Інформаційна технологія проектування систем обробки даних спостережень якості вод



Скачати 254,43 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір254,43 Kb.

7ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Ящолт Андрій Русланович

УДК 004.65+519.6



ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ОБРОБКИ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЯКОСТІ ВОД

Спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології



Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Вінниця - 2009


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному технічному університеті


Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор



Мокін Віталій Борисович,

Вінницький національний технічний університет,

завідувач кафедри моделювання та моніторингу складних систем
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Квєтний Роман Наумович,

Вінницький національний технічний університет,

завідувач кафедри автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки

доктор фізико-математичних наук, професор



Макаренко Олександр Сергійович,

Національний технічний університет України


“Київський політехнічний інститут”,

професор кафедри математичних методів системного аналізу


Захист відбудеться " 28 " 03 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.052.01 Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, ГУК, ауд. 210.


З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95.
Автореферат розісланий " 26 " 02 2009 р.



Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради




С.М. Захарченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У наш час, коли все актуальнішою стає проблема створення інформаційних систем для моделювання, прогнозування та прийняття рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, багато досліджень спрямовано на розробку методів та технологій для автоматизованого проектування інформаційних систем. На даний час відомо чимало прикладів, коли інформаційні системи у галузі моделювання та прогнозування стану довкілля давали можливість швидко і своєчасно внести зміни та обмеження у діяльність людей та відвернути екологічне лихо. Досить відомими є Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій України, розроблена на замовлення МНС України, яку створювали колективи вчених Розподіленого інформаційно-аналітичного центру «ІНТЕК-Україна», Інституту кібернетики НАН України, Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України, НДЦ технологій стійкого розвитку Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, ЗАО «ECOMMCo» та Компанія «RGdata» (Київ, Україна). Подібними дослідженнями займаються вчені Железняк М.Й., Заславський А.І., Мадерич В.С., Ківва С.Л., Ковалець І.В. із Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, Головін В.В. із Комунального науково-виробничого підприємства "ЕКОЦЕНТР", Грегорі Бечер із Мерілендського університету, Джон Браден з Іллінойського центру водних ресурсів, Девід Галад із університету Міссурі тощо. Основною проблемою існуючих систем є те, що вони працюють лише з результатами обробки первинних даних спостережень. Питанням реєстрації умов відбору проб, виконання інструментально-лабораторних вимірювань, обчислення похибки вимірювань увага, як правило, не приділяється. При цьому процес обробки первинних даних спостережень є кропітким, містить типові рутинні операції і піддається алгоритмізації та автоматизації. Отже, актуальним є створення інформаційних систем спостереження якості вод, оскільки саме водні ресурси контролюються найбільш ретельно та в будь-якій місцевості. Для того, щоб створити інформаційні системи спостереження якості вод, треба, перш за все, створити методи, алгоритми та прийоми обробки даних, на основі яких розробляється структура цих систем та об’єднати їх в єдину інформаційну технологію проектування.

В будь-якій інформаційній системі найбільш важливою є звітна частина інформаційної системи, оскільки саме оперативний аналіз даних є основою для вироблення оптимальних управлінських рішень. Тому актуальним є удосконалення процесу формування звітів на основі інформаційної системи з відомою структурою.

Отже, виникає потреба у розробці нової технології автоматизованого проектування інформаційних систем спостереження якості вод та розробці алгоритмічного та програмного забезпечення для її застосування на практиці.

Проблемі автоматизованого проектування інформаційних систем спостереження якості вод, розробці методів та алгоритмів проектування моделей структури системи, удосконаленню процесу автоматизованого проектування звітної частини інформаційної системи, розробці пакету програм для автоматичного створення інформаційної системи спостереження якості вод згідно заданих вимог та перевірці працездатності розробленого забезпечення на проектуванні інформаційної системи для обробки результатів екоінспекційного контролю стану вод та скидів в Україні і присвячена дана робота.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота пов’язана з такими державними програмами України:



  1. “Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод” (Наказ Міністерства України від 24 грудня 2001 р. № 485);

  2. “Про національну програму інформатизації» (Закон України від 04 лютого 1998 року № 74/98-ВР із змінами, внесеними згідно із Законом № 2684-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, № 1, ст.3).

Вибраний напрямок досліджень співпадає з напрямком досліджень за такими держбюджетними науково-дослідними роботами Вінницького національного технічного університету (ВНТУ), де автор роботи брав участь як виконавець:

1) «Синтез законів управління якістю води річки Південний Буг з використанням ГІС-технологій», затверджена Міносвіти і науки України на 2002–2004 роки (номер держреєстрації 0102U002263);

2) «Ідентифікація якості та стану поверхневих вод за даними системи регулярного державного моніторингу довкілля», затверджена Міносвіти і науки України на 2005–2007 роки (номер держреєстрації 0105U002468);

3) «Розробка методів інтеграції математичних моделей природних процесів з геоінформаційними системами природних екосистем», затверджена Міносвіти і науки України на 2008 р. (номер держреєстрації 0108U000654).

Також вибраний напрямок досліджень співпадає з напрямком досліджень за такими госпдоговірними науково-дослідними роботами ВНТУ, де автор роботи був виконавцем:

1) «Розробка і апробація технології створення геоінформаційної аналітичної системи моніторингу водних ресурсів області (розробка структури електронних паспортів малих річок і водойм, створення запитів для кількісної і якісної оцінки стану річок)», виконана на замовлення Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області (ДУ ОНПС ВО) у 2003 році (номер держреєстрації 0104U007756);

2) «Розробка і впровадження геоінформаційної аналітичної системи моніторингу поверхневих водних ресурсів області (паспортизація малих річок і водойм, кількісне та якісне оцінювання їх стану)», виконана на замовлення ДУ ОНПС ВО у 2003–2004 роках (номер держреєстрації 0104U007757);

3) «Екологічне оцінювання якості поверхневих вод Вінницької області», виконана на замовлення Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем, м. Київ, 2004 р. (номер держреєстрації 0105U006683);

4) «Система прийняття управлінських рішень керівниками водогосподарських організацій для басейну річки Південний Буг з використанням геоінформаційних технологій», виконана на замовлення Державного комітету з водного господарства України (2005–2006 рр.) (номер держреєстрації 0105U006684);

5) «Розробка та впровадження єдиної автоматизованої системи Державної екологічної інспекції та підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди України із отриманням результатів вимірювань стану забруднення довкілля, викидів, скидів, і відходів, їх накопичення, оброблення та аналізування», виконана на замовлення Державної екологічної інспекції Мінприроди України, 2005 р. (номер держреєстрації 0105U008854);

6) «Супровід упровадження та удосконалення єдиної автоматизованої системи Державної екологічної інспекції та підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди із отриманням результатів вимірювань стану забруднення довкілля, викидів, скидів і відходів, їх накопичення, оброблення та аналізування»(2006-07 рр.) (номер держреєстрації 0107U008338);

7) «Створення Інтернет-порталу для ГІС-систем моніторингу Вінницької області» (2007 р.) (номер держреєстрації 0107U012437);

8) «Підтримка функціонування єдиної автоматизованої системи Державної екологічної інспекції та підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди із отриманням результатів вимірювань стану забруднення довкілля, викидів, скидів і відходів, їх накопичення, оброблення та аналізування» (2007 р.) (номер держреєстрації 0107U012438).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у зменшенні тривалості процесу проектування систем обробки даних спостереження якості вод та в адаптації моделей вхідних та вихідних даних до типових паперових форм їх ведення.

Об’єктом дослідження є процес проектування систем обробки даних спостереження якості вод.

Предметом дослідження є методи проектування, математичні моделі та алгоритмічне і програмне забезпечення систем обробки даних спостереження якості вод.

Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі необхідно розв’язати такі основні задачі:

1. Провести огляд відомих підходів та методів проектування інформаційних систем, які використовуються чи можуть бути використані для створення систем обробки даних спостереження якості вод та проаналізувати основні проблеми, які виникають під час проектування таких систем з використанням сучасних інформаційних технологій.

2. Розробити нову технологію, у т.ч. нові підходи, методи та алгоритми проектування моделей структури інформаційних систем спостереження якості вод, які дозволять пришвидшити процес проектування та не вимагатимуть від проектувальника спеціальних знань в галузі програмування та сучасних інформаційних технологій.

3. Розробити метод автоматизованої побудови складних звітів за даними інформаційної системи, який пришвидшить процес їх побудови та не вимагатиме спеціальних знань для проектування запитів у реляційній базі даних.

4. Створити алгоритмічне та програмне забезпечення для застосування запропонованих методів автоматизованого синтезу програмного коду систем обробки даних спостереження якості вод.

5. Розробити, апробувати та впровадити системи обробки даних спостереження якості вод для екологічного моніторингу, екоінспекційного контролю стану вод та скидів в Україні.

Методи дослідження. У дослідженнях використовувались такі методи: під час побудови моделей структури інформаційних систем та їх складових – UML-моделі, під час автоматизованого синтезу звітів систем – методи секвенційного апарату для технічних систем, під час синтезу програмного коду інформаційних систем – технологія та методи об’єктно-орієнтованого програмування, а також мова програмування VBA, під час побудови структури та звітів систем – методи теорії реляційних баз даних та мова SQL, під час вибору оптимальних формалізованих описів вхідних та вихідних даних, описів моделей складових систем, варіантів оптимізації структури підсистеми "Вода та скиди" АСУ "ЕкоІнспектор" – комп’ютерні експерименти та проведення аналогій з технічними системами спостереження та автоматичного управління.

Наукова новизна одержаних результатів визначається такими теоретичними результатами:


  1. Розроблено нову інформаційну технологію проектування інформаційної системи обробки даних спостереження якості вод, яка на відміну від існуючих, дозволяє проектувати структуру системи обробки даних спостереження якості вод по формах вхідних та вихідних даних шляхом ідентифікації та ітеративної деталізації складових, що виконують операції з вхідними, вихідними та довідковими даними.

  2. Розроблено новий метод автоматизованої ідентифікації параметрів команд для синтезу складних звітів за даними системи, який відрізняється використанням секвенціального підходу до формалізації та оптимізації зв’язків між вхідними та вихідними даними, що дозволяє більш швидко, ніж існуючі, формувати складні запити до реляційної бази даних.

  3. Дістала подальший розвиток формалізація класів системи обробки даних спостереження якості вод за рахунок формування та уточнення типових UML-моделей класів різних аспектів функціонування та призначення системи: моделі об’єктів, моделі суб’єктів, моделі методичного (метрологічного) забезпечення спостереження якості вод, моделі технічного забезпечення, моделі інформаційного забезпечення. Підхід є універсальним і може бути використаний для синтезу структури й систем обробки даних спостереження іншого призначення.

Практичне значення одержаних результатів.

Найбільшу практичну цінність мають такі одержані результати:



  1. Розроблена технологія дозволяє більш точно та швидко спроектувати структуру та стандартизований інтерфейс (форми бази даних) інформаційної системи спостереження якості вод на основі паперових форм вхідних та вихідних даних. На відміну від існуючих технологій, проектування може здійснити фахівець з предметної галузі (еколог), який не має спеціальних знань з об’єктно-орієнтованого програмування, UML та реляційних баз даних.

  2. Розроблене теоретичне, алгоритмічне та програмне забезпечення автоматизованої ідентифікації параметрів команд для вибірки даних для складних звітів інформаційної системи на основі секвенціального підходу дозволяє автоматизовано формувати складні звіти, які містять дані із декількох пов’язаних між собою таблиць, не вимагаючи від користувача спеціальних знань про реляційні бази даних. Таке забезпечення дозволить суттєво розширити функціональність діючих систем спостережень якості води та систем, що проектуються, витрачати менше часу на формування звітів та не вимагати введення спеціальних посад працівників для роботи з цими системами у відповідних екологічних установах.

3. Створено комп’ютеризовану систему спостереження якості вод – „Підсистема „Вода та скиди” Єдиної автоматизованої системи контролю „ЕкоІнспектор” для накопичення, оброблення та аналізування усіх видів скидів та стану забруднення вод в Україні" — система впроваджена в усіх обласних та регіональних підрозділах Державної екологічної інспекції Мінприроди України, у т.ч. м. Київ, Севастополь та Автономної Республіки Крим (перша версія впроваджена восени у 2006 році, друга, оптимізована з урахуванням останніх результатів даної роботи — влітку у 2008 році).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі під час викладання дисциплін "Моніторинг довкілля", "Моделювання та прогнозування стану довкілля" та виконання бакалаврських і дипломних робіт студентами спеціалізації "Комп'ютеризовані системи екологічного моніторингу" спеціальності 070801 – "Екологія та охорона навколишнього середовища" та спеціалізації "Інтелектуальні інформаційні технології обробки даних в системах моніторингу та контролю" спеціальності 080404 – «Інтелектуальні системи прийняття рішень» Вінницького національного технічного університету.



Особистий внесок здобувача. В усіх роботах здобувача, опублікованих у співавторстві, йому належать такі результати: [1, 2, 11] – розробка типових моделей складових інформаційних систем та створення баз даних моніторингу стану довкілля для зберігання та обробки інформації; [3, 4, 7, 9] – розробка та оптимізація типових моделей елементів загальнодержавної автоматизованої інформаційної системи екоінспекційного контролю стану вод та скидів; [5, 6, 8, 10] – розробка моделей, методів, алгоритмів та програм автоматизації процесів проектування систем.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, пройшли апробацію на 10-ти наукових конференціях, а саме на таких: X Міжнародна науково-технічна конференція «Системний аналіз та інформаційні технології» (Київ, НТУУ «КПІ», Інститут прикладного системного аналізу, 2008); 1-й Всеукраїнський з’їзд екологів (Вінниця, 2006); 8-а Міжнародна науково-технічна конференція "Контроль і управління в складних системах" (КУСС) (Вінниця, 2005); Міжнародна науково-технічна конференція “Водні ресурси на рубежі ХХІ ст.” (Київ, 2003); 5-а та 6-а Всеукраїнські наукові студентські конференції «Регіональні проблеми екології» (Одеса, 2003, 2004); Науково-технічна конференція «Проблеми екології» (Житомир, 2003); чотири науково-технічні конференції професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів Вінницького національного технічного університету за участю інженерно-технічних працівників підприємств міста Вінниці і області (Вінниця, 2005–2008 рр.).

Публікації. Всього за тематикою дослідження опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 6 статей у наукових журналах, що входять до переліку ВАК України, 2 свідоцтва про реєстрацію авторських прав на програмні твори та бази даних у Державному департаменті інтелектуальної власності України та монографія. Також опубліковано методичний посібник.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, список використаних джерел (150 найменувань) і 9 додатків. Основний зміст викладено на 135 сторінках друкованого тексту, містить 70 рисунків, 13 таблиць. Загальний обсяг дисертації 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан досліджень наукової проблеми, підстави і вихідні дані для проведення дослідження. Також викладено: актуальність теми дисертації, мету, задачі дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертації і публікації здобувача.

У першому розділі описано місце спостереження якості вод у системі моніторингу цієї якості. Проаналізовано та побудовано схему етапів моніторингу вод, а також охарактеризовано умови для автоматизації процесів на кожному етапі моніторингу, тобто під час спостереження, аналізу і моделювання даних про якість вод.

Зроблено огляд сучасних інформаційних систем обробки даних спостереження якості вод регіонального та загальнодержавного рівня. До основних недоліків існуючих систем слід віднести: відсутність автоматизації процесів супроводження відбору проб та вимірювань; не враховуються та не фіксуються похибки вимірювань; недостатній рівень відповідності сучасним інформаційним технологіям.

Проаналізовано сучасні інформаційні технології для автоматичного проектування інформаційних систем, виділено основні проблеми, які виникають при проектуванні інформаційних систем спостереження якості вод. Сформульовано основні задачі, які потребують розв’язання.

У другому розділі розроблено теоретичні основи технології проектування, розроблено типові моделі, методи для проектування інформаційної системи спостереження якості вод та автоматизованої ідентифікації параметрів команд для синтезу складних звітів інформаційної системи на основі секвенціального підходу.

Проведено уточнення основних задач, які повинні бути розв’язані під час проектування інформаційних систем спостереження якості вод:

1. Необхідно створити комплекс типових моделей елементів структури систем та алгоритми, прийоми і програмне забезпечення, що дозволило б за реальних умов провести уточнення цих типових моделей екологу-фахівцю з предметної області роботи системи, який не володіє специфічними знаннями в галузі реляційних баз даних та об’єктно-орієнтованого програмування.

2. Розробити метод побудови інформаційної моделі «Вхід-вихід» на основі заданих паперових стандартизованих форм ведення вхідних та вихідних даних. Для цього, повинні бути чітко виділені та формалізовані етапи обробки інформації та отримання вихідної інформації по вхідних та довідкових даних.

3. Повинен бути забезпечений спрощений метод та алгоритм швидкого формування кінцевих складних та простих звітів системи, який би не вимагав від користувача спеціальних знань для формування запитів реляційних баз даних.

Відповідно до поставлених задач розроблено типові UML-моделі класів різних аспектів функціонування та призначення системи: моделі об’єктів, моделі суб’єктів, моделі методичного (метрологічного) забезпечення спостереження якості вод, моделі технічного забезпечення, моделі інформаційного забезпечення (рис. 1).


Рис. 1. Уточнена UML-модель класів вод України з інформацією
про групи даних вхідних форм

Запропоновано новий метод проектування моделей таких систем, який на відміну від існуючих, дозволяє не тільки мінімізувати кількість структурних елементів та зв’язків між ними, а і задовольнити обмеження у вигляді форм вхідних та вихідних даних із заданою та незмінною структурою. Ідея методу полягає в тому, що система проектується у декілька етапів – спочатку збираються вхідні дані та ставиться задача, далі розробляються UML-моделі класів для вхідних даних, формуються уточнені UML-моделей класів для вхідних даних та проводиться їх оптимізація, а потім розробляється модель «Вхід-вихід» із визначенням та формалізацією основних операцій, алгоритмів та співвідношень для обчислення вихідних змінних складових моделі «Вхід-вихід» за вхідними змінними. Критерієм виділення окремого етапу є використання різних вхідних даних або формування проміжних вихідних даних.

Наведено приклад проектування інформаційної моделі комп’ютеризованої системи екоінспекційного контролю якості стічних вод деякого регіону, який довів ефективність запропонованого методу (рис. 2).
Рис. 2. Інформаційна модель «Вхід-вихід» системи контролю
стану стічних вод регіону

Розроблено метод автоматизованої ідентифікації параметрів команд для синтезу складних звітів за інформацією з реляційної бази даних інформаційної системи, який дозволяє автоматизовано провести вибірку та обробку заданого набору вхідних та вихідних даних для формування звіту. Метод оснований на наочному представленні, формалізації та оптимізації зв’язків між вхідними та вихідними даними у вигляді секвенціальної моделі. Розроблено основні положення секвенціального опису моделей інформаційних систем та формалізовано основні операції для цих моделей. Метод дозволяє більш швидко, ніж існуючі, формувати складні запити до реляційної бази даних, а також дає можливість формувати звіти інформаційних систем особам, які не володіють спеціальними знаннями в реляційних базах даних.

Наведемо приклад секвенціального опису моделей інформаційних систем обробки даних спостережень якості вод. Розглянемо випадок, коли є дві таблиці, що містять інформацію про водний об’єкт, місце розташування створу, басейн річки та територіальну приналежність водного об’єкту та створу до певної адміністративної одиниці.

Запишемо вхідні дані у вигляді:



(1)

де Ws – відомості про розташування створу моніторингу якості поверхневих вод; Ss – номер створу; Ds – дата відбору; Fs – назва показника; Vs – значення (результат вимірювання);



(2)

де Wu – відомості про розташування створу, що контролює скиди стічних вод; Su – номер створу; Du – дата відбору; Fu – назва показника; Vu – значення (результат вимірювання);



(3)

де B – басейн річки; R – назва річки; S – номер створу, який розташований на даній річці;



(4)

де А – територіальна приналежність водного об’єкту (райони, область); АR – назва річки, яка відноситься до даної території; S – номер створу, який розташований на даній річці в даному районі.

Розглянемо випадок, коли з таблиці Ws вибираються та аналізуються записи з даними про якість поверхневих вод Vs за конкретну дату Ds* за конкретним показником якості Fs* у конкретному створі Ss*. Результат вибірки – значення поля Vsi* (i = 1, …, n) – розміщується у таблиці ZS. Для даного випадку секвенція матиме такий вигляд:

(5)

Використовуючи розроблену систему умовних позначень, можна сформувати аналог секвенціального опису:



(6)

Враховуючи новий вигляд секвенції (5) та позначення (6), отримаємо секвенцію вигляду:



(7)

Враховуючи вище зазначені особливості, секвенція мовою SQL матиме такий вигляд:



(8)

(9)

Наведемо приклади найпростіших випадків секвенцій:



(10)

(11)
Для (10) матимемо:

(12)

а для (11):



(13)

Приділено увагу розробці алгоритмів застосування та програмного забезпечення для реалізації запропонованого методу.



У третьому розділі розроблено алгоритми розробки моделей класів вхідних та вихідних даних реальної системи на основі типових моделей.

На основі розробленого алгоритму розроблено програмне забезпечення для автоматизації обробки вхідної інформації та проектування класів вхідних та вихідних даних системи на основі типових моделей (Проектант «ЕкоСистем») (рис. 3).










Рис. 3. Форми авторської програми «Проектант ЕкоСистем»

До розробленого програмного забезпечення розроблено рекомендації щодо роботи з ним. Розроблено узагальнений алгоритм застосування розробленої технології для проектування реальних систем.

Наведено реальний приклад використання авторської технології проектування інформаційної системи для спостереження якості вод підрозділами Державної екологічної інспекції Мінприроди України. Було проаналізовано усі типи звітів, які зазвичай формуються (рис. 4) та за допомогою розробленої технології сформовано основні схеми відбору проб (табл. 1).

В четвертому розділі наведено приклади застосування розробленої технології проектування інформаційних систем спостереження якості вод.

Дана інформаційна технологія використовувалася для проектування таких інформаційних систем обробки даних спостереження якості вод:



      1. для системи автоматизації обробки даних екоінспекційного контролю стану вод та скидів, яку впроваджено в держекоінспекціях усіх областей України, АР Крим, міст Київ і Севастополь та їх регіональних підрозділах (рис. 5);

      2. для інформаційної системи моніторингу довкілля Вінницької області, яку впроваджено у Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, Головному держуправлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації, Вінницькій облсанепідемстанції, Вінницькому обласному центрі з гідрометеорології, Басейновому управлінні водними ресурсами річки Південний Буг (у т.ч. у Вінницькому облводгоспі, який тепер увійшов у склад цього басейнового управління) (рис. 6);

      3. для інформаційної системи підтримки прийняття рішень для управління водними ресурсами басейну річки Південний Буг, яку впроваджено у Басейновому управлінні водними ресурсами річки Південний Буг.

Рис. 4. Приклад інформаційної моделі формування звіту про узагальнені дані про роботу аналітпідрозділів Мінприроди України по контролю за станом поверхневих вод на основі даних відповідного акту відбору проб та протоколу вимірювань


Таблиця 1

Типові схеми відбору проб води після скидів різного типу

Номер


схеми

Тип вод, що контролюється

Що саме контролюється
і де

Схема


1

Зворотні (стічні)



Якість води у річці контролюється у місці скиду




База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка