Кінець ХІХ поч. ХХ ст характеризується швидкими темпами розвитку освітньої революції як основної рушійної сили науково-технічного прогресу



Скачати 13,34 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір13,34 Kb.

Економічна криза 1900-1903 років. її наслідки для україни

Презентація реферату на тему:

Кінець ХІХ - поч. ХХ ст. характеризується швидкими темпами розвитку освітньої революції як основної рушійної сили науково-технічного прогресу.

Створюється принципово нова матеріально-технічна база, в результаті чого Індустріалізація в країнах набуває широкого масштабу.

в Україні модернізаційні процеси протікали значно повільніше ніж в країнах Західної Європи,

Причини значного відставання України у темпах розвитку промисловості було:

  • Колоніальна політика правлячих держав, у складі яких перебували українські землі;
  • Залишки феодальних пережитків на селі;
  • Сировинний характер промисловості

Будування паротяго-, машино- та суднобудівних заводів, активне прокладання залізної дороги

В Україні з її великими родовищами корисних копалин у Донбасі і Криворізькому басейні великого розвитку набула кам’яновугільна і металургійна промисловість.

У 1900 р. Україна давала Російській імперії 68 % вугілля і 54 % заліза і сталі.

У легкій промисловості переважало цукроваріння. Підприємства Правобережжя і частково Лівобережжя виробляли 72% загальноімперського обсягу цукру.

На західноукраїнських землях на рубежі ХІХ–ХХ ст. почався новий період в історії нафтовидобування. За видобутком нафти Галичина поступалася лише Російській імперії і Сполученим Штатам Америки.

Банк в англії та ЛОНДОНСЬКА БІРЖА ПОЧ. ххст.

В 1900-1903рр. Відбувається світова економічна криза, що уразила економіку США та країн Європи. Основною причиною кризи було перевиробництво товарів, спричинене значним проривом в розвитку засобів виробництва, виникненні великих промислових гігантів. Розпочавшись у грошово-кредитній сфері вона призвела до різкого зниження цін на акції, обвалу фондових бірж, стрімкого підвищення відсоткових ставок, банкрутства банків.

Криза 1900 - 1903 рр. в російській імперії та в українських губерніях, порівняно із загальносвітовою, була глибшою і тривалішою

Причини:

  • Значне відставання Росії в сфері виробництва;
  • Відплив іноземного капіталу;
  • Російсько-Японська війна;
  • Революція 1905-1907рр.

Загалом виробництво чавуну в Україні у 1900-1903 рр. скоротилося на 15%, виплавка сталі – на 9%, а видобуток залізної руди – майже на 35%.

Криза охопила найрозвинутіші галузі промисловості України, особливо металургійну та залізнорудну та вугледобувну

Рафінадний завод. Тростянець Подільської губ. Початок ХХ ст.

У легкій промисловості значних збитків зазнало цукроваріння: на складах цукрових заводів залишалося більше 6 млн. пудів нереалізованої продукції.

Багато металургійних і гірничорудних підприємств припинило роботу. Протягом 1900-1903р. було закрито 3 тисячі заводів та фабрик.

Економічна криза посилила процес концентрації виробництва, та утворення монополій.

У 1901 р. тут було тільки 17 підприємств з числом робітників на кожному з них більше тисячі, а в 1913 р. їх уже налічувалося 42. Найпоширенішою формою монополій стали синдикати.

В Україні найбільшими монополістичними обєднаннями, створеними в цей час були:

  • «Продамет» - виробництво заліза та сталі;
  • «Продаруд» - добування залізної руди;
  • «Продвагон» - торгівля виробами російських вагонобудівних заводів;
  • «Продвугілля» - добування вугілля.
  • Вони зосереджували в своїх руках 60—80% збуту продукції відповідних галузей.

В результаті кризи значно погіршилося становище робітників:

  • Тривалим залишався робочий день: 12—16 годин на добу;
  • Номінальна заробітна плата була знижена на ЗО—40 %;
  • Зростали штрафи, побори й різні вирахування з заробітної плати робітників;
  • Посилилась експлуатація жінок та дітей на підприємствах;

ці умови призвели до масового незадоволення . Починаючи з 1900 р. щорічно зростали кількість робітничих страйків та число їхніх учасників.

У скрутному становищі перебувало село. Крім кризи в промисловості, значного удару по селянах завдав голод 1902 . Поряд з неврожаєм зернових повністю або частково загинули городні культури, зокрема картопля – основна їжа селянина. Уже на початку 1902 р. більшість селян залишалася без продовольства, а їхня худоба – без фуражу.

У скрутному становищі перебувало село. Крім кризи в промисловості, значного удару по селянах завдав голод 1902 . Поряд з неврожаєм зернових повністю або частково загинули городні культури, зокрема картопля – основна їжа селянина. Уже на початку 1902 р. більшість селян залишалася без продовольства, а їхня худоба – без фуражу.

Кризу 1900-1903 рр. і пізнішу депресію 1904-1908 років, р., змінило промислове піднесення 1909—1913 pp.

  • Порівняно з 1900 р. виробництво чавуну у 1913 р. збільшилося удвічі, а видобуток вугілля в 2,3 раза:
  • Україна перетворилась на металургійну базу для всієї Європи.

  • Економічне піднесення сприяло прискоренню урбанізації Наддніпрянської України:
  • Катеринослав перетворився на один з найбільших центрів металургії імперії, а Харків – в осередок важкого машинобудування,

Збільшився видобуток нафти в порівнянні з1900р:

  • Збільшився видобуток нафти в порівнянні з1900р:
  • На галицьку нафту в 1909р. припадало 5 % світового видобутку нафти.

  • Становище сільського господарства значно покращилося внаслідок проведення столипінських реформ:
  • Земля перейшла у приватну власність селян, що сприяло становленню селянського фермерського господарства.

  • Кількість банків збільшилась у 1,5 рази.
  • Значно зріс їх власний капітал, йшов процес концентрації й укріплення банків.

Але істотних змін в структурі промислового виробництва в умовах передвоєнного економічного піднесення не відбулося. Україна зберегла всі риси аграрно-сировинного придатку центральних губерній Російської імперії, якою вона була в XIX ст. Український експорт включав лише 15% готової продукції, рештою була сировина.

Але істотних змін в структурі промислового виробництва в умовах передвоєнного економічного піднесення не відбулося. Україна зберегла всі риси аграрно-сировинного придатку центральних губерній Російської імперії, якою вона була в XIX ст. Український експорт включав лише 15% готової продукції, рештою була сировина.



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка