Конкурсна робота учениці 11 класу Новосафронівської зош І-ІІІ ст. Цаволик Ольги



Скачати 20,78 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір20,78 Kb.

Страта голодом

  • Конкурсна робота учениці 11 класу
  • Новосафронівської ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Цаволик Ольги
  • Керівник Цаволик Т.М.
  • 2011 р.

Геноцид українського народу

  • Голодомо́р — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932—1933 років , що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці.

Нищівна колективізація

  • У 1930 році генсек ЦК ВКП(б) Йосип Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято Закон про хлібозаготівлі, згідно з яким колгоспи мусили здавати державі від третини до чверті зібраного збіжжя. Тим часом, внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали.
  • Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі. Зі збільшенням тиску на селян, активізувався селянський рух опору.

Масові протести селян

  • Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Вони об'єднували до двох тисяч людей, і відбувалися під гаслами: «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!». В ті часи люди організовувалися як могли, були навіть кінні загони. Зброєю були вила, лопати, сокири. Натовпи селян зі співом «Ще не вмерла Україна» ліквідовували місцеві органи влади. Партійці і комсомольці втікали. Радянська влада не приживалася в Україні.

“Ми покажемо йому…”

  • Радянське керівництво розуміло це. На партійних зборах влітку 1930 року керівник Компартії України Косіор заявив:
  • « Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ваше завдання покінчити з куркульським саботажем урожаю. Ви мусите зібрати його до останньої зернини і відразу відправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньо зібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинні примусити їх відкрити свої ями »

Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»

  • 7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назваю «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років.

Виїзд “червоної валки”

  • Рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року в основних хлібозаготівельних регіонах створені Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Україні комісію очолив голова Раднаркому СРСР В'ячеслав Молотов. Вже в листопаді 1932 року комісією Молотова було запроваджено систему спеціальних бригад з видобування зерна («червоних валок»).

“Чорні дошки”

  • 18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення хлібозаготівель , згідно з якою, як окремі господарства за невиконання планів хлібозаготівель каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м'яса .
  • 1 грудня Раднарком УРСР заборонив торгувати картоплею у районах, які не виконують зобов'язань по контрактації. До цього переліку потрапили 12 районів Чернігівської, 4 — Київської і 4 — Харківської областей. 3 грудня у ряді районів заборонено торгувати м'ясом і тваринами. З 6 грудня ці райони, а також окремі села, почали заноситися на «чорні дошки». Згодом вони абсолютно ізолювалися від зовнішнього світу.
  • 15 грудня ЦК КП(б)У затвердив список 82 районів, куди припинялася також поставка промислових товарів.

Повна блокада Української РСР

  • Крім блокади внутрішніх адміністративних одиниць, наприкінці 1932 — на початку 1933 року було запроваджено блокаду самої Української РСР.
  • Радянський Союз відхиляв можливість отримання голодуючими України будь-якої допомоги з-за кордону.

Пік голодомору

  • Після запровадження всіх цих заходів і обмежень, вже на початок 1933 року більшість селян України залишилися без їжі.
  • Люди вмирали просто на вулицях.

“Живі” могили

  • Люди ж, позбавлені будь-якого продовольства пухнули і помирали від голоду. Більшість померлих не хоронили — просто не було кому. В кращому разі трупи звозили в братські могили, куди часто потрапляли й живі люди. Доволі поширеним був канібалізм.
  • А скількох хоронили таких, що ще рухалися. Чому? А щоб не заїжджати. Сьогодні він ще рухається трохи, а завтра знову заїжджати. Не було ні коней, ні підвод, ні тих, хто б їх возив. Тож тих, хто ще живий був валили на той віз і кидали в могилу .

Кількість загиблих

  • Згідно з дослідженнями Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, демографічні втрати від Голодомору 1932—1933 років в Україні становлять 3,2 мільйони осіб.
  • За даними інституту, в роки Голодомору в містах загинуло 940 тисяч працездатного населення (віком від 15 до 60 років), 262 тисячі людей похилого віку і 800 тисяч дітей. Серед сільського населення загинуло 660 тисяч людей працездатного віку, 242 тисячі осіб похилого віку і 594 тисячі дітей.

Дослідження та опублікування фактів про Голодомор

  • На Заході про факт Голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 року, коли валлійський журналіст Ґарес Річард Воон Джоунз опублікував свій відомий репортаж про існування Великого Голоду в Україні у 1932-1933 роках. Цей репортаж був надрукований у багатьох газетах включно з «Manchester Guardian» та «New York Evening Post».
  • Радянська влада намагалася заперечувати голодомор через своїх прихильників на Заході.

Голодомор у мистецтві

  • Плакат художника Леоніда Денисенка з Австралії

Голодомор у літературі

  • Тема Голодомору вперше була яскраво-трагічно розкрита в художніх творах українських письменників діаспори. Так у романі «Марія» (1934) Уласа Самчука вперше в українській літературі показана жахлива картина голодомору та трагедія роду.
  • У той же час Василь Барка, якому вдалося пережити Голодомор, відтворює картину фізичного винищення сім'ї Катранників на Слобожанщині у романі «Жовтий князь» (1963).

Голодомор у поезії

  • За радянської влади тема Голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали. Так, нещодавно були розшукані ненадруковані вірші Андрія Малишка, написані ще в 1964 році, в яких згадується Голодомор:
  • «...Із тридцять третім
  • голим роком,
  • Голодно-голим та німим,
  • Та тричі пухлим. Хай би з ним
  • Поїли б кору і комору,
  • Траву і шкуру, цвіль і міль,
  • Та мерли б жовті, як з похміль,
  • Без трун понесені із двору.
  • Нізащо. Просто. Без вини. »

Варто прочитати

  • Стасюк О. Геноцид українців: деформація народної культури. - К.: ВД «Стилос», 2008. - 224 с.
  • Роберт Конквест. Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор. / Пер. з англ. Н. Волошинович, З. Корабліної, В. Новак; Літ. Опрацювання А. Криштальського. - Луцьк: ВМА «Терен», 2007. - 456 с.

Голодомор у музиці

  • Українськими композиторами створено вокально-оркестрові твори на тему Голодомору. Найвідомішим є реквієм «Панахида за померлими з голоду» Євгена Станковича на слова Дмитра Павличка (1993).
  • Приблизно в той же час з’явилася «Дума про тридцять третій» для мішаного хору та солістів Геннадія Саська на вірші Михайла Ткача.

Голодомор у кіно

  • Про Голодомор було знято велику кількість фільмів і телепередач, найвідомішими з яких є (де не вказано країну-виробника, мається на увазі Україна):
  • - Незнаний Голод (1983, Канада)
  • - Жнива розпачу (1984, Канада)
  • -33-й, свідчення очевидців (1989)
  • - Під знаком біди (1990),
  • - Українська ніч (2002)
  • - Час темряви (2003),
  • - Голодомор 1932—1933 р.р. (2004, Угорщина),
  • - Великий Голод (2005),
  • - Тайна пропавшей переписи (2005, Росія),
  • - Голодомор. Україна ХХ століття, Жити заборонено, Радянська історія (2008, Латвія)

Визнання голодомору геноцидом

  • 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», який трактує події 1932—1933 років, як геноцид українського народу. Рішення було ухвалене 233 голосами.
  • 23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.
  • 28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті голоду 1932-1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму.

Монументи , меморіали , памятники…

  • Монумент у Києві
  • Меморіал Жертвам Голодомору в Харкові

Голодомор на території Новосафронівської сільської ради

  • В с. Новосафронівка вимирали цілі сім'ї :
  • Соловей Домна Тарасівна (батько , мати , брат )
  • Сім'я Каретіна Павла ( чоловік , жінка , двоє дітей)
  • Татаренко Віктор Афанасійович ( батько , мати , дві сестри померли у с.Велідарівка)
  • Кузьміни (батько)

Пам’ять про голодомор 1932-1933 рр. зберігається в музеї школи

Вшанування пам'яті жертв

  • Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».

Не дамо згасити свічку пам'яті!

Минуло 77 років

  • Тоді нас міг врятувати хліб.
  • Тепер нас врятує пам'ять.
  • Пам'ятай ! Постав свічку.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка