Конфлікти в професійному середовищі державної служби структурні елементи конфлікту



Скачати 10,44 Kb.
Дата конвертації10.01.2017
Розмір10,44 Kb.

КОНФЛІКТИ В ПРОФЕСІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Структурні елементи конфлікту:

Фактори, що сприяють виникненню емоційного напруження при розмові:

Перебивання партнера.

Приниження партнера, негативна оцінка його особистості.

Підкреслення різниці між собою і партнером.

Применшення внеску партнера в спільну справу й перебільшення свого.

Різке прискорення темпу бесіди.

Уникнення просторової близькості і контакту очей з партнером.

Звинувачення, погрози, покарання.

Приниження проблеми.

Комунікаційні техніки, що сприяють виникненню конфлікту:

Негативна оцінка. Висловлювання, приниження особистості партнера.

• Ігнорування. Співрозмовник не бере до уваги того, що говорить партнер, нехтує його висловлюваннями.

• Егоцентризм. Співрозмовник намагається знайти у партнера розуміння тільки тих проблем, які хвилюють його самого.

Види конфліктів:

За результатами наслідків для організації і за способом вирішення :

конструктивні конфлікти(творчі) – розбіжності, які зачіпають принципові сторони, проблеми життєдіяльності організації і її членів і вирішення яких виводить організацію на новий, більш високий і ефективний рівень розвитку (мають негативні і позитивні наслідки); причинами є різні прорахунки і помилки у сфері управління;

деструктивні конфліктисклоки і інші негативні явища, що різко знижують ефективність роботи групи або організації (мають тільки негативні наслідки); причини: занижена критичність менеджера по відношенню до своїх дій, небажання створювати умови для ефективної роботи підлеглих, порушення службової етики (грубість, зарозумілість, ігнорування чужої думки), несумісність співробітників (ідеологічна, психологічна, моральна, фізіологічна).

Види конфліктів:

По мірі залучення співробітників конфлікти класифікують:

  • на горизонтальні між співробітниками, що не полягають у підпорядкуванні один у одного;
  • змішані – залучені співробітники, що знаходяться в підпорядкуванні один у одного, так і не знаходяться у таких відносинах;
  • вертикальні – залучені співробітники, що знаходяться в підпорядкованому положенні.

Наслідки конфліктів для організації:

  • проблема вирішується шляхом, який влаштовує усі сторони, і в результаті люди почувають себе причетними до вирішення важливої для них проблеми;
  • спільно і добровільно прийняте рішення швидше і краще втілюється в життя;
  • сторони набувають досвіду співпраці при вирішенні спірних питань і можуть використати його в майбутньому;
  • ефективне вирішення конфліктів між підлеглими і керівником руйнує так званий синдром покірності – страх відкрито висловити свою думку, відмінну від думки старших за посадою;
  • покращуються стосунки між людьми;
  • люди перестають розглядати наявність розбіжностей як зло, що завжди призводить до поганих наслідків.

Способи вирішення конфліктів:

Партнерство – орієнтація на облік інтересів і потреб партнера; стратегія згоди, пошуку і примноження загальних інтересів.

Напористість – реалізація власних інтересів, прагнення до досягнення власних цілей; учасники – супротивники, мета – перемога або поразка. Прибічники цієї стратегії нетерплячі, егоїстичні, не уміють слухати інших, прагнуть нав'язати свою думку.

Способи попередження та розв'язання конфліктів для керівників:

не поступайте по відношенню до інших так, як не хотіли б, щоб поступали по відношенню до вас (вміти зберегти в собі людину і бачити в конфлікті з вами таку ж людину);

не загострюйте уваги на недоліках співробітників, знаходите в них ті якості, які характеризують їх з позитивної сторони; визнаючи гідності своїх опонентів, ви робите крок назустріч примиренню;

чітко визначите свої цілі, прагніть до їх конкретизації, обґрунтованості;

використовуйте прийом доброго слова (хто робить перший крок до примирення, той і виграє);

не піддавайтесь емоціям;

не квапте розвиток конфліктної ситуації;

не конфліктуйте з дурниць.

Стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях :

1. Пристосування (зміна своєї позиції, перебудова поведінки, згладжування протиріч, а іноді відмова від своїх інтересів).

2. Компроміс (урегулювання розбіжностей через взаємні поступки).

3. Співпраця (спільне вироблення рішення, що задовольняє інтереси всіх сторін: нехай тривала і складається з декількох етапів, але йде на користь справі).

4. Ігнорування, ухилення від конфлікту (прагнення вийти з конфліктної ситуації, не усуваючи її причин).

5. Суперництво, конкуренція (відкрита боротьба за свої інтереси, завзяте відстоювання своєї позиції).



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка