Кодексу України, Законів України «Про охорону дитинства», «Про освіту»



Скачати 52,24 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір52,24 Kb.

Соціально-педагогічна робота та соціально-правовий захист дітей, які потрапили в складні життєві обставини у навчальних закладах здійснюється відповідно до Конвенції ООН про права дитини, Сімейного кодексу України, Законів України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

  • Соціально-педагогічна робота та соціально-правовий захист дітей, які потрапили в складні життєві обставини у навчальних закладах здійснюється відповідно до Конвенції ООН про права дитини, Сімейного кодексу України, Законів України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

За визначенням Закону України «Про соціальні послуги» складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

  • За визначенням Закону України «Про соціальні послуги» складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Важливу роль у соціалізації дитини, її гармонійному розвитку відіграє родина. Проте в Україні збільшується кількість сімей, які потрапили у складні життєві обставини.

  • Важливу роль у соціалізації дитини, її гармонійному розвитку відіграє родина. Проте в Україні збільшується кількість сімей, які потрапили у складні життєві обставини.

За визначенням, сім'я, що перебуває у складних життєвих обставинах, – це сім'я, яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких умов, що порушують нормальну життєдіяльність одного або кількох членів сім'ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно.

  • За визначенням, сім'я, що перебуває у складних життєвих обставинах, – це сім'я, яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких умов, що порушують нормальну життєдіяльність одного або кількох членів сім'ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно.

сім'ї, у яких виникли проблеми через матеріальні труднощі, а саме: внаслідок безробіття, відсутності житла, необхідності лікування членів родини. Особливо гостро ця проблема постає для багатодітних сімей, одиноких матерів (батьків), у сім'ях, де один з батьків втратив працездатність через хворобу.

  • сім'ї, у яких виникли проблеми через матеріальні труднощі, а саме: внаслідок безробіття, відсутності житла, необхідності лікування членів родини. Особливо гостро ця проблема постає для багатодітних сімей, одиноких матерів (батьків), у сім'ях, де один з батьків втратив працездатність через хворобу.

сім'ї, у яких виникли складнощі через юридичні проблеми, а саме: через необізнаність щодо своїх прав та обов’язків, брак коштів на відновлення документів (прописки, свідоцтва про народження, оформлення аліментів) тощо;

  • сім'ї, у яких виникли складнощі через юридичні проблеми, а саме: через необізнаність щодо своїх прав та обов’язків, брак коштів на відновлення документів (прописки, свідоцтва про народження, оформлення аліментів) тощо;

сім'ї, в яких виникли психологічні проблеми. Наприклад, з приводу труднощів перехідного віку дитини, при повторному шлюбі матері чи батька, у разі гіперконтролю з боку батьків, незадоволення потреби в спілкуванні, насильства з боку одного з членів родини, бездоглядності дитини.

  • сім'ї, в яких виникли психологічні проблеми. Наприклад, з приводу труднощів перехідного віку дитини, при повторному шлюбі матері чи батька, у разі гіперконтролю з боку батьків, незадоволення потреби в спілкуванні, насильства з боку одного з членів родини, бездоглядності дитини.

жорстоке поводження з дитиною (недбале ставлення до дитини, її бездоглядність, в тому числі залишення дитини в небезпеці, насильство), насильство в сім’ї, експлуатація дитини, втягування її у жебрацтво або протиправну діяльність, заохочення дитини до споживання алкоголю, наркотичних речовин;

  • жорстоке поводження з дитиною (недбале ставлення до дитини, її бездоглядність, в тому числі залишення дитини в небезпеці, насильство), насильство в сім’ї, експлуатація дитини, втягування її у жебрацтво або протиправну діяльність, заохочення дитини до споживання алкоголю, наркотичних речовин;

залишення дитини без батьківського піклування внаслідок розладу здоров'я батьків, направлення їх на довготривале стаціонарне лікування чи реабілітацію, зникнення батьків, їхнє ув'язнення, постійна зміна проживання сім’ї, що призводить до погіршення стану здоров'я дитини, смерть батьків;

  • залишення дитини без батьківського піклування внаслідок розладу здоров'я батьків, направлення їх на довготривале стаціонарне лікування чи реабілітацію, зникнення батьків, їхнє ув'язнення, постійна зміна проживання сім’ї, що призводить до погіршення стану здоров'я дитини, смерть батьків;
  • проживання сім'ї у непридатних для життя умовах, тривалий конфлікт у родині;
  • прояви девіантної поведінки дитини (асоціальної, кримінальної, аморальної, аутодеструктивної – суїцидальної, віктимної, адиктивної);
  • перебування дитини в екстремальній життєвій ситуації (в зоні міжетнічних чи міжрелігійних конфліктів, аварій, катастроф, збройних конфліктів) тощо.

Жорстоке поводження будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини стосовно іншої, якщо ці дії порушують її конституційні права, свободи як людини та громадянина і наносять їй моральну травму, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю (стаття 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї»).

  • Жорстоке поводження будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини стосовно іншої, якщо ці дії порушують її конституційні права, свободи як людини та громадянина і наносять їй моральну травму, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю (стаття 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї»).
  • Недбале ставлення до дитини передбачає таку поведінку батьків (осіб, які їх замінюють), яка призводить до свідомого або неусвідомленого незадоволення дорослими життєво важливих потреб дитини, пов’язаних з її виживанням, здоров’ям та повноцінним розвитком.
  • Бездоглядність відсутність або недостатність контролю за поведінкою або заняттями дітей і підлітків, виховного впливу на них з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Фізичне насильство над дитиною – дії із застосуванням фізичної сили стосовно дитини, направлені на спричинення їй фізичного страждання, що заборонені законом. Фізичне насильство в сім'ї передбачає умисне нанесення одним членом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до смерті, порушення фізичного або психічного здоров'я, посягання на його честь і гідність.

  • Фізичне насильство над дитиною – дії із застосуванням фізичної сили стосовно дитини, направлені на спричинення їй фізичного страждання, що заборонені законом. Фізичне насильство в сім'ї передбачає умисне нанесення одним членом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до смерті, порушення фізичного або психічного здоров'я, посягання на його честь і гідність.

Сексуальне насильство або розбещення

  • Сексуальне насильство або розбещення
  • – протиправне посягання однієї особи на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру стосовно дитини, що проявляються як зґвалтування, сексуальні домагання, непристойні пропозиції, будь-які образливі дії сексуального характеру.

Психологічне насильство – вплив однієї особи (групи осіб) на психіку дитини, використовуючи словесні образи, погрози, переслідування, залякування, критику, маніпуляції, що може призвести до виникнення у дитини пригніченого або хронічного тривожного стану, затримки чи відставання психоемоційного, когнітивного, соціального та фізичного розвитку тощо.

  • Психологічне насильство – вплив однієї особи (групи осіб) на психіку дитини, використовуючи словесні образи, погрози, переслідування, залякування, критику, маніпуляції, що може призвести до виникнення у дитини пригніченого або хронічного тривожного стану, затримки чи відставання психоемоційного, когнітивного, соціального та фізичного розвитку тощо.

О. Кочемировською, А. Ходоренко визначено ознаки, які можуть вказувати на зазнавання дитиною жорстокого поводження та потребують негайного реагування з боку працівників навчального закладу

  • О. Кочемировською, А. Ходоренко визначено ознаки, які можуть вказувати на зазнавання дитиною жорстокого поводження та потребують негайного реагування з боку працівників навчального закладу

зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;

  • зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;
  • синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо);
  • рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;
  • травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо);
  • забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);
  • рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно);
  • сліди від укусів;
  • незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом);
  • скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем;
  • прагнення дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова дитини роздягатись; носити одяг, що не відповідає сезону);
  • повідомлення дитини, що батьки, інші члени сім’ї застосовують до неї, або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (віддати до інтернатного закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку тварин, що утримуються у неї вдома.
  • знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;
  • висипи та/або кровотечі в області паху, геніталій;
  • захворювання, що передаються статевим шляхом;
  • дитяча або підліткова проституція;
  • вагітність;
  • вчинення сексуальних злочинів;
  • сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;
  • нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка;
  • надмірна самостимуляція геніталій;
  • створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;
  • уникнення контактів з ровесниками;
  • відсутність догляду за собою;
  • синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем;
  • боязнь чоловіків, конкретних людей;
  • синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, людські укуси.

замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

  • замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
  • неврівноважена поведінка;
  • агресивность, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
  • уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);
  • синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);
  • уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;
  • занижена самооцінка, наявність почуття провини;
  • швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;
  • демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому;
  • схильність до «мандрів», бродяжництва;
  • депресивні розлади;
  • спроби самогубства, саморуйнівна поведінка;
  • вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин;
  • наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб;
  • насильство стосовно тварин чи інших живих істот;
  • приналежність батьків, осіб, які їх замінюють, до деструктивних релігійних сект.

постійне голодування через нестачу їжі;

  • постійне голодування через нестачу їжі;
  • вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі;
  • часті запізнення до школи, брудний одяг, одягання не за погодою;
  • пропуски занять у школі;
  • втомлений і хворобливий вигляд;
  • загальна занедбаність;
  • нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби;
  • залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);
  • відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;
  • антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;
  • нігті, волосся у дитини нестрижені і брудні;
  • у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;
  • залучення дитини до трудової діяльності дитини (з порушенням чинного законодавства);
  • дитина жебракує, втікає з дому;
  • відставання дитини в розвитку (фізичному, емоційному розвитку, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності.

У закладі освіти формується та поновлюється банк даних про дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах .

  • У закладі освіти формується та поновлюється банк даних про дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах .
  • Відповідальним за формування банку даних та передачу зазначеної інформації до районного відділу, освіти є соціальний педагог.

відсутності у дитини свідоцтва про народження, порушення прав дитини на житло, майно, отримання загальної середньої освіти та інших прав;

  • відсутності у дитини свідоцтва про народження, порушення прав дитини на житло, майно, отримання загальної середньої освіти та інших прав;
  • смерті батьків;
  • залишення дитини без батьківського піклування внаслідок направлення батьків на довготривале стаціонарне лікування, невідкладної госпіталізації, ув'язнення, зникнення без вісти, від'їзду на заробітки на тривалий термін тощо;
  • фізичного, психологічного, сексуального, економічного насильства над дитиною, систематичного недбалого ставлення до дитини з боку батьків, в тому числі залишення дитини без догляду або у ситуації небезпеки;
  • залежності батьків, від алкоголю, наркотичних речовин, азартних ігор;
  • наявності у батьків дитини, ознак розладів психічного здоров’я, що впливають на їхню спроможність забезпечити належний догляд за дитиною;

експлуатації дитини, втягнення її до жебракування, заохочення до вживання алкоголю, наркотичних речовин;

  • експлуатації дитини, втягнення її до жебракування, заохочення до вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • проживання дитини в антисанітарних умовах, що може призвести до погіршення стану її здоров'я;
  • частих випадків перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб з метою вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • занедбаного зовнішнього вигляду дитини;
  • систематичного недотримання батьками санітарно-гігієнічних норм (брудні шкіра, волосся, одяг, білизна дитини);
  • недостатнього харчування дитини;
  • залишення дитиною постійного сімейного помешкання без згоди батьків;
  • самовільного залишення дитиною навчального закладу (систематичні порушення шкільної дисципліни);
  • самостійного проживання дитини в помешканні без дорослих.

вагітності дитини;

  • вагітності дитини;
  • відсутності участі та контролю батьків питань, пов’язаних з навчанням дитини, (невиконання дитиною домашніх завдань, часті випадки неготовності дитини до занять, псування підручників та відсутність шкільного приладдя, невідвідування батьківських зборів тощо);
  • ознак, які вказують на загальну затримку розвитку, педагогічну занедбаність дитини внаслідок нездатності батьків, забезпечити якісний догляд за нею;
  • систематичного пропуску дитиною навчання;

випадків вживання дитиною алкоголю, наркотичних речовин;

  • випадків вживання дитиною алкоголю, наркотичних речовин;
  • ознак, які вказують на те, що мати, батько дитини, інший дорослий член сім'ї родини тривалий час перебуває у пригніченому емоційному стані, що впливає на їхню здатність забезпечити належний догляд дитини.

батьки дитини, інші особи залучають дитину до праці, яка є шкідливою для її здоров’я, заважає навчанню, пов’язана з продажею алкоголю, наркотичних речовин тощо;

  • батьки дитини, інші особи залучають дитину до праці, яка є шкідливою для її здоров’я, заважає навчанню, пов’язана з продажею алкоголю, наркотичних речовин тощо;
  • батьки дитини, інші особи заохочують дитину до вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • батьки дитини, інші особи втягують або примушують дитину до жебракування, крадіжок тощо.
  • дитина зазнає фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства.

у супроводі працівника школи (класного керівника або медичної сестри) у разі виявлення потреби дитини у негайному чи додатковому медичному огляді, лікуванні.

  • у супроводі працівника школи (класного керівника або медичної сестри) у разі виявлення потреби дитини у негайному чи додатковому медичному огляді, лікуванні.

вивчення ситуації стосовно дитини, яка потребує захисту, та проведення заходів з попередження, усунення загрози життю і здоров’ю дитини;

  • вивчення ситуації стосовно дитини, яка потребує захисту, та проведення заходів з попередження, усунення загрози життю і здоров’ю дитини;
  • за потреби – проведення медичного огляду дитини чи направлення її до закладу охорони здоров’я,
  • направлення інформації до служб, які забезпечують соціально-правовий захист дітей, районного, міського відділу, управління освіти;

формування з числа працівників закладу тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини (для роботи з окремим випадком), визначення повноважень членів команди та відповідальності за проведення діагностики ситуації, оцінки потреб дитини, забезпечення реалізації заходів індивідуального плану роботи з дитиною;

  • формування з числа працівників закладу тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини (для роботи з окремим випадком), визначення повноважень членів команди та відповідальності за проведення діагностики ситуації, оцінки потреб дитини, забезпечення реалізації заходів індивідуального плану роботи з дитиною;
  • розроблення індивідуального плану роботи з дитиною, яка має ознаки потрапляння у складні життєві обставини;
  • максимальне залучення відповідних спеціалістів суміжних галузей місцевого, районного та обласного рівнів для реалізації індивідуального плану роботи з дитиною та її сім’єю;
  • забезпечення ефективної взаємодії працівників школи, спрямованої на раннє виявлення кожної дитини, яка має ознаки перебування у складних життєвих обставинах, та надання їй необхідної допомоги відповідно до потреб;
  • створення умов для реалізації заходів, визначених індивідуальним планом.

До складу тимчасової команди можуть представники адміністрації закладу, соціальний педагог, практичний психолог, класний керівник, медичний працівник.

  • До складу тимчасової команди можуть представники адміністрації закладу, соціальний педагог, практичний психолог, класний керівник, медичний працівник.
  • Діяльність команди завершується після прийняття рішення про недоцільність або неможливість її подальшої роботи з випадком у зв’язку з відсутністю ризиків для життя і здоров’я дитини, закінченням навчання дитини у закладі, переведенням її до іншого закладу тощо.

Соціальний педагог вивчає соціальний статус дитини, вплив соціуму на її поведінку, інтереси та здібності, надає інформаційні послуги про позашкільні освітні заклади та вживає невідкладних заходів щодо активного залучення дитини до гурткової роботи.

  • Соціальний педагог вивчає соціальний статус дитини, вплив соціуму на її поведінку, інтереси та здібності, надає інформаційні послуги про позашкільні освітні заклади та вживає невідкладних заходів щодо активного залучення дитини до гурткової роботи.
  • Практичний психолог проводить діагностику стану дитини, особливостей її особистісного розвитку, здійснює корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу, бесіди, консультування дитини, батьків, осіб, які їх замінюють, інформує батьків щодо особливостей вікового розвитку та виховання дитини.
  • Класний керівник забезпечує дитині психологічну підримку, створює сприятливі мікросередовище і соціально-психологічний клімат у класі, групі. Сприяє розвитку навичок спілкування, допомагає дитині вирішувати проблеми, що виникають у спілкуванні з товаришами, педагогами, батьками. Надає допомогу у навчальній діяльності, з'ясовує причини низької успішності, забезпечує їх усунення. Підтримує постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.
  • Медичний працівник вживає негайних дій для безпеки дитини, нормалізації її емоційного стану, створює умови для комфортного та конфіденційного спілкування з дитиною, визначає доцільність проведення додаткового медичного огляду, направлення дитини до закладу охорони здоров'я.

Уся робота з дитиною та сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, має проводитись з дотриманням принципу конфіденційності. У статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що «розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється».

  • Уся робота з дитиною та сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, має проводитись з дотриманням принципу конфіденційності. У статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що «розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється».

У закладі має бути розроблено внутрішній механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу щодо попередження та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми, ризиків виникнення складних життєвих обставин, план проведення профілактичних заходів.

  • У закладі має бути розроблено внутрішній механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу щодо попередження та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми, ризиків виникнення складних життєвих обставин, план проведення профілактичних заходів.

первинна (загальна просвіта суб’єктів навчально-виховного процесу щодо жорстокого поводження, насильства, захисту прав), що проводиться з педагогічними працівниками, медичним та господарським персоналом закладу освіти, учнями та їхніми батьками;

  • первинна (загальна просвіта суб’єктів навчально-виховного процесу щодо жорстокого поводження, насильства, захисту прав), що проводиться з педагогічними працівниками, медичним та господарським персоналом закладу освіти, учнями та їхніми батьками;
  • вторинна профілактика проводиться з дітьми та їхніми сім’ями, у яких виявлено ознаки ризику потрапляння в складні життєві обставини. Це цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь, навичок дорослих і дітей, роз’яснення сутності й відповідальності за жорстоке поводження з дітьми;
  • третинна профілактика проводиться з тими, хто постраждав від жорстокого поводження, з метою навчання самозахисту.

інформування щодо прав і потреб дітей, особливостей взаємодії із сім’єю учня, недопустимості жорстокого поводження з дітьми;

  • інформування щодо прав і потреб дітей, особливостей взаємодії із сім’єю учня, недопустимості жорстокого поводження з дітьми;
  • формування навичок виявлення ознак перебування дитини в складних життєвих обставинах та відповідного реагування;
  • формування толерантного ставлення до дітей з різних сімей;
  • попередження феномену професійного вигорання (навчання та організація правильного режиму роботи, відпочинку, консультації практичного психолога, наявність кімнати емоційного розвантаження).

роз’яснення прав і обов’язків дітей та дорослих;

  • роз’яснення прав і обов’язків дітей та дорослих;
  • інформування про сутність жорстокого поводження і насильства та навчання про порядок звернення в установи, організації у випадку потрапляння в такі ситуації;
  • надання інформації про місцеві, регіональні, всеукраїнські та міжнародні телефони довіри та обов’язкове розміщення цієї інформації в закладі освіти у місці, до якого діти мають вільний та анонімний доступ;
  • організація і проведення заходів з формування навичок усвідомленого батьківства.

особливу увагу необхідно звертати на інформування про права та потреби дітей, права та обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, неприпустимість жорстокого поводження з дітьми і насильства у сім’ї (сутність, наслідки, відповідальність); формування толерантності, комунікативних умінь, навичок прийняття рішень, прогнозування, управління собою. Формами профілактичної роботи з батьками є лекторії, батьківські університети, батьківські збори, тренінги, соціальне інспектування сім'ї, індивідуальні та групові консультації тощо.

  • особливу увагу необхідно звертати на інформування про права та потреби дітей, права та обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, неприпустимість жорстокого поводження з дітьми і насильства у сім’ї (сутність, наслідки, відповідальність); формування толерантності, комунікативних умінь, навичок прийняття рішень, прогнозування, управління собою. Формами профілактичної роботи з батьками є лекторії, батьківські університети, батьківські збори, тренінги, соціальне інспектування сім'ї, індивідуальні та групові консультації тощо.

Школа є не лише місцем, де навчаються діти, у ньому вони проводять значну частину свого життя. Педагогічні працівники не тільки покликані надати учням необхідні у житті знання, розвинути вміння та навички, вони здатні зробити справжні відкриття – відкриття цікавої, яскравої, талановитої особистості, здійснювати виховання високоморальної людини, захищати гідність кожної дитини.

  • Школа є не лише місцем, де навчаються діти, у ньому вони проводять значну частину свого життя. Педагогічні працівники не тільки покликані надати учням необхідні у житті знання, розвинути вміння та навички, вони здатні зробити справжні відкриття – відкриття цікавої, яскравої, талановитої особистості, здійснювати виховання високоморальної людини, захищати гідність кожної дитини.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка