Християнський погляд на нооетику



Скачати 29,13 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір29,13 Kb.

ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПОГЛЯД НА НООЕТИКУ

  • Убогов Сергій Геннадійович
  • кандидат фармацевтичних наук,
  • доцент кафедри військової фармації УВМА,
  • пастор церкви “Найсвятіша святиня”,
  • виконавчий секретар ВХА
  • Всеукраїнська Християнська Асамблея
  • Українська військово-медична академія

ІСТОРІЯ БІОЕТИКИ

  • 70-І РОКИ
  • Захист прав людини
  • Поліпшення якості життя
  • Глобальна біоетика
  • 80-І РОКИ
  • 90-І РОКИ

  • Запорожан
  • Валерій
  • Миколайович
  • Ректор Одеського національного медичного університету, віце-президент Національної академії медичних наук України, академік НАМН України.
  • Засновник нового напряму
  • медичної етики – нооетики.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • БІОСФЕРА
  • НООСФЕРА
  • ГЛОБАЛЬНА
  • ЕКОЛОГІЧНА Й
  • ІДЕОЛОГІЧНА
  • КРИЗА
  • БІОЕТИКА
  • НООЕТИКА
  • ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ
  • В БІОСФЕРІ
  • ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ
  • В НООСФЕРІ

Вернадський

  • Вернадський
  • Володимир Іванович
  • Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР, перший президент Української АН.
  • (1863-1945)
  • НЕЖИВА МАТЕРІЯ
  • СФЕРА ЛЮДСЬКОЇ ДУМКИ
  • БІОЛОГІЧНЕ ЖИТТЯ
  • ГЕОСФЕРА
  • НООСФЕРА
  • БІОСФЕРА
  • ФАЗИ РОЗВИТКУ ЗЕМЛІ:
  • (згідно В.І. Вернадського)

  • Ноосфера − це простір наукової думки, що створює місце існування.

НООЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ

  • Біобезпека та біотероризм
  • Роботехніка
  • Нанотехнології
  • Досягнення мед генетики
  • Досягнення інформатики

Метою роботи є загальний огляд та критичний аналіз концепції нооетики, в основі якої лежить вчення В.І. Вернадського про ноосферу, з точки зору християнського світогляду.

  • Метою роботи є загальний огляд та критичний аналіз концепції нооетики, в основі якої лежить вчення В.І. Вернадського про ноосферу, з точки зору християнського світогляду.

«Сподівайся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на розум твій» (Пр. 3:5)

  • «Сподівайся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на розум твій» (Пр. 3:5)

«Господня – земля, і все, що на ній, світ і всі мешканці, що живуть у ньому» (Пс. 23:1)

  • «Господня – земля, і все, що на ній, світ і всі мешканці, що живуть у ньому» (Пс. 23:1)

«І створив Бог людину, за Божим образом створив її, чоловіком і жінкою створив їх. І поблагословив їх Бог, кажучи: Ростіть і множіться і наповніть землю і пануйте над нею...» (Бут. 1:28)

  • «І створив Бог людину, за Божим образом створив її, чоловіком і жінкою створив їх. І поблагословив їх Бог, кажучи: Ростіть і множіться і наповніть землю і пануйте над нею...» (Бут. 1:28)
  • «Чим є людина, що Ти про неї пам’ятаєш, чи людський син, що Ти навідуєшся до нього? Ти його зробив малим мало що (меншим) від ангелів, Ти його увінчав славою і честю. І Ти його поставив над ділами твоїх рук, Ти все підкорив під його ноги» (Пс. 8:5−7)

«Ти покажеш мені дорогу життя: У Твоїй присутності є повнота радости, блаженство в правиці Твоїй навіки!» (Пс. 15:11)

  • «Ти покажеш мені дорогу життя: У Твоїй присутності є повнота радости, блаженство в правиці Твоїй навіки!» (Пс. 15:11)

«Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться» (Як. 1:5)

  • «Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться» (Як. 1:5)
  • «У Нього мудрість і сила, у Нього рада і розум» (Йов. 12:13)
  • «Господь бо дає мудрість, і з його уст виходить знання й розсудливість» (Пр. 2:6)
  • «Початок мудрости – страх Господній; і пізнання Святого – розум» (Пр. 9:10)
  • «Хай потішаться їхні серця, з'єднавшись у любові і для всього багатства повноти розуміння, для пізнання таємниці Бога − [і Батька й] Христа, − в якому сховані всі скарби премудрости й пізнання» (Кол. 2:2,3)

Гуманізм визнає людину, її гідність, розум, право на щастя та вільний вияв природних почуттів і здібностей найвищою цінністю у світі. Він стверджує, що джерелом моральних цінностей є людський досвід.

  • Гуманізм визнає людину, її гідність, розум, право на щастя та вільний вияв природних почуттів і здібностей найвищою цінністю у світі. Він стверджує, що джерелом моральних цінностей є людський досвід.

В християнстві найголовнішою цінністю проголошується БОГ.

  • В християнстві найголовнішою цінністю проголошується БОГ.
  • І саме БОГ є істинним джерелом істинної моралі.

“…людина володіє повною автономією в прийнятті або неприйнятті тих або інших правил поведінки: «Це свобода, перед якою зупиняється Сам Бог». Християнство не оспорює цю тезу секулярного гуманізму.

  • “…людина володіє повною автономією в прийнятті або неприйнятті тих або інших правил поведінки: «Це свобода, перед якою зупиняється Сам Бог». Християнство не оспорює цю тезу секулярного гуманізму.
  • Воно оспорює твердження про здатність людини автономно робити вибір, що відповідає його справжньому благу… це викликано тим, що людина в стані гріха не завжди може ясно розпізнавати, що є добро, а що є зло. Його розум, воля та почуття знаходяться в сфері дії гріха. Бог допомагає людині зберегти цю здатність розпізнавання через Своє Одкровення…” (Патріарх Кирил)

«В науковому середовищі Росії "ноосферогенез" розглядається як вчення. Проте якщо під вченням розуміти теорію досягнення мети, єдино необхідну послідовність практичних дій, то це, швидше, не вчення, а недостатньо обґрунтовані утопічні положення про всемогутність Людини. В основі цього «вчення» – звичайна людська пиха, що виливається в его- та антропоцентризм»

  • «В науковому середовищі Росії "ноосферогенез" розглядається як вчення. Проте якщо під вченням розуміти теорію досягнення мети, єдино необхідну послідовність практичних дій, то це, швидше, не вчення, а недостатньо обґрунтовані утопічні положення про всемогутність Людини. В основі цього «вчення» – звичайна людська пиха, що виливається в его- та антропоцентризм»
  • (А.В. Поздняков)
  • …людина поступово перетворюється на основну геологічну силу планети. Саме його господарська, антропогенна діяльність починає визначати обличчя планети, основні межі еволюції Землі, її живої речовини – біоти. Значить, доля біосфери, а отже, і всього роду людського починає визначатися антропогенною діяльністю. І її не контрольована стихія, що не направляється Розумом, може стати причиною глобальної катастрофи. Отже… неминуче повинен настати такий час, коли для подальшого розвитку біосфери та суспільства як її складової буде потрібна направляюча дія Розуму об'єднаного людства.
  • (В.І. Вернадський)
  • “…одним з варіантів розвитку ноосфери є її теологізація, тобто ототожнення ноосфери і Бога. Реалізація ноосфери тепер стає вищою цінністю. Двох вищих цінностей бути не може. І тому ноосфера поглинає, підміняє собою вищу цінність християнства – Бога. Досягнення ноосфери стає сотеоріологічним завданням, тобто завданням спасіння – як особистого (спасіння індивідуума шляхом включення в ноосферу), так і загальнолюдського, коли ноосфера як проект «Стійкого розвитку» дозволяє вирішити загальнопланетарні кризи, здолати війни, голод, екологічні лиха.
  • (Олександр Храмов, «Ноосфера і тоталітаризм» )
  • Ноосфера сприймається як Бог, а ноосферний стан людства – як Царство Боже. Проте Бог християнства – це Особистість, Він не може бути «колективною свідомістю». Царство Боже настає не в результаті координованих зусиль людства, а в результаті радикального втручання Бога у земну історію. Царство Боже – це не продукт прогресу, не кінцевий стан історії, а вихід світу і людини по той бік історії.
  • Отже вчення про ноосферу протилежно християнському віровченню…
  • (Олександр Храмов, «Ноосфера і тоталітаризм» )
  • …Існує безліч доктрин, протилежних до християнства. Проте далеко не всі з них намагаються християнство підмінити. Тут же в наявності саме підміна християнських цінностей. Ноосфера замість Бога, ноосфера замість Царства Божого. В рамках же християнської традиції той, хто намагається замінити собою Бога і привласнити собі Його функції (наприклад, спасіння людини), називається Антихристом.
  • Тому ноосфера є саме антихристовим вченням, антихристовим царством…
  • (Олександр Храмов, «Ноосфера і тоталітаризм» )
  • …Основним положенням ноосферного гуманізму є філософська віра у вирішальну роль людського розуму в справі досягнення найближчої мети світового розвитку – всепланетарної злагоди, тобто переходу біосфери в стан ноосфери. Рай на землі, торжество щастя і блага може бути досягнуте зусиллями людини в результаті безперервного прогресу. Тобто людство може, шляхом поступового розвитку і вдосконалення своїх власних якостей, прийти до торжества добра і справедливості”
  • (Олександр Храмов, «Ноосфера і тоталітаризм» )

НООСФЕРНА КОНЦЕПЦІЯ:

  • Підтримує дарвінівську, матеріалістично-еволюціоністську теорію біогенезу та антропогенезу.
  • Толерантно ставиться до різних релігій.
  • Прагне збудувати гармонійні взаємовідносини наукового знання, філософії та релігії.
  • Пропагує рівність людей всіх рас і релігій.
  • Пропагує свободу наукової думки і наукового пошуку від тиску релігійних, філософських та політичних чинників.
  • Мета ноосферирозумне перетворення природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити матеріальні, естетичні і духовні потреби чисельно зростаючого населення.
  • «Я вважаю себе глибоко релігійною людиною, – писав Вернадський. – А тим часом для мене не потрібна церква і не потрібна молитва. Мені не потрібні слова і образи... Бог – поняття та образ, дуже повний недосконалості людської». «Чи не є вся релігія – непорозумінням... Бог є один з символів нашого розуму». «Мені він не потрібний». «Прийняти "одкровення" не можу. Релігійні одкровення – зокрема християнські – здаються мені нікчемними в порівнянні з тим, що переживається під час наукової роботи». «Моє негативне відношення поширюється на всі форми живих релігій». «Надто багато в них мішури». «По відношенню до Христа немає жодних реальних даних про його існування. Його реальність багатьма зараз заперечується – фольклор».

  • «Віра Христова не у ворожнечі з істинним знанням, тому що не в союзі з неуцтвом».
  • Святитель Московський Філарет (1783 – 1867)

Згідно ідеї ноосфери Миколи Федорова людина повинна відновити світ в ту красу і нетління, яким він був до падіння, це є завданням йому від Творця. Тобто Творець створив людину як свого співробітника. Людина істота, яка, так би мовити, повинна допомагати своєму Творцеві в справі перетворення буття у благобуття. Так і Володимир Соловйов говорить про еволюцію, як про процес одухотворення матерії…

  • Згідно ідеї ноосфери Миколи Федорова людина повинна відновити світ в ту красу і нетління, яким він був до падіння, це є завданням йому від Творця. Тобто Творець створив людину як свого співробітника. Людина істота, яка, так би мовити, повинна допомагати своєму Творцеві в справі перетворення буття у благобуття. Так і Володимир Соловйов говорить про еволюцію, як про процес одухотворення матерії…
  • ІДЕЇ ВЕЛИКИХ РОСІЙСЬКИХ ФІЛОСОФІВ ТА РЕЛІГІЙНИХ МИСЛИТЕЛІВ

Нооетична концепція, що базується на вченні В.І. Вернадського про ноосферу, не дивлячись на важливість та актуальність глобальних проблем людства (екологічних, медичних, соціально-економічних і навіть духовних), за вирішення яких вона намагається взяти відповідальність, в головній своїй суті не відповідає світоглядним засадам біблійного віровчення. Найвищою християнською цінністю є Бог як Особистість, а не людина та її потреби. Людина сама по собі не є самодостатньою і не може виступати в якості джерела істинної моралі.

  • Нооетична концепція, що базується на вченні В.І. Вернадського про ноосферу, не дивлячись на важливість та актуальність глобальних проблем людства (екологічних, медичних, соціально-економічних і навіть духовних), за вирішення яких вона намагається взяти відповідальність, в головній своїй суті не відповідає світоглядним засадам біблійного віровчення. Найвищою християнською цінністю є Бог як Особистість, а не людина та її потреби. Людина сама по собі не є самодостатньою і не може виступати в якості джерела істинної моралі.
  • ВИСНОВКИ

Людство не здатне силою своїх інтелектуальних та фізичних зусиль, цілком незалежно від Бога визначати хід історії та розвиток планети: «У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній» (Пр. 19:21). Колективний людський розум цього зіпсованого гріхом світу, наскільки би він не був озброєний моральними стандартами, науковими знаннями, прогресивними технологіями та надсучасною технікою, не в змозі без оновлення у Христі та Божої допомоги побудувати щастя і благополуччя на Землі, а тим більше гарантувати людині спасіння та блаженство у віці майбутньому.

  • Людство не здатне силою своїх інтелектуальних та фізичних зусиль, цілком незалежно від Бога визначати хід історії та розвиток планети: «У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній» (Пр. 19:21). Колективний людський розум цього зіпсованого гріхом світу, наскільки би він не був озброєний моральними стандартами, науковими знаннями, прогресивними технологіями та надсучасною технікою, не в змозі без оновлення у Христі та Божої допомоги побудувати щастя і благополуччя на Землі, а тим більше гарантувати людині спасіння та блаженство у віці майбутньому.
  • ВИСНОВКИ (продовження)

З позиції же християнського світогляду єдиним шляхом досягнення гармонії та злагоди в житті особистості й суспільства є з’єднання останніх зі Своїм Творцем. А це можливо тільки через

  • З позиції же християнського світогляду єдиним шляхом досягнення гармонії та злагоди в житті особистості й суспільства є з’єднання останніх зі Своїм Творцем. А це можливо тільки через
  • примирення з Богом-Отцем через віру в Голгофську жертву Ісуса Христа та прийняття Його своїм особистим Господом і Спасителем. Саме в результаті поєднання у Христі божественного і земного в людині та суспільстві і досягається Царство Боже – Царство миру, праведності та радості в Дусі Святому (Рим. 14:17).

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка