Круглий стіл 23. 03. 2012 Психолого-педагогічна корекція шкільної неуспішності учнів Результати 1 семестру 2011-2012нр



Скачати 18,07 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір18,07 Kb.

Круглий стіл 23.03.2012

  • Психолого-педагогічна корекція шкільної неуспішності учнів

Результати 1 семестру 2011-2012нр

  • Успішно закінчили рік 291 учень
  • 7 учнів Федько Ганна -7а клас, Пересунько Ірина – 7б клас, Корольова Аліна - 8а клас, Кисельов Геннадій (навчання на дому, інвалід дитинства) - 8б клас, Холмов Дмитро - 9б клас, Дукач Дар'я, Горенко Олена – 10 клас закінчили семестр з високим рівнем що складає – 3%;
  • 39 учнів – 13 % на достатньому рівні;
  • 245 учнів – 81% на середньому рівні;
  • 7 учнів:
  • 7а клас Рудницький Олег (алгебра, географія);
  • 7б клас Калантай Олександр, Назаренко Микита (алгебра);
  • 8б клас Доценко Сергій (історія України, Всесвітня історія, фізика), Єгоров Данило (історія України), Луньов Віктор (історія України, Всесвітня історія, фізика), Смірнов Валерій (історія України, Всесвітня історія, географія, фізика) закінчили перший семестр на початковому рівні, що складає 3%.
  • Проблему неуспішності в навчанні школярів ґрунтовно досліджували відомі вчені Ю. Бабанський, В. Цетлін, М. Мурачковський.
  • За їхніми даними, контингент учнів, які відчувають труднощі в навчанні, становить приблизно 12,5 % від усієї кількості учнів.
  • Неуспішність — невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання (вивчення розділу, в кінці чверті, півріччя).
  • Відставання — невиконання вимог (або однієї з них) на одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою межею для визначення успішності.

Академік Ю. Бабанський причини неуспішності учнів вбачає у

  • слабкому розвитку мислення — 27 %;
  • низькому рівні навичок навчальної праці — 18%,
  • негативному ставленні до навчання — 14 %,
  • негативному впливі сім'ї, однолітків — 13 %,
  • великих прогалинах у знаннях — 11 %,
  • слабкому здоров'ї, втомлюваності — 9 %,
  • слабкій волі, недисциплінованості — 8%.

Л. С. Славіна виділяє 5 груп невстигаючих школярів залежно від того, яка основна причина викликала неуспішність:

  • 1) школярі, у яких неправильне ставлення до навчання;
  • 2) засвоюють матеріал з працею;
  • 3) школярі, у яких не сформовані навички і способи навчальної роботи;
  • 4) учні, які не вміють працювати;
  • 5) школярі, у яких відсутні пізнавальні та навчальні інтереси.

Види відставання

  • Загальне та глибоке відставання з багатьох предметів і за тривалий час
  • Часткове або постійне відставання з кількох складних предметів
  • Епізодичне відставання з одного або кількох навчальних предметів, яке можна подолати.

Ознаки неуспішності учня у навчанні (за В. Цетлін)

  • не може пояснити, в чому складність завдання, намітити план його розв'язання самостійно, вказати, що нового отримано в результаті його розв'язання;
  • не задає запитань щодо суті виучуваного, не робить спроб знайти правильну відповідь і не читає додаткової до підручника літератури;
  • пасивний і відволікається в ті моменти уроку, коли триває пошук, потрібні напруження думки, подолання труднощів;
  • не реагує емоційно (міміка, жест) на успіхи і невдачі, не може оцінити свою роботу, не контролює себе;
  • не може пояснити мету виконуваної ним вправи, сказати, на яке правило вона задана, не виконує вказівок правила, пропускає дії, плутає їх порядок, не може перевірити отриманий результат і хід роботи;
  • не може відтворити визначення понять, формул, доведень, викласти систему понять, відійти від готового тексту;
  • не розуміє тексту, побудованого на вивченій системі понять. Ця сукупність ознак відставання конкретизується стосовно навчальних предметів.

Причини відставання у навчанні поділяють на такі групи:

  • недоліки фізичного та психічного розвитку (слабке здоров'я, нерозвинута пам'ять і мислення, відсутність навичок навчальної праці);
  • недостатній рівень вихованості (відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недисциплінованість, відсутність почуття обов'язку і відповідальності);
  • недоліки в діяльності школи (відсутність у класі атмосфери поваги до знань, недоліки в методиці викладання, недостатня організація індивідуальної та самостійної роботи учнів, байдужість і слабка підготовка вчителя);
  • негативний вплив атмосфери в сім'ї (низький матеріальний рівень життя сім'ї, негативне ставлення батьків до школи, відрив дітей від навчальної праці та ін.).

Робота з невстигаючими учнями:

  • Тип 1: повинна бути спрямована на зміну тих особливостей розумової діяльності, які заважають їм засвоювати знання (формування продуктивного мислення; виховна робота: формування самостійності, впевненості, самооцінки).
  • Тип 2: повинна проводитися переважно виховна робота, що має за мету зміну властивостей їх особистості (робота з подолання егоїзму, грубості, невміння жити в колективі - їхні моральні якості і ставлення до навчання можуть бути порівняно легко змінені під впливом класу).
  • Необхідна спеціальна робота, спрямована на зміну особливостей протікання розумової діяльності (у першому випадку) і на зміну моральних установок, ставлення до навчання (у другому).

Навчальна робота з учнями щодо його усунення

  • консультації з питань раціоналізації навчальної праці;
  • посилення контролю за щоденною працею учнів;
  • своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів щодо їх усунення;
  • індивідуальні завдання з вивчення пропущеного;
  • контроль за виконанням заданого.

Для подолання стійкого відставання з одного предмета чи предметів одного профілю необхідні:

  • вдосконалення методики викладання предмета;
  • доступне розкриття навчального матеріалу, розвиток мислення учнів;
  • диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях;
  • спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем;
  • заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчального предмета.

Щоб подолати стійке і широкопрофільне відставання учнів, слід

  • вживати заходів щодо усунення епізодичного і часткового відставання;
  • координувати дії всіх учителів з предметів, з яких учень не встигає.

Подоланню дидактичних причин неуспішності сприяють

  • — педагогічна профілактика — пошуки оптимальних педагогічних систем, методів і форм навчання, нових педагогічних технологій, проблемне, програмоване навчання, комп'ютеризація навчання;
  • — педагогічна діагностика — систематичний контроль та оцінювання результатів навчання, своєчасне виявлення прогалин у навчанні (проведення бесід з учнями, батьками, спостереження за учнями, їх тестування, аналіз результатів, підбиття підсумків на педагогічному консиліумі вчителів);
  • — педагогічна терапія — заходи з метою подолання відставань у навчанні (проведення додаткових занять, організація класів вирівнювання);
  • — виховний вплив — налагодження індивідуальної виховної роботи з учнем, співпраці з батьками.

Шляхи подолання неуспішності

  • У процесі подолання неуспішності загалом усувають прогалини в знаннях та навичках самостійної навчальної праці;
  • розвивають в учнів увагу, уяву, пам'ять, мислення;
  • долають негативне ставлення до навчання і виховують інтерес до знань;
  • усувають зовнішні чинники, що призвели до неуспішності.
  • Один із шляхів подолання неуспішності — додаткові заняття з невстигаючими учнями. Такі заняття переважно індивідуальні, але іноді їх проводять з групою 3—5 учнів, які мають ті самі недоліки в знаннях. Більшість додаткових занять добровільні, але в окремих випадках вони є обов'язковими, їх проводять за призначенням вчителя.
  • Для організації цих занять необхідно виявити причини неуспішність учнів, встановити, чого не знає кожен з них, детально продумати розклад занять, що повинен відповідати вимогам шкільної гігієни і не переобтяжувати учнів заняттями. Додаткові заняття недоцільно проводити одразу по закінченні уроків.

Організація занять

  • Із самого початку організації занять з невстигаючим учнем украй важливо завоювати його довіру, переконати в тому, що єдиною метою занять є допомога у навчанні, і таким чином пробудити в ньому віру у власні сили, бажання працювати якнайкраще.
  • Методи і прийоми занять з такими учнями повинні бути різноманітними і водночас суто індивідуальними.
  • З учнями, які повільно засвоюють суть матеріалу, не відразу знаходять спосіб розв'язання задач, працюють більше, повільнішими темпами. Перевіряючи виконане завдання, від учня вимагають пояснення, просять розказати правило, навести відповідний приклад. З часом педагог пропонує новий вид роботи з поступовим ускладненням її від заняття до заняття.
  • Підсумок додаткових занять підводять після усунення відставання.
  • Подоланню неуспішності сприяють орієнтування педагогічного колективу на її профілактику, диференційований підхід до учнів, концентрування уваги на вдосконаленні методики викладання складних предметів, систематичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспішності, єдність їх дій, забезпечення внутрішньо шкільного контролю за станом роботи з невстигаючими учнями.

Учителю!

  • Оскільки зовнішні фактори виступають реальною спонукальною причиною діяльності лише за умови наявності ситуації задоволення, то стимулювання передбачає такі зусилля педагога, що сприймаються учнем особистісно значимо.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка