Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, n 13-14



Скачати 15,74 Mb.
Сторінка8/50
Дата конвертації29.01.2017
Розмір15,74 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   50

Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності
50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з

урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього

Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться

у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації

або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати

уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою

чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо

відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової

декларації за будь-який наступний податковий період, протягом

якого такі помилки були самостійно виявлені.


Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим

органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання

минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму

недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до

подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього

податку, що подається за податковий період, наступний за періодом,

у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання,

збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми,

з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з

цього податку.


Якщо після подачі декларації за звітний період платник

податків подає нову декларацію з виправленими показниками до

закінчення граничного строку подання декларації за такий самий

звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не

застосовуються.
50.2. Платник податків не має права подавати уточнюючий

розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на

дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним

контролюючим органом.


50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий

розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що

перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на

проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний

період.
Стаття 51. Подання відомостей про суми виплачених доходів

платникам податків - фізичним особам
51.1. Податковий агент зобов'язаний подавати у строки,

встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий

розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь

платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них

податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.
51.2. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються

в електронному вигляді.


ГЛАВА 3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Стаття 52. Податкова консультація
52.1. За зверненням платників податків контролюючі органи

безоплатно надають консультації з питань практичного застосування

окремих норм податкового законодавства.
52.2. Податкова консультація має індивідуальний характер і

може використовуватися виключно платником податків, якому надано

таку консультацію.
52.3. За вибором платника податків консультація надається в

усній або письмовій формі.


52.4. Консультації надаються органом державної податкової

служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на

обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим

митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований,

а також центральним органом державної податкової служби або

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в

галузі митної справи.
52.5. Контролюючі органи мають право надавати консультації

виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.


Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій
53.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника

податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої

у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така

податкова консультація була змінена або скасована.


53.2. Виключено.
53.3. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт

індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу,

викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника

податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи

збору.
Визнання судом такої податкової консультації недійсною є

підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням

висновків суду.
ГЛАВА 4. ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПОДАТКОВИХ

ТА/АБО ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ,

ПОРЯДОК ЇХ СПЛАТИ ТА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ

КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань
54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством,

платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або

грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій

(митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається

контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
54.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з

податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника

податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом

або платником податку, який отримує доходи не від податкового

агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який

визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього

Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного

бюджету.
54.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити

суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного

відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта

оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми

податку на додану вартість платника податків, передбачених цим

Кодексом або іншим законодавством, якщо:


54.3.1. платник податків не подає в установлені строки

податкову (митну) декларацію;


54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника

податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових

зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях,

уточнюючих розрахунках;


54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою,

відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з

окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових)

санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері

зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу

визнано винною в ухиленні від сплати податків;


54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела

виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення

правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів

податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку

на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після

закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів,

свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань,

визначених платником податків у митних деклараціях.


54.4. У разі надходження від уповноважених органів іноземних

держав документально підтверджених відомостей щодо країни

походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які

мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні

(пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної

митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з

митної території України або території спеціальної митної зони,

які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення,

митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та

податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій,

визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей,

зазначених у таких документах.


54.5. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового

зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків

не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту

нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне

та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання

і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим

Кодексом.
Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми

грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення

контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом

вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного

оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності

таких рішень актам законодавства.


Процедура адміністративного оскарження рішень органів

державної податкової служби є дворівневою.


55.2. Контролюючими органами вищого рівня є:
Державна податкова адміністрація України - для державних

податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях,

містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими

органами вищого рівня для державних податкових інспекцій;


спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в

галузі митної справи - для інших митних органів.


Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути

оскаржені в адміністративному або судовому порядку.


56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий

орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв

будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за

межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом

або іншими законами України, він має право звернутися до

контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього

рішення.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у

письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими

копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків

вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті

44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за

днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення

або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до

державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим,

областях, містах Києві та Севастополі.
Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в

Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі

подаються до Державної податкової адміністрації України.
56.4. Під час процедури адміністративного оскарження

обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене

контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або

будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним,

покладається на контролюючий орган.
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття

будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому

оскарженні встановлюється процесуальним законом.
56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги

контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово

повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового

зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його

податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про

повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий

платник податків має право звернутися протягом 10 календарних

днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду

скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3

і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із

зазначенням причин повернення.
56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника

податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати

його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання

скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про

вручення або надати йому під розписку.
56.9. Керівник (або його заступник) відповідного

контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку

розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк,

визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних

днів, та письмово повідомити про це платника податків до

закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.


Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не

надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або

протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого

органу (або його заступника), така скарга вважається повністю

задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за

останнім днем зазначених строків.


Скарга вважається також повністю задоволеною на користь

платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу

(або його заступника) про продовження строків її розгляду не було

надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку,

зазначеного в абзаці першому цього пункту.
56.10. Рішення Державної податкової адміністрації України та

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в

галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника

податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному

оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
56.11. Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання,

самостійно визначене платником податків.


56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган

самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за

причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства,

такий платник податків має право на адміністративне оскарження

рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що

настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення

(рішення) контролюючого органу.
56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій

статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем

таких строків вважається перший робочий день, що настає за

вихідним або святковим днем.


56.14. Строки подання скарги на податкове

повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого

органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах,

визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.


56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених

пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків

грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленнірішенні

(рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого

органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що

оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що

оскаржується, вважається неузгодженою.
56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного

отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі

надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового

зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою,

яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про

вручення поштового відправлення або на конверті.


56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку,

передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення

або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у

разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;


56.17.2. днем отримання платником податків рішення

відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;


56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної

податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;
56.17.4. виключено;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого

органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових

зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження

вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника

податків.
56.18. З урахуванням строків давності платник податків має

право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше

рішення контролюючого органу про нарахування грошового

зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.


У разі коли платником податків до подання позовної заяви

проводилася процедура адміністративного оскарження, строк

звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з

дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого

органу до дати отримання (включно) таким платником податків

остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за

результатами розгляду скарги.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку,

не підлягає адміністративному оскарженню.


Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим

порядком вирішення спору.


При зверненні платника податків до суду з позовом щодо

визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове

зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим

рішенням законної сили.


56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася

процедура адміністративного оскарження, платник податків має право

оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення

контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання

протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури

адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї

статті.
56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та

розгляду скарг встановлюється центральним органом державної

податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.


56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого

нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або

коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів

припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків

платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є

можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і

контролюючого органу, рішення приймається на користь платника

податків.


56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового

органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків

не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до

остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на

випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні

контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних

доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального

законодавства України.


Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та

підставами стосовно платника податків або його службових

(посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження

у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого

платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного

узгодження.


Стаття 57. Строки сплати податкового зобов'язання
57.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму

податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім

днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом

для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим

Кодексом.


Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового

зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно

визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника

податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки,

передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації,

платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного

оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим

законодавством.


57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших

законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове

зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з

порушенням податкового законодавства, такий платник податків

зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у

строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не

визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем

отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.


57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим

органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6

пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний

сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10

календарних днів, що настають за днем отримання податкового

повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку

такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення

контролюючого органу.


У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану

суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний

самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні

санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за

днем такого узгодження.
57.4. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового

зобов'язання (її частку), скасовану за результатами

адміністративного чи судового оскарження, також підлягають

скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони

підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу,

грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому

статтею 43 цього Кодексу.
57.5. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати

податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи

банків та поштові відділення.
У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній)

місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси

сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і

зборів, форма якої встановлюється центральним органом державної

податкової служби.
Стаття 58. Податкове повідомлення-рішення
58.1. У разі коли сума грошового зобов'язання платника

податків, передбаченого податковим або іншим законодавством,

контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього

Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян),

або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган

встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування

сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір

задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком

на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану

вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V

цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику

податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого

нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення

(збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення

від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або

від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на

норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням

якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був

зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника

податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник

податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування

та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської

діяльності або від'ємного значення суми податку на додану

вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або

строки виправлення платником податків показників податкової

звітності; попередження про наслідки несплати грошового

зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової

звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим

Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.


До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок

податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.


Форма та порядок ( z1440-10 ) надіслання податкового

повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання

визначається центральним контролюючим органом.
58.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається

(вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із

штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною

штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого

законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий

контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків

у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми

бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення

об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення

суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються

(вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових

повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.


58.3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим

(врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі

такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з

повідомленням про вручення.


Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим

(врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її

законному представникові або надіслано на адресу за місцем

проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної

особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку

надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду

скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове

повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про

результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням

посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення

або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги,

незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження)

платника податків або з інших причин, податкове

повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про

результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків

у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із

зазначенням причин невручення.
58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної

справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено

обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення

про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами,

відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові

зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата

податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та

прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику

таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього

штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.


Складання та надсилання платнику податків податкового

повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника

податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань

за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання

законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про

закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.


Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове

повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної

справи.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   50


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка