Козаков володимир миколайович



Скачати 25,11 Kb.
Дата конвертації14.02.2017
Розмір25,11 Kb.

КОЗАКОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

  • “СОЦІАЛЬНО-ЦІННІСНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ”
  • СПЕЦІАЛЬНІСТЬ - 25.00.01-теорія і історія державного управління
  • КАФЕДРА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ТА
  • УПРАВЛІННЯ ПОЛІТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

  • Історія суспільного розвитку свідчить, що до проблеми цінностей, частіше всього, звертаються на його „зламах”. Вирішення проблеми цінностей, у тому чи іншому обсязі, на певному етапі розвитку держави має неабияке прогностичне значення. Очевидно тому, що визначення домінуючих у суспільстві, або ж таких, що культивуються владою цінностей, дозволяє передбачити результат суспільного розвитку. Формування такої ціннісної системи, яка була б прийнята більшістю членів суспільства, є найважливішим принципом його існування і, водночас, - основним інструментом суспільних реформувань. Не випадково, стратегічною метою будь-якого політичного режиму є прагнення сформувати систему базисних цінностей і зорієнтувати на них більшу частину суспільства. На етапі реформування суспільних відносин - ця мета може бути досягнута лише шляхом переорієнтації на нові цінності, переоцінки цінностей вже існуючих і домінуючих у свідомості людей. Ефективність цього процесу, без сумніву, залежить від того, у якій „площині” масової свідомості, - мотиваційно-смисловій чи виключно інструментальній, „розмістились” декларовані цінності. Якщо цінності держави стають мотивами діяльності, - людина буде шукати і обов'язково знайде засоби (в тому числі - управлінські) їх втілення. Якщо ж цінності, що декларуються у суспільстві, суперечать цінностям-мотивам, вони будуть лише інструментом для досягнення іншої, можливо, діаметрально протилежної мети.
  • Проблема переоцінки суспільних цінностей є глобальною, а сам процес – не тільки необхідним, але болючим і досить тривалим. Політичні цінності держави й цінності державного управління формуються під впливом соціальної парадигми державно-організованого суспільства.
  • Політичні цінності постійно виникають, поширюються, функціонують певний проміжок часу, розчиняються, зникають, знову виникають тощо. Тобто вони функціонують у суспільній структурі як ідеї-цінності соціальних груп, спільнот та їхніх політичних представництв. Як такі, вони можуть становити основу цінностей державно-управлінських, якщо їх носії стають суб’єктами державної влади. У цьому сенсі державно-управлінські цінності можна назвати ідеями реалізації політичних потреб певних суб’єктів, будь то людина або соціальна група, або політична партія, або суспільство в цілому.
  • Актуальність проблеми соціально-ціннісних засад державного управління як чинника соціальної життєдіяльності посилюється тим, що вона не знайшла достатнього висвітлення у вітчизняній науковій літературі, не стала об’єктом аналізу вчених пострадянської парадигми державного управління Тому на наш погляд, актуальність теми дослідження не викликає сумнівів

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Мета і завдання дисертаційного дослідження полягає у визначені сутності соціально-ціннісних засад державного управління в сучасній Україні; розробці теоретико-методологичних основ та практичних напрямів оптимізації, формуванні та реалізації аксіологічного потенціалу державного управління як складової детермінанти реформаційних процесів в Україні.
  • Для досягнення поставленої мети вирішуватимуться такі завдання:
  • визначити та обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження аксіологічної сутності та змісту державного управління;
  • уточнити зміст поняття „цінності” в контексті нової державно-управлінської парадигми;
  • окреслити й типологізувати систему суспільних цінностей з метою визначення якісних ознак, ролі й місця політичних та державно-управлінських цінностей в ній;
  • розмежувати поняття „політичні” і „державно-управлінські” цінності, охарактеризувати їх взаємозв’язок та взаємовплив;
  • визначити поняття і якісні ознаки нормативної політичної теорії та обґрунтувати її вплив на формування цінностних засад державного управління;
  • з’ясувати сучасний стан соціальної ефективності державного управління в Україні та проаналізувати його відповідність європейським ціннісним стандартам;
  • визначити та обґрунтувати соціально-ціннісні пріоритети державно-управлінських відносин в Україні, та удосконалити концептуальні моделі опису їх критеріїв;
  • розглянути принципи гуманістичної парадигми розвитку суспільства та проаналізувати їх вплив на формування ціннісних засад державного управління в суспільствах з розвиненою демократією;
  • визначити проблемний контекст та шляхи оптимізації соціально-ціннісних механізмів державного управління в Україні;
  • систематизувати та узагальнити теоретико-методологічні підвалини формування та розвитку аксіологічного потенціалу державного управління
  • з'ясувати та обґрунтувати вплив демократичних аксіологічних пріоритетів в розвитку суспільства на формування соціально-ціннісних засад державного управління;
  • розробити практичні рекомендації щодо напрямів удосконалення соціально-ціннісних механізмів державного управління в контексті інституціональних змін політичної системи України та реформування нової системи взаємовідносин інститутів держави і громадянського суспільства.

Об'єкт, предмет і гіпотеза дослідження

  • Об'єкт дослідження – процес модернізації державного управління в умовах реформування українського суспільства.
  • Предмет дослідження – становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління.
  • Гіпотеза дослідження. Головна ідея і основні положення концепції дослідження відображені в загальній гіпотезі, що грунтується на припущені згідно з яким визначення домінуючих у суспільстві, або ж таких, що культивуються владою соціальних цінностей дозволяють оптимізувати змістовно-функціональну спрямованість державного управління щодо демократичного розвитку українського суспільства.

Очікувана наукова новизна

  • У результаті проведених наукових досліджень у дисертації
  • вперше:
  • встановлено, що наявні в науковій літературі тлумачення понять “соціально-ціннісні засади”. “ соціально – ціннісні пріоритети” державного управління є багатозначущими й окреслюють обсяги цих понять з різним ступенем широти і глибини. За більш широкого тлумачення ці поняття значною мірою перетинаються, а в деяких випадках поглинаються поняттям “соціально-ціннісні механізми державного управління”, що не дає можливості визначити їх природу та зміст;
  • запропоновано авторський підхід щодо уточнення поняття “соціально-ціннісні засади державного управління” шляхом виділення більш широких і вузьких варіантів визначення які спираються та теоретико-методологічне підґрунтя аксіологічної сутності та змісту державного управління;
  • визначено й типологізовано систему суспільних цінностей, обґрунтовано якісні ознаки, роль й місце “політичних”, “державно-управлінських цінностей в ній. У науковій літературі зустрічаються переважно спрощені варіанти їх дослідження, що зводяться до переліку категорій і понять, які входять у політичну соціологію, політологію чи право;
  • визначено та поглиблено аналіз впливу демократичних аксіологічних пріоритетів розвитку суспільства на формування соціально-ціннісних засад державного управління. Верифікація спирається на результати експертних опитувань, що провів автор;
  • удосконалено:
  • теоретико-методологічний підхід до тлумачення поняття “ ціннісний потенціал державного управління” яке на відміну від існуючих, конкретизує зміст та якість управлінських рішень гілок влади щодо оптимізації впливу на суспільство;
  • можливості застосування основ класичної утилітарної політичної теорії в процесі формування системи демократичного державного управління, яка не вступає в протиріччя з сучасними уявленнями демократії про місце і роль прав людини, як окремо взятої особистості; узагальнюється вплив утилітаризму на зміст управлінських рішень та формування ціннісних засад державного управління;
  • розмежовано поняття „політичні” і „державно-управлінські” цінності, охарактеризувати їх взаємозв’язок та взаємовплив;
  • визначено поняття і якісні ознаки нормативної політичної теорії та обґрунтувати її вплив на формування ціннісних засад державного управління;
  • визначено та обґрунтовано соціально-ціннісні пріоритети державно-управлінських відносин в Україні;
  • розглянуто принципи гуманістичної парадигми розвитку суспільства та проаналізовано їх вплив на формування ціннісних засад державного управління в суспільствах з розвиненою демократією;
  • визначено проблемний контекст та шляхи оптимізації соціально-ціннісних механізмів державного управління в Україні;
  • систематизовано та узагальнено теоретико-методологічні підвалини формування та розвитку аксіологічного потенціалу державного управління;
  • визначено та досліджено проблемне поле та шляхи оптимізації соціально-ціннісних механізмів державного управління в Україні;
  • удосконалено концептуальні моделі опису ціннісних критеріїв державно-управлінських відносин

Очікуване практичне значення одержаних результатів

  • 1. Аналітична доповідь: “Шляхи формування відповідальності і правосвідомості - як визначальні ціннісні критерії демократичності державного управління” використана у процесі наукової експертизи законопроектів Головним науково-експертним управління апарату Верховної Ради України.
  • 2. Аналітична записка: “Механізми формування демократичної системи професійних цінностей політичної та адміністративно-управлінської еліти в Україні підготовлена та подана до Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.
  • 3. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри державної політики та управління політичними процесами, що знайшло відображення у викладанні модуля “Взаємодія політики та державного управління, а також підготовки конспекту лекцій “Ціннісні пріоритети державного управління в Україні”.
  • 4. Аналітичні матеріали запроваджені в діяльності Міністерства сільського господарства ( Автономна республіка Крим) щодо визначення ціннісних стандартів в підборі державних службовців.

Апробація результатів дослідження

  • Основні положення дисертації пройшли апробацію на наукових конференціях:
  • “Актуальні проблеми державного управління”( Київ, травень,2004);
  • “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, травень, 2005)
  • “Основні тенденції гуманітаризації освіти в Вузі” (Київ, квітень 2005)
  • “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні “ ( Київ, травень, 2006)
  • “ Філософія космізму і сучасна авіація” (3- я наукова міжнародна конференція, Київ, 12-13 квітня 2007)

Висновки

  • 1. В Україні не сформована власна національна модель соціально-ціннісних критеріїв якості державного управління. Досвід демократичних країн свідчить, що існує певна система таких ціннісних критеріїв, серед яких слід виділити такі, як професіоналізм, компетентність, соціальність, інноваційність, моральність, толерантність, взаємодію, відповідальність, які в комплексі визначають характер державного управління. Запропоновано авторський концепт ціннісних критеріїв якості що дозволяє оптимізувати теорію і практику державно-управлінських відносин.
  • 2. Недостатня увага до впровадження ціннісних критеріїв в практику вітчизняного державного управління спричиняє невисокий рівень довіри населення до державно-управлінських структур. Тому інтереси розвитку українського суспільства, завдання прискорення демократичних процесів потребують вдосконалення системи державного управління в Україні на основі реалізації демократичних ціннісних критеріїв.
  • 3. Взаємодія та вплив гілок влади повинно спиратися на ціннісні пріоритети розвитку українського суспільства, що безпосередньо впливає на ціннісну якість державного управління.
  • 4. Одним з найважливіших ціннісних критеріїв державного управління у правовому вимірі є відповідальність, дефіцит якої є однією з суттєвих вад української політико-управлінської еліти. Безвідповідальність влади має своїм наслідком гіпертрофовану бюрократизацію управління.
  • Ефективність державної влади як одне з головних завдань державного управління легітимізується ціннісними засадами суспільства у трьох вимірах: правовому, політичному й організаційному. Загальною для всіх трьох підходів є проблема відповідності дій державних службовців сформульованим заздалегідь аксіологічних принципам як показникам якості управління: дотримання принципу відповідальності та підвищення правосвідомості (правовий підхід);
  • забезпечення взаємодії всіх гілок влади, державного апарату та місцевої влади, зв’язку держави і громадськості в цілому (політичний підхід);
  • досягнення професіоналізму та прозорості у державно-управлінської діяльності при збереженні таких ціннісних ознак як моральність і толерантність (менеджеристський підхід).
  • 6. В культурно-професійній свідомості правлячої еліти практично недоторканими залишилися етичні погляди, що виправдовують наполегливе прагнення керівників до постійного нарощення своїх повноважень


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка