Ларіна рена Рінатівна теоретико-методологічні основи формування регіональних логістичних систем



Сторінка5/7
Дата конвертації30.03.2017
Розмір0,67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Постачальники продукції для потреб регіону





Транспортні підрозділи і інфраструктура



Розподільчі центри, склади і термінали



Підприємства регіональної інфраструктури

Рис.6. Організаційна структура регіонального логістичного центру (РЛС)

В процесі практичної реалізації проекту РЛС методологія системного аналізу трансформується у програмно-цільовий підхід. При цьому під програмою формування РЛС пропонується розуміти комплекс економічних, технічних, проектних, виробничих, екологічних, науково-дослідницьких та інших заходів, які спрямовані на досягнення цілей та задач функціонування РЛС. Сутність програмно-цільового підходу визначена наявністю чіткої кінцевої мети (системи цілей) створення РЛС та формування оптимізаційних програм функціонування кожної підсистеми та ланки РЛС для досягнення глобальної мети.

В роботі доведено, що РЛС буде функціонувати ефективно у випадку, якщо величина потоку на вході буде відповідати величині потоку на виході. Різниця між вихідними та вхідними перемінними буде визначати результат функціонування системи як сума перевищення обсягу реалізації над обсягом закупівлі, або валовий доход.

При заданих значеннях цін максимізація буде досягнута, коли увесь товар, який надходить до системи за визначений термін буде проданий за той же період часу. При даному ідеальному варіанті максимальний очікуваний валовий доход одержує не тільки вся РЛС, але й усі суб’єкти господарювання, які до неї входять. Сукупний запас в цьому випадку дорівнює нулю. Величину вихідного товарного потоку РЛС запропоновано визначати за формулою:

Q =  [(qp)1-6 +  (qp)2-6 +  (qp)3-6 +  (qp)4-6]+  [(qp)1-5 +  (qp)2-5] (1),

де qp - потоки товару асортиментної позиції в вартісному визначенні; q – кількість товару; p – ціна одиниці асортиментної позиції;

Результат функціонування системи за конкретний період часу – це доход, що дорівнює різниці:

 Q -  (qp)0-1 (2).

При цьому від’ємні результати для товарів вказують на нераціональність закупівлі. Розміри товарних запасів (Z) на кінець періоду розраховуються як різниця між обсягом вхідного та вихідного потоків в цінах p0-1:

Z = p0-1[q0-1 - ( q1-6 +  q2-6 +  q3-6 +  q4-6+  q1-5 +  q2-5)] (3).

Шляхом розділення вартості замовлення по кожній асортиментній позиції на ціни p0-1 знаходимо обсяг поставки, яка планується в натуральному вираженні.

В роботі пропонується для рішення практичної задачі оптимізації логістичної збутової системи регіону використовувати методи теорії дослідження операцій. При цьому обирається “краще” рішення в межах існуючої логістичної системи на основі оцінки її функціонування. Ця задача відноситься до числа багатокритеріальних, і її розв’язання полягає у побудові єдиного (інтегрального) критерію ефективності шляхом сумування добутку наявних критеріїв на “вагові” показники. Під задачею вибору каналу учасників товарного руху розуміється пошук оптимальних варіантів реалізації продукції: прямий збут або непрямий (через посередників). Вибір критеріїв оцінки ступеню досягнення поставленої мети і ранжування показників, які характеризують ці критерії, запропоновано встановлювати експертним шляхом.

Доведено, що задачею удосконалення збутової діяльності є формування мережі каналів розподілення продукції з використанням різноманітних каналів збуту. ЇЇ пропонується вирішувати на основі використання розробленої моделі вибору каналів збуту шляхом визначення пріоритетних каналів розповсюдження продукції. Розроблені практичні моделі є універсальними і можуть бути застосовані в діяльності як підприємств різних галузей, так і регіонів будь-якого рівня.

Надійність РЛС у дисертаційному досліджені визначена як властивість виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених показників системи у визначених межах, що відповідають заданим режимам та умовам функціонування. В роботі доведено, що надійність РЛС являє собою комплексне поняття і відповідно, має комплексні властивості: безвідмовність, самоорганізація, адаптивність, керованість, живучість. Встановлено, що теорію надійності РЛС складає саме сукупність загальних методів, які дозволяють створити систему з високою надійністю та розрахувати її кількісні та якісні показники.

В роботі доведено, що розподілення заданої надійності G за елементами системи потребує рішення відповідної нерівності: f (G1, G2,... Gn) ≥ G, де Gn – задана ймовірність безвідмовного функціонування n-го елементу системи; f – функціональне співвідношення між елементами та системою.

Модель розподілення вимог щодо надійності заснована на припущеннях, що елементи системи виходять із строю незалежно один від одного, що відмовлення будь-якого елементу приводить до відмовлення всієї системи: G1, G2,... Gn ≥ G. Ефективність функціонування РЛС може змінюватися від нуля (повний вихід із строю, тимчасове зупинення роботи системи) до деякої передбаченої заздалегідь величини по фактичній надійності. Тільки ретельний вибір складу компонентів РЛС та її структурної схеми зможе забезпечити високу ступінь надійності. Якщо вимоги до окремих компонентів системи стають критичними, то необхідно передбачити визначену ступінь лишку, наприклад передбачити якійсь резервний ресурс (запас).



Розділ 4. Формування ефективного механізму управління регіональними ринками присвячено дослідженню вихідних умов і перспектив застосування концепції логістики в управлінні регіональними ринками та формуванні принципів побудови інформаційної системи регіону, побудовано механізм управління витратами в регіональних логістичних системах. В роботі доведено, що принциповою новизною логістичного підходу є взаємозв’язок та інтеграція системи управління виробництвом, транспортно-складським господарством, запасами, фінансовим капіталом, персоналом, інформаційними потоками регіону, які донедавна вважалися економічно самостійними процесами, в єдину систему. Встановлено, що логістичний підхід до управління регіональними системами сприяє підвищенню гнучкості всієї соціально-економічної системи території та швидкої адаптації до змінних умов оточуючого середовища, що дозволило розробити концептуальну схему логістичного управління регіональною системою. Виходячи з проведеного системного аналізу сформованої організаційної структури логістичної інформаційної системи, сформульовані основні методичні принципи формування системи моніторингу ланцюгів постачання в регіональній логістичній системі.

Визначено, що управління регіональними логістичними системами передбачає впровадження механізму управління витратами, які в них формуються. Таким механізмом повинен стати взаємозв’язок логістики та контролінгу, який буде застосовано як при оцінці ефективності логістичних витрат (транспортування, складування, перевантаження тощо), так і при оцінці ефективності сукупних витрат логістичної системи. З цією метою пропонується проведення структуризації доходів і витрат на основі існуючих концепцій логістики. При цьому, якщо система функціонує як логістична, то формування центрів витрат і формування прибутку набуває логічно завершеного характеру. В роботі зауважено, що управління витратами породжує конфлікт витрат у функціональних підсистемах. Від організації руху потоків в РЛС залежить величина показника організаційно-економічної стійкості, визначення якого базується на визначені ефективності функціонування системи.



Сформульовані методичні підходи до визначення ефективності управління якістю логістичних послуг на регіональних ринках збуту. Визначені сфери можливого застосування логістичного сервісу на регіональному ринку збуту, надана характеристика їх умов і параметрів та визначена роль логістичних послуг в процесі дистрибуції товарів на регіональних ринках збуту. Розроблено алгоритм оцінки ефективності управління якістю логістичних послуг та впроваджено методичні підходи до визначення ефективності їх надання. За результатами оцінки ефективності функціонування регіональної логістичної системи можна спланувати напрямки роботи регіонального логістичного центру в сфері надання якісних логістичних послуг.

Розроблено модель методологічного підходу щодо управління ефективністю експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури, яка дозволяє виокремити основні фактори впливу на її загальну економічну ефективність. Тому загальну корисність експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури рекомендується розглядати як сумарну корисність часу, місця та стану. Інтегрованим показником економічної ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури (ЕВЗЛІ) може виступати показник: Е = , де Скор – сумарна корисність, отримана в результаті використання засобів логістичної інфраструктури; Кев – експлуатаційні витрати засобів логістичної інфраструктури; n – кількість груп, що виокремленні при дослідженні експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури. У зв’язку з цим економічний ефект витрат використання засобів інфраструктури логістичних процесів складається як за рахунок приросту корисності експлуатаційних витрат, так і за рахунок скорочення загального рівня зазначених витрат.



Запропонований дисертантом методологічний підхід дозволяє виокремити основні фактори впливу на загальну економічну ефективність ЕВЗЛІ – структуру витрат та їх корисність, якими можна управляти в режимі реального часу. Зазначена структура витрат доповнена групою витрат на впровадження та утримання інформаційних комп’ютерних мереж і характеризується корисністю часу, місця та стану одночасно. Тому загальну корисність експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури рекомендуємо розглядати як сумарну корисність часу, місця та стану: Скор = , де Сі – відносна корисність і-тої групи експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури; Кі – величина і-тої групи експлуатаційних витрат. Якщо представити Кі як: Кі = βі Кев, де βі – частка в загальній сумі експлуатаційних витрат, то одержуємо нову формулу визначення сумарної корисності: Скор = Сі βі Кев. Таким чином, використання даних методологічних підходів до визначення економічної ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підвищить якість управлінських рішень, сприятиме зростанню віддачі від витрат на утримання та експлуатацію засобів логістичної інфраструктури і покращить фінансові результати діяльності господарюючих суб’єктів.

Сучасні теорії управління якістю спираються на положення, що воно не може бути ефективним після того, як продукція вироблена. Якість продукції, як фактор та одночасно об’єкт підвищення продуктивності, пропонується розглядати у вигляді системи показників, яка повинна бути диференційована та взаємопов’язана за рівнями управління та етапами життєвого циклу продукції у відповідності до її призначення. Звичайно, управління якістю, як фактор продуктивності, потребує чіткого визначення і класифікації витрат на якість. У роботі запропоновано формулу для визначення узагальнюючого показника якості: КК = Сб + Сд + Сг + Вл / Сф, де Вл – витрати на логістичні операції, грн. Для забезпечення кращої роботи системи необхідно, щоб величина коефіцієнту якості прагнула до нуля, тобто: КК = Сб + Сд + Сг + Вл / Сф → 0

Розроблено алгоритм оцінки ефективності управління якістю логістичних послуг в регіоні та запропоновано при визначенні економічної ефективності управління якістю логістичних послуг враховувати ціну продажу послуги. Розрахунок рівня якості логістичної системи регіону запропоновано здійснювати за допомогою коефіцієнта ефективності, який являє собою середньостатистичну кількісну оцінку виконання всіх спеціальних функцій управління якістю. Отримані в результаті розрахунків значення коефіцієнту ефективності запропоновано порівнювати із наведеною шкалою оцінки ефективності, яка дозволяє не тільки оцінити економічний ефект функціонування системи, але й виявити слабкі ланки в її роботі. На базі проведеного аналізу розробляється план організаційно-технічних заходів по забезпеченню якості надання логістичних послуг на майбутній період, що дозволить вдосконалити систему.

У розділі 5. Стратегія комплексного розвитку регіональних логістичних систем на прикладному рівні досліджено і сформульовано підходи до розробки стратегічної програми комплексного розвитку регіональної логістичної системи, розроблено модель процесу впровадження інформаційної системи управління регіональною логістичною системою.

Доведено, що регіональна стратегія розвитку логістики визначає вибір, який забезпечить пристосування регіону до потреб ринку, суспільному попиту, гармонізацію систем розподілення та товарного руху, підвищить конкурентоспроможність господарюючих на території суб’єктів з метою підвищення якості життя населення. Запропонований в роботі методологічний підхід щодо удосконалення засад державної регіональної політики за рахунок розвитку окремої регіональної логістичної системи дозволяє раціонально використовувати природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал регіону, підвищити рівень життя населення, поліпшити екологічну ситуацію в регіоні, оскільки враховує баланс внутрішніх потреб і ресурсів у розвиткові організаційних систем.

Розроблено та запроваджено ієрархію критеріїв стратифікації ринкового простору Добропільського району Донецької області, яка дозволяє при розробці програми стратегічного розвитку району враховувати не тільки природні фактори або порівняльні переваги тієї чи іншої територіальної одиниці, але й її відмінності, особливості, специфіку, історичні та культурні коріння. На цій основі запроваджено схему проведення ситуаційного аналізу Добропільського району, яка дає можливість скласти його бізнес-досьє і зроблено ситуаційну оцінку ступеня виконання програм соціально-економічного розвитку.

Розроблено схему інформаційної взаємодії Добропільської районної державної адміністрації та органів державної влади України, підприємств, установ та організацій, населення району, яка дозволила організаційно обґрунтувати та реалізувати обрану стратегію розвитку конкретної території. Проведене групування підприємств Добропільського району за галузевою ознакою дозволило визначити внесок кожної галузі в формування загального рівня інвестиційного потенціалу району з метою раціонального використання ресурсів господарств району та оптимізації джерел їх інвестування.

Доведено, що важливим завданням для торгівельних посередників, які діють на регіональних ринках збуту, є створення оптимального асортименту продукції. Виходячи із специфіки товарної групи, а також особливостей діяльності суб’єкта господарювання в ринкових умовах, дисертантом розроблено економіко-математичну модель формування оптимального асортименту тканин для АТ “Донпромімпекс” – комерційного посередника, що діє на регіональному ринку. Оптимізація асортименту на основі запропонованої дисертантом методики є одним з етапів розробки стратегії комплексного управління регіональною логістичною системою.

Визначено, що стратегії комплексного розвитку регіону потребують визначення їх результативності. Запропоновано систематизувати результати, а, відповідно, і показники ефективності управління логістичною діяльністю на регіональних ринках збуту на основі економіко-математичного моделювання, заснованого на групуванні показників ефективності за напрямками, виходячи з того, що логістична діяльність на регіональних ринках збуту – це сукупність логістичних та технологічних операцій по доведенню продукції до споживача. Розроблені дисертантом принципи формування системи показників ефективності управління логістичною діяльністю та методика їх визначення дозволяють чітко проаналізувати ситуацію і вчасно зреагувати на будь-які зміни ринку.

На основі аналізу вимог до інформаційної системи запропонована схематична модель процесу впровадження інформаційної системи управління регіональною логістичною системою.

Для регіону життєво важливим є визначення свого положення на ринку, в тому числі і на міжрегіональних ринках. При цьому необхідно вивчити ринок кожного регіону окремо і мати визначений пакет замовлень. Одним із інструментів може стати ситуаційний аналіз, мета якого – зробити комплексну характеристику регіону в розрізі ринків, товарів, покупців, конкурентів тощо. Схема ситуаційного аналізу конкретного регіону – Добропільського району Донецької області представлена в табл.1.

Проведення ситуаційного аналізу для Добропільського району за даною схемою дозволило скласти бізнес-досьє регіону в сфері виробничої та товарної політики. Це забезпечило керівникам та фахівцям, які здійснюють процес тактичного та стратегічного планування, організацію та контроль за його виконанням, можливість оцінки ступеню виконання поставлених цілей та визначених задач. Такий аналіз – це інструмент прийняття рішень, їх коректування та реалізації.

Таблиця 1


Схема проведення ситуаційного аналізу в межах регіону





Сфера аналізу

Характеристики, які необхідно скласти для даної сфери

Ринки країни, інших регіонів та інших країн

- ринки, на які виходять підприємства регіону;

- ринки, найбільш важливі для комерційного успіху регіону;

- повна ємність кожного ринку;

- імпортна ємність кожного ринку;

- основні сегменти кожного ринку, що цікавлять регіон;

- прогноз розвитку ємності кожного ринку;

- знаходження нових ринків для товарів, що виробляються на даній території;

- відповідність виробничого та збутового потенціалу тенденціям змін регіонального та міжрегіональних ринків




Товари, що виробляються на підприємствах регіону та пропонуються на ринку

- характеристики (кількісні та якісні) основних товарів, що виробляються на даній території;

- стадія життєвого циклу, на якій знаходиться кожний з цих товарів на конкретних ринках;

- ступінь конкурентноздатності конкретного товару на кожному ринку;

- можливе розширення (звужування) асортименту товарів, що виробляються в регіоні;

- вимоги, що пред’являються покупцями до товарів, які виробляються на території;

- необхідність зміни асортименту товарів для забезпечення успішної торгівлі;

- можливий параметричний товарний ряд для регіону


Конкуренція по товарах, що виробляються в регіоні

- основні підприємства регіону-конкуренту по кожному ринку і кожному виду товарів;

- частка ринку, яка займається кожним конкурентом;

- характеристика товарів, що виробляють конкуренти: ціна, якість, упаковка, сервіс;

- стратегія стимулювання збуту, яку застосовують конкуренти




Внутрішнє середовище регіону, яке забезпечує виробництво товарів

- наявність освічених, професійно підготовлених робітників на підприємствах регіону;

- досвід робітників;

- наявність необхідних ресурсів для виробництва кожного виду товарів;

- ступінь використання НТП на кожному виробництві



Ціни та цінова політика регіону

- ступінь відображення в цінах товарів витрат на їх виробництво;

- використання національної стратегії стимулюючих, стандартних та інших цін;

- інформованість усіх потенційних покупців щодо цін на товари, які виробляються на підприємствах регіону;

- відповідність рівня цін на товари до умов даного ринку



Організаційно реалізація стратегії розвитку конкретного регіону – Добропільського району виразилася в розробці: схеми інформаційної взаємодії Добропільської районної державної адміністрації та органів державної влади України, підприємств, установ та організацій, населення району; схеми обґрунтування ринкової стратегії регіону; схеми координування Добропільською районною державною адміністрацією діяльності підприємств, установ та організацій, що розташовані на території району.


ВИСНОВКИ

На основі проведених автором дисертаційної роботи наукових досліджень здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення однієї з актуальних науково-прикладних проблем сучасного розвитку регіонів України - розробки нових форм і методів управління регіональним розвитком, які базуються на використанні можливостей регіональних логістичних систем.



Комплексне дослідження теорії та методології формування регіональних ринків на базі загальної теорії систем дозволило розробити нові підходи до визначення суті регіональних логістичних систем та запропонувати шляхи забезпечення їх ефективності і надійності. Результати проведених досліджень дали можливість автору зробити висновки і пропозиції теоретичного, методичного і практичного характеру.

1. Дослідження еволюції процесів становлення і функціонування регіональних ринків, умов формування підходів до їх економічного розвитку та комплексної оцінки стану розвитку регіональної економічної системи дозволило визначити основні напрямки удосконалення регіональної політики, що засновані на впровадженні принципів та методів логістики в управління регіональним розвитком.

Виявлено, що для ефективного функціонування регіональної економіки та забезпечення потреб населення необхідно сформувати таку систему ринків, яка не тільки забезпечує раціональне використання наявних ресурсів регіону, але й спроможна регулювати економічні відносини між організаціями та підприємствами сфери виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, кредитно-фінансової системи, невиробничої сфери та населенням регіону. У роботі зроблено висновок: для того, щоб система регіональних ринків могла забезпечити ефективний розвиток економіки регіону, необхідним є формування відповідного конкурентного середовища та дієвого антимонопольного механізму; наявність розвинутої фінансово-кредитної системи, що забезпечує надійний грошовий обіг; сприятлива кредитна та податкова політика; цивілізовані форми взаємовідносин суб`єктів господарювання; розвиток міжрегіональних та міжнародних економічних зв`язків; ефективні механізми державного регулювання; впровадження принципів логістики.

Визначено, що розвиток системи регіональних ринків може бути ефективним тільки за умови їх раціональної територіальної організації у відповідності до конкретних соціально-економічних умов регіону і саме застосування принципів логістики надає можливість досягнути необхідної ефективності протікання тих чи інших процесів, функціонування тих чи інших систем.

2. Розгляд та аналіз визначень понять “регіон”, “логістика” та “система”, надав можливість сформулювати комплексне поняття “регіональна логістична система”, під якою розуміється територіальна організація сфери обігу, де відбувається погодження інтересів виробників та споживачів. Це дозволяє поєднати зусилля різних одиниць, які виробляють товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовує регіон для реалізації своїх економічних цілей.

3. Доведено доцільність застосування методології системного аналізу та програмно-цільового підходу до моделювання регіональної логістичної системи, що дозволяє вирішити такі задачі: оптимізація структури РЛС, підвищення ефективності використання ресурсів, можливість гнучкого реагування на появу нових цілей та задач, збалансованість регіонального попиту на логістичні послуги з технічними та технологічними можливостями РЛС. Спираючись на принципи системного підходу до аналізу і синтезу логістичних систем запропоновано своєрідну технологію їх застосування при формуванні РЛС.

4. Обґрунтовано і доведено необхідність застосування моделі формування структури ієрархічного управління в регіональній логістичній системі та розроблено методику оцінки результативності її функціонування, що полягає у визначенні економічної доцільності та ефективності, яка повинна оцінюватися шляхом співвідношення та аналізу вхідних і вихідних перемінних. Враховуючи, що одним з основних показників діяльності суб’єктів господарювання є валовий дохід, логістичний підхід до управління регіональними системами запропоновано розглядати з точки зору аналізу сукупного доходу всієї РЛС.



5. Запропонована в роботі модель оптимізації логістичної збутової системи регіону дозволяє удосконалити збутову діяльність за допомогою формування мережі каналів розподілення продукції з використанням різноманітних каналів збуту. Цю задачу запропоновано вирішувати на основі використання розробленої моделі вибору Канів збуту шляхом визначення пріоритетних каналів розповсюдження продукції.

6. Визначено, що управління регіональними логістичними системами передбачає впровадження механізму управління витратами, які в них формуються. Таким механізмом повинен стати взаємозв’язок логістики та контролінгу, який застосовується як при оцінці ефективності логістичних витрат (транспортування, складування, перевантаження тощо), так і при оцінці ефективності сукупних витрат логістичної системи. З цією метою запропоновано проведення структуризації доходів і витрат на основі існуючих концепцій логістики. При цьому, якщо система функціонує як логістична, то формування центрів витрат і формування прибутку набуває логічно завершеного характеру.

7. Зазначено, що однією із важливих умов стійкого розвитку регіонів є розробка та реалізація такої стратегії, яка відповідає сучасному стану та одночасно визначає цілі довготривалої дії. В межах окремого регіону його стратегія визначає вибір, який забезпечить пристосування регіону до потреб ринку, суспільному попиту, системам розподілення та товарного руху, забезпеченню конкурентоспроможності господарюючих на території суб’єктів з метою підвищення якості життя населення. Запропонована в роботі модель реалізації державної регіональної політики та механізм реалізації стратегії розвитку конкретної регіональної логістичної системи дозволяє раціонально використовувати природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал регіону, підвищити рівень життя населення, поліпшити екологічну ситуацію в регіоні.

Побудовано логістичну модель реалізації державної регіональної політики виходячи з наявності внутрішніх потреб і ресурсів та запропоновано класифікацію організаційних систем, які є невід`ємним атрибутом управлінської діяльності районної державної адміністрації. Розроблено напрямки моделювання логістичної системи регіону, які дозволяють упорядкувати цей процес та підвищити гнучкість всієї соціально-економічної системи території в напрямку її оперативної адаптації до змінних умов мікро- та макросередовища.

8. Запропоновано схему проведення ситуаційного аналізу Добропільського району, яка дає можливість скласти бізнес-досьє на дану територію, що визначає оцінку ступеня виконання поставлених цілей та задач, упорядкувати структуру і функції управління територіальною одиницею. Розроблено ієрархію критеріїв стратифікації ринкового простору на прикладі Добропільського району Донецької області, яка дозволяє при розробці програми стратегічного розвитку регіону чітко уявляти не тільки природні фактори або порівняльні переваги тієї чи іншої територіальної одиниці, але й її відмінності, особливості, специфіку, історичні та культурні коріння.

9. Розроблено логістичну схему інформаційної взаємодії Добропільської районної державної адміністрації з органами державної влади України, підприємствами, установами, організаціями та населенням району, яка дозволяє організаційно обґрунтувати та реалізувати обрану стратегію розвитку конкретної територіальної одиниці.

10. Доведено, що стратегії комплексного розвитку регіону потребують визначення їх результативності. Дисертант пропонує систематизувати результати, а, відповідно, і показники ефективності управління логістичною діяльністю на регіональних ринках збуту на основі економіко-математичного моделювання, заснованого на групуванні показників ефективності за напрямками, виходячи з того, що логістична діяльність на регіональних ринках збуту – це сукупність логістичних та технологічних операцій по доведенню продукції до споживача. Розроблені дисертантом принципи формування системи показників ефективності управління логістичною діяльністю та методика їх визначення дозволить чітко проаналізувати ситуацію і вчасно зреагувати на будь-які зміни ринку.

Отримані за результатами дисертаційної роботи наукові положення та практичні рекомендації є методологічним підґрунтям подальших досліджень проблематики формування і ефективної реалізації державної регіональної політики.


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка