Інформації про функціонування певної системи та управління нею Моніторингові дослідження на рівні навчального закладу дають адміністрації знз змогу



Скачати 27,89 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір27,89 Kb.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ !

  • ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
  • Щиро вітаємо Вас !
  • Бажаємо успішної праці на семінарі-нараді директорів та заступників директорів з навчально-виховної роботи загальноосвтніх навчальних закладів

Методика проведення моніторингових досліджень у загальноосвітньому навчальному закладі Місце проведення – зала засідань райдержадміністрації 29.10.2010 року

  • Семінар-практикум директорів,
  • заступників директорів з навчально-виховної роботи

  • Моніторинг це -
  • комплекс досліджень, спрямованих на
  • отримання повної інформації про
  • функціонування певної системи
  • та управління нею

Моніторингові дослідження на рівні навчального закладу дають адміністрації ЗНЗ змогу:

  • Моніторингові дослідження на рівні навчального закладу дають адміністрації ЗНЗ змогу:
  • отримати якісну достовірну інформацію про діяльність кожного класного колективу, кожного вчителя, всіх методичних структур;
  • встановити причини, які гальмують ефективність їхньої діяльності;
  • реалізувати зворотній зв’язок в управлінні навчально–виховним процесом;
  • підвищити якість та ефективність управління діяльністю всіх методичних структур навчального закладу на основі комплексності, оптимальності, перспективності;
  • спрогнозувати подальші тенденції та можливості розвитку навчального закладу;
  • враховувати результати моніторингу під час атестації вчителя.

Окрім того, такі дослідження:

  • Окрім того, такі дослідження:
  • визначають професіоналізм учителів школи;
  • їхнє знання предмета; вміння навчати;
  • контактність у спілкуванні з учнями, ставлення до дітей;
  • дають можливість виявляти причини труднощів у навчанні чи стосунках;
  • передбачати і запобігати негативним проявам у поведінці;
  • роботу вчителів організаційної та психологічної підготовки учнів до вивчення предмета.

Моніторингові дослідження на рівні вчителя дають змогу:

  • Моніторингові дослідження на рівні вчителя дають змогу:
  • отримати кількісну та якісну інформацію щодо результатів навчальних досягнень учнів;
  • виробити оптимальний варіант співпраці „вчитель – учень”, розробити корекційні заходи на подолання прогалин у знаннях;
  • спроектувати зміни до календарного та поурочного планування з предмета;
  • здійснити самоаналіз з метою підвищення професійного рівня викладання.

Три заміри якості навчальних досягнень школярів:

  • Нульовий замір (початкове діагностування) – у перші два тижні вересня. Мета – визначити рівень навченості учнів перед початком нового циклу навчання, пересвідчитися в готовності класу до цього етапу навчання.
  • Контрольний замір навчальних досягнень проводиться на другому-третьому тижні грудня. Мета – оцінити зміни в знаннях учнів при вивченні основних предметів інваріантної частини базового навчального плану.
  • Підсумковий замір навчальних досягнень проводився за один-два тижні до закінчення навчального року. Мета – визначити рівень навченості учнів за підсумками проведеного циклу навчання та оцінити динаміку процесу навчання учнів від початкового діагностування до контрольного і далі до підсумкового.

Етапи проведення моніторингу

  • І. Підготовчий етап (організація діагностичного контролю):
  • 1.1.Визначення мети.
  • 1.2.Вибір об'єкта дослідження.
  • 1.3.Побудова графіка дослідження:
  • 1.4.Підбір виконавців;
  • 1.5.Вивчення відповідної літератури.
  • 1.6. Розробка інструментарію.

Розробка інструментарію

  • Розробка тестів,
  • Завдань для к/р
  • Розробка анкет
  • Підготовка інструктивно-методичних матеріалів
  • Вибір методів обробки інформації

ІІ. Практичний етап

  • ІІ. Практичний етап
  • (пошук слабої ланки (проблеми) у навчально-виховному процесі :
  • 2. Збір інформації шляхом:
  • 2.1. Спостереження.
  • 2.2. Інтерв'ю.
  • 2.3. Анкетування.
  • 2.4. Тестування.
  • 2.5. Адміністративні перевірки (проведення контрольних робіт).
  • 2.6.Фронтальні бесіди з учнями, учителями, батьками.
  • 2.7. Вибіркові співбесіди з учнями, учителями, батьками.
  • 2.8. Вивчення документації (журналів, планів роботи,
  • учнівських зошитів тощо).

ІІІ. Аналітичний (обгрунтування причин виникнення

  • ІІІ. Аналітичний (обгрунтування причин виникнення
  • слабкої ланки (проблеми)
  • 3.1. Обробка отриманої інформації.
  • 3.2. Систематизація обробленої інформації.
  • 3.3. Аналіз даних. Оцінка результатів.
  • 3.4. Висновки (підбиття підсумків моніторингу).
  • 3.5. Розробка рекомендацій і пропозицій щодо
  • подальшого корегування роботи.

ІУ. Технологічний (впровадження рекомендацій і пропозицій або механізм впровадження корекції)

  • ІУ. Технологічний (впровадження рекомендацій і пропозицій або механізм впровадження корекції)
  • У.Нова проблема.

Підсумки моніторингу

  • Підсумки моніторингу
          • Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).
  • Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.
  • Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, ШМО.
  • За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.

Аналіз результатів:

  • Узагальнення одержаної інформації
  • Визначення факторів впливу
  • Підготовка рекомендацій

Вимірювання моніторингового дослідження

  • З метою зацікавлення моніторингом освітнього процесу всіх його суб'єктів рекомендується максимально спростити технологію вимірювання за принципом визначенням рівня показника критерія моніторингу:
  • високий рівень — 3 бали (ВР – 70-80% як.пок.);
  • достатній —2 бали (ДР – 40-70% як.пок.);
  • низький —1бал (ЗР – 20-40% як.пок.);
  • критичний рівень — 0 балів – (КР – як. пок. 20%
  • і менше ).

Моніторинг стартового рівня навчальних досягнень учнів 5 класу з української мови, визначених чинними програмами відповідно до Державного стандарту (Зразок)

  • Мета моніторингу:
  • визначити стартовий рівень знань, умінь та практичних навичок з української мови учнів 5 класу;
  • розробити на підставі одержаної інформації рекомендації щодо поліпшення освітнього рівня п’ятикласників;
  • Інструментарій:
  • тестові завдання з української мови;
  • інструктивний лист щодо проведення й оцінювання тестів;
  • анкета для вчителя.

Моніторинг стартового рівня навчальних досягнень учнів 5 класу з української мови

  • Інструкція для вчителя з проведення тестування
  • Шановний колего!
  • Просимо провести тестування за такими правилами:
  • На виконання тесту відводиться один урок.
  • 1. Роздайте кожному учню бланк із запитаннями тесту. Перевірте, чи всі учні вписали своє прізвище та ім’я на отриманому бланку.
  • 2. Перед початком виконання завдань тесту проведіть інструктаж учнів з таких питань:
  • * тест складається із завдань, можливі відповіді, які
  • позначаються літерами А, Б, В;
  • * серед можливих відповідей правильною є лише одна;
  • * обравши літеру, що відповідає правильній відповіді,
  • учень обводить її олівцем, інші літери залишаються не
  • обведеними і не закресленими;
  • * якщо жодна літера не обведена, завдання невиконаним;
  • при наявності будь-якого виправлення завдання вважати
  • невиконаним.

  • 3. Після закінчення уроку зберіть бланки відповідей учнів.
  • 4. Перевірте роботу кожного учня.
  • 5. Складіть звітні відомості.
  • 6. Занесіть дані про те, яка кількість учнів правильно виконала :
  • * 0 завдань;
  • * 1 – 3 завдань;
  • * 4 – 6 завдань;
  • * 7 – 9 завдань;
  • * 10 – 12 завдань.

Висновки

  • Порівняльний аналіз результатів моніторингового дослідження дає змогу зробити загальні висновки про стартовий рівень сформованості знань, умінь і навичок із української мови учнів 5 класу.
  • Найбільші труднощі у п’ятикласників виникли під час виконання завдань із розділу "Будова слова". У середньому 74 % учнів-учасників дослідження оволоділи знаннями й уміннями, передбаченими програмою. На цей факт варто звернути увагу авторам підручника й учителям, оскільки це один з тих розділів курсу української мови, вивчаючи який, учні засвоюють найважливіші правила грамотного письма.
  • 2. 14,5% учнів 5 класу, які взяли участь у моніторинговому дослідженні, успішно справилися з усіма завданнями, 74,5 % правильно виконали більше половини тесту. Серед них 40 % учнів якісно оволоділи засвоєними знаннями, оскільки правильно виконали 75 % тестових завдань.

  • Рекомендації вчителю:
  • вибрати відповідну методику навчання;
  • дати установку учням на можливість отримання позитивного результату;
  • призначити додаткові заняття для учня, які мають прогалини в знаннях;
  • провести корекцію календарно-тематичного планування;
  • здійснювати диференціацію і індивідуалізацію домашніх завдань;
  • самоопрацювати матеріал …

Моніторинг рівня знань, умінь та практичних навичок учнів 5 класу з української мови

  • Стартовий рівень Проміжний Підсумковий

Зразки

  • Зразки
  • моніторингових
  • досліджень
  • Таблиця участі вчителів
  • у методичній роботі
  • П І Б учителя
  • Участь у професійних конкурсах, методичні розробки на конкурс, друковані статті
  • Програма «Обдарована дитина»
  • Відкриті уроки, позакласні заходи
  • Аналіз методичної роботи вчителя
  • Навчальні роки
  • Якість знань учнів
  • Самоосвіта вчителя
  • Результатив-
  • ність адміністратив­
  • ного контролю
  • Підсумки анкетування вчителів, батьків та учнів
  • Узагальнення досвіду вчителя

Кадровий потенціал

Ріст педагогічної майстерності 2005 – 2010 рр.

Як відноситеся до використання інновацій на уроці?

Порівняльний аналіз призерів ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад за навчальними предметами

Моніторинг рівня знань, умінь та навичок учнів за 2007-2008 н.р., 2008-2009 н.р., 2009-2010 н.р.

Моніторинг рівня знань, умінь та навичок учнів 10 класу з української мови

Рівень вихованості учня

На наш погляд, результати моніторингу можна застосовувати:

  • На наш погляд, результати моніторингу можна застосовувати:
  • як один із засобів аналізу методичної роботи навчального закладу;
  • під час проведення атестації педагогічних кадрів;
  • під час проведення шкільних конкурсів: «Кращий учень року», «Кращий учитель року»
  • як один із засобів формування позитивної громадської думки про навчальний заклад та його іміджу;
  • для проведення перспективного аналізу участі гімназійної команди в олімпіадах районного, обласного етапів в наступному році;
  • для проведення аналізу роботи з обдарованими учнями;
  • як один із засобів стимулювання та заохочення учнів та їхніх вчителів до перемог на олімпіадах.

ОТЖЕ : інформація, отримана в ході моніторингу, має повністю відображати стан функціонування загальноосвітнього навчального закладу, що дасть змогу вирішити непередбачені завдання та розвивати технології управління, щоб ліквідувати слабку ланку в навчально-виховному процесі, тобто вирішити відшукану освітянську чи виховну проблему

  • ОТЖЕ : інформація, отримана в ході моніторингу, має повністю відображати стан функціонування загальноосвітнього навчального закладу, що дасть змогу вирішити непередбачені завдання та розвивати технології управління, щоб ліквідувати слабку ланку в навчально-виховному процесі, тобто вирішити відшукану освітянську чи виховну проблему

Дякуємо за увагу

  • Дякуємо за увагу


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка