Лабораторія законодавчих ініціатив м. Донецьк, 8-10. 12. 2006 Партії, виборча система та політична відповідальність Основні передумови для посилення ролі партій у здійсненні влади



Скачати 29,68 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір29,68 Kb.

Ефективність політичних партій в Україні: проблеми та перспективи

  • Лабораторія законодавчих ініціатив
  • м. Донецьк, 8-10.12.2006

1. Партії, виборча система та політична відповідальність

1.1. Основні передумови для посилення ролі партій у здійсненні влади

  • Запровадження пропорційної виборчої системи з голосуванням за закриті списки кандидатів від партій на парламентських та місцевих виборах
  • Набуття чинності Законом “Про внесення змін до Конституції України” від 8.12.2004 р., розширення кадрових і контрольних повноважень парламенту у сфері виконавчої влади, посилення ролі Кабінету Міністрів у здійсненні виконавчої влади
  • Запровадження державного фінансування політичних партій (Закон від 27.11.2003 р.)

1.2. Чинники, які не сприяють подальшому посиленню ролі партій у здійсненні влади та політичній відповідальності партій

  • Незавершеність розмежування повноважень між главою держави і урядом (збереження за Президентом права призначати голів місцевих державних адміністрацій, окремих членів Кабінету Міністрів, функцій “керівництва” у сфері зовнішньої політики, національної безпеки і оборони), відсутність Закону “Про Кабінет Міністрів України”
  • Слабкість органів регіонального самоврядування, відсутність у районних та обласних рад власних виконавчих органів
  • Особливості формування списків кандидатів на парламентських і місцевих виборах і специфіка пропорційної виборчої системи, яка застосовується на виборах (єдиний багатомандатний округ, закритість списків “одноетапне” висування кандидатів, яке посилює позиції партійного керівництва і не сприяє розвитку місцевих осередків партій)
  • Фактичне зрівняння у правах виборчих блоків та партій (що сприяє подоланню виборчих бар'єрів невеликими політичними партіями, об'єднаними в блоки)
  • Слабкість фінансової основи діяльності більшості політичних партій, залежність партій від промислово-фінансових груп
  • Відсутність чітких відмінностей в ідеології більшості політичних партій і слабкі кадрові резерви партій (рівень підтримки більшості партій залежить від персонального рейтингу їхнього керівництва)
  • Невизначеність повноважень Міністерства юстиції у сфері контролю за діяльністю політичних партій, фактична відсутність постійного контролю за дотриманням партіями вимог законодавства

1.3. Основні кроки, необхідні для посилення ролі партій у здійсненні влади

  • Крок 1. Завершення перерозподілу повноважень у центрі та на місцях (перерозподіл повноважень між главою держави і урядом, доопрацювання та прийняття законопроекту № 3207-1 до наступних місцевих виборів)
  • Крок 2. Внесення змін до виборчого законодавства (подальше удосконалення пропорційної виборчої системи, перегляд порядку формування списків кандидатів на виборах, підвищення виборчих бар'єрів для блоків тощо)
  • Крок 3. Посилення фінансової спроможності політичних партій (розширення джерел фінансування, виконання вимог Закону “Про політичні партії в Україні” в частині фінансування статутної діяльності партій)
  • Крок 4. Посилення державного контролю за діяльністю політичних партій

1.4. Крок 1 – завершення перерозподілу владних повноважень на центральному та місцевому рівнях

  • Визначення статусу Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, проведення розмежування повноважень президента і уряду у сфері їхньої конкуруючої компетенції (зовнішня політика, національна безпека і оборона)
  • Доопрацювання, попереднє схвалення та прийняття проекту Закону “Про внесення змін до Конституції України” № 3207-1 (ліквідація районних державних адміністрацій, створення виконавчих органів районних та обласних рад, запровадження виборних посад обласного, районного голови, розмежування повноважень між обласними державними адміністраціями та виконавчими органами обласних рад)
  • Схвалення нових редакцій Законів “Про місцеве самоврядування”, “Про місцеві державні адміністрації”, внесення змін до Бюджетного кодексу України
  • Проведення реформи адміністративно-територіального устрою

1.5. Крок 2 – внесення змін до виборчого законодавства

  • Збільшення кількості виборчих округів, в яких здійснюється перерозподіл мандатів на парламентських виборах, виборах обласних та районних рад. У перспективі видається за доцільне запровадження голосування за напіввідкриті списки кандидатів (преференційного голосування)
  • Перегляд виборчих бар'єрів для виборчих блоків у напрямі їх підвищення.
  • Перехід до двоетапного висування кандидатів на виборах за принципом “знизу - вверх” (надання пріоритетного права висування кандидатів місцевим організаціям партій)

1.6. Характеристика пропорційних виборчих систем у країнах ЄС

  • ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ
  • За пропорційними виборчими системами парламенти обираються у 18 з 25 країн ЄС (винятки складають Великобританія, Ірландія, Литва, Мальта, Німеччина, Угорщина, Франція)
  • У єдиному багатомандатному окрузі парламентські вибори проводяться лише у 2 з 25 країн ЄС (Нідерланди, Словаччина)
  • Голосування за закриті списки кандидатів від партій і блоків практикується лише у 4 з 25 країн ЄС (Австрія, Іспанія, Італія, Португалія), в інших країнах практикується преференційне голосування (виборці можуть впливати на порядок розподілу мандатів між кандидатами від партії)
  • У багатьох країнах ЄС, де виборча система передбачає застосування загороджувальних бар'єрів для блоків встановлено вищі бар'єри, ніж для партій (Італія – 4% для партій, 10% для блоків і 2% для кожної партії у складі блоку; Литва – 5% і 7% відповідно, Польща – 3% і 5% відповідно, Чехія – 5% для партій і 5%, помножених на кількість партій в блоці – для блоку
  • МІСЦЕВІ ВИБОРИ
  • На місцевих виборах в країнах ЄС застосовуються виборчі системи, аналогічні тим, які застосовуються на парламентських виборах.
  • У 19 з 25 країн ЄС вибори проводяться за пропорційною або змішаною (т.зв. “зв'язаною”) системою
  • У переважній більшості країн ЄС місцеві вибори є персоніфікованими (у 16 з 25 країн застосовується преференційне голосування або інші способи персоніфікації виборів (голосування в одномандатних округах, система “єдиного голосу, що передається” тощо)
  • У 17 з 25 країн ЄС мери обираються непрямими виборами. Система відносної більшості, яка застосовується на виборах сільських, селищних та міських голів в Україні, практикується лише у 4 країнах

1.7. Крок 3 – посилення фінансової спроможності партій

  • Розширення дозволених видів господарської діяльності партій, надання партіям права створювати підприємства
  • Запровадження стимулів для підтримки статутної діяльності партій фізичними та юридичними особами
  • Звільнення членських внесків від оподаткування податком на прибуток
  • Виконання положень Закону “Про політичні партії в Україні” в частині державного фінансування статутної діяльності партій

2. Напрями посилення фінансової спроможності та прозорості партій в Україні

2.1. Неоподатковувані джерела фінансування діяльності партій в Україні

  • Безповоротна фінансова допомога і добровільні пожертвування фізичних (крім іноземних громадян, апатридів та анонімних осіб) та юридичних осіб (крім благодійних, релігійних, міжнародних організацій, інших політичних партій, підприємств з часткою державної або комунальної власності, підприємств нерезидентів), держави (ст. 15, 17-1 – 17-9 Закону “Про політичні партії в Україні”, ст. 7.11.3 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”)
  • Доходи від основної діяльності - доходи від продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів (ст. 24 Закону “Про об'єднання громадян”, ст. 7.11.3. Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”)
  • Пасивні доходи (проценти, дивіденди, страхові виплати, роялті) (ст. ст. 7.11.3, 7.11.13 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”)

2.2. Основні причини слабкої фінансової спроможності політичних партій в Україні

  • Відсутність чіткої ідеології, електорату, стабільного партійного (кадрового) активу
  • Недостатність законодавчих стимулів для фінансової підтримки з боку фізичних та юридичних осіб
  • Законодавчі обмеження джерел фінансування партійної діяльності та господарської діяльності
  • Невиконання вимог Закону “Про політичні партії” в частині державного фінансування статутної діяльності партій
  • Низька активність партій щодо залучення коштів на підтримку своєї статутної діяльності

2.3. Негативний вплив положень законодавства на партійні фінанси

  • Обмеження у здійсненні господарської діяльності, заборона створювати підприємства (ч. 2 ст. 24 Закону “Про об'єднання громадян”)
  • “Незахищеність” видатків на державне фінансування статутної діяльності партій (проектом Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” пропонується зупинити дію положень Закону “Про політичні партії в Україні” в частині фінансування статутної діяльності партій у 2007 році)
  • Оподаткування членських внесків (ст. 7.11.3 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”)
  • Заборона перерахувань коштів до виборчих фондів юридичними особами
  • Відсутність дієвих стимулів для фінансової підтримки діяльності партій юридичними особами (до валових витрат можуть бути віднесені лише 2-5% від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, перераховані партіям (ст. 5.2.2. Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”). Сума перевищення не включається до валових витрат “спонсора"- юридичної особи
  • Відсутність дієвих стимулів для фінансової підтримки діяльності партій фізичними особами (до податкового кредиту звітного року можуть бути включені лише 2-5% коштів, переданих партіям протягом звітного року (ст. 5.3.2. Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”). Сума перевищення не включається до валових витрат “спонсора"- фізичної особи

2.4. Основні наслідки слабкої фінансової спроможності партій в Україні

  • Слабкі кадрові резерви, неспроможність ефективно здійснювати статутні завдання, забезпечувати власний інституційний розвиток
  • Активна діяльність лише “під вибори”
  • Фінансова залежність більшості партій від фінансово-промислових груп, окремих фінансистів, зрощення бізнесу і політики
  • Тіньове фінансування і політична корупція
  • Фракційна нестабільність, низький рівень фракційної дисципліни

2.5. Правове регулювання фінансування партій у зарубіжних країнах: статистика (вибірка – 111 країн світу)

  • Контроль за фінансуванням партій здійснює ЦВК – 63% країн
  • Обов'язок оприлюднення фінансових звітів – 53% країн
  • Відсутність обмежень максимального розміру внеску від одного пожертвувача – 73 % країн
  • Дозволяється іноземне фінансування політичних партій – 64% країн
  • Дозволяється фінансування партій юридичними особами (корпоративне фінансування) – 80% країн
  • Дозволяється фінансування партій юридичними особами з часткою державної власності у статутному фонді або юридичними особами, що є постачальниками робіт, товарів і послуг для державних потреб – 74% країн
  • Дозволяється фінансування партій профспілками – 85% країн
  • Відсутні обмеження граничних розмірів виборчих фондів – 76% країн
  • Пряме бюджетне фінансування політичних партій – 59% країн
  • Державне фінансування надається як під час виборів, так і у позавиборчий період – 58% країн
  • Державне фінансування надається партіям, які а) висувають кандидатів на парламентських виборах – 29% країн, б) представлені в парламенті поточного скликання – 38% країн.
  • Державне фінансування надається з метою: а) здійснення передвиборної агітації – 69% країн, б) виконання статутних завдань – 45% країн
  • Партії не мають пільг в оподаткуванні – 72% країн, донорам партій не надаються податкові пільги – 82% країн

2.6. Регулювання недержавного фінансування партій: приклади країн Європи

  • Пряме державне фінансування політичних партій:
  • Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Боснія, Великобританія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція.
  • Дозволяється фінансування партій компаніями-резидентами:
  • Австрія, Албанія, Андорра, Болгарія, Боснія, Великобританія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Словаччина, Фінляндія, Швейцарія, Швеція.
  • Не дозволяється фінансування партій компаніями-резидентами: Бельгія, Естонія, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина Франція, Чехія.
  • Партії мають пільги в оподаткуванні:
  • Ісландія, Іспанія, Італія, Литва (податковий кредит), Мальта, Німеччина, Португалія, Румунія, Угорщина, Чехія.
  • Партії не мають пільг в оподаткуванні:
  • Австрія, Албанія, Бельгія, Боснія, Болгарія, Великобританія, Данія, Естонія, Ірландія, Кіпр, Латвія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словаччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція.

2.7. Забезпечення прозорості партійних фінансів: зарубіжний досвід (вибірка – 111 країн світу)

  • Обов'язок публічного оприлюднення джерел надходжень коштів – 53% країн
  • Обов'язок публічного оприлюднення напрямів витрачання коштів – 48% країн
  • Країни Європи, в яких партії не зобов'язані щорічно оприлюднювати звіти про напрями витрат:
  • Бельгія, Болгарія, Великобританія, Боснія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Молдова, Німеччина, Польща, Португалія, Росія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія
  • Країни Європи, в яких партії зобов'язані щорічно оприлюднювати звіти про джерела надходжень коштів:
  • Албанія, Бельгія, Болгарія, Боснія, Естонія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина, Франція, Чехія, Швейцарія (окремі кантони)

2.8. Шляхи посилення фінансової спроможності політичних партій в Україні

  • Розширення дозволених видів господарської діяльності партій, надання права створювати підприємства (за аналогією з громадськими організаціями)
  • Збільшення % витрат на підтримку статутної діяльності партій, які включаються до податкового кредиту/валових витрат пожертвувача
  • Звільнення членських внесків від оподаткування податком на прибуток
  • Відмова від ідеї запровадження мораторію на фінансування статутної діяльності партій (проект Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік”)
  • Проведення партіями компаній по залученню коштів, насамперед – фізичних осіб

2.9. Напрями забезпечення прозорості використання коштів партіями в Україні

  • Визначення строків опублікування фінансових звітів про доходи і видатки політичних партій, чітке визначення ЗМІ, в яких відповідні звіти мають бути опубліковані
  • Запровадження незалежного (недержавного) аудиту діяльності партій, прийняття нового Закону “Про Рахункову палату”
  • Покладення на партії обов'язку оприлюднення у фінансових звітах інформації про пожертвувачів (якщо розмір добровільного пожертвування перевищує певну суму)
  • Розширення повноважень ЦВК у здійсненні фінансового контролю за діяльністю партій
  • Запровадження юридичної відповідальності партій за неопублікування (несвоєчасне опублікування) щорічних звітів про доходи і видатки, опублікування недостовірних звітів порушення, пов'язані з поданням фінансових звітів


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка