Лекція №2 Тема: Передпатологічні стани і захворювання при нераціональних заняттях фізичною культурою і спортом. Поняття про допінги



Скачати 24,52 Kb.
Дата конвертації14.02.2017
Розмір24,52 Kb.
  • Лекція № 2
  • Тема: Передпатологічні стани і захворювання при нераціональних заняттях фізичною культурою і спортом. Поняття про допінги.
  • Причини передпатологічних станів.
  • Перевтома.
  • Фізичне перенапруження та його клінічні форми.
  • Раптова смерть під час занять спортом.
  • Допінг у спорті:
  • а) заборонені класи фармакологічних препаратів;
  • б) заборонені методи.

І. Не пов'язані із заняттями фізичними вправами: 1. Негативна дія зовнішнього середовища (переохолодження, перегрівання, висока вологість і ін.). 2. Наявність осередків хронічної інфекції (хронічний тонзиліт, гайморит, холецистит, каріозні зуби і ін.). 3. Допуск до занять осіб з наявністю пограничних станів з прихованою або латентно протікаючою патологією (сполучнотканинна дисплазія (серця, легень, нирок); аневризми серця і судин; пороки серця і провідної системи (додаткові хорди лівого шлуночку; передгіпертонічні стани і ін.) в результаті недостатньо точної їх діагностики або недооцінки лікарем виявлених відхилень.

  • ІІ. Пов'язані зі заняттями фізичними вправами:
  • 1. Неадекватні (надмірні) фізичні навантаження.
  • 2. Недостатнє відновлення після тренувань.
  • 3. Ранній початок тренувань після хвороби (особливо грипу, ангіни), у тому числі допуск до занять без попереднього огляду лікаря або зневага лікарськими рекомендаціями.
  • 4. Неправильні дії спортсмена (порушення режиму тренувань, відпочинку, харчування і т.д.; шкідливі звички (вживання алкоголю, куріння); дисимуляція (приховання скарг) захворювань; поєднання інтенсивного тренування з напруженою роботою або навчанням).
  • 5. Незадовільні санітарно-гігієнічні умови місць тренувань і змагань.
  • 6. Погане матеріально-технічне забезпечення.
  • 7. Наслідки закритих травм (навіть незначних) голови, грудної клітки, живота.

ВТОМА – фізіологічне явище, яке після закінчення роботи проходить самостійно

  • Перевтома – пограничний (передпатологічний) стан, що розвивається при недостатньому відновленні
  • Перенапруження різних
  • органів і систем
  • Перенапруження ЦНС – патологічний стан, що розвивається в результаті порушення нейрогуморальної регуляції і протікає найчастіше за типом неврозів

Перевтома

    • Найчастіше настає після перенесених захворювань,
    • загальної втоми.
    • Симптоми:
  • - небажання тренуватися;
  • - зниження працездатності;
  • - підвищена втомлюваність;
  • - зниження настрою, погіршення сну, ознаки неврозу; - порушення координації рухів;
  • - вегетативна дисфункція;
  • - погіршення реакції на фізичне навантаження; - порушення ритму серця, нестійкість АТ.
  • Рекомендації: зменшення інтенсивності навантажень; додаткові дні відпочинку; посилення відновних заходів (повноцінне харчування, вітамінізація, нормалізація сну,
  • масаж, гідропроцедури та ін.).

І тип

  • І тип
  • (розвивається в результаті постійної фізичної і психічної перевтоми)
  • Може виявлятися у вигляді синдромів:
  • 1)Невротичного (невроз І, ІІ і ІІІ стадії);
  • 2) кардіалгічного;
  • 3) вегетативно-дистонічного;
  • 4) змішаного.
  • Симптоми: зниження загальної і спортивної працездатності, відсутність інтересу до тренувань, апатія, сонливість або дратівливість, поганий сон, тягар в області серця, погіршення адаптації до навантажень, порушення пульсу, зміна АТ .
  • ІІ тип
  • (розвивається при надлишкових об'ємах фізичного навантаження на тлі високого рівня витривалості як феномен «переекономізації» забезпечення м'язової діяльності).
  • Виявляється в нездатності показати високі спортивні результати за відсутності будь-яких патологічних симптомів.
  • Перетренованість – буває 2-х типів (Г.А. Макарова, 2002):
  • Необхідне
  • перемикання на інший вид занять
  • Лікування: відпочинок 1-3 тижні; зменшення навантаження, зняття нервової напруги (сон, музика і ін. відновні засоби) – до повного відновлення.

Фізичне перенапруження (ФП)

  • 1. Гостре фізичне перенапруження.
  • 2. Хронічне фізичне перенапруження.
  • 3. Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження.
  • Виділяють 3 клінічних форми ФП:

Гостре фізичне перенапруження – це гострий стан, що розвивається підчас або відразу після одноразового, надзвичайного для початкового функціонального стану навантаження, що викликає патологічні зміни або проявляє приховану патологію органів і систем, яка веде до порушення їх функції.

  • Судинної системи:
  • - Непритомність;
  • - Гравітаційний шок;
  • - Ортостатичний колапс.
  • Серця:
  • - Гостра дистрофія міокарду;
  • - Гостра серцева недостатність: (лівошлу-ночкова, правошлу-ночкова, змішана);
  • - Інфаркт міокарду;
  • - Крововилив у серцевий м'яз;
  • - Розрив міокарду.
  • Дихальної системи:
  • - Емфізема легень;
  • - Спонтанний пневмоторакс;
  • - Гостра легенево-серцева недостатність.
  • Вегетативні розлади:
  • - Поява холодного поту;
  • - Нудота;
  • - Блідність шкірних покривів;
  • - Тахікардія,
  • - Загальна слабкість.

Гостре фізичне перенапруження (продовження)

  • ЦНС: - Спазм судин головного мозку з розвитком парезів, паралічів; - Гіпнотичний сон; - Ретроградна амнезія; - Стан патологічного афекту; - Рефлекторний, больовий, травматичний шок
  • Нирок: - Гемоглобинурия (внаслідок внутрішньосудинного гемолізу і гемоглобінемії); - Міоглобінурія з розвитком міоглобінурійного нефрозу і ниркової недостатності (при травматичному міозиті) - Крововилив в ниркову паренхіму з розвитком інфаркту нирки
  • Інші прояви: - Міогенний лейкоцитоз; - Гіпоглікемічні стану; - ДВС-синдром

Хронічне фізичне перенапруження – стан, що виникає при повторній дії навантажень, що перевищують функціональні можливості організму

  • Серцево-судинної системи
  • - Гіпертрофічна кардіоміопатія («стресова кардіоміопатія»);
  • - Дистрофічний синдром («дистрофія міокарду», «порушення реполяри-зації міокарду») з подальшим розвитком міодистрофічного кардіосклерозу;
  • - Аритмічний синдром;
  • - Гіпертонічний синдром;
  • - Гіпотонічний синдром.

Опорно-рухового апарату:

  • Опорно-рухового апарату:
  • М'язів (гострий м'язовий спазм, міалгія, міогелоз, міофіброз, нейроміозит).
  • - Сухожилків (тендиніти).
  • - Суглобового хряща (артрити, артрози та ін.).
  • - Кісткової тканини і окістя («переломи втоми», періостози напруги й ін.).
  • Імунної системи:
  • - Зниження неспецифічного захисту й імунітету

Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження – це ряд станів, що постійно виникають під час або відразу після виконання тренувальних або змагальних навантажень і, що мають риси перших двох форм перенавантаження.

  • - травної системи:
  • - діспептичний синдром (блювота); - печінковий больовий синдром;
  • - системи крові:
  • - анемії (зниження рівня гемоглобіну нижче за 130 г/л у чоловіків і нижче за 120 г/л у жінок);
  • - сечовидільної системи:
  • - протеїнуричний синдром; - гематуричний синдром;
  • - нервово-м'язового апарату:
  • - м'язово-больовий синдром.
  • РАПТОВА СМЕРТЬ В СПОРТІ
  • Офіційне визначення поняття "Раптова смерть в спорті" передбачає випадки смерті, що настала безпосередньо під час фізичних навантажень, а також протягом перших 24 годин з моменту появи симптомів, що змусили змінити або припинити свою діяльність.
  • Раптова смерть унаслідок занять спортом як медична проблема існує принаймні 2500 років. У афінській "газеті" 490 років до нашої ери було опубліковано наступне повідомлення: "Трагедія в марафоні. Молодий солдат-афінянин на ім'я Фіддіпід помер після забігу на довгі дистанції. Сенат віддав розпорядження провести розслідування, з'ясувати причини смерті і визначити винних…"

Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами

  • І. Патологія серцево-судинної системи (78,6% всіх випадків)
    • 1. Нерозпізнані вроджені захворювання (аневризми серця і великих судин (аорти, судин мозку, вроджені вади серця);
    • 2. Гостре перенапруження здорового серця
  • 3. Недооцінена набута патологія (міокардіотичний або міодистрофічний кардіосклероз);гіпертонічна хвороба (латентні форми) і ін.
  • ІІ. Травми внутрішніх органів і головного мозку:
    • рефлекторна зупинка серця після удару в груди, живіт (сонячне сплетення), область шиї (каротидного синуса);
    • розриви печінки, кишечника, селезінки, шлункові кровотечі – після травм живота;
    • закриті травми черепа – удари і струси головного мозку, що приводять до внутрішніх крововиливів
  • ІІІ. Захворювання, що виникають в результаті використання допінга
  • IV. Інші причини (гіпоглікемія, нещасні випадки).
  • Вживання допінга в спорті
  • Допінгом вважається введення в організм спортсменів будь-яким шляхом (у вигляді уколів, пігулок, при вдиханні і т. д.) фармакологічних препаратів, а також різного роду маніпуляції з біологічними рідинами для штучного примусового підвищення працездатності і спортивного результату.

  • 1. Стимулятори (стимулятори центральної нервової системи, симпатоміметики, анальгетики).
  • 2. Наркотики (наркотичні анальгетики).
  • 3. Бета-блокатори.
  • 4. Діуретики.
  • 5. Анаболічні стероїди і інші гормональні анаболізуючі засоби.
  • ВИДИ ДОПІНГІВ
  • Заборонені класи фармакологічних препаратів

Наслідки тривалого прийому стероїдів анаболізму на різні органи і системи організму

  • - Патологія печінки і жовчовивідних шляхів (гепатит, онкологічні захворювання печінки);
  • - Вплив на сечовидільну систему (розвиток пухлин нирок, відкладення каменів, порушення процесу утворення сечі);
  • - Вплив на ендокринну систему (атрофія яєчок, імпотенція, псевдогермафродитизм, безпліддя і ін.);
  • - Побічна дія на опорно-руховий апарат;
  • - Психічні порушення;
  • - Патологія серцево-судинної системи (атеросклероз);
  • - Затримують Na+ і воду в організмі, підвищують згортання крові;
  • - Зниження імунітету.

ВИДИ ДОПІНГІВ

  • 1. Кров'яний допінг
  • 2. Фармакологічні, хімічні і фізичні маніпуляції
  • Заборонені методи:
  • Класи з'єднань, що підлягають обмеженням, навіть при прийомі з лікувальною метою:

Групи допінгових препаратів залежно від ефекту, що досягається

  • 1. Препарати, які вживааються безпосередньо в період змагань, - для короткочасної стимуляції працездатності, психічного і фізичного тонусу спортсмена (психостимулятори, аналептики, наркотичні анальгетики).
  • 2. Препарати, які вживааються протягом довгого часу в ході тренувального процесу, - для нарощування м'язової маси і забезпечення адаптації спортсмена до максимальних фізичних навантажень (анаболічні стероїди й інші гормональні засоби).
  • ДЯКУЮ за УВАГУ!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка