Гігієна харчування, сучасні проблеми харчування



Скачати 58,41 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір58,41 Kb.
  • Гігієна харчування, його екологічні і соціальні проблеми. Гігієнічна експертиза якості харчових продуктів. Наукові основи раціонального, превентивного, лікувального, дієтичного та лікувально-профілактичного харчування. Гігієнічні аспекти профілактики аліментарних захворювань та отруєнь.
  • ЛЕКЦІЯ на тему:
  • Гігієна харчування, сучасні проблеми харчування.
  • Значення харчування для людини.
  • Функції їжі та чинники, що її забезпечують.
  • Наукові основи раціонального харчування
  • Превентивне, лікувально – профілактичне, лікувальне та дієтичне харчування.
  • Гігієнічна оцінка та санітарна експертиза якості харчових продуктів.
  • Гігієнічні аспекти профілактики аліментарних захворювань та отруєнь.
  • Їжа і генетично модифіковані продукти.
  • План лекції:

Захворювання, які пов’язані з харчуванням

  • Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі
  • Хвороби недостатнього або надмірного харчування на фоні виснажливих хвороб
  • Захворювання багатофакторної природи, що розвиваються на фоні генетичної схильності
  • Харчові отруєння, деякі інфекції та гельмінтози
  • Атипові реакції на їжу – харчова алергія(істинна і псевдо-), ідіосинкразія, психогенна харчова непереносність

ТЕОРІЇ ХАРЧУВАННЯ

  • Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)
  • Класична теорія збалансованого харчування (О.О. Покровський)
  • Теорія адекватного харчування (О.М. Уголєв)

Кровотвірна теорія

  • Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.
  • Аристотель і Гален вважали, що їжа, на потрапивши у травний канал, зазнає процесів, схожих на бродіння, і за їх допомогою перетворюється в кров. Аристотель у книзі “ Про частини тварин” розмірковує так: “кров є матерією для усього тіла: адже їжа є матерія, а кров – останній вигляд їжі”.

Основні положення класичної теорії збалансованого харчування

  • Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам
  • Надходження харчових речовин забезпечується завдяки всмоктуванню нутрієнтів
  • В їжі є нутрієнти, баластні речовини і токсичні сполуки
  • Для метаболізму потрібні амінокислоти, жирні кислоти, вітаміни, мінеральні солі
  • Живлення організму здійснюється за рахунок порожнинного травлення і всмоктування

Основні положення теорії адекватного харчування

  • Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)
  • Нормальне харчування здійснюється кількома потоками нутритивних і регуляторних речовин
  • Існує ендоекологія організму-хазяїна, що утворюється мікрофлорою його кишок
  • Баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі під час ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок порожнинного і мембранного травлення(у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також внаслідок синтезу нових речовин, в тому числі і незамінних

Нетрадиційні концепції харчування

  • Вегетаріанство
  • Роздільне харчування
  • Харчування макробіотиків
  • Харчування пращурів (сироїдіння і сухоїдіння)
  • Концепція індексів харчової цінності (очкова дієта)
  • Редуковане харчування

Принципи роздільного харчування

  • Вживати молоко окремо від іншої їжі
  • Не поєднувати білки і вуглеводи
  • Не вживати одночасно два види вуглеводів
  • Не більше 1-го виду білка за 1 прийом
  • Не поєднувати білки з жирами
  • Не поєднувати крохмалисті продукти і солодке
  • Проміжки між прийомами їжі не менше 2-3 год.

Сучасні новомодні дієти

  • Дієта Аткінса
  • Харчування за Монтіньяком
  • Кремлівська дієта
  • Шоколадна дієта
  • Японська дієта без солі
  • Дробна
  • Артистична
  • За групами крові
  • Біологічна дія їжі і різновиди харчування
  • Біологічна дія
  • Призначення харчування
  • Різновид харчування
  • Групи населення
  • Специфічна
  • Профілактика аліментарних захворювань
  • Раціональ-
  • не
  • Здорові
  • Неспецифічна
  • Профілактика захворювань неспецифічної (багатофакторної) природи
  • Превентивне
  • Групи ризику
  • Захисна
  • Профілактика професійних захворювань
  • Лікувально-профілактичне
  • Групи із шкідливими і надзвичайно шкідливими умовами праці
  • Фармакологічна
  • Відновлення порушеного хворобою гомеостазу і діяльності функціональних систем організму
  • Дієтичне(лікувальне)
  • Хворі
  • Функція
  • Властивості нутрієнта
  • Енергетична
  • Виділення енергії в процесі метаболізму
  • Пластична
  • Побудова клітин, тканин і органів
  • Біорегуляторна
  • Регуляція метаболічних процесів
  • Пристосувально-регуляторна
  • Регуляція функціональної діяльності систем організму
  • Імунорегуляторна
  • Вплив на імуннокомпетентні клітини
  • Реабілітаційна
  • Лікувальні (фармакологічні) властивості есенціальних нутрієнтів у разі їх зменшення або збільшення у раціоні
  • Мотиваційно-сигнальна
  • Регуляція харчової мотивації
  • Функції їжі
  • Раціональне харчування – таке харчування, що забезпечує постійність внутрішнього середовища організму та всі його життєві прояви при різних умовах праці й побуту.
  • Основні функції їжі
  • Енергетична
  • Пластична
  • Біорегуляторна
  • Принципи раціонального харчування
  • Відповідність надходження енергії до енерговитрат.
  • Відповідність хімічного складу харчових речовин фізіологічним потребам організму.
  • Максимальна різноманітність раціону.
  • Дотримання оптимального режиму харчування.

Режим харчування - це

  • Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами
  • Дуже добре стосовно режиму сказав лікар-натуропат Бірхер-Беннер із Швейцарії:
  • “Потреба їсти часто – хворобливе явище, яке щезає при скороченні кількості прийомів їжі. Одночасно щезають і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між прийомами їжі.”
  • Три основні правила харчування
  • за Бірхер-Беннером :
  • 1. Їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу.
  • 2. Їсти тільки тричі на день.
  • 3. Переставати їсти до появи відчуття насичення.
  • Розподіл дорослого населення за групами фізичної активності згідно з нормами харчування
  • Групи
  • Загальна характеристика фізичної активності
  • КФА*
  • Професії і характер заняття
  • 1
  • Розумова праця, дуже легка фізична
  • 1,4
  • Науковці, студенти-гуманітарії, педагоги, оператори ЕОМ, юристи
  • 2
  • Легка фізична праця
  • 1,6
  • Водії трамваїв, тролейбусів, медичні сестри, санітарки, продавці промтоварів, кравці, зв'язківці, студенти
  • 3
  • Середньо-важка фізична праця
  • 1,9
  • Водії автобусів, екскаваторники, слюсарі, лікарі-хірурги, текстильники, залізничники
  • 4
  • Важка фізична праця
  • 2,2-для жінок 2,3-для чоловіків
  • Будівельники, прохідники, шахтарі, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники

З їжею в організм надходять:

  • З їжею в організм надходять:
  • білки,
  • жири,
  • вуглеводи,
  • мінеральні солі,
  • органічні кислоти.
  • У травному каналі харчові речовини вступають у складні біохімічні реакції внаслідок чого розщеплюються до простих компонентів, здатних всмоктуватися в кров і забезпечувати пластичні процеси в організмі (побудова клітин і тканин), та утворювати енергію, необхідну для життєдіяльності.
  • Зайві продукти обміну виводяться з організму через травний канал, нирки, шкіру.

Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.

  • Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.
  • Вітаміни і мінеральні солі не мають калорійної цінності, але їх вживання необхідне для нормального обміну речовин. Вживання одних поживних речовин тісно пов'язане з потребою в інших в потрібному співвідношенні.
  • БІЛКИ є пластичним матеріалом, з якого складаються всі клітини та тканини організму, складовою частиною гормонів, ферментів, антитіл. Білки є необхідним фоном для нормального обміну вітамінів і мінеральних солей. При згоранні в організмі 1 г білка утворюється 4 ккал (16,74 кДж) енергії.

При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.

  • При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.
  • Білки в організмі забезпечують 12 % енергії.
  • Половину добової потреби повинні становити білки тваринного походження (дорослим достатньо 40 % від загальної кількості, дітям – 50-60 %).
  • Plant sources:

Потреба в білках збільшується:

  • Потреба в білках збільшується:
  • У вагітних жінок,
  • Жінок, які годують немовлят груддю,
  • При деяких видах фізичної і розумової праці, що вимагають великого напруження сил,
  • Під час захворювань чи травм, які супроводяться високою температурою або проносом.
  • Для якісної оцінки білка будь-якого продукту його амінокислотний склад порівнюють зі складом білків молока та курячих яєць і визначають лімітуючу кількість тих чи інших амінокислот. Найкраще співвідношення амінокислот у молоці та яйцях.
  • За співвідношенням незамінних амінокислот молоко, яйця, риба, свіже м’ясо відрізняються від продуктів технологічної переробки їх (молока сухого або згущеного, сиру, ковбас). В останніх менше таких амінокислот, як метіонін, цистин, ізолейцин тощо.

Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.

  • Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.
  • Жири підвищують захисні сили організму, беруть участь у пластичних процесах, є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно цінних речовин.
  • Жири роблять нашу їжу смачною, калорійною, корисною.
  • Щоб раціонально використовувати жири в харчуванні, потрібно знати біологічне значення компонентів цих речовин.

Джерела поліненасичених жирних кислот

  • Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.

З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.

  • З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.

Недоліки маргарину

  • Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :
  • Порушують роботу ферментів, псують клітинні мембрани;
  • Збільшують кількість холестерину в крові;
  • Збільшують сприйнятливість до раку, особливо легень і простати;
  • Викликають діабет;
  • Щоденне вживання 40 г маргарину, який містить 5 г трансізомерів, збільшує на 50% ризик інфаркту;
  • Надлишок трансізомерів переходить через плацентарний бар’єр. Дитина родиться недоношеною, з порушеннями ендокринної системи.

Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.

  • Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.
  • До простих вуглеводів належать глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза і мальтоза;
  • до складних – крохмаль і глікоген (засвоювані) та пектин, геміцелюлоза, целюлоза, або клітковина (не засвоювані).
  • До клітковини відносять звичайну целюлозу з домішкою геміцелюлози та лігніну.

Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.

  • Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.

Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.

  • Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.
  • Вуглеводи в добовому раціоні забезпечують 55% енергетичних потреб організму. Оптимальний склад вуглеводів: крохмаль – 75%, цукор – 20%, пектинові речовини – 3%, клітковина – 2 %.
  • Зернові продукти, картопля, овочі та фрукти є джерелом не лише вуглеводів, але й інших дуже важливих компонентів – вітамінів, мінеральних речовин, органічних кислот. Про це завжди необхідно пам’ятати, включаючи їх до раціону для забезпечення потреб організму в тих чи інших поживних речовинах.

Вітаміни бувають

  • водорозчинні
  • жиророзчинні

Водорозчинні вітаміни

  • Тіамін - В 1
  • Рибофлавін - В 2
  • Пантотенова кислота
  • Біотин
  • Аскорбінова кислота
  • Піридоксин
  • Ніацин (РР)
  • Фолат
  • Кобаламіни

Жиророзчинні вітаміни

  • Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол
  • Вітамін Е - токофероли,токотрієноли
  • Вітамін К - філохінони, менахінони, менадіон
  • Вітамін А – ретинол, ретинолацетат, ретиналь, ретинова кислота

Вітаміноподібні сполуки

  • Холін
  • Інозит
  • Оротова кислота, ліпоєва кислота
  • Карнітин
  • Біофлавоноїди
  • Пангамова кислота
  • Параамінобензойна кислота

Значення вітамінів як біоактиваторів травлення

  • Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:
  • Віт. В1 – 0,6 мг, віт. В2 – 0,7 мг, віт. С – 25 мг, віт. РР - 6,6 мг.
  • Гігієнічна оцінка харчових продуктів – це оцінка якісного складу та їхньої біологічної цінності, тобто оцінка вмісту білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, а також оцінка їх енергетичної цінності або калорійності. Гігієнічну оцінку харчових продуктів проводять хімічним шляхом або за таблицями хімічного складу.
  • Санітарна експертиза харчових продуктів передбачає оцінку доброякісності продуктів і придатності їх до вживання.
  • Залежно від якості, харчові продукти поділяють на:
  • Доброякісні – продукти, що відповідають ДЕСТам або ТУ і можуть використовуватись без обмежень.
  • Нестандартні, до яких належать продукти, що мають відхилення від ДЕСТу, але це не перешкоджає їх реалізації.
  • Умовно придатні – їх можна використовувати після додаткової обробки.
  • Сурогати – продукти зі зниженою цінністю, їх використовують як замінники натуральних.
  • Фальсифіковані – продукти, в яких навмисно змінений якісний склад.
  • Недоброякісні – непридатні для харчування ні в якому вигляді та мають ознаки псування.

Класифікація аліментарних захворювань (недостатнього харчування)

  • 1. Білково-енергетична недостатність
  • 2. Білкова недостатність (квашіоркор)
  • 3. Вітамінна недостатність
  • 4. Мінеральна недостатність
  • 5. Недостатність ПНЖК
  • 6. Неуточнені види недостатнього харчування (клітковини, амінокислот).
  • Порушене харчування:
  • Голодування – майже повна відсутність їжі, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;
  • Недоїдання (гіпотрофія) – патологічний стан внаслідок тривалого недостатнього харчування;
  • Специфічні види недостатності – патологічні стани, що виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні поживної речовини;
  • Незбалансованість – неправильне співвідношення необхідних компонентів їжі, що призводить до розвитку патологічного стану;

Аліментарний

  • Аліментарний
  • маразм

Синдром

  • Синдром
  • Квашіоркор
  • Причина
  • Дефіцит білка

Зменшення споживання білків веде до зменшення :

  • Вмісту альбумінів у сироватці крові (набряки)
  • Вмісту ліпопротеїдів (жирове переродження печінки)
  • Синтезу гемоглобіну (анемія)
  • Ферментативної активності підшлункової залози (вторинне порушення утилізації білків)

Хвороби і симптоми надмірного харчування

  • 1. Енергетична надмірність харчування – аліментарне ожиріння 1 - 1Yст.
  • 2.Синдром білкової надмірності
  • 3. Синдром надмірності ПНЖК
  • 4. Гіпервітамінози
  • 5. Мінеральна надмірність
  • 6. Не уточнені види надмірностей (хвороба Кашина-Бека)
  • Переїдання (гіпертрофія) – патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу.
  • Токсикози – патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин або амінокислот.

Пелагра

  • Пелагра
  • 1. До лікування
  • 2. Після лікування
  • 1
  • 2

Ксерофтальмія

  • Ксерофтальмія
  • Бері-бері
  • Дефіцит віт. В6
  • Дефіцит віт. В1

КАРІЕС

  • КАРІЕС
  • РАХІТ
  • Дефіцит фтору, йоду, вітаміну D

Принципи лікувального харчування

  • Забезпечення потреб хворого у харчових речовинах і енергії
  • Забезпечення відповідності їжі, що споживається можливостям хворого організму її засвоювати на всіх етапах асиміляції
  • Врахування місцевого і загального впливу їжі на організм
  • Використання у харчуванні методів щадіння, тренування і розвантаження
  • Індивідуалізація харчування

Призначення лікувально-профілактичного харчування

  • Нейтралізація шкідливих речовин
  • Елімінація (виведення токсичних речовин з організму)
  • Репарація пошкодженого органу
  • Підвищення захисних функцій фізіологічних бар’єрів організму
  • Вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків (стимуляція або гальмування)
  • Активізація антиоксидантних систем
  • Підвищення загальної опірності організму, компенсація дефіциту нутрієнтів

+Види та раціони ЛПХ

  • №1 Радіонукліди та іонізуюче випромінювання
  • №2 Сполуки фтору, лужні метали, хлор, ціанисті сполуки, окиди азоту, кислоти
  • №2а Хром і його сполуки, хім. алергени
  • №3 Сполуки свинцю
  • №4 Хлоровані вуглеводні, сполуки арсену, телуру, ртуті
  • №4а Фосфор та його сполуки
  • №4б Аміно- та нітросполуки бензолу
  • №5 Тетраетилсвинець, бромовані вуглеводні, сірковуглець, сполуки марганцю та барію

Спрямованість раціонів ЛПХ

  • №1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія
  • №2 Гальмує накопичення в організмі хімічних сполук, зменшує їх подразнюючу дію, підвищує антитоксичну функцію печінки, стимулює кровотворення та регенерацію клітин

Спрямованість раціонів

  • №2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів
  • №3 – зв’язування, комплексоутворення і виведення свинцю з організму
  • №4 – гепатопротекторна дія, стимуляція кровотворення
  • №4а - зменшення усмоктування фосфору і його сполук
  • №4б – прискорення процесів мікросомального окислення сполук бензолу, антиоксидантна дія
  • №5 – профілактика гепатотропної та нейротропної дії промислових чинників
  • Індивідуальна профілактика канцерогенних впливів у побуті
  • Обмеження споживання копченостей, не вживати перегріті жири, сильно пропечені продукти;
  • Вживати природні біологічно активні речовини – каротин, каротиноїди, вітамін С і ретиноїди;
  • Їжа повинна бути багатою на харчові волокна та мікроелементи.
  • Групи харчових і лікарських рослин онкопротекторної дії
  • Висока профілактична здатність: морква, солодкий перець, часник, солодковий корінь, соєві боби, селера, пастернак.
  • Середня профілактична здатність: цибуля, чай, цитрусові, пшениця, насіння льону, помідори, баклажани, броколі, цвітна та брюссельська капуста.
  • Незначна профілактична здатність: овес, ячмінь, малина, полуниця, м'ята, саго, базилік, огірки, картопля, полин, чебрець

Класифікація захворювань,які можуть передаватись через їжу

  • Зоонози – туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, Ку-лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;
  • Антропонози – дизентерія амебна і бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера,ентеровірусні захворювання, лямбліоз;
  • Гельмінтози – теніїдоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, опісторхоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;
  • Харчові отруєння мікробної, з’ясованої і нез’ясованої етіології

Харчові отруєння,класифікація

  • А. Мікробного походження: токсикоінфекції, токсикози, міксти;
  • Харчові мікотоксикози;
  • Отруєння немікробного походження: рослинного, тваринного, отруєння домішками хімічних речовин.

Харчові токсикоінфекції збудники

  • Бактерії роду Е. Coli
  • Бактерії роду Proteus (mirabilis et vulgaris)
  • Ентерококи
  • Спороносні анаероби (Cl. perfringens)
  • Спороносні аероби ( Bac. cereus)
  • Патогенні галофіли (Vibrio parahaemoliticus)
  • Інші маловивчені мікроорганізми (Citrobacter, Hafnia, Klebsiella, Edvardsiella, Yersinia, Pseudomonas, Aeromonas)

Збудники харчових токсикозів

  • а) Бактеріотоксикози : ентеротоксигенні стафілококи , ботулінові клостридії;
  • б) Мікотоксикози

Їжа з надмірною кількістю нітратів

  • Антигістамінні засоби (Н1-блокатори, Н2-блокатори)
  • Цукрознижуючі засоби, похідні сульфонілсечовини
  • (глібенкламід, гліклазид)
  • органічні нітрати (нітрогліцерин)
  • Утворення нітросполук
  • з канцерогенною активністю

Соки та виведення ЛЗ

  • Цитрусові соки можуть взаємодіяти з хініном, хінідином
  • Надмірні кількості цитрусових соків зменшують кислотність сечі, зменшує швидкість виділення ліків нирками, збільшується ймовірність передозування

Їжа та виведення ЛЗ

  • м'ясна, рослинна їжа, молоко
  • цитрусові, журавлина, сливи,
  • сир
  • кава
  • Прискорене виведення саліцилатів, барбітуратів
  • Підвищує дію саліцилатів, барбітуратів, фенилбутазону
  • Прискорене виведення ампіциліну

Вплив ЛЗ на вміст нутрієнтів

  • Аспірин та АСА-вмісні препарати сприяють втраті віт. С
  • Діуретики сприяють втраті рідини та калію
  • Антацидні засоби викликають гіпофосфатемію

Їжа та виведення ЛЗ

  • м'ясна, рослинна їжа, молоко
  • цитрусові, журавлина, сливи,
  • сир
  • кава
  • Прискорене виведення саліцилатів, барбітуратів
  • Підвищує дію саліцилатів, барбітуратів, фенилбутазону
  • Прискорене виведення ампіциліну

Алкоголь і ЛЗ

  • Подразнення слизової оболонку шлунка
  • Стимуляція секреції соляної кислоти
  • Затримка евакуації вмісту шлунка
  • Посилення всмоктування ЛЗ і ксенобіотиків та підвищення їх токсичності.
  • Алкоголь змінює розподіл ЛЗ в організмі, він не зв'язується білками плазми крові і тому здатний видозмінювати фіксацію білків на ліках.

  • Гормони щитоподібної залози
  • (трийодтиронін, тироксин)
  • Ріпа, капуста,брюсельська капуста, ріпа, соя, бруква –містять “зобогенні” фактори
  • глікозинлати

Льон

  • СИРОВИНА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЩО МАЄ ГМ- АНАЛОГИ
  • Льон
  • Люцерна
  • Пшениця
  • Ріпак
  • Маніок
  • Гвоздика
  • Бавовна
  • Кукурудза
  • Рис
  • Шафран
  • Соя
  • Цукровий буряк
  • Сорго
  • Цукрова тростина
  • Соняшник
  • Ячмінь
  • Зернові

Овочі

  • Броколі
  • Кабачки
  • Морква
  • Цвітна капуста
  • Огірок
  • Баклажани
  • Латук
  • Горох
  • Перець
  • Картопля
  • Шпинат
  • Гарбуз
  • Помідор
  • Цибуля

Фрукти/Ягоди

  • Яблуко
  • Банан
  • Мускатна диня
  • Вишня
  • Кокос
  • Виноград
  • Ківі
  • Манго
  • Папайя
  • Ананас
  • Слива
  • Малина
  • Полуниця
  • Цитрус
  • Кавун

Інші рослини

  • Цикорій
  • Какао
  • Кава
  • Часник
  • Люпин
  • Гірчиця
  • Пальмова олія
  • Мак
  • Оливки
  • Арахіс
  • Тютюн
  • Евкаліпт

НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР

  • НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР
  • Ослаблення імунітету
  • Онкологія
  • Безпліддя
  • Токсикоз
  • Алергія
  • Зникнення тварин (птахів, кажанів, бджіл)
  • Перезапилення рослин (трансгенізація)
  • Зникнення корисної бактеріальної флори ґрунту, черв’яків

Зникнення комах

Суха гниль ГМО - картоплі

НТ

Контрольні питання

  • 1. Види аліментарної недостатності.
  • Який відсоток від загальної калорійності повинен бути за рахунок білків?
  • Відповіді прохання надсилати на :
  • Neonila.Golka@gmail.com

Дякую за увагу

  • Дякую за увагу


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка