Галина Валентинівна Смольникова



Скачати 11,18 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір11,18 Kb.

Галина Валентинівна Смольникова,

  • Галина Валентинівна Смольникова,
  • доцент кафедри методики та психології
  • дошкільної та початкової освіти
  • ІППО КУ імені Бориса Грінченка

План лекції

  • План лекції
  • 1. Особливості малювання дітей раннього
  • віку.
  • 2. Малювання дітей молодшого дошкільного
  • віку.
  • 3. Малюнки старших дошкільників.
  • 4. Малюнки хлопчиків і дівчаток.

Країна, у якій малювати навчають так само, як навчають читати й писати, швидко перевершить інші країни в усіх науках, мистецтві та творчості.

  • Країна, у якій малювати навчають так само, як навчають читати й писати, швидко перевершить інші країни в усіх науках, мистецтві та творчості.
  • Дені Дідро
  • (1713-1784)

На 2-му році життя дитину цікавить не зображення, а олівець, тому, коли вона щось креслить, то може дивитися навсібіч.

  • На 2-му році життя дитину цікавить не зображення, а олівець, тому, коли вона щось креслить, то може дивитися навсібіч.
  • Пов'язувати зорові образи з малюванням малюк не вміє.
  • Малюк не здатен намалювати щось "реальне".
  • У 2,5 роки виникає зоровий контроль за малюванням . 
  • На кінець раннього віку відбувається перехід від "мислення в рухах" до "образного мислення".
  • Починаючи зі стадії каракулів і до 9-10 років, процес малювання переважно пов’язаний із активністю мовних ділянок мозку, а малюнок відображає рівень узагальнення, доступний дитині у мисленні.

Проводити короткі бесіди за змістом зображення, що сприятиме розвитку уяви та мовлення дітей.

  • Проводити короткі бесіди за змістом зображення, що сприятиме розвитку уяви та мовлення дітей.
  • Обладнати дошку на рівні зросту дитини.
  • ЯК СТВОРИТИ УМОВИ ДЛЯ МАЛЮВАННЯ

Малюнок збагачується новими деталями, але водночас забуваються деталі, начебто вже засвоєні раніше.

  • Малюнок збагачується новими деталями, але водночас забуваються деталі, начебто вже засвоєні раніше.
  • У 3-5 років малюнки дітей набувають примітивної виразності.
  • Новий предмет зображується на основі попереднього.
  • Дитина прагне якомога ширше показати свої знання про зображуваний предмет. У малюнку можна знайти такі деталі, які в певному ракурсі бачити неможливо.

такі, що тяжіють до малювання окремих предметів (у них переважно розвивається здатність зображення);

  • такі, що тяжіють до малювання окремих предметів (у них переважно розвивається здатність зображення);
  • такі, що схильні до розгортання сюжету (зображення доповнюється мовленням та має ігровий характер).

У комунікаторів процес малювання включений у гру, драматичну дію, спілкування; вони характеризуються жвавою уявою, активністю мовленнєвих проявів.

  • У комунікаторів процес малювання включений у гру, драматичну дію, спілкування; вони характеризуються жвавою уявою, активністю мовленнєвих проявів.
  • Візуалізатори зосереджені на самому малюнку, малюють, не звертаючи уваги на те, що відбувається навколо; активно сприймають предмети й старанно малюють, переймаючись їхніми якостями; у них переважає інтерес до декорування зображення, до структури своїх творів; вони небагатослівні, не пояснюють зображення.
  • Говард Гарднер поділяє дітей
  • на комунікаторів і візуалізаторів

Реалісти - зображують предмети і явища природи, реальні події звичайного життя людей.

  • Реалісти - зображують предмети і явища природи, реальні події звичайного життя людей.
  • Мрійники - малюють свої нездійснені бажання та мрії.
  • Чим старші діти, тим частіше в їхніх малюнках відображаються мрії та бажання.
  • Прояви творчості дошкільників: зображують на папері мало, але при цьому багато говорять, жестикулюють.

У віці 5-6 років з’являється здібність (за підтримки дорослого) до подолання звичних шаблонів;

  • У віці 5-6 років з’являється здібність (за підтримки дорослого) до подолання звичних шаблонів;
  • діти малюють, те що становить для них інтерес;
  • малюють набагато більше, ніж у попередні та наступні роки;
  • після 6 років малюнків стає менше, але урізноманітнюється їхня тематика;
  • у 6-7 років дитина починає зображувати об'єкти, відтворюючи притаманні їм якості (схематичні малюнки);
  • визначальна відмінність - малювання з пам'яті, а не з натури;
  • зображуючи людину, дитина діє, як при вдяганні ляльки: спочатку малює оголеною, потім «одягає» її так, що все тіло просвічується .

на малюнку показуються не тільки різні аспекти бачення одного і того ж предмета або події, але часто синтезуються «несумісні» епізоди;

  • на малюнку показуються не тільки різні аспекти бачення одного і того ж предмета або події, але часто синтезуються «несумісні» епізоди;
  • особливо поширена просторова й часова несумісність. Це перші кроки до фантастики, але ще не сама фантастика.

Копіювання — чужа для дитячої творчості діяльність

  • Копіювання — чужа для дитячої творчості діяльність
  • Під час змальовування дитині важко сприймати в єдності оригінал та його відображення в своєму малюнку. Спочатку вона переважно дивиться на предмет (оригінал) і майже не дивиться на свій малюнок, потім поперемінно — то на оригінал, забуваючи копію малюнка, то навпаки.  
  • Змальовуючи предмет, дитина створює його дзеркальне відображення.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка