Лекція №11. Задоволення потреби пацієнтав отриманні знань про раціональне харчування, рухову активність і загартовування



Скачати 39,34 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір39,34 Kb.

Лекція №11. Задоволення потреби пацієнтав отриманні знань про раціональне харчування, рухову активність і загартовування.

  • Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В.

Харчування здорової людини залежить від численних факторів, серед яких одними із визначальних є:

  • Харчування здорової людини залежить від численних факторів, серед яких одними із визначальних є:
      • характер інтенсивність її фізичної і розумової діяльності;
      • умови життя;
      • індивідуальні біологічні особливості;
      • стан фізичної і психічної активності.
      • Раціональне харчування базується на створенні таких умов забезпечення організму необхідними харчовими продуктами і оптимального ритму їх вживання, за яких найефективніше реалізується вплив їжі на життєдіяльність людини і формування здорового способу її життя.

Принципи раціонального і збалансованого харчування реалізуються з врахуванням таких основних факторів:

  • а) відповідність енергетичних витрат організму енергетичній ємкості харчового раціону;
  • б) адекватність хімічного складу харчових продуктів (білків, жирів, вуглеводів, макро-, мікроелементів, вітамінів) фізіологічним потребам організму в реалізації пластичних і енергетичних функцій;
  • в) збалансованість харчового раціону щодо кількісного і якісного складу харчових продуктів відповідно до фізіологічних потреб організму;
  • г) забезпечення науково обгрунтованого режиму і ритму харчування, якими визначається періодичність прийому їжі;
  • д) індивідуалізація харчування, тобто врахування кількісного і якісного складу харчових продуктів в залежності від фізіологічних особливостей конкретного організму;
  • є) естетичні вимоги, якими передбачається дотримання високих якостей їжі (смак, аромат, естетичне оформлення, сервіровка стола тощо), створення сприятливих психолого-етичних умов її сприймання;
  • ж) санітарно-гігієнічні вимоги доброякісності, епідемічної безпеки їжі, яка повинна бути позбавлена токсичних домішок і патогенного бактеріального забруднення.

З метою забезпечення оптимальних умов раціонального і збалансованого харчування необхідне дотримання основних вимог до харчування:

  • регулярне забезпечення фізіологічних потреб людини в пластичних і енергетичних речовинах;
  • цілеспрямований вибір продуктів із збалансованим складом основних її компонентів — білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів;
  • індивідуалізація харчування з врахуванням статі, віку, показників фізичного і психічного здоров'я, характеру трудової діяльності;
  • 4) врахування загального і місцевого впливу харчових продуктів їжі на організм, зокрема, на органи чуття, центральну нервову систему, органи травлення;
  • 5) кулінарна обробка їжі, якою забезпечується повноцінне збереження у харчовому раціоні відповідного нормативам кількісного і якісного складу, естетичне оформлення їжі.

Критерії раціонального збалансованого харчування:

  • Близько 13% енергозатрат реалізуються за рахунок білків, 33%—жирів і 54% — вуглеводів.
  • Енергетична ємкість харчових продуктів в середньому 2800— 3000 ккал.
  • На основі енергетичних витрат добова потреба організму дорослої людини в середньому складає:
    • білки—85— 100 г (з них 32-64 г, тобто 55 % – тваринного походження),
    • жири — 100 г (з них 20-25 г , тобто, 10 %– рослинного походження),
    • вуглеводи 390—400 г ( у старшому віці – до 280 гр, на 80 % повинні бути представлені рослинними полісахаридами- крохмаль, клітковина, ягоди, фрукти),
  • білки, жири і вуглеводи у харчовому раціоні повинні знаходитись у співвідношенні 1 : 1,2 : 4.
  • Енергетична ємність 1 г білка і 1 г вуглеводів складає відповідно 4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (37,7 кДж). Добові енергетичні витрати дорослої працездатної людини коливаються в межах від 2200 до 4300 ккал.

Добові потреби дорослої людини

  • Професійна діяльність
  • Стать
  • Вік
  • Білки,г
  • Жири,г
  • Вуглеводи, г
  • Енерговитрати, ккал
  • Розумова праця (педагоги, лікарі, науковці)
  • Ч
  • Ж
  • 18-39
  • 40-59
  • 18-39
  • 40-59
  • 96
  • 89
  • 82
  • 75
  • 90
  • 84
  • 77
  • 70
  • 382
  • 355
  • 329
  • 303
  • 2800
  • 2600
  • 2400
  • 2200
  • Помірні фізнаватнаження (зв’язок, авторматизовані процеси)
  • Ч
  • ж
  • 18-39
  • 40-59
  • 18-39
  • 40-59
  • 99
  • 92
  • 84
  • 77
  • 97
  • 91
  • 82
  • 76
  • 413
  • 385
  • 352
  • 324
  • 3000
  • 2500
  • 2550
  • 2350
  • Середні фізнавантаження (верстатники, поштарі)
  • Ч
  • 18-39
  • 40-59
  • 18-39
  • 40-59
  • 102
  • 93
  • 86
  • 79
  • 103
  • 34
  • 87
  • 81
  • 445
  • 401
  • 375
  • 347
  • 3200
  • 2900
  • 2700
  • 2500
  • Інтенсивна фізична робота (шахтарі)
  • Ч
  • ж
  • 18-39
  • 40-59
  • 18-39
  • 40-59
  • 108
  • 100
  • 92
  • 85
  • 120
  • 110
  • 102
  • 94
  • 522
  • 480
  • 444
  • 409
  • 3700
  • 3400
  • 3150
  • 2900
  • Надто важка робота (землекопи, вантажники, лісоруби)
  • Ч
  • 18-39
  • 132
  • 145
  • 637
  • 4500

Вітамін В1 (тіамін) міститься в основному в зернових продуктах. Він є в хлібі із муки грубого помолу, крупах (гречаній, вівсяній, пшеничній), горосі, квасолі, сої, пивних дріжджах, печінці, свинині, телятині. Добова потреба дорослої людини в тіаміні - 2-2,5 мг.

  • Вітамін В1 (тіамін) міститься в основному в зернових продуктах. Він є в хлібі із муки грубого помолу, крупах (гречаній, вівсяній, пшеничній), горосі, квасолі, сої, пивних дріжджах, печінці, свинині, телятині. Добова потреба дорослої людини в тіаміні - 2-2,5 мг.
  • Вітамін В2 (рибофлавін). Найважливіші харчові джерела - молоко і молочні продукти, м'ясо, риба, яйця, печінка, крупи (гречана і вівсяна), хліб. Добова потреба - 2,5-3 мг.
  • Вітамін РР (нікотинова кислота) міститься в крупах, хлібі грубого помолу, бобових, печінці, нирках, серці, м'ясі, рибі, деяких овочах,
  • дріжджах, сушених грибах. Добова потреба - 20- 25 мг.
  • Вітамін В6 - (піридоксаль, піридоксин, піридоксамін). Основні продукти, які містять вітамін В6 - м'ясо, печінка, квасоля, крупи (гречана, пшенична), пшенична мука, дріжджі. Добова потреба - 2-3 мг.
  • Вітамін В12 (ціанокобаламін) міститься в продуктах тваринного походження (печінка, м'ясо, деякі сорти риби, сирота ін.). Потреба у вітаміні В12 - 15-20 мкг на добу.
  • Фолієва кислота міститься в муці грубого помолу і хлібобулочних виробах із цієї муки, крупах (гречаній, вівсяній, пшеничній), квасолі, кольоровій капусті, грибах, печінці, сирі, ікрі. При тепловій обробціі губиться 80-90 % вихідного вітаміну в продукті. Добова потреба - 50 мкг.
  • Вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в основному в плодах і овочах (шипшина, чорна смородина, обліпиха, солодкий перець, кріп, петрушка, цвітна білокачанна капуста, апельсини, полуниці, горобина, яблука, черешні, щавель, шпинат, картопля й ін.). Добова потреба - 70-120мг.

Вітамін А. Харчові джерела - печінка тварин і риб, вершкове масло, сир, яєчний жовток, риб'ячий жир. У моркві, солодкому перці, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, шпинаті, шипшині, обліписі, абрикосах міститься провітамін А (бета-каротин). Добова потреба у вітаміні А - 1,5 мг.

  • Вітамін А. Харчові джерела - печінка тварин і риб, вершкове масло, сир, яєчний жовток, риб'ячий жир. У моркві, солодкому перці, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, шпинаті, шипшині, обліписі, абрикосах міститься провітамін А (бета-каротин). Добова потреба у вітаміні А - 1,5 мг.
  • Вітамін D міститься в риб'ячому жирі, ікрі, курячих яйцях і дещо менше в сметані. Добова потреба у дітей - 2,5-10 мг на добу. Потреба дорослих у витаміні точно не встановлена.
  • Вітамін Е (токоферол). Основні харчові джерела - рослинні олії (в основному нерафіновані), печінка, яйця, злакові і бобові. Добова потреба - 20-30 мг суміші природних токоферолів.
  • Вітамін К. Харчові джерела - білокачанна і цвітна капуста, шпинат, гарбуз, помідори, свиняча печінка. Крім того, він міститься в буряку, картоплі, моркві, злакових, бобових. Добова потреба - 0,2-0,3 мг.

Макроелементи

  • Макроелементи
  • Кальцій, фосфор - виконують пластичну функцію, зокрема, при формуванні кісткових структур.
    • Добова потреба кальцію складає в середньому 0,8 г (у вагітних та годувальниць до 2 г). Багаті на кальцій молочні продукти.
    • Фосфор міститься переважно в продуктах тваринного походження—сирі, яйцях, м'ясі, рибі, ікрі. Його добова потреба—1,6г
  • Натрій і калій беруть участь у регуляції водно-сольового обміну, підтриманні кислотно-лужного балансу організму.
  • Хлор потрібний для утворення соляної кислоти, важливої для процесів травлення у шлунку.
    • Натрій і хлор поступають в організм переважно у формі хлориду натрію (кухонної солі), добова потреба в якдадорослої людини 10-15 г.
    • Добова доза калію 2—4 г. Він міститься у сухофруктах, картоплі, персиках, фініках, абрикосах, вівсяній крупі.
  • Магній відіграє роль у формуванні численних нервових процесів.
    • Харчові джерела магнію — круп'яні вироби, хліб, боби. Щоденна потреба в ньому складає 0,4—0,5 г.

Мікроелементи

  • Сірка, залізо, мідь, марганець, цинк, кобальт, йод, фтор, стронцій, хром, ванадій, нікель, олово, кремній, молібден, селен та деякі інші, асимілюються організмом у мікродозах. Дефіцит або гіперконцентрація в організмі мікроелементів можуть призвести до функціональних і навіть органічних розладів у здоров'ї.
  • Дефіцит заліза - анемія.
  • Дефіцит міді, марганцю, кобальту, цинку, нікелю - порушуються процеси кровотворення.
  • Нестача йоду -порушення функції щитовидної залози.
  • Нестача цинку – цукровий діабет, підвищення його концентрації у крові - розвиток гіпертонічної хвороби, атеросклерозу,
  • Підвищення рівня нікелю—інфаркт міокарду.
  • Дефіцит літію притаманний численним психічним захворюванням, зокрема, зустрічається при шизофренії, маніакально-депресивному психозі.
  • Раціональне і збалансоване харчування передбачає формування харчового раціону людини з врахуванням добових потреб у мікроелементах і набору продуктів, у яких вони містяться. Зокрема, багаті на залізо продукти тваринного походження — м'ясо, печінка;
  • Наприклад, джерела марганцю—овочі,(кріп, боби, чай, чорниці, брусниці, горіхи). На йод особливо багаті продукти моря — морська капуста, мідії, креветки, він також входить до складу деяких плодів— чорноплідна горобина, фініки. Багаті на селен зелений чай, м'ясо, зерно.

Вода

  • Вода складає, близько 2/3 маси тіла людини.
  • Втрата понад 10 відсотків води викликає порушення в життєдіяльності організму.
  • Середня потреба дорослої людини у воді складає 2,5 л, частину якої (1—1,5 л) вона отримує у формі рідини (рідкі страви); таку ж кількість - із харчових продуктів рослинного походження, 0,3— 0,4 л води утворюється в організмі внаслідок обмінних процесів.

Рух і здоров’я

  • Завдяки регулярним заняттям фізичними вправами кількість звертань за медичною допомогою з приводу захворювань знижується в 2-3 рази, а частота загострень хронічних захворювань зменшується на 15-25%.
  • Фізичні навантаження:
  • збільшують життву ємкість легень з 3-5 л у нетренованих-до 7 л у спортсменів, підвищують аерацію легень, що є профілактикою бронхолегеневих захворювань
  • Розвивається і опорно-руховий апарат - збільшується маса і сила м'язових волокон. Поліпшуються збудливість, скоротливість, еластичніть м'язів. координація рухів, удосконалюються сила, швидкість і витривалість організму.
  • зміцнюється серцево-судинна система - серце працює більш економно, скорочення його стають потужнішими і рідшими внаслідок збільшення маси і товщини міокарда.
  • Поліпшення кровотоку в судинах при фізичних вправах запобігає відкладанню на їх стінках холестерину.
  • Фізичні навантаження сприятливо впливають на психіку людини, підвищують тонус судин головного мозку, з'являється життєрадісність, поліпшується розумова діяльність.
  • М'язова активність значно впливає на вегетативну нервову систему.
  • значно поліпшують обмін речовий внаслідок позитивиого впливу на залози внутрішньої секреції, які виділяють життєво необхідні гормони (гіпофіз, наднирники, підшлункова залоза).
  • Фізична культура і спорт у будь-якому віці підвищують природну опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, інфекцій. Наукові спостереження показують, що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, рідше хворіють,
  • продуктивніше працюють і довше живуть.

Засоби фізичної культури

    • фізичні вправи
    • спорт,
    • туризм,
    • Загартовування організму.
  • Види фізичних вправ:
    • Гімнастика
    • Хотьба
    • Біг
    • Купання і плавання
    • Їзда на велосипеді
    • Хотьба на лижах
    • Катання на ковзанах
    • Аеробіка

Гігієнічні норми до спортивних приміщень

  • Температурні норми у спортивних спорудах (залі, тирі та ін) складають 14-18° С, у допоміжних приміщеннях (роздягальня, душова, масажний кабінет та ін) - від 22 до 25° С, а в залах плавальних басейнів - на 1-2°С вище від температури води у ванні. Для занять на відкритому повітрі температурні норми не встановлені, але прийнято вважати гранично допустимими +30 - 25°С.
  • Для зниження забрудненості та запиленості повітря спортивних приміщень після заняття в них обов'язково проводять вологе прибирання та інтенсивне провітрювання. Основні вимоги до вентиляції спортивного закладу такі: протягом 1 год весь об'єм повітря повинен обмінюватися 3-4 рази; за 1 год на 1 людину, яка займається, має надходити близько 80 кв. м свіжого повітря. Приток свіжого повітря (повинен переважати над відтоком. Усім цим вимогам відповідають установки кондиціювання повітря, проходячи через які, повітря очищається, зігрівається (влітку - охолоджується) і зволожується.
  • Великої уваги слід надавати системі освітленості спортивного обладнання і місць занять, строго контролювати стан води в плавальних басейнах. Для створення необхідних санітарних норм воду очищують декількома способами: весь об'єм води басейну протягом доби багаторазово проганяють через фільтри і нагрівають до необхідної температури.
  • До всіх осіб, які користуюються плавальним басейном, пред'являються певні гігієнічні вимоги з метою запобігання поширенню шкірних захворювань. Перш ніж зайти в басейн, необхідно добре вимити тіло теплою водою з милом, використовуючи мочалку. На ногах слід мати індивідуальні гумові тапочки.
  • Одяг та взуття спортсмена повинні бути легкими, не заважати рухам, добре захищати організм від холоду і вологи. Для пошиття спортивного одягу слід використовувати бавовняні та вовняні тканини, оскільки вони добре пропускають повітря і вбирають піт, сприяючи його випаровуванню. Спортивний одяг слід надягати на навчально-тренувальні заняття. Після кожного тренування чи змагання його треба випрати і випрасувати. Необхідно стежити, щоб взуття та шкарпетки завжди були сухими і чистими.

Ефективність тренувального процесу багато в чому залежить від правильного застосування тренувальних засобів і методів, від дотримання принципів спортивного і оздоровчого тренування, до яких належать:

  • Ефективність тренувального процесу багато в чому залежить від правильного застосування тренувальних засобів і методів, від дотримання принципів спортивного і оздоровчого тренування, до яких належать:
  • Безперервність тренувального процесу – забезпечується систематичними навчально-тренувальними заняттями, плановим чергуванням навантаження і відпочинку.
  • Принцип поступовості полягає у змінах тренувального навантаження відповідно до динаміки функціонального стану організму.
  • Щоб досягти оптимального оздоровчого ефекту, необхідно дотримуватись принципу різнобічності, поєднувати, наприклад, біг з гімнастичними вправами, спортивними іграми тощо.
  • Принцип індивідуалізації полягає у відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям даного організму. Індивідуальний підхід є основною вимогою до оздоровчого тренування. При цьому слід пам'ятати, що навантаження має відповідати функціональним можливостям організму.

Проба з присіданням

  • Станьте в основну стійку (ноги разом, п'яти зімкнуті, носки розведені). Порахуйте пульс (П1). У повільному темпі зробіть З0 присідань, випростуючи руки вперед, зберігаючи тулуб прямим і широко розводячи коліна в сторони. Підрахуйте пульс відразу після присідань (П2) і через 1 хв після присідань (П3).
  • Р (індекс Руф'є) =(ПІ+П2+П3 – 200)/10
  • Отриманий результат оцінюють таким; чином:
  • 0 - відмінна реакція на фізичне навантаження;
  • 0-5 - добра;
  • 6-10 -задовільна;
  • 10-15 -слабка;
  • 15 - незадовільна реакція.

Ортостатична проба

  • Відпочивши лежачи 5 хв, підрахуйте пульс
  • за 1 хв. Встаньте, відпочиньте стоячи протягом 1 хв, після того підрахуйте пульс за 1 хв. Різницю пульсу в положенні лежачи і стоячи оцінюють таким чином: менше ніж 12 - добра реакція серцево-судинної системи, 12-18 - задовільна, 19-25 - погана, понад 25 - дуже погана реакція.

Проба з затримкою дихання

  • Проводять на вдиху і на видиху.
  • На вдиху: відпочинок протягом 5 хв, глибокий вдих, видих і затримка .дихання. Фіксується час затримки дихання.
    • Критерії оцінки: менше ніж 1 хв - погано, від 1 до 2 хв - задовільно, понад 2 хв - добре (тренованість оцінюється як висока). Нормою затримки дихання на видиху для людей, які не займаються фізкультурою і спортом, вважають 35-40 с.
    • Важливим критерієм правильності вибору навантаження є час відновлення пульсу після занять. При правильній організації занять пульс через 1 хв після припинення фізичних навантажень повинен знизитись на 20 % (за 100 % приймають пульс у перші 10 с після навантаження), через 3 хв - на 30 %, через' 5 хв - на 50 % і черз 10 хв - на 70-77 %.

В основу методики експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я покладено показники фізичного розвитку людини (зріст, маса тіла, ЖЄЛ, ручна динамометрія), а також стан її серцево-судинної системи.

  • В основу методики експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я покладено показники фізичного розвитку людини (зріст, маса тіла, ЖЄЛ, ручна динамометрія), а також стан її серцево-судинної системи.
  • Дослідження бажано проводити в першій половині дня натще і до фізичного навантаження.
  • Вимірюють зріст, масу тіла, ЖЄЛ, проводять динамометрію обох кистей. Потім у положенні сидячи підраховують ЧСС за 10 с, вимірюють артеріальний тиск, розраховують "подвійне проведення" і дають оцінку отриманих даних у балах. Після цього обстежуваний виконує 20 присідань за 30 с, випростовуючи руки вперед. Якщо він не може їх виконати, то з суми, отриманої при оцінці попередніх показників, вираховують 2 бали. Якщо навантаження виконане, то визначають загальну кількість балів з урахуванням часу відновлення ЧСС.
  • Критерієм функціонального резерву і економізації функцій серцево-судинної системи є час відновлення ЧСС після фізичного навантаження, а також "подвійне проведення" в спокої, величину якого визначають за формулою:
  • ЧСС х АТ сист
  • 100

Відповідно до результатів експрес-оцінки соматичного здоров'я обстежених осіб можна поділити на такі групи:

  • Відповідно до результатів експрес-оцінки соматичного здоров'я обстежених осіб можна поділити на такі групи:
  • І. Здорові (IV-V група).
  • ІІ. Група ризику (III група).
  • ІІІ. Хворі (І та II групи здоров'я).
  • Перші три групи потребують детального обстеження в профілактичному відділенні.

Одним із факторів, який сприяє збереженню здоров'я і запобіганню

  • Одним із факторів, який сприяє збереженню здоров'я і запобіганню
  • захворювань є загартування організму.
  • Під загартовуванням звичайно розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення опірності організму до холоду, тепла, сонячної радіації і багатьох шкідливих впливів, різноманітних метеорологічних чинників.
  • Медична сестра у своїй пропаганді загартовування повинна підкреслювати, що це один з найдавніших засобів зміцнення здоров'я, профілактика простудних та інших захворювань.
  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка