Корнелія функе та її чорнильний світ Інтерв’ю з письменницею



Скачати 17,89 Kb.
Дата конвертації07.03.2017
Розмір17,89 Kb.

Корнелія функе та її чорнильний світ

Інтерв’ю з письменницею


Підготувала вчитель зарубіжної літератури НВО № 18

Небога С.М.

Корнелія Функе – відома сучасна німецька письменниця, автор понад 40 захоплюючих дитячих книг, за які отримала безліч нагород, пише переважно в жанрі фентезі.

  • Корнелія Функе – відома сучасна німецька письменниця, автор понад 40 захоплюючих дитячих книг, за які отримала безліч нагород, пише переважно в жанрі фентезі.
  • Книги мають величезну популярність у неї на батьківщині і перекладені кількома мовами.
  • Романи Корнелії Функе «Король злодіїв», «Чорнильне серце», «Повелитель драконів» і багато інших перекладені на 35 мов і екранізовані Голлівудом за участю зірок першої величини.
  • В 2005 році журнал «Times» назвав цю письменницю найвпливовішою німкенею у світі.

Сьогодні Корнелія Функе живе в Лос-Анджелесі, де багато сонця і тепла. У своєму невеликому будиночку захованому у саду, вона продовжує створювати нові художні світи…

Сьогодні Корнелія Функе живе в Лос-Анджелесі, де багато сонця і тепла. У своєму невеликому будиночку захованому у саду, вона продовжує створювати нові художні світи…

Часто її книги називають «похмурими і страшними». Утім письменниця впевнена, що злом і темрявою дітей не налякати, а в її творах йдеться перед усім про дружбу і толерантність.

Про це та інше піде в інтерв’ю з Корнелію Функе.

Так, до цього я нічого не писала і, як всякий новачок, була готова довго оббивати видавничі пороги. Але на подив, мою дебютну книгу «Король злодіїв» відразу надрукували великим тиражем.

  • Так, до цього я нічого не писала і, як всякий новачок, була готова довго оббивати видавничі пороги. Але на подив, мою дебютну книгу «Король злодіїв» відразу надрукували великим тиражем.
  • Корнелія, книги для дітей були вашим першим літературним досвідом?

- Не зовсім так. До літературної творчості я прийшла через кілька років, після того як закінчила свою діяльність у соціальній сфері. Переживання такого роду не відразу трансформуються в книгу. Має пройти певний час. Велике бачиться на відстані.

Зараз я працюю з кількома благодійними фондами. Наприклад, у Німеччині це організація, яка займається проблемами політичних біженців. У Лос-Анджелесі я співпрацюю з організаціями, що займаються проблемами сімейного насильства і корекцією вроджених вад у дітей. У міру сил допомагаю Грінпісу. Я завжди відчувала потребу в добрих і безкорисливих справах.


Ваші діти читають книги своєї матері?

  • О, з цим мені пощастило - моїм дітям подобається те, що я пишу. Коли вони були молодші, то ставали першими читачами всіх моїх рукописів і давали слушні поради. Зараз моїй доньці 21 рік, вона живе в Лондоні, але досі читає всі варіанти того, що я пишу. Їй подобається обговорювати зі мною повороти сюжетів і характери героїв. Мені здається, з неї б вийшов хороший редактор. А мого 17-річного сина забавляє, коли він впізнає себе в персонажах моїх книг. Цим він надихає мене на створення нових героїв.

А які книжки ви самі любили читати в дитинстві?

- Я терпіти не могла спеціальні книжки для дівчаток. Мені подобалися пригодницькі романи «Джим Кнопф і машиніст Лукас» Міхаеля Енде, «Хроніки Нарнії» Клайва Льюїса, «Том Сойєр» Марка Твена ... В юності хочеться відчувати щось невідоме, захоплююче. Те, що відкриває невідомі дали. І хороша підліткова література може стати серйозною підмогою в цьому прагненні.

У ваших книжках багато «страшилок». Ви вважаєте, що почуття страху піде на користь юним читачам?


- Діти прекрасно знають, що є і темна сторона життя. Але вона їм видається менш страшною, коли вони читають про це в книзі. Набагато гірше для дитини усвідомлювати, що зло існує, але про нього не говорять дорослі, а значить, теж бояться. А в книзі будь-який читач може поставити себе на місце позитивного героя і разом з ним поборотися зі злом. Ну а якщо стане зовсім не під силу від страху, то книгу можна закрити в будь-який момент.

У «Чорнильному серці» головна героїня дівчинка Меггі - хто вона?


Це - дівчинка, яка пристрасно любить читати. Любов до читання вона успадкувала від свого батька. Та й я, між іншим, колись була дівчинкою, яка просто проковтує книги. Втім, це, мабуть, єдина паралель, яку можна провести між мною і Меггі. В іншому, Меггі - абсолютно самостійна особистість.

Як народився образ Меггі? Вона прийшла до Вас уві сні або ви побачили її на вулиці?


- Ні, тут справа ось у чому: в моїй книзі «Король злодіїв» практично всі дійові особи були хлопчиками. І тоді дуже багато дівчаток мені писали, що вони люблять цю казку, але їм дуже шкода, що у всій книзі їм зустрілася одна єдина дівчинка. Я прийняла це дуже близько до серця і подумала: чому ми, жінки, постійно пишемо про героїв чоловічої статі, чому ми так рідко обираємо головною героїнею дівчинку або жінку? І тоді я вирішила, що в наступній книзі головною фігурою стане дівчинка. Таким чином, доля «Чорнильного серця» була вирішена. Характер же Меггі розвивався сам собою в процесі написання твору.

Розкажіть про те як народжувалася книга «Чорнильне серце» з «Чорнильної трилогії».

Є ще дещо, що змусило написати мене «Чорнильне серце». Це образ, який переслідував мене - образ дівчинки, яка стоячи на колінах на своєму ліжку, визирала з мокрого від дощу вікна. Вона бачила там, за вікном, незнайомця. Цей образ був такий виразний як постер фільму. Все що мені потрібно було зробити - знайти історію за цим образом. Писати цю історію було дуже цікаво. Адже я повинна була прочитати безліч книг про колекціонерів книг, книжкових маніяків, книжкових грабіжників, книжкових убивць, книжкових наркоманів. Всі ці історії живили мою: ось чому для мене писати ніколи не було так легко, як для «Чорнильне серце».

Коли я почала писати «Чорнильне серце», я навіть не підозрювала - у що ця історія може вирости, поки не закінчила першу книгу. Я мріяла довгий час написати історію, герої якої з книги увійдуть в наш світ. І ці герої навіть виглядають біліше реальними, ніж люди навколо нас, про почуття яких ми нічого не знаємо. Цьому є, звичайно, просте пояснення - ну не можуть же реальні люди дозволити заглянути в їх душу так глибоко, як письменник може заглянути в серце його персонажів. Ми можемо побачити найпотаємніші страхи, прихильності і мрії.

У своїх книгах ви завжди звертаєтесь до теми паралельних світів. Ви не створюєте окремого казкового світу, а завжди робите його паралельним до існуючого. А ви вірите у паралельні світи?

- Думаю, що ми живемо в паралельних світах. На мою думку, це в людській природі – вдень жити в реальності, а решту часу жити у своїй уяві, мріях, почуттях. Це у тварин «коріння в реальності», а люди – інші, живуть у вигаданих світах і почуваються там, як удома.

Наскільки важливим в книзі для дітей happy end?

- Я не знаю, наскільки важливий happy end для дітей, але він важливий особисто для мене. Я роблю його, скоріше, для моїх героїв.

На вашому прикладі можна зробити висновок, що жанр фентезі читають чи не найбільше, і він улюблений як серед дітей, так і серед дорослих. Як ви думаєте, з чим це пов’язано?

- Фентезі - улюблений жанр багатьох, бо він подібний до казки. Перші міфи й чарівні казки теж були різновидами фентезі.

Думаю, у світі існує багато різних речей поза реальністю, для яких ми навіть не вигадали слів. І це дуже важливо, адже ми сприймаємо їх за допомогою образів. І якщо ми думаємо, що можемо описати нашу реальність, ми просто обдурюємо себе, тому що вона постійно змінюється.

Ви - відома, популярна письменниця. Поділіться з молоддю секретом - як зробити таку успішну кар'єру?


- Отже, рецепт!! Перше правило - не потрібно зациклюватися на бажанні зробити кар'єру. Тому що, той, хто занадто сильно цього жадає, фокусується лише на понятті «кар'єра», не усвідомлюючи свого покликання, чи не вдосконалюючись у професії. Я думаю, що кар'єру можна побудувати тільки тоді, коли ти любиш те, що робиш. Потрібно віддаватися своїй професії цілком і повністю. І тільки тоді ти, сам того не помічаючи, робиш кар'єру. Для мене професійне визнання ніколи не було самоціллю. І навіть, якщо сьогодні я була б абсолютно невідомим автором, я б все одно продовжувала сидіти за столом і писати. І я думаю, таке ставлення до заняття всього життя дуже важливо.

Коли Ви писали свою першу книгу, Ви мріяли про славу?

- Звичайно, людям властиво мріяти. Письменник мріє про те, щоб його книга була прочитана, щоб її полюбили. Коли пишеш книгу, то мимоволі думаєш: «Так це ж прекрасний матеріал для фільму!» Але втілення цієї мрії не було моїм завданням. Цікаво було писати ...

А чи цікаво вам було читати книгу «Чорнильне серце»?

Джерела:

  • http://joys-of-life.ru/korneliya-funke/
  • http://kaverin.ru/reading/o_knigax/1085
  • http://www.ug.ru/archive/41721 - «Учительская газета» (інтернет-видання)
  • http://www.dw.com/ru/ - сайт «Немецкая волна»
  • http://zemlemer-67.ru/ua/notes-ua/1248 - інтернет-журнал


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка