові, тобто функції завдань, які стоять перед ним. По-друге, організаційно-професійні, що забезпечують виконання пріоритетних і поточних завдань. По-третє, соціально-психологічні і правові. Всі ці функції, на думку вчених, становлять основу управлінської діяльності керівника школи, а їх знання і вміння реалізувати – управлінську компетентність.

Теоретична модель функціональної компетентності директора школи

  • Цільові функції
  • Педагогічне керівництво суспільним вихованням учнів
  • Управління навчально-виховним процесом
  • Адміністративна і фінансово-господарська діяльність
  • Фахове викладання
  • Громадська пропагандистська діяльність
  • Знання
  • Методологічні та нормативні
  • Загально-теоретичні
  • Організаційно- технологічні
  • Конкретно-посадові
  • Вміння
  • Діагностико-прогностичні (моделюючі)
  • Організаційно-регулятивні
  • Оцінно-аналітичні та коригуючі

Визначений для кожної функції об’єм об’єктивно необхідних знань і вмінь групується у певному обґрунтованому порядку . Знання диференціюються на методологічні та нормативні, загальнотеоретичні (психолого-педагогічні) Вміння диференціюються на діагностико -прогностичні, тобто пов’язані із збиранням інформації, її аналізом, систематизацією, вивченням проблеми, цілей, завдань. Щодо процесу виховання найбільш доцільно вживати термін „керівництво” оскільки виховання разом зі школою здійснюють батьки, суспільство, оточуюче середовище, молодіжні і спортивні організації, культурно просвітницькі заклади, засоби масової інформації.

Модель професійної компетентності керівника школи

  • Політична культура
  • Особисті якості
  • Високі моральні якості
  • Суспільна активність
  • Патріотизм у поєднанні з повагою до інших народів, націй

Стійка соціально значуща мотивація, зацікавленість у праці; здатність до організації колективу на вирішення завдань; схильність до аналітично-творчого мислення, абстрагування і моделювання шляхів розвитку педагогічних процесів, оперативність мислення, його конструктивність; комунікативністть, відкритість, здатність до емпатії, спроможність доброзичливо, коректно взаємодіяти з людьми; інтелектуальна та психологічна готовність до прийняття нестандартних рішень, вміння раціонально організовувати свою діяльність та інших; уміння в доступній і конкретній форміпереконати членів колективу в необхідності використання досягнень науки, передового педагогічного досвіду;

схильність до лідерства, вміннялогічно і переконливо доводити іншим інформацію, пов’язану зі здійсненням професійної, педагогічної і суспільної діяльності членів колективу; наявність різних видів пам’яті: довготривалої, оперативної, механічної, змістовної; стійкість в досягненні поставленої мети, здатність до подолання перешкод, що виникають в процесі роботи; витримка в складних ситуаціях, рішучість тощо. Моральні і психологічні якості є важливою передумовою для виконання функціональних обов’язків, але високий рівень їх професійного виконання забезпечується відповідними знаннями

Розгляд цієї теми є актуальною на сучасному етапі розвитку і практики управління соціальними та соціально-педагогічними системами, тому що сьогодні конче необхідно оволодіти знаннями і вміннями щодо управління цих систем. Нові підходи – у стані ефективного функціонування і розвитку. Якщо ми – керівники навчальних закладів освіти оволодіємо знаннями про управління школою як відкритою соціально-педагогічною системою то ефективне управління нам забезпечено. Управлінням будь якою системою – це процес переведення із одного стану в якісно новий інший під впливом суб’єкта управління (керівник) на об’єкт управління (підлеглий).

Необхідно пояснити що теорія управління соціально-педагогічними системами прийшла декілька стадій свого розвитку і змін. Завдяки цьому у теорії управління соціально-педагогічними системами виникли навчальні напрями дослідження: педагогічний менеджмент, соціальне управління, психологічний менеджмент, стратегічний, адаптивний, інноваційний. У практиці управління – варіативні моделі управління навчально-виховним процесом: особистісно-орієнтований, диференційовані, інтегровані, експериментальні, адаптивні, інноваційні, авторські тощо.

Психологічна основа моделі компетентності

  • Здатність до аналітично-творчого мислення, абстрагування та моделювання
  • Стійка соціально значуща мотивація
  • Психологічні якості
  • Інтелектуальна та психологічна готовність до прийняття нестандартних рішень
  • Оперативність мислення, конструктивність
  • Зацікавленість у праці
  • Комунікативність, відкритість, здатність до емпатії

Сьогодні до вашої уваги пропонується модель управлінської діяльності керівника навчального закладу яка розглядається через сукупність класичних, діяльнісних й модернізованих функцій. Якщо керівник закладу освіти ставить за мету лише створити умови функціонування системи то він створює одну систему комунікаційних зв’язків, якщо умови розвитку то інші, як правило більшу. Чим більше зовнішніх і внутрішніх комунікативних зв’язків має керівник закладу освіти, тим даний заклад освіти є більш «відкритим» до інновації та розвитку.

Так в теорії управління організаціями, установами, закладами. Французький дослідник Трайканус в 1936 році винайшов формулу оптимального числа всіх можливих взаємозв’язків які потребують уваги управлінців. Якщо кількість підлеглих становить одну одиницю то і число взаємозв’язків дорівнює одиниці. Якщо кількість підлеглих дорівнює: 5-ти, число взаємозв’язків - 100 10-ти, то число стає 5200 15-ти, 245570 і т.п. Така система більш відкритою, але майже не керованою. Отже чим більше комунікативних зв’язків має керівник закладу освіти з іншими учасниками навчально-виховного процесу, тим більше заклад освіти стає некерованим, однак більш відкритим. Більш дослідників і практиків теорії управління вважають що одному керівникові проте мати 8-15 підлеглих або структур для оптимального підпорядкування тоді «ступень відкритості» такої системи управління буде оптимальною.

Функції управління соціально-педагогічними системами

  • Класичні функції
  • Прийняття управлінського рішення
  • Організація і планування
  • Координація і регулювання
  • Облік і контроль
  • Діяльнісні функції
  • Діагностична
  • Фінансово-економічна
  • Викладацька, науково-методична, науково-дослідницька
  • Господарська
  • Аналітична
  • Модернізовані функції
  • Прогностична
  • Політико-дипломатична
  • Менеджерська
  • Представницька
  • Консультативна
  • Забезпечує функціонування
  • закладу освіти
  • Участь в міжнародних проектах та програмах
  • Створення умов для інноваційної та оздоровчої діяльності учнів, батьків та педагогів
  • Створення програми експериментально- дослідної роботи
  • Ліцензування навчально-виховних освітянських закладів
  • Прогностична функція
  • Раціональне розміщення кадрів та Організація їх діяльності
  • Налагодження та підтримка регіональних та міжнародних контактів оздоровчого спрямування
  • Використання попиту молоді та батьків в розробці системи оздоровчих та соціальних заходів
  • Активізація господарської економічної діяльності, раціонального використання коштів
  • Менеджерська функція
  • Участь у міжнародних конференціях, симпозіумах та виставках
  • Участь у Всеукраїнських семінарах, виставках, науково-практичних конференціях, пресконференціях
  • Участь в обласних, міських семінарах, нарадах, виставках, ярмарках
  • Представницька функція
  • Робота з батьківським та дитячим активом
  • Інструктивно-методичні наради, науково-методичні ради, вчені ради
  • Педагогічні ради, конференції конкурси
  • Виконання та корекція науково-дослідної роботи
  • Консультативна
  • функція

Директор створює:

  • Умови розвитку для педагогічного колективу
  • Позитивний імідж закладу освіти
  • Розвиває власну творчість
  • Набуває навичок дипломатичності та участі в роботі громадських, наукових, громадсько-політичних та інших організаціях
  • Навчається самостійній фінансово-господарській діяльності
  • Створює конкурентноспроможний заклад освіти

Традиційна радянська вертикаль управління освітою з вектором від центральних органів влади до школи не (яка охарактеризована в першій статті Конституції України, як «демократичне, соціальне, правове) тільки не спрацьовує , а навпаки – діє як могутнє гальмо на шляху перетворення освіти у пріоритетну сферу уваги українського суспільства. Управлінська вертикаль – в умовах колишньої соціальної системи Якщо! повернутися до етимологічного походження . Походячи від латинського – «Верете» - крутити, поняття вертикаль означає обертове переміщення за методом «вовчка». Таким чином поняття поняття «вертикаль» - це стійке уявлення про напрямок руху знизу догори. Підкреслимо, стійкий напрямок, бо у протилежному випадку веретенце впаде, або неправильно буде намотувати нитку. Вважаю за доцільним запропонувати таку точку зору на вертикаль управління освітою в районі, місті – починаючи з учня, педагога, зі школи. Сама школа, на наш погляд, є ключовим концентруючим центром такої вертикалі визнаючи вектор управлінської «політики» район, місто,область.

На наш погляд: від якісних процесів, які відбуваються у шкільному організмі, залежить якісний рівень модернізації цілісної системи освіти України; від рівня сучасного методичного обладнання педагога; від рівня управлінської політики керівників школи залежить якісний рівень модернізації управління в цієї системою. Висновок: задачею концентрів управлінської вертикалі «район(місто)»- «регіон(область)» є створення умов для оптимального функціонування як окремо узятого шкільного організму, так і для всієї мережі шкіл. Ознак, зробити це можливо лише при наявності чіткої управлінської інформація, яка відображає особливості цілісного педагогічного процесу кожної школи, рівень та якість її потреб у: - науково-педагогічному забезпеченні; - інноваційно-консультативному; - організаційному; - фінансово-господарчому забезпеченні; - соціальна захищеність учнів, вчителів, батьків – всіх учасників навчально-виховного процесу.

Лише на основі чітко побудованого інформаційного забезпечення, що базується на управлінській інформації, яка адекватно відображає характеристику цілей та ситуацій, що виникають у середині концентру «школа», «район», «область», матимуть можливість приймати адекватні управлінські рішення, спрямовані на наближення до оптимальної ситуації як всередині окремо взятого шкільного організму, так і по всій мережі шкіл у районі, місті, області.

  • ДЯКУЮ ЗА УВАГУ


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка