Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка1/25
Дата конвертації20.01.2017
Розмір8,69 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25
У родовій общині діяв принцип: один за всіх, усі за одного. Родичі допомагали один одному на полюванні, у будівництві житла, у сутич­ках з іншим родом. Рід був надзвичайно міцним і згуртованим колек­тивом. Люди, які жили в одному селищі, складали общину. Родичі спільно працювали, разом полювали на звірів. їхнє майно — житло, вогнище, запаси дров, їжі, шкіри тварин — теж було спільним. Усі родичі мали право на частку в мисливській здобичі кожного.

Родова община — колектив кровних родичів, що ведуть походжен­ня від спільного предка.

Перший етап розвитку родової общини — матріархат, тобто мате­ринський рід, у якому провідну роль відігравала жінка. Про повагу, із якою давні люди ставилися до жінки — берегині домашнього вог­нища,— свідчать фігури жінок, вирізані з бивнів мамонта.

Згодом рід розростався, від нього відокремлювався молодий рід, що селився неподалік. Кілька родів, які жили по сусідству й були пов'я­зані спільними звичаями та віруваннями, називаються плем'ям.

Визначення понять «родова община», «плем'я» можна записати в зошити.



iv. узагальнення і систематизація знань !&і-ііа»лШ^*^^3?.:! Завдання.

Заповніть таблицю «Первісні збирачі та мисливці»*. Заповнена таблиця може мати такий вигляд.



Запитання для порівняння

Неандерталець

Кроманьйонець

Походження на­зви

Уперше останки знайдено на річці Неандер (Німеч­чина)

Уперше останки цієї лю­дини виявлено в печері Кро-Маньйон (Франція)

Час появи на Землі

100 тис. років тому

40 тис. років тому

Місця розселення на Землі

Африка, Азія, Європа

Африка, Азія, Європа, Австралія

Полювання

Загінне

Використовували лук і стріли

Житло

Жили в печері, будували житла з кісток і шкур мамонта

Міцні, постійні зимові житла

Духовна культура

Культ поховання, заро­дження релігії

Виникнення мистецтва

* Заповнення таблиці можна продовжити вдома.

Закінчення таблиці

Запитання для порівняння

Неандерталець

Кроманьйонець

Організація су­спільства

Первісне стадо, перехід до родової общини

Родова община

Такий вид роботи дозволить не тільки закріпити нові знання, але й актуалізувати матеріал попереднього уроку, який сприятиме форму­ванню вмінь аналізувати та систематизувати отриману інформацію.

v. підсумки уроку , . , і , <. , \■ · «:« ,. , "

Учитель Вибірково перевіряє заповнення таблиці, звертає увагу на типові помилки.



vi. домашнє завдання

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Закінчити заповнення таблиці.

Тема. Мета.

Очікувані результати.

Тип уроку.

Виникнення рільництва і скотарства. Розповісти про появу господарства, що грунтується на ви­робництві, розкрити роль рільництва та скотарства в житті людини; сформувати навички роботи з історичною схемою; показати взаємозв'язок між розвитком знарядь праці та розвитком людського суспільства.

Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі палеоліту, неоліту, енеоліту та часів бронзового віку; основ­ні заняття людей за різних періодів первісного суспіль­ства; головні винаходи людства доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту; показувати на карті території розселення представників землеробських та скотарських культур; застосовувати та пояснювати на прикладах понят­тя та терміни: «мезоліт», «неоліт», «енеоліт», «орілий і ко­човий способи життя»; порівнювати способи життя носіїв землеробських та скотарських культур за часів енеоліту. Комбінований.

Структура уроку



I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

29

III. Вивчення нового матеріалу



1. Криза мисливства.

2. Перші землероби та скотарі.

3. Зародження ремесла. Найдавніші металурги.

4. Розвиток громади. Первісні системи влади.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

---ХІД УРОКУ-

i. організаційний момент 5 · і <.%> .-і <\- і іі. ~ ·■*·

ii. актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування.

1) До якого часу вчені відносять існування кроманьйонця? На­звіть місця розселення кроманьйонців.

2) Чи відрізнявся кроманьйонець від неандертальця зовнішнім виглядом?

3) Який значний технічний винахід здійснили кроманьйонці?

4) Що називається родовою общиною?

5) У чому відмінність між людським стадом і общиною?

6) Чому перший етап родової общини називався матріархатом?

7) Що таке привласнюючі форми господарської діяльності?

У своїх відповідях учні відзначають, що основними заняттями пер­вісних людей були полювання і збиральництво, тобто людина одер­жувала від природи необхідні продукти в готовому вигляді.

ні. вивчення нового матеріалу ««ш^дата^"»^/ и Ш 1. Криза мисливства. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповідь на за­питання.

— Чому мисливство перестало бути основним заняттям людини, яке забезпечувало її їжею?

Опрацьовуючи це питання, доцільно розглянути поняття «осілий і кочовий способи життя».



Робота в парах.

Учні об'єднуються в дві групи: Хмаринки і Сонечки. Протягом трьох хвилин Хмаринки на аркуші паперу записують основні риси



ЗО

сілого способу життя, а Сонечки — кочового. Упродовж наступних рьох хвилин учні в парах Хмаринка—Сонечко обмінюються нароб-ами і намагаються відповісти на питання: . Чим відрізняються осілий і кочовий способи життя?

При підбитті підсумків учитель пропонує групам представити ре-^льтати роботи на загал. Основні риси осілого та кочового способів иття можна записувати на дошці.

2. Перші землероби та скотарі. ; Розповідь учителя.



(; Чоловіки ходили на полювання, жінки займалися збиральни­цтвом. Щоб. зручніше було зрізати колосся дикорослих злаків, вони найшли серпи. Найдавніші серпи складалися з дрібних і гострих мінних пластинок, уставлених у кістку, ріг або дерев'яне руків'я, ішки приносили злаки до селища й розтирали зерна на зернотер­ках, що складалися з двох пласких каменів. На тому місці, де зерно одрібнювалося, наступного року виростало колосся. Згодом люди очали розкидати зерна по розчищеній ділянці землі біля стоянки чекати, коли з них виросте колосся пшениці. Коли врожай достигав, они збирали зерно, забезпечуючи себе їжею відразу на кілька мідя-*в. Так виникло'рільництво.

Коментоване читання.

Прочитайте текст параграфа і складіть схему*. У разі потреби вчи-вль доповнює та пояснює основні положення питання.



Господарство, що ґрунтується на виробництві"

Рільництво

Скотарство

Ремесло

0>

« *

э



СІ

и к о.

О)

X и

. о я

6 Я

.Е

'о ч

я я

о ю

о о.

В"

и о

о и

сг «а и

я

43

о о.

* Частину схеми, що стосується розділу «Ремесло», учні складають під час викла­дення вчителем третього питання.

31

Додаткова інформація

Для того щоб вижити, людина повинна бути дуже спостережли­вою: стежити за змінами погодних умов, вивчати властивості рос­лин, запам'ятовувати звички тварин. Люди помітили; що під час полювання разом із ними пораненого звіра переслідували дикі соба­ки. Траплялося, що собаки раніше за людину наздоганяли знесиле­ну тварину. Підбігши, мисливці вбивали жертву, обробляли тушу, а викинуті нутрощі діставалися собакам. Дикі пси підбігали до са­мого людського житла, харчувалися покиддю, часто попереджали гавканням про наближення інших тварин. Собака став першою свій­ською твариною, він допомагав людині на полюванні.

Траплялося, що під час полювання собака знаходив лігво дикої свині. Мисливці вбивали звіра, а його дитинчат приносили живими до селища. Завдяки використанню лука і стріл у людей стало більше м'яса, тож не було необхідності з'їдати Поросят відразу. їх тримали в загорожі. Так само, імовірно, чинили і з упійманими козенятами. Живучи біля людей, тварини звикали до них. Поступово люди при­ручили свиней, кіз, овець, корів. Так виникло скотарство.



N 3. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розповідь учителя.

Людина перейшла до осілого способу життя. Не було необхідності витрачати багато часу на пошуки їжі, з'явилася можливість зайняти­ся ремеслом — робити більш досконалі знаряддя праці, одяг. Зі збіль­шенням кількості їжі, винайденням різних способів її приготування виникла необхідність у посуді.

Найдавніший посуд видовбували з дерева або плели з лози, потім обмазували сирою глиною. У ньому можна було носити воду. Такий посуд міг потрапити у вогонь. Дерево згоряло, а глина ставала ще міц­нішою. Можливо, так людина створила новий матеріал, що не зустрі­чається в природі,— кераміку.

Люди навчилися плести кошики, килимки, ятери для риби з гнуч­кої лози верби, очищеної від кори. Це вміння вони використовували для виготовлення тканин, скручуючи нитки з вовни овець або волокон льону. Так з'явилися прядіння і ткацтво. Спочатку ткацтвом займалися вручну, потім був винайдений ткацький верстат. Одяг людей, який шили з лляних і вовняних тканин, став більш зручним і легким.

Ще одним великим відкриттям людини стало використання мета­лів. Першими металевими знаряддями праці були вироби з міді: со­кири, рибальські гачки, голки, шила. Мідні знаряддя перевершували своїми якостями кам'яні, хоч і не витіснили їх. Мідь була досить м'я­ким металом. Але початок було покладено. Із використанням бронзи настав справжній вік металів.

32

4. Розвиток громади. Первісні системи влади. Евристична бесіда.



1) Чи зберігалася необхідність у колективному веденні господар­ства, коли в людей стало більше хліба, овочів, м'яса й молока?

2) Чи могла кожна родина самостійно господарювати, використо­вуючи більш досконалі знаряддя праці?

3) У яких випадках родини об'єднувалися для спільної роботи?

4) Хто міг керувати розподілом землі й життям общини загалом?

Під час бесіди учні за допомогою вчителя доходять висновку, що •умовах переходу від привласнюючих форм господарства до тих, що рунтуються на виробництві, розвитку ремесел, поліпшенні знарядь заці, відпала необхідність усій общині працювати спільно. Рід ді­нься на родини, кожна з яких починає господарювати самостійно, дини, що жили по сусідству, об'єднувалися для виконання важких гбіт: корчування лісу, прокладання каналів для відведення води. ' спільному користуванні залишалася частина землі — луки для ви­су худоби, ліси, а також водойми. Решта землі ділилася на ділянки я кожної родини. До складу общини, що формувалася, входили не ьки родичі, але й сусіди, тобто на зміну родовій общині прийшла ідська община. Усередині общини формується знать — нащадки дових старійшин і племінних вождів, що керували розподілом зем-та общиною загалом, стягували з общинників данину — частину ожаю та приплоду худоби.

. узагальнення і систематизація знань

Робота зі схемою.

';' Заповніть пропуски в схемі «Розвиток людського суспільства».

Первісне стадо

Матріархат

Патріархат



підсумки уроку .

Заключне слово вчителя.

— Близько 11 тис. років тому люди почали переходити від зби-альництва до рільництва, від мисливства — до скотарства, тобто на міну привласнюючому господарству приходить господарство, що Шунтується на виробництві.

— Знаряддя праці вдосконалюються, розвиваються ремесла.

У самому людському суспільстві теж відбуваються зміни: за­мість родової общини з'являється сусідська.



VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Творче завдання. Скласти невелике оповідання на одну з тем: «Як первісні хлібороби виростили зерно» (опорні слова — серп, мотика, зернотерка), «Як первісні люди приручили коня» (опорні слова — полювання, лук, стріли, табун, плуг).

УРОК. № 6

Перші землероби та скотарі на території України. Розглянути характерні риси та причини занепаду трипіль­ської культури, спосіб життя носіїв землеробських та ско­тарських культур за часів енеоліту.

Після цього уроку учні зможуть: називати найвідоміші стоян­ки в Україні на різних етапах кам'яного та мідно-кам'яного віку; показувати на карті території розселення представни­ків землеробських та скотарських культур; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «трипільська культу­ра»; описувати життя носіїв трипільської культури; порів­нювати спосіб життя носіїв землеробських та скотарських культур за часів енеоліту. Комбінований.

Структура уроку



I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань



III. Вивчення нового матеріалу

1. Трипільська археологічна культура.

2. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури.

3. Скотарі степу.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання



Тема. Мета.

Очікувані результати.

Тип уроку.

—:-:-ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

34

. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ м · · -·. ' , ' . , Перевірка творчого домашнього завдання.

Заслуховуються розповіді, складені учнями за темами «Як первіс-і хлібороби виростили зерно», «Як первісні люди приручили коня».

Індивідуальне завдання.

Відтворити на дошці схеми, що опрацьовувалися на попередньому оці: «Господарство, що ґрунтується на виробництві», «Розвиток юдського суспільства» (завдання виконують два учні).

Після перевірки схеми доцільно залишити на дошці й використо­вувати протягом уроку як наочний матеріал.

Підсумком цієї частини уроку має стати висновок: сотні тисяч ро­їв люди, подібно до тварин, брали у природи те, що вона давала їм готовому вигляді. Тільки з виникненням рільництва та скотарства эни почали займатися виробництвом хліба, овочів, м'яса, шкіри, овни. З'явилися ремесла. Життя людей покращилося, населення млі зросло. Центрами ремесла та обміну ставали міста — великі селения людей. Таким був прогрес у житті людини, яка виділили-з тваринного світу й оселилася на теренах Європи, Азії, Африки, встралії. А як відбувалися події стародавньої історії на території іасної України? Чи жили тут люди в найдавніші часи? Чим вони «ймалися?



. ВИВЧЕННЯ' НОВОГО МАТЕРІАЛУ .> Уі-.С^'^а^-^ ^'уд^і>-^Ч.-;'.^>-*

Для розгляду першого і другого питань теми можна запропонувати а варіанти організації роботи.

ВАРІАНТ І

1. Трипільська археологічна культура. Запитання на повторення.

Що означає поняття «археологічна культура» ?1



Розповідь учителя*.

Наприкінці XIX ст. видатний український археолог В. В. Хвойко відкрив і почав досліджувати поселення давніх людей поблизу с. Три-ілля на Київщині. Згодом подібні селища почали знаходити і в ін-Іпих районах України. Численні пам'ятки трипільської культури аймали в IV — першій половині III тис. до н. е. все лісостепове Пра­вобережжя й Подністров'я, а на пізньому етапі існування культури Поширилися на Волинь і в Степове Причорномор'я.



* Супроводжується демонстрацією карти.

І 2 Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. Робота з підручником.

Прочитайте текст відповідного пункту параграфа і складіть до ньо­го запитання.

Учитель допомагає складати питання, готуючи учнів до виконання в майбутньому більш складних завдань зі складання плану параграфа.



лан (зразок) Коли на території України існувала найдавніша цивілізація? Чому відкрита вченими культура була названа трипільською? Які заняття були головними в трипільців? Якими знаряддями праці вони користувалися? У чому особливість кераміки трипільців? Що собою являли їхні житла? Як було влаштоване поселення?

Чим був викликаний занепад трипільської культури? Чому вчені не вважають трипільців предками українців?

ВАРІАНТ II

Перше і друге питання теми розглядаються під час роботи в групах. Робота в групах*.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необ­хідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 8—10 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи.

Картка 1. Місця проживання трипільців.

1) Ким і коли була відкрита трипільська археологічна культура?

2) Де виявлені сліди трипільської культури (показати на карті)?

3) Якій місцевості надавали перевагу трипільці?

Картка 2. Житло трипільців.

1) Із чого споруджували будинки?

2) Як здійснювалася забудова поселень?

3) Протоміста у трипільців.



Картка 3. Господарство трипільців.

1) Що становило основу господарського життя трипільців?

2) Які культури вирощувалися?

3) Які знаряддя праці використовували трипільці?



* Методичні рекомендації див. урок 3.

36

Картка 4. Ремесла трипільців.

1) Які ремесла були поширені в трипільців?

2) Керамічне виробництво.

3) Пластика трипільців — поєднання ремесла і мистецтва.

3. Скотарі степу. Розповідь учителя.

Скотарство виникло з мисливства й було справою чоловіків, епоху неоліту були приручені майже всі великі господарські твани— бик, свиня, коза, вівця. Археологічні знахідки доводять, в Степовому Подніпров'ї, Подністров'ї та Криму бики були одо­машнені ще в добу мезоліту. За неолітичної доби були одомашнені ?ині. Кістки цих тварин знайдено в археологічних шарах буго-дні-"ровської культури. У ранньонеолітичному шарі стоянки Ігрень облизу Дніпропетровська знайдено кістки собаки, свині, бика. Та­йм чином, першими прирученими тваринами на території України що не рахувати собаки) були свиня та бик, які з'явилися тут е в VII—VI тис. до н. е. Наприкінці V — у IV тис. до н. е. були омашнені вівці й кози, кістки яких знайдено в пам'ятках культур їійно-стрічкової кераміки, трипільської та ін. Кінь був прируче-

в епоху енеоліту. Племена скотарських культур заселяли території на південь та пів-нний схід від землеробських. Вони вели рухливий спосіб життя, раміка скотарів була гостродонною (більш примітивною). Ці пле­на першими почали використовувати колесо і пристосували коня я верхової їзди; вони першими почали насипати кургани в місцях ховань.



\ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ »х -лл · * л' Фронтальне опитування.

1) Коли виникло рільництво й скотарство на території України?

2) Схарактеризуйте господарство та побут трипільців.

3) Чим були обумовлені релігійні ^явлення трипільців?

4) Які зміни в господарстві та суспільному житті відбулися в добу бронзового віку?



ПІДСУМКИ УРОКУ і

Заключне слово вчителя. .

— Як і в неолітичну добу, у мідному віці територію України засе­яли дві основні групи племен — землероби та скотарі.

— Землероби — прийшлі племена з високою землеробською куль­турою — займали Правобережжя.

— Місцеві скотарі мешкали в степовій і лісостеповій зонах україн­ського Півдня й Південного Сходу.

— Уже в IV тис. до н. на території України існувала трипільська культура, яка, за оцінкою Д. Павліва, «мало в чому поступалася ран­нім цивілізаціям VIV тис. до н. е. на Давньому Сході».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.



2) Підготувати повідомлення про трипільську культуру, викорис -товуючи додаткову літературу: Давня історія України. К., 1997.— Т. 1; Макєєв Ю. Трипільська культура в Україні // Іс­торія в школах України. 1999,— 2.

Очікувані результати

. .і' _

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка