Конкурс "Сучасний урок в презентаціях"



Скачати 64,76 Kb.
Дата конвертації03.12.2016
Розмір64,76 Kb.

Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 36

  • Міський конкурс “Сучасний урок в презентаціях”
  • Розробка уроку з історії України (10 клас)
  • Перехід до суцільної колективізації
  • Автор:
  • учитель історії Олійникова Світлана Петрівна
  • Миколаїв - 2012

Тема уроку: Перехід до суцільної колективізації

  • Мета уроку:
  • Навчальна: визначити сутність політики колективізації; з’ясувати причини, принципи її здійснення, ознайомити із заходами і визначити наслідки колективізації; пояснити історичні терміни.
  • Розвивальна: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати різні історичні джерела, аргументовано висловлювати власну позицію.
  • Виховна: виховувати інтерес до історії, гуманізм, повагу до історичної спадщини.
  • Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
  • План уроку:
  • 1. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр.
  • 2. Перехід до суцільної колективізації. Розкуркулення.
  • 3. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Зрушення у житті і побуті селян.
  • Після уроку учні зможуть:
  • ◊ встановлювати хронологічну послідовність головних подій;
  • ◊ правильно застосовувати та пояснювати на прикладах термін колективізація, формулювати сутнісні ознаки колективізації.
  • На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:
  • ◊ описувати події та явища, аналізувати, узагальнювати факти щодо причин, сутності та наслідків суцільної колективізації в Україні;
  • ◊ обґрунтовувати власну позицію з цього питання, викладати її у формі усної відповіді;
  • ◊обґрунтовувати зв’язок між наслідками суцільної колективізації та зрушеннями у свідомості та психології населення, змінами у повсякденному житті;
  • ◊ характеризувати, порівнювати, узагальнювати та критично оцінювати пропагандистський ідеал та насаджувані ціннісні орієнтації.

Хід уроку: І. Актуалізація опорних знань учнів. ◊(Фронтальна робота) Оголошення теми, мети уроку. Визначення учнями очікуваних результатів

  • 1928 – 1939 рр. – період, який в історії України отримав назву “радянська модернізація”
  • ● Поясніть, що означає термін “модернізація”.
  • ● Визначте основні напрямки радянської модернізації.
  • Радянська
  • модернізація
  • ● Яке значення модернізація мала в закріпленні радянської влади в Україні?

● Що об’єднує плакати?

  • ◊ Робота з візуальними джерелами.
  • Плакат – вид історичного джерела. Існує декілька видів плакатів: рекламні, агітаційні, політичні. Головна особливість плакату як жанру є його спрямованість не тільки на те, щоб передати якусь інформацію, а й спонукати до певної дії.
  • Як працювати з плакатом.
  • Працюючи з плакатом, необхідно:
  • □ назвати і датувати подію, якій присвячений плакат;
  • □ визначити, на чиє політичне замовлення та для якої аудиторії він створений;
  • □ проаналізувати зображені персонажі, символіку плакату, використані кольори;
  • □ сформулювати послання, яке несе плакат.
  • • Як ви розумієте термін «індустріалізація»? • Назвіть джерела фінансування радянської індустріалізації.

Висновки: Село – основне джерело фінансування індустріалізації. Більшовики завжди доводили: без ліквідації приватної власності на землю і перетворення дрібних одноосібних селянських господарств на колективні побудова соціалізму неможлива.

  • Основні етапи
  • аграрних
  • реформ
  • більшовиків
  • 1917 – 1918рр.
  • Скасування приватної
  • власності на землю.
  • Націоналізація землі.
  • Передача землі
  • селянам без викупу.
  • Заборона оренди землі
  • та найманої праці.
  • 1919 – 1920рр.
  • Створення великих
  • колективних
  • підприємств на
  • основі поміщецьких
  • господарств.
  • “Военний комунізм”
  • на селі.
  • 1921 – 1929рр.
  • Впровадження різних
  • форм кооперації,
  • добровільне
  • створення великих
  • колективних
  • підприємств.

ІІ.Вивчення нового матеріалу. 1. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. Пояснення вчителя. ◊ Індивідуальна робота учнів з наочністю та історичними документами. Еврестична бесіда.

  • У 1927 – 1929 рр. селяни відмовлялися добровільно продавати хліб державі через надто низькі заготівельні ціни. Ціни на промислові товари були надто високими, тому утворилися так звані «ножиці цін».
  • ◊ Працюючи з плакатом та документом 1, дайте відповіді на запитання:
  • • Чому питання про хліб набуло такої гостроти наприкінці 1920 -х років? • Які проблеми для країни створювали хлібозаготівельні кризи?
  • • Як би ви вирішили ці проблеми?

1. Офіційний документ

  • ◊ Як аналізувати історичний документ?
  • Хто автор документа? Що вам відомо про автора?
  • Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо).
  • Коли було створено документ? Яке значення має час створення?
  • Чому створено документ? Які причини подій, вказаних у ньому?
  • Які факти наведені в документі? Які висновки з них можна зробити?
  • Як цей документ допомагає дізнатися більше про події, які відбувалися?
  • Зі звернення ЦК ВКП(б) "До всіх організацій ВКП(б)" від 13 лютого 1928р.
  • На січень 1928 р. ми мали найсерйознішу кризу в хлібозаготівлях. Що означає криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які вірогідні результати?Це означає, перш за все, кризу постачання робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії... Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та бавовняних районів. Це означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках держави як для потреб усередині країни (на випадок неврожаю), так і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільськогосподарських машин.
  • Сталин И. В. Сочинения. -Т. 11. - С. 10-11.

  • Проблеми
  • індустріалізації
  • Нестача коштів
  • Нестача
  • сировини
  • Нестача
  • робочих
  • рук для
  • розвитку
  • індустрії
  • Висновки:
  • Хлібна криза 1927—1928 рр. і брак валюти, що надходила від продажу хліба за кордон, могли зірвати форсовані темпи індустріалізації.

2. Перехід до суцільної колективізації ◊ Робота учнів в парах з текстом, історичними документами, таблицями, візуальними джерелами.

  • ◊ Робота з історичним терміном
  • Колективізація - перебудова сільського господарства в СРСР внаслідок повсюдного створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці 20-х – на початку 30-х – років, яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств.
  • Постановка проблемного завдання.
  • Сталін називав колективізацію “революцією зверху”.
  • “…Сталінська “революція згори” спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців …
  • О . Субтельний “Україна : історія”
  • Чи можна цю «революцію» назвати війною режиму проти селянства?
  • Керівництву держави був потрібен механізм безперервного постачання хліба.
  • Таким механізмом стали колективні господарства. В грудні 1927 р. на ХV з`їзд ВКП (б) було взято курс на проведення колективізації.

Підготовка до колективізаці тривала у 1928-1929 рр. й передбачала: □ згортання НЕПу; □ введення надзвичайних заходів: обшуків, величезних штрафів; □ розпродаж майна неплатників податків і боржників, які не здавали встановленої їм норми зерна; □ депортації найнепокірніших селян у віддалені регіони країни; □ заборону приватної торгівлі; □ відмову від принципів кооперації.

  • • Як визначають причини, завдання колективізації сучасні дослідники?
  • • Чому сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації?
  • ● Якими методами вона здійснювалась?
  • ◊ Робота з текстом з позначками
  • Прочитайте документи 2 – 4, ознайомтесь з таблицею 5 та класифікуйте отриману інформацію за допомогою позначок :
  • “ v ” – знайома інформація;
  • “ + ” – нов а для вас інформація;
  • “ - ” – інформація, яка протиставляється вашим попереднім уявленням;
  • “ ? ” – інформація, що здивувала вас і викликала інтерес.
  • Представте результати роботи

2. Думка дослідника

  • 2. Думка дослідника
  • Існує думка, що такі надзвичайні заходи були зумовлені безвихідною ситуацією із забезпеченістю країни збіжжям, необхідністю прогодувати місто, робочий клас. Але це не так.
  • Для внутрішнього ринку в ті часи хліба не вистачало. Йшлося про демпінговий експорт з метою здобути валюту на прискорену індустріалізацію.
  • Дзюба І. Пастка…- С. 51
  • 3. Думка дослідника
  • Керівництво мало надію, що за індустріалізацію заплатять селяни; колективізація сільського господарства, яка проводилась у роки першої п’ятирічки і була покликана досягнути такого результату, примушуючи селян змиритися з низькими державними цінами на їх продукцію…
  • Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм…- С.11
  • 4. Погляд дослідника
  • Про масштабність планів більшовицького керівництва красномовно свідчить той факт, що 1931 рад. закупки становили 30% світового експорту машин і обладнання, 1932 - майже 50%... Сталін і його оточення були переконані в тому, що потреби індустріалізації простіше і гарантованіше можна задовольнити, спираючись не на 25 - 30 млн. індивідуальних сел. госп., а на 200-300 тис. колгоспів. На цьому ґрунті визріла думка про кардинальну зміну вектора залежності: не держава мусила залежати від значної кількості неконтрольованих сил індивідуальних сел. господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусили перебувати у залежності від держ. структур. Довідник з історії України. - С.270, 327.

5. Порівняльна таблиця

  • Кооперація
  • ◊ Кожен виробник залишається власником.
  • ◊Зберігаються ринок та товарно – грошові відносини.
  • Методи ведення господарства не
  • вимагають насилля
  • Колективізація
  • ◊ Відчуження кожного окремого виробника від коллективно виробленої продукції
  • Залежно від ступеня усуспільнення коллективні господарства поділяються на:
  • ТСОЗи - товариства спільного обробітку землі, в яких колективізуються лише посіви
  • Артілі – колективізуються посіви та майно, але залишається присадибна ділянка та необхідний для її обробітку реманент
  • Комуни – селянські господарства повністю розчиняються в колективному
  • ◊ Колгосп може існувати без товарно – грошових відносин
  • ◊ Методи ведення господарства примусові

Висновки:

  • Причини колективізації
  • Економічні:
  • □ нестача зерна у державі в умовах форсованих темпів індустріалізації
  • Політичні:
  • □ в умовах утвердження тоталітарного режиму колгоспами було легше управляти, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;
  • □ необхідність ліквідації дрібнотоварного господарства на селі, яке породжувало капіталістичні відносини.
  • Завдання: □ Отримання коштів для проведення індустріалізації. □ Розв'язання хлібної проблеми. □ Збільшення товарності сільського господарства. □ Установлення контролю держави над сільськогосподарським виробництвом. □ Ліквідація заможного селянства - «ворога» радянської влади.
  • Метод:
  • насильницький з широким залученням державного репресивного аппарату: террору, беззаконня, репресій.
  • Сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації, тому що шляхом прямого адміністративного впливу на колгоспи селянські ресурси можна було вільно викачувати в бюджет і будувати на цій базі промисловість, утримувати велику армію, управлінський апарат.

◊ Працюючи з таблицею 7, з`ясуйте: • Коли і як розпочалася суцільна колективізація? • Чому колективізацію називають “форсованою”? 7. Хід колективізації.

  • Квітень 1929 р.
    • Прийняття XVI партконференцією 1-го п’ятирічного плану, який передбачав залучити до сільськогосподарської кооперації 85% населення, а у колгоспи — 18–20% (на Україні — 30%). Однак вже влітку лунають гасла «шалених темпів колективізації».
  • Листопад
  • 1929 р.
  • Пленум ЦК ВКП(б), на якому генеральний секретар ЦК КП(б)У С.Косіор підтримав пропозицію Й.Сталіна, В.Молотова і Л.Кагановича завершити колективізацію протягом року.
  • Січень 1930 р.
  • Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», в якій планувалося завершити колективізацію на Україні восени 1931 р., або навесні 1932 р. Постанова закликала до «соціалістичного змагання по організації колгоспів».
  • Лютий 1930 р.
  • Лист-директива С.Косіора місцевим партійним організаціям, в якій ставилося завдання: «Степ треба цілком колективізувати за час весняної посівної кампанії, а всю Україну — до осені 1930 р.»

Висновки:

  • Курс на суцільну колективізацію проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК ВКП(б).
  • 1929 рік Й. Сталін назвав «роком великого перелому» — «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села».
  • ● (Пригадайте, які події в світі відбулися в цей час.)
  • Україна колективізацію повинна була закінчити восени 1931р. – весною 1932 р. Але йшла з прискоренням темпів колективізації (до середини 1931 р. в Україні було колективізовано 38% селянських господарств, а до кінця 1932 р. – 70%).
  • Партійне керівництво республіки стверджувало, що Україна має все необхідне, щоб іти прискореними темпами попереду інших союзних республік у справі колективізації сільського господарства.

Для забезпечення успішної колективізації з 1928 р. створювались державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів (МТС – машинно – тракторні станції).

  • ◊ Робота з візуальними джерелами.
  • • Порівняйте джерела за якомога більшою кількістю ознак.
  • • На кого вони були розраховані?
  • • Які враження викликають вони у вас?
  • • Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури? Наскільки об`єктивну інформацію вона надає читачам журналу “Комар”?, що видавався в Західній Україні.
  • Карикатура із західноукраїнського часопису “Комар”. 1933 р.
  • Використання тракторів у сільському господарстві. Фото з радянської газети початку 1930 – х рр.

У 30 – х роках на селі організовували соціалістичні змагання. Паша Ангеліна (Донеччина) стала ініціатором всесоюзного змагання тракторних бригад. Марія Демченко (Черкащина) взяла зобов`язення виростити по 500 ц цукрових буряків з гектара. В Україні почалося змагання п`ятисотенниць.

  • ● З якою метою в період колективізації були створені ці плакати?
  • 3. Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їх господарств.
  • ◊ Читання в парах/ Узагальнення в парах.
  • Прочитайте текст, сформулюйте запитання до нього. «Ми перейшли від політики обмеження …куркуля до політики ліквідації куркуля як класу».
  • Й. Сталін. Правда. – 29 грудня 1929 р.
  • Наступ на українське село здійснювали радянські, партійні органи, підтриманні робітниками великих промислових підприємств відомих в історії як «двадцятип'ятисячники». Не знаючи особливостей села, пройшовши короткотермінову підготовку, вони ставили перед собою мету «побудови соціалізму на селі» будь-якою ціною. Селян заганяли у колгоспи, використовуючи всі засоби адміністративного тиску. Усуспільнювали не тільки засоби виробництва, а й продуктивну худобу та птицю.
  • Колективізація викликала впертий опір селянства:
  • □ не бажаючи передавати худобу до колгоспів, селяни почали її масовий забій (поголів’я скоротилися у два рази, таке скорочення не вдалося подолати протягом 30 років), псування реманенту тощо; □ вступаючи до колгоспів, селяни всіляко намагалися ухилитися від роботи;
  • □ збройний опір (на Україні ≈ 40 тис. повстанців).
  • 30 січня 1930 р. Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»

Робота учнів з візуальними джерелами, документом 8, таблицями 9, 10. Еврестична бесіда. • Що об`єднує ці плакати та офіційний документ 8? • Як ви розумієте терміни: куркулі, підкуркульники, розкуркулення?. • Чому було висунуто гасло «ліквідувати куркуля як клас»?

  • 8. Офіційний документ
  • Гасла до XIV річниці Жовтня:
  • Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм! Міцніше вдар по куркулю, по рвачах, по дезорганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику! За виконання плану хлібозагтівлі!
  • Правда. - 24 отктября 1931г.

◊ Робота з історичними термінами.

  • Куркулі - заможні селян, основою добробуту яких була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість.
  • Підкуркульники – незаможні селяни, які не хотіли вступати в колгоспи.
  • Розкуркулення – політика знищення селян - власників адміністративним примусом для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також депортацією репресованих селян на відбудови.
  • Мета розкуркулення:
  • Передати колгоспам найприбутковіші селянські господарства із землею та реманентом.
  • Вилучити значні запаси сільськогосподарської продукції.

● З яких територій СРСР висилалась найбільша кількість родин? ● З чим це, на вашу думку, було пов`язане? 9. Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин.

  • УРСР
  • виселяється
  • 30 – 35 тис.
  • родин
  • Півн. Кавказ та Дагестан
  • виселяється
  • 20 тис
  • родин
  • Середньоволзький край
  • виселяється
  • 8 – 10 тис.
  • родин
  • Ц.Ч.О.
  • виселяється
  • 10 – 15 тис.
  • родин
  • Нижньоволзький край
  • виселяється
  • 10 – 12 тис.
  • родин
  • Білорусія
  • виселяється
  • 6 – 7 тис.
  • родин
  • Сибір
  • виселяється
  • 25 тис.
  • родин
  • Урал
  • виселяється
  • 10 – 15 тис.
  • родин
  • Казахстан
  • виселяється
  • 10 – 15 тис.
  • родин

● На які категорії поділяли куркулів? ● Які форми репресій застосовували проти них? 10. Боротьба з заможними селянами

  • Категорії куркулів
  • Здійснені заходи
  • Активні вороги радянської влади – учасники антирадянських виступів (повстання, збройний опір)
  • 10 років ув`язнення або розстріл.
  • Конфіскація майна, виселення з родинами до північних та східних районів СРСР
  • Лояльні до політики більшовиків, що не чинили опору радянській владі, але не бажали вступати до колгоспів
  • Виселення за територію колгоспів, надання гіршої землі, розселення в спеціальних поселеннях за місцем проживання

• Як ви розумієте підписи під фото? • Які наслідки першої хвилі розкуркулення?

  • У січні – березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 (2,5%) селянських господарств й охопила 76% районів України.
  • Розправа з куркульством відбувалася "згідно закону", долю куркулів визначали батрацько-бідняцькі збори.
  • До березня 1930 р. близко 3,2 млн. селянських господарств України вступили до колгоспів.
  • «Хто проти колгоспів, той і проти Радянської влади. Ставлю на голосування. Хто проти колгоспу?»
  • Висилення куркулів

◊ Робота учнів в малих групах з текстом, документами 11,12, 13, 14, карикатурою. • Проаналізуйте подану в тексті інформацію. ● У чому суть “перегинів” у колективізації? ● Які наслідки вони мали?

  • 2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій він, переклавши всю вину на місцевих керівників, засудив «перегини» у колгоспному будівництві.
  • 14 березня ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про боротьбу з виправленнями партлінії в колгоспному русі”, яке вимагало від місцевих парторганізацій усунути допущені помилки. Було наголошено на обов'язковості принципу добровільності при утворенні колгоспів.
  • Згідно з новою редакцією Примірного Статуту сільгоспартілей, надрукованою в березні у газеті "Правда", колгоспникам надавали право мати корову, дрібну продуктивну худобу і присадибну ділянку.
  • Березневі директивні документи внесли заспокоєння в селянські маси. Почався істотний відплив з колгоспів. З 10 березня по 20 червня 1930 р., тобто протягом 100 днів, із колгоспів вийшло 1593,8 тис. сільських господарств. Дозволом на вихід скористалася майже половина колгоспників. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося майже 1/3 селян України.

◊ Робота з історичними документами • Які суперечності в офіційних документах 11, 12 ви бачите? (Зверніть увагу на дату іх появи) ● Про що це свідчить?

  • 11. Погляд політика
  • Неможна насаджувати колгоспи силою, це було б безглуздо і реакційно.
  • Сталін Й.
  • Запаморочення від успіху.
  • Березень, 1930 р.
  • 12. Офіційний документ
  • З постанови грудневого (1930р.) пленуму ЦК КП (б)У
  • Наступної весни подвоїти сучасний рівень колективізації та протягом 1931р. в основному закінчити суцільну колективізацію вирішальних сільськогосподарських районів України (степ). Нещадний наступ на глитая по всьому фронту (хлібозаготівлі, фінансові заходи тощо), ліквідація куркуля в районах суцільної колективізації… і повинні стати складовою частиною боротьби… за здійснення суцільної колективізації.
  • Комуністична партія України в резолюціях та рішеннях… - Т.1. -С.709,716

● Коли і чому розпочалася друга хвиля розкуркулення? ● Проаналізуйте документ 13. ● Спробуйте з`ясувати, чим відрізняється друга хвиля розкуркулення від першої?

  • Восени 1930 р. розпочався новий етап колективізації та друга хвиля розкуркулення. Тих, кого розкуркулювали, висилали за межі республіки. В Україні було розкуркулено понад один мільйон селян. Політика розкуркулення стала засобом політичного тиску на селянство.
  • Усього за роки суцільної колективізації розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це становило приблизно 1,2 – 1,4 млн. душ. Понад половину з них – близько 800 тис. осіб – виселили на північ і до Сибіру.
  • В 1933 р. при МТС створювалися політвідділи, наділені надзвичайними повноваженнями на селі. Політвідділи використовували для репресій проти селян.
  • 13. Офіційний документ.
  • Про роботу на селі.
  • Промова тов. Сталіна на об’єднаному
  • Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б), 11 січня 1933р.
  • …Шукають класового ворога поза колгоспами, шукають у вигляді людей зі звірячою фізіономією, з величезними зубами, з обрізом у руках. Шукають куркуля, якого ми знаємо з плакатів. Проте таких куркулів давно вже немє на поверхні. Нинішні куркулі і підкуркульники, нинішні антирадянські елементи на селі – це здебільшого люди «тихі», «солоденькі», майже «святі». Їх не потрібно шукати далеко від колгоспу, вони сидять у самому колгоспі і займають там посади комірників, завгоспів, рахівників, секретарів і т. ін. Вони ніколи не скажуть «геть колгоспи». Вони «за» колгоспи. Але вони ведуть у колгоспах таку саботажницьку і шкідницьку роботу, що колгоспам від них не буде добре…
  • Правда. – 17 января 1933 г.
  • .

◊ Робота з карикатурою. ● Як карикатура пов`язана з документом 13? ● Визначте головну ідею карикатури.

  • Карикатура – візуальне джерело. За допомогою гумору та іронії вона дозволяє автору висловлювати свої ідеї, поширювати які нерозумно чи небезпечно з політичної точки зору. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої населення у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Карикатурист передбачає повну поінформованість про події, яких стосується карикатура, він є необ`єктивним і не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд.
  • Інтерпретація та аналіз
  • □ Якій події чи якому явищу вона присвячена? Визначте символи, використані автором.
  • □ Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
  • □ Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
  • □ Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
  • □ Що вам відомо з інших джерел про події, по`вязані зі змістом карикатури?

3. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Зрушення у житті і побуті селян. ● Яку відповідь на запитання “Хто кого” дає джерело 14? ● Як вона співввідноситься з матеріалом ”Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств”?

  • 14. Газетне повідомлення
  • Колективізація перемагає
  • У 1931 році Радянський Союз утричі перевищив намічений п’ятирічним планом на останній рік відсоток колективізації. Ще два роки тому в 1929 році ми мали всього тільки 7,5 відсотка господарств, які вступили до колгоспів; через рік їх було вже 21,7 %, а тепер 62%.
  • Питання «хто кого» в сільському господарстві вирішилось на користь соціалізму. 1932 рік, останній рік п’ятирічки, буде роком завершення в основному колективізації в СРСР.
  • Комсомольская правда. - 1 января 1932г.
  • Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств
  • Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава наклала величезні податки на всіх, хто ще виявляв бажання господарювати одноосібно. Під таким тиском селяни були змушені вступати до колгоспів.
  • Унаслідок проведення суцільної колективізації на 1937 р. більшість селянських дворів перебували у колгоспах.
  • На той час ще залишалося 154тис. одноосібних дворів, що становило менше ніж 4% загальної кількості селянських дворів. Згодом одноосібні господарства зникли повністю.

Робота з відеоматеріалами. Робота в малих групах. ● Переглянувши відеоматеріали ( додаток 1) та проаналізувавши документи 15, 16, визначте підсумки та наслідки примусової колективізації.

  • 15. Мовою цифр
  • Щоб трохи поліпшити становище, у 1933р. селянам було дозволено мати невеликі ділянки (не більше півгектара).
  • У 1938 рю на присадибних ділянках, котрі займали тільки 3,9% усіх посівних площ, вироблялося 45% усієї с/г продукції... вони покривали селянським господарствам більше половини із зернових потреб, майже цілком забезпечували їх продуктами тваринництва й овочами, давали від 70 до 85% грошового доходу за рахунок продажу деяких "надлишків" на колгоспному ринку. Ці невеликі присадибні господарства давали понад 70% м'яса і близько 45% вовни, виробленої в країні.
  • Верт Н. История Советского государства.
  • 1900 - 1991. - М.: Весь мир, 2001. -
  • С. 256 - 257.
  • 16. Зі свідчень очевидців
  • - Чим платили в колгоспі?
  • Двадцять копійок на трудодень, а в тридцяті ніяк не платили. Норму як виробиш, то півтора трудодня запишуть - за паличку, що ти був на роботі. Як кончиться год, то сто грам хліба і 20 копійок. Цілий день працюй, і ще коли це буде 20 копійок.
  • Що платили вам?
  • - Платили? Ми тоді задаром робили - паличку писали. Кажуть: "Сидить баба на рядні та щитає трудодні, нащитала десять день, коли вийшов трудодень". Ото ми так заробляли.
  • - Платили щось у колгоспі?
  • А, дурнодні, ще й ті не дуже писали - економили.
  • Крали в колгоспі?
  • …Не крали, а брали. Красти - це до когось полізти, а в колгоспі - це не кража. Він же робе, то він узяв.
  • Нолл В. Трансформація громадянського
  • суспільства. – К., 1999. – С. 196

Висновки: Головні завдання колективізації були досягнуті: □ Отримані необхідні для індустріалізації кошти, ринок збуту та дешевої робочої сили. □ Відбулася соціальна революція на селі: «розселянювання» та створення колгоспного селянства ( на початок 1937 р. колгоспи в Україні об’єднали 96,1% селянських господарств та 99,7% посівних площ).

  • Господарські
  • Політичні
  • Соціальні
  • Етичні
  • Демографічні
  • ● Заповніть таблицю “Наслідки колективізації”
  • ● Доповніть таблицю, ознайомившись з додатковою інформацією.
  • ● Чи згодні ви з тим, що колгоспна система була державною формою закріпачення селянства.

Наслідки колективізації сільського господарства

  • Колективізація фактично повернула село до воєнно-комуністичних методів організації виробництва та суспільного життя.
  • На селі утвердилася командна економіка за повного підпорядкування колгоспів державній владі.
  • Порушено баланс у розвитку промисловості й сільського господарства.
  • Між містом і селом знову склався нееквівалентний обмін.
  • Наростання кризових явищ у сільському господарстві: зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна ( у 1931 р. валові збори зерна становили 98% від рівня 1929 р., у 1932 – відповідно лише 78,6% ).
  • Знищено товарність сільського господарства.
  • Відбувалося постійне відставання сільськогосподарського виробництва, фактично повна руйнація сільського господарства України.
  • Гроші вратили купівельну спроможність, ринок перестав існувати.
  • Селянина позбавили можливості розпоряджатися результатами своєї праці.
  • Знищено господаря на селі.
  • Голод 1932-1933 рр. та багатомільйонні втрати населення.

Зміни у житті, побуті й психології селян

  • Розкуркулення підірвало економічну базу селян, знищило рентабельні господарства.
  • Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, аджде весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.
  • Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.
  • У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку, повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі.
  • Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.
  • Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувлося споживання на селі: за 1936-1939 рр. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення).
  • Колгоспникам з 31 грудня 1932 р. не видавали паспортів.

ІІІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

  • Колгоспи стали новою формою «закріпачення селян», бо встановили:
  • економічну залежність селян від держави — обов’язкові поставки продовольства державі позбавляли селян засобів до самостійного існування (трудодень — «палка»; колгоспи — «колонія пролетарської індустрії»);
  • політичну залежність — відсутність (з 31 грудня 1932 р.) паспортів у селян.
  • Розгляд проблемного завдання.
  • ◊ Продовжіть речення.
  • Колективізацію називають війною режиму проти селянства, тому що…
  • Домашнє завдання: опрацюйте параграф, підготуйте відповіді на запитання до параграфу.
  • * Проведіть дослідження (опитування чи інтерв`ю) та з`ясуйте, чи торкнулися процеси колективізації вашої родини. Яким чином? Запишіть результати свого дослідження.

Використані матеріали при підготовці до уроку:

  • 1.Ю. Комаров, В.Мисан, А. Осмоловський, С. Білоножко, О.Зайцев
  • “Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 – 1939 роках.”
  • Навчальний посібник з історії України та всесвітньої історії. – Київ. “Генеза”. 2004
  • 2. Відеоматеріали. Науково – пізнавальна програма “Невідома Україна. Нариси нашої історії”. Фільм 98 “Великий злам”. – Національна кінематика України. Студія Київнаукфільм. 1993


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка