Гипотеза: За певних умов, у космічному



Скачати 23,36 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір23,36 Kb.
  • Автор: Дорошенко Микита - вихованець Новотроїцької районної СЮТ
  • Керівник : Івасишин Ліна Вікторівна
  • Гипотеза:
  • За певних умов, у космічному
  • просторі можливе вирощування
  • рослин.
  • Ціль проекта:
  • Довести, що вирощування рослин
  • у космічному просторі можливе.
  • Ц і л ь,
  • гипотеза,
  • завдання
  • проекта
  • 1
  • 2
  • Завдання:
  • Дізнатися про поведінку наших
  • «зелених братів» в космосі та
  • умови їх вирощування
  •  
  • 3
  • Опрацювати інформаційні джерела про
  • експерименти з вирощування рослин у
  • космосі вченими та космонавтами.
  • 2. Дізнатися про сучасні теплиці і
  • оранжерей у космосі .
  • 3. Скласти власні міркування та висновки
  • по данній темі.
  • 4. Оформити з даної теми презентацію.
  • Мої задачі
  • «Колонізації нових земель притаманна людині. Таким чином, розширюється наш кругозір, а переміщення людей і виробництво продуктів харчування у дорозі може бути необхідним у майбутньому» .
  • Джакомо Сертін,
  • науковий співробітник відділу рослин, ґрунту та екологічних наук (DiPSA) в Університеті Флоренції, Італія.

Навіщо це потрібно?

  • Рослини, імовірно, будуть супроводжувати космонавтів в будь – яких тривалих місіях, таких як подорож на Марс або в польотах до астероїдів. Рослини в тривалому польоті надають свіжі продукти харчування, відновлюють стічну воду і насичене вуглекислотою повітря. Крім того, рослини здатні забезпечити таку необхідну психологічну підтримку людям, обмежених протягом багатьох місяців в тісних і стерильних пприміщеннях. Розуміння того, як рослини будуть виживати, і розмножуватися в умовах невагомості і підвищеного радіоактивного фону - важлива мета в освоєнні далекого космосу .
  • Початок
  • Ідея вирощувати рослини в космосі належить Костянтину Циолковському (російський вчений і винахідник, основоположник сучасної космонавтики. Праці в області аеродинаміки і ракетодинамики, теорії літака і дирижабля).
  • Задовго до початку пілотованих польотів він заявив, що зелена флора в майбутньому стане головним джерелом живлення і підтримки складу атмосфери на космічних кораблях.

Від слова до діла…

  • У 1971 році американський астронавт Стюарт Руса взяв 500 шт. насіння на борт «Apollo 14» в якості свого особистого багажу. Насіння 34 рази облетіли Місяць на борту. Коли він повернувся на Землю, насіння були посаджені.
  • Вирощені місячні дерева порівняли із звичайними деревами, які так само виросли з насіння та ніколи не залишали Землю
  • і не знайшли ніякої різниці.

Народження “ рослинної космонавтики ”

  • У 1971 р. на орбітальній станції “САЛЮТ” під керівництвом С.П. Корольова (радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Академік АН СРСР (з 1958), конструктор перших
  • штучних супутників Землі і космічних кораблів) провели перший експеремент з вирощування рослин із насіння в умовах космічного польоту. Рослини вирощували в спец. установці для вирощування рослин у невагомості
  • «ОАЗИС – 1».

Орбітальна станція “САЛЮТ”

  • Спеціальна установка для вирощування рослин у невагомості «ОАЗИС – 1».

Куди рости?

  • Не маючи надійних даних про вплив невагомісті на розвиток рослин, автори експерименту поклали зерна в свій «Оазис» як - небудь, тому й перші сходи були погані (з 36 зерен проросло тільки 3).
  • На Землі корінь завжди йде в грунт, вниз, а проросток тягнеться до світла. А як бути горошині в космосі, де немає ні верху, ні низу? Куди їй проростати? На всі ці питання потрібно знайти було відповіді.

Висновок експерименту

  • З'ясувалося, що насінню рослинки підказує, як бути, не гравітація, а генетично закладена в нього так звана полярна орієнтація: якщо проросток спрямований до світла, то корінь неодмінно в протилежну сторону. Отже, варто тільки допомогти насінню - заздалегідь зорієнтувати його так, щоб корінець уткнувся в грунт, а проросток попрямував до світла, - і сходи забезпечені. В іншому випадку рослина загине.

Підтвердження теорії

  • Припущення вчених перевіряла друга експедиція на «Салют-4". П.Клімук і В.Севастьянов захопили з собою на орбіту вдосконалений «Оазис» і насіннєвий матеріал горох, пекінську капусту та цибулю. Розташували зерна відповідно до завдання. І ось на десяту добу стрілки цибулі вже досягли 10-15 см, а горошини майже всі зійшли та підростали. (Доречі, на землі цибуля пророста від 8 до 18 днів).

Невдачі на десятиліття

  • Однак, подальші досліди з рослинами, проведені в більш тривалих польотах уже на борту орбітальної станції «Салют-6" принесли вченим чимало нових «сюрпризів». Той же горох в космосі, чомусь ніяк не міг вижити. Раз за разом висаджували його в «городі над хмарами», насіння проростали, рослини нормально розвивалися і ... гинули. Хоча догляд за рослинами був більш ніж ретельний. Космонавти плекали кожен паросток, а результат все той же - зберегти їх не вдавалося, якісь рахіти виростали в невагомості ...
  • Проте ні вчені, ні космонавти не опускали рук і не втрачали надії.

Космічний успіх арабидопсиса

  • І ось, нарешті, через 10 років, в 1981 р., слава першої рослини, що зацвіла в космосі, випала на долю - арабідопсиса, він же резушка, - скромний рід бур'янів з сімейства хрестоцвітих.
  • Цей досвід нарешті спростував думку про неможливість проходження рослинами в невагомості всіх стадій розвитку - від насіння до насіння.
  • Після польоту виявили у насіневій сумці аж 200 дієздатних насінин.

Арабідопсис – перша рослина, яка виросла з насіння, розцвіла і дала насіння у космосі при відсутності гравітації. Життєвий цикл цієї рослини складає – 40 днів.

Дивовижний факт

  • Україну в радянський час прославили орхідеї. Напередодні польоту в космос Валерія Рюміна і Леоніда Попова в 1980-му московські біологи поцікавилися у колег з київського ботсаду ім. Н. Гришко, чи немає у них рослин, які можна було б відправити в космос. Адже наші «рідні», серед яких були тюльпани, «літали» раніше, і в умовах невагомості не виживали. Ініціатором вивчення цього виду флори стала Тетяна ЧЕРЕВЧЕНКО.
  • Большість тропічних орхідей епіфітні (ростуть не на землі, а селяться на деревах). Вони пристосовані існувати на бідному субстраті (поживна середа) і не вимагають глубокого кореннево-населеного простору.
  • Тетяна Черевченко
  • Член-кореспондент НАН України, професор, доктор біологічних наук

Д и в о в ж н и й ф а к т

  • Орхідею дорітіс розмістили в мікрооранжереї «Малахіт-2», яку встановили в кабіні космічного комплексу «Союз-36» - «Салют-6». На орбіті рослини провели 171 добу, але ті, що мали заквітнути не заквітли. Термін цвітіння в космосі тих, що зацвіли на землі, скоротився до декількох діб. Коли дослідження в міні-оранжереї завершили, квіти відправили на землю.
  • Варто було орхідеям повернутися в оранжерею рідного ботанічного саду в Києві, як вони тут же вкрилися квітами.

Д и в о в ж н и й ф а к т

  • У 1982 р. , орхідея українського ботсаду була окрасою польоту міжнародного радянсько-французького екіпажу космічного корабля «Союз Т-6». Квітку в колбі з живильним середовищем наші біологи подарували французу Жану Луї Кретьєну.
  • «Спадкоємці» космічних рослин і зараз пахнуть в оранжереї серед тропічних рослин.

Нагорода - урожай

  • Екіпаж МКС-10
  • (2005 р.) успішно завершив на орбіті роботу з вирощування четвертого
  • «космічного» покоління гороху та редиски дослідивши
  • їх генетичних особливостей.

Давали врожаї у космосі :

  • пшениця
  • редиска
  • салат
  • ячмінь
  • гірчиця
  • горох
  • соя
  • картопля
  • арабідопсис
  • водорості
  • різні сорти капусти.
  • Всього близько 20 видів.

Космічні оранжиреї “ЛАДА”

  • Оранжерея «Лада», здатна забезпечити адекватні для потреб рослин умови існування у невагомості

Малахит - 2.

Виростили салат

  • Космонавт Корзун виростив салат на борту.

Максим Сураев з вирощеними на орбіті пшеницею та салатом (2010 р.).

З якими загрозами зіткнулися в польоті рослини ?

  • З величезною кількістю радіаційних випромінювань. Яке з них і як подіє на насіння досі навіть припустити складно. Адже на Землі спектр радіацій невеликий і добре вивчений.
  • 2. Небезпечно космічне випромінювання. Воно летить з величезною енергією і швидкістю і пробиває все - і обшивку станції, і електромагнітне поле землі, і людський мозок...

Відповіді професора В. Сичова завідувача лабораторією "Біологічні системи життєзабезпечення людини" Інституту медико-біологічних проблем РАН, доктор біологічних наук

  • Чи відчувають рослини стрес у космосі?
  • Виявилося, що вони там також спокійні, як і на Землі.
  • Які даватимуть плоди?
  • Експерименти показували: якщо рослини забезпечувати всім необхідним - водою, мінеральними елементами, світлом та атмосферою, то вони дають нормальний урожай.

Відповіді професора В. Сичова завідувача лабораторією "Біологічні системи життєзабезпечення людини" Інституту медико-біологічних проблем РАН, доктор біологічних наук

  • Чи безпечна їжа вирощена на борту?
  • В останніх експериментах космонавти пробували куштувати різні салатні культури. Казали - їсти можна, а лікарі погіршення та зміни щодо їх здоров`я не виявили.

Відповіді професора В. Сичова завідувача лабораторією "Біологічні системи життєзабезпечення людини" Інституту медико-біологічних проблем РАН, доктор біологічних наук

  • В мутантів рослини там не перетворюються?
  • Ні. Для того, щоб переконатися, що рослини не накопичують жодних мутацій, екіпажі протягом двох років на МКС висаджували і вирощували сорт гороху під назвою «вусатий». Одні члени екіпажу отримували врожай і залишали насіння на станції наступній команді. Виходило так, що перед кожною наступною посадкою насіння зберігалися протягом декількох місяців на станції. Так отримали чотири покоління. І з'ясувалося, що немає ніякої зміни в геномі.

Мої висновки

  • Надавши сприятливі умови для життєдіяльності живих організмів, людина робить можливим їх розвиток і розмноження.

Мої висновки

  • Рослинам зовсім не потрібна гравітація (тяжіння).

Мої висновки

  • Ми живемо в епоху нинішніх уявлень про космічний політ. Це ми сьогодні говоримо, що на Марс злітати треба 500 діб, а пройдуть роки - і з'являться інші технології , нові двигуни, і швидкості будуть інші. І ми зможемо літати на інші планети за лічені дні. Може, навіть наші оранжереї не знадобляться. Долетять так швидко, що запасів вистачить.
  • Технологічні можливості міняються, а біологічні - залишаються. Оранжерея точно буде потрібна, коли перші "марсіани" долетять і почнуть будувати базу.

Висновки по роботі :

  • Проведення експериментів за участю рослин можливо тільки при присутності людини, на відміну від астрономічних і географічних досліджень.
  • • Результати досліджень важливі для розвитку космічної біології, біотехнології, медицини.
  • •Для космонавтів, городництво на орбіті ще й джерело гарного настрою.

Давйте помріємо

Давайте помріємо

Давайте помріємо (сучасні, діючі проекти теплиць на Марсі)

  • Дякую
  • за увагу


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка