«група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання – це ті, хто в силу своєї професії змушені багато і інтенсивно спілкуватись з іншими людьми. Факторами, які впливають на вигорання



Скачати 23,79 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір23,79 Kb.
  • Профілактика та подолання синдрому «професійного вигорання»
  • Існує так звана «група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання – це ті, хто в силу своєї професії змушені багато і інтенсивно спілкуватись з іншими людьми.
  • Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту.
  • Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертний характер.
  • За даними дослідження американського Національного інституту проблем здоров'я і професійної безпеки в наш час більше 35 млн. людей у всьому світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми.
  • На початку 70 років XX ст. цей стан було визначено як
  • синдром «емоційного вигорання» 
  • Синдром професійного (емоційного) вигорання — так називається серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї вчителі.
  • Специфіка роботи вчителів відрізняється тим, що в них присутня велика кількість ситуацій з високою емоційною насиченістю і необхідністю постійного спілкування. Це вимагає від педагогів значного внеску до встановлення довірливих відносин і уміння управляти емоційною напруженістю спілкування.
  • Термін «професійне вигорання» з'явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Герберт Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються, перебувають в емоційно завантаженій атмосфері.
  • Нині він має вже діагностичний статус у «Міжнародній класифікації хвороб »:
  • «Проблеми, пов'язані з труднощами управління власним життям».
  • “Синдром згорання” — складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.
  • Синдром виявляється у депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, утраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці, негативній настанові щодо роботи і життя в цілому..
  • Отже, якщо подібний синдром спостерігається у вчителя, то це стає небезпекою для його учнів, тому що, як уже згадувалося, настрій учителя швидко передається школярам.
  • Основні ознаки синдрому емоційного вигорання :
  • • виснаження, утома;
  • • безсоння;
  • • негативні настанови стосовно підлеглих;
  • • негативні настанови щодо своєї роботи;
  • • нехтування виконанням своїх обов’язків;
  • • збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки);
  • • зменшення апетиту чи переїдання;
  • • негативне самооцінювання;
  • • посилення агресивності (роздратованості, напруженості);
  • • посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія);
  • • почуття провини.
  • Причини «синдрому згорання»
  • • напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег;
  • • одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;
  • • вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва;
  • • робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру;
  • • невмотивованість учнів,
  • результати роботи з якими «непомітні»;
  • • невирішені особистісні конфлікти.
  • На емоційний стан учителів впливають як організаційний клімат у колективі, так і ставлення адміністрації. Якщо остання забезпечує працівникам можливість професійного зростання, усіляко підтримує, чітко розподіляє обов’язки, то в колективі переважатиме емоційно-позитивна атмосфера.
  • Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово. Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для виконання навіть дріб'язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи.
  • Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту. Стає усе важче зосередитись на виконуваній роботі, усе частіше з голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. Якщо ж це не вдається , то спрацьовує певна захисна реакція організму, яка може виражатися у байдужості до людей, цинізмі і навіть агресії. 
  • Дайте відповідь на питання поставлені нижче. Відмітьте позначкою
  • відповідь, яку Ви вважаєте найбільш підходящою для себе.
  • Я почуваю себе емоційно спустошеним до кінця робочого дня.
  • 2. Я погано засинаю через переживання, пов’язані з роботою.
  • 3. Емоційне навантаження на роботі занадто велике для мене.
  • 4. Після робочого дня я можу зриватися на своїх близьких.
  • 5. Я відчуваю, що мої нерви на межі.
  • 6. Мені важко зняти емоційне напруження, яке виникає у мене
  • після робочого дня.
  • 7. Моя работа погано впливає на моє здоров’я.
  • 8. Після трудового дня мені не хочеться нічого робити вдома.
  • 9. Я почуваю себе перегруженим проблемами інших людей.
  • Відповідь на кожне питання оцінюється
  • по 4-х бальній шкалі:
  • майже ніколи – 0 балів;
  • інколи – 1бал;
  • часто – 2 бали;
  • майже завжди – 3 бали.
  •   Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання.
  • На жаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Головне в роботі вчителя правильно планувати свій час.  
  • Поглянемо, як же плануєте свій час ви?
  • Час, який ви витрачаєте особисто на себе, своє тіло %
  • Час який ви витрачаєте на свою роботу, майбутнє %
  • Непотрібні розмови, допомога друзям, колегам, які можуть впоратися без вас – це час витрачений даремно
  • Весь наш час поділено на чотири сфери (чотири кути ромба). Ці чотири сфери в сумі становлять 100%
  • Проставляємо почергово скільки відсотків від загального часу становить …
  • Це все додаємо і віднімаємо від 100%, отримуючи час, який ми витрачаємо на …
  • Свій час потрібно планувати так:
  • - 8 год – повноцінний здоровий сон - 8 год – робота  - 8 год – активний відпочинок 
  • Як уникнути емоційного вигорання?
  • Фізіологічна регуляція
  • (вплив на фізичне тіло)
  • Емоційно-вольова регуляція
  • (вплив на емоційний стан)
  • Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану
  • (вплив на фізичне тіло): 
  • - достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму сну; засинати і прокидатись в один і той самий час)
  • - збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій))
  • - достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика
  • - танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота) 
  • - фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка женьшеню, родіоли рожевої)
  • - ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження) 
  • - масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам, зробити самомасаж)
  • Самомасаж
  • Вказівними пальцями обох рук потерти стінки носа вверх-вниз (10 р.)
  • Вказівними і середніми пальцями потерти над і під бровами ( 10 р.)
  • Вказівними і середніми пальцями провести від скронь до носа (10 р.)
  • Провести навколо вух (10 р.)
  • Долонями помасажувати вуха (10 р.)
  • Долонею потерти потилицю (10 р.)
  • - дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість)
  • - водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив)
  •   Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану
  • (вплив на емоційний стан):
  • - гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, у відповідь на вашу усмішку організм виділятиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив)
  • музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій)
  • - заняття улюбленою справою , хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм… ) 
  • - медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи і т.д.)
  • Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану
  • (вплив на думки, зміна світогляду)
  • Образа, злість , невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.
  • Важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з'явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?
  • Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.  
  • Є така притча:
  • Бог зліпив із глини людину, і залишився в нього невикористаний шматочок.
  • Щоб іще зліпити? – запитав Бог.
  • - Зліпи мені щастя, - попросив чоловік.
  • Нічого не відповів Бог і лише поклав у долоню людині шматок глини.
  • Від щирого серця бажаю вам успіху в умінні управляти своїм станом!
  •  


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка