Лекція №22. Людські потреби. Медсестринські моделі й процес. Ієрархія людських потреб за Маслоу



Скачати 55,33 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір55,33 Kb.

Лекція №22. Людські потреби. Медсестринські моделі й процес. Ієрархія людських потреб за Маслоу

  • Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В.

В кожній окремій дисципліні знання можна розташувати в ієрархічному порядку від абстрактних до конкретних. Теорії представляють найбільш абстрактну частину дисципліни. Декілька теорій можуть бути об’єднані і розділяти спільну точку зору,

  • В кожній окремій дисципліні знання можна розташувати в ієрархічному порядку від абстрактних до конкретних. Теорії представляють найбільш абстрактну частину дисципліни. Декілька теорій можуть бути об’єднані і розділяти спільну точку зору,
  • Медсестринські теорії визначають суть медсестринства, описують, хто є об’єктами медсестринства (хто є пацієнтом і коли він потребує м\с догляду), визначають межі та мету м\с діяльності (що є метою м\с втручань). Теорія є фундаментом для м\с практики і досліджень. Професіоналізм мед сестринської справи утверджується через розвиток і застосування м\с теорій.

Медсестринська теорія намагається описати чи пояснити Медсестринство. Вона відокремлює його з-поміж інших дисциплін та видів діяльності. Медсестринство сьогодні зосереджує свою увагу на стані людини, якості допомоги та догляду. Медсестринська теорія корисна також для наукових досліджень, освіти та практики. Вона є путівником для медсестер: Забезпечуючи їм необхідну базу знань; Організовуючи мед сестринські ідеї й поняття; Забезпечуючи провідні принципи практичної діяльності; Визначаючи цілі мед сестринської допомоги.

  • Медсестринська теорія намагається описати чи пояснити Медсестринство. Вона відокремлює його з-поміж інших дисциплін та видів діяльності. Медсестринство сьогодні зосереджує свою увагу на стані людини, якості допомоги та догляду. Медсестринська теорія корисна також для наукових досліджень, освіти та практики. Вона є путівником для медсестер: Забезпечуючи їм необхідну базу знань; Організовуючи мед сестринські ідеї й поняття; Забезпечуючи провідні принципи практичної діяльності; Визначаючи цілі мед сестринської допомоги.

Згідно з Fawcett, основними поняттями м\с є: чотири загальних поняття, які впливають на неї та визначають медсестринську діяльність: Людина як особистість (особа) Середовище,оточення (довкілля), здоров’я, медсестринска справа.

  • Згідно з Fawcett, основними поняттями м\с є: чотири загальних поняття, які впливають на неї та визначають медсестринську діяльність: Людина як особистість (особа) Середовище,оточення (довкілля), здоров’я, медсестринска справа.

«… модель – це систематично побудований, науково обґрунтований та логічно зв’язаний набір понять, які складають елементи сестринської практики»

  • «… модель – це систематично побудований, науково обґрунтований та логічно зв’язаний набір понять, які складають елементи сестринської практики»
  • М\с моделі впроваджують схеми роботи медичних сестер для систематизування їхніх дій: що запитати, як оглянути, на що звернути увагу та про що насамперед слід думати. Теорії забезпечують розвиток нових знань та підтверджують ряд існуючих. Вони використовуються для встановлення подібностей серед числа різних випадків у даному дослідженні, спрямовують м\с пошук та дії, прогнозують результати практичної діяльності, реакцію пацієнта. Допомагають описати, пояснити, спрогнозувати та призначити.

Спочатку роль медсестри полягала лише у виконанні призначень лікаря. Це відобразилось у біомедичній теорії, яка посідає не останнє місце і сьогодні. Вона пропагує традиційний медичний та фізичний догляди та в основному зосереджена на лікуванні лише захворювання, майже не враховуючи психологічні, соціокультурні та політико-економічні відмінності між особистостями. Біомедична модель значною мірою об’єднувала пацієнтів Ії подібними захворюваннями в одну групу без розмежуваннями за релігійними, культурними чи етнічними особливостями. Це відрізняє цю модель від соціальної теорії охорони здоров’я, яка акцентує увагу на суспільних та особистих змінах для покращення здоров’я суспільства.

  • Спочатку роль медсестри полягала лише у виконанні призначень лікаря. Це відобразилось у біомедичній теорії, яка посідає не останнє місце і сьогодні. Вона пропагує традиційний медичний та фізичний догляди та в основному зосереджена на лікуванні лише захворювання, майже не враховуючи психологічні, соціокультурні та політико-економічні відмінності між особистостями. Біомедична модель значною мірою об’єднувала пацієнтів Ії подібними захворюваннями в одну групу без розмежуваннями за релігійними, культурними чи етнічними особливостями. Це відрізняє цю модель від соціальної теорії охорони здоров’я, яка акцентує увагу на суспільних та особистих змінах для покращення здоров’я суспільства.
  • Першим теоретиком, який чітко визначив значення та роль мед сестри як медичного працівника, була Флоренс Найтінгейл. Її теорія була розроблена під час Кримської війни та містила ідею використання медсестрою чинників навколишнього середовища для забезпечення добробуту пацієнта. Медсестри поступово усвідомили, що лікування основане на боротьбі із хворобою, як такою, без поточної оцінки стану пацієнта та задоволення його потреб не є задовільним.
  • Ранні теоретики медсестринства у 50-х роках 20 ст. розглядали, в основному, завдання м\с практики з досить механістичних позицій. Саме через цей акцент основа медсестринства – цінність піклування, аспекти міжособистісних стосунків, естетика м\с практики – була знівельована. Протягом 60-80 років теоретики м\с доклали всіх зусиль щоб узгодити м\с практику, теорію і дослідження з точки зору науки.

Медична (лікарська )модель с\с. Основні положення: Пацієнт – набір анатомічних органів та фізіологічних систем. Соціальна поведінка та психологічні особливості розглядаються, як наслідок змін у фізіологічних та біохімічних процесах організму. Людина розглядається як «пасивний носій хвороби» Джерело проблем пацієнта – змінені функції органів та систем. Мета догляду – відновити діяльність конкретних фізіологічних та анатомічних систем організму до попереднього стійкого рівня. Мета догляду, як правило визначається лікарями. Інтереси пацієнта, як правило, не враховуються. Засоби сестринських втручань залежать від досвіду лікаря та майже однакові для різних пацієнтів з одними і тими ж хворобами. Роль м\с – це роль «помічника» лікаря («при лікареві») Оцінка результатів та якості м\с догляду в лікарській (медичній) моделі не обов’язкова.

  • Медична (лікарська )модель с\с. Основні положення: Пацієнт – набір анатомічних органів та фізіологічних систем. Соціальна поведінка та психологічні особливості розглядаються, як наслідок змін у фізіологічних та біохімічних процесах організму. Людина розглядається як «пасивний носій хвороби» Джерело проблем пацієнта – змінені функції органів та систем. Мета догляду – відновити діяльність конкретних фізіологічних та анатомічних систем організму до попереднього стійкого рівня. Мета догляду, як правило визначається лікарями. Інтереси пацієнта, як правило, не враховуються. Засоби сестринських втручань залежать від досвіду лікаря та майже однакові для різних пацієнтів з одними і тими ж хворобами. Роль м\с – це роль «помічника» лікаря («при лікареві») Оцінка результатів та якості м\с догляду в лікарській (медичній) моделі не обов’язкова.

Найбільше розповсюдження одержали 6 моделей:

  • еволюційно-адаптаційна (Канадська Асоціація сестер),
  • модель поведінкової системи (Джонсон),
  • адаптаційна модель (Рай),
  • модель дефіциту самодогляду (Орем),
  • вдосконалена оздоровча модель (Аллен),
  • додатково-доповнююча (Хендерсон).

Еволюційно-адаптаційна модель

  • Розглядає пацієнта як особистість, індивідуум. Джерелом проблем пацієнта є дійсні або потенційні зміни в його житті, особливо в критичні періоди, що роблять негативний вплив на стан здоров’я. Пріоритетним завданням сестри є надання допомоги пацієнту в досягненні і підтримці оптимального рівня здоров’я в критичні періоди життя. Тут сестра виступає в ролі наставника-координатора. Предметом втручання медичної сестри є засоби адаптації пацієнта до навколишнього оточення під час змін, які відбуваються у його житті, які потребують зусилля, або змін для підтримки оптимального рівня здоров’я. Засоби втручання медсестри включають застосування різноманітних методів стимулювання пацієнта. Очікуваний результат – досягнення оптимального рівня здоров’я пацієнта в критичні періоди його життя.

Модель поведінкової системи

  • Розглядає пацієнта як поведінкову систему. Джерелом проблем пацієнта є функціональний і структурний стрес. Пріоритетна мета сестри в даній моделі – забезпечення рівноваги поведінкової системи і функціональної стабільності пацієнта. Медсестра виступає в ролі координатора і контролера. Предметом втручання сестри є механізми контролю і регуляції, а також вимоги, які висуваються до пацієнта. Засоби втручання – це дії, які попереджують, захищають, стримують і розслабляють пацієнта в ситуаціях функціонального або структурного стресу. Очікуваний результат – адекватна поведінка пацієнта у відповідь на стресову ситуацію.

Адаптаційна модель

  • Розглядає пацієнта як людину, яка знаходиться в постійній взаємодії з оточуючим середовищем і пристосовується до нього за допомогою різноманітних адаптаційних засобів. Джерелом проблем пацієнта є дефіцит активності (пасивність) у результаті захворювання, яке є в нього. Пріоритетним завданням медичної сестри є навчання пацієнта адаптації до навколишнього оточення в період хвороби. Сестра виступає в ролі педагога-організатора. Предметом втручання є використання найрізноманітніших засобів стимулювання пацієнта до навчання, що полегшує пристосовування до навколишнього середовища. Засоби сестринського втручання й очікуваний результат – адаптація пацієнта в результаті доброго пристосування до умов, які змінюються.

Модель дефіциту самодогляду

  • Розглядає пацієнта як істоту, яка може здійснювати самообслуговування. Джерелом проблем пацієнта є дефіцит самообслуговування, тобто нездатність здійснювати турботу про себе. Пріоритетним завданням медсестри є створення умов для здійснення пацієнтом самодогляду для досягнення і підтримки оптимального рівня здоров’я. Сестра виступає в ролі вчителя і контролера. Предмет втручання – порушення виконання компонентів самодогляду. Засіб втручання – асистування. Очікуваний результат – досягнення пацієнтом оптимального рівня самообслуговування.

Вдосконалена оздоровча модель Аллен

  • Розглядає пацієнта не як окремо взятого індивідуума, а як людину, яка входить до складу сім’ї. Кожний пацієнт розглядається через «сімейний фільтр», визначається як вплив сім’ї на нього, так і вплив окремого індивідуума на сім’ю. Проблема пацієнта розглядається як проблема всієї сім’ї. Це – проблема групи людей, тому її першопричини шукають в середовищі сім’ї. Сестра виступає в ролі вчителя. Предметом є втручання в сім’ю пацієнта. Сім’я – одиниця, на яку спрямована увага, зусилля і діяльність. Засіб втручання – навчання відбувається в сімейному середовищі, бо саме сім’я виступає найпершим комунікаційним середовищем для пацієнта. Очікуваний результат – сім’я в цілому повинна стати активним учасником і співпрацювати в процесі покращення здоров’я хворого члена сім’ї.

Додатково-доповнююча модель розглядає пацієнта у нерозривній єдності з його потребами, які людина повинна задовольнити для повної гармонії в цивілізованому суспільстві. Ця модель рекомендована Європейським регіональним бюро ВООЗ для медичних сестер Європи.

  • Додатково-доповнююча модель розглядає пацієнта у нерозривній єдності з його потребами, які людина повинна задовольнити для повної гармонії в цивілізованому суспільстві. Ця модель рекомендована Європейським регіональним бюро ВООЗ для медичних сестер Європи.
  • Вірджінія Хендерсон виділяє 14 потреб людини:
  • 1. Дихання.
  • 2. Харчування та споживання рідини.
  • 3. Фізіологічні відправлення.
  • 4. Рухова активність.
  • 5. Сон і відпочинок.
  • 6. Здатність вдягатись та роздягатись.
  • 7. Температура тіла та можливість її регулювання.
  • 8. Здатність підтримувати особисту гігієну.
  • 9. Здатність забезпечити свою безпеку.
  • 10. Спілкування.
  • 11. Можливість дотримуватися звичаїв та обрядів згідно з віросповіданнями.
  • 12. Працездатність, задоволення працею.
  • 13. Захоплення, відпочинок.
  • 14. Знання про здоровий спосіб життя та потреба в отриманні інформації.

Перші вісім принципів сфокусовані на фізіологічних потребах, інші –на потребах у безпеці, соціальних, психологічних та духовних потребах. Кожна з потреб може змінюватись в залежності від ситуації. М\с оцінка стану пацієнта виявляє найбільш важливу з перерахованих потреб для конкретного пацієнта з метою розробки систематизованого м\с плану догляду.

  • Перші вісім принципів сфокусовані на фізіологічних потребах, інші –на потребах у безпеці, соціальних, психологічних та духовних потребах. Кожна з потреб може змінюватись в залежності від ситуації. М\с оцінка стану пацієнта виявляє найбільш важливу з перерахованих потреб для конкретного пацієнта з метою розробки систематизованого м\с плану догляду.
  • Іда Орландо (1961) визначила потребу, як «вимогу пацієнта, який потребує допомоги внаслідок дистресу, та повернення йому доброго самопочуття». Концепція потреби є основною в її теорії. Вона вважала, що метою м\сестринства є якнайшвидше задоволення необхідної для пацієнта потреби. ЇЇ модель виявляє категорії потреб, які можуть також розглядатися як ділянки м\с втручань у зв’язку із: Фізичними обмеженнями (вік, хвороба, чи втрата працездатності); Несприятливими реакціями на відповідні ситуації.

Доротея Орем (1985), запропонувала свою теорію самодопомоги в медсестринства, розділини потреби людини на три категорії: 1. Універсальні потреби самодогляду: повітря, їжа, рідини, виділення, безпека. Вона включила в ці потреби самоконцепцію, відпочинок та активність, соціальну взаємодію. 2. Потреби в самодогляді, пов’язані з періодами розвитку людини, в яких є потреба протягом всього життя людини. 3. Потреби, які виникають внаслідок хвороби: відхилення від здоров’я

  • Доротея Орем (1985), запропонувала свою теорію самодопомоги в медсестринства, розділини потреби людини на три категорії: 1. Універсальні потреби самодогляду: повітря, їжа, рідини, виділення, безпека. Вона включила в ці потреби самоконцепцію, відпочинок та активність, соціальну взаємодію. 2. Потреби в самодогляді, пов’язані з періодами розвитку людини, в яких є потреба протягом всього життя людини. 3. Потреби, які виникають внаслідок хвороби: відхилення від здоров’я
  • Каліста Рой. Мета м\с – сприяння адаптивним реакціям у зв’язку з чотирма адаптивними моделями. Її адаптаційна модель має 5 необхідних компонентів: людину, мету медсестринства, медсестринські дії, здоров’я та навколишнє середовище. Кожна особа постійно взаємодіє з навколишнім середовищем і центральним місцем її теорії є потреба людини в адаптації до навколишнього середовища. Вона розділяє 4 види адаптації: Фізіологічні потреби (адаптація для забезпечення основних потреб) Самоконцепція (адаптація до підтримання психологічної цілісності). Рольова функція (адаптація до ролей у суспільстві та обов’язків). Взаємозалежність (адаптація з метою найповніше виконати потреби, пов’язані із системами підтримки). Кожна особа адаптується в залежності від її індивідуальних пристосованих механізмів. Поведінка людини є або ефективною, або неефективною. Такою, що не сприяє росту. Використовуючи м\с процес, медсестра оцінює, наскільки ефективно пацієнт має здатність адаптуватися, потім вже ідуть діагнози, цілі пацієнта, втручання та оцінка догляду.

Джерело проблем пацієнта – неспроможність пацієнта вибрати і використати засоби адаптації у зв’язку із порушенням його особистого нормального рівня (діапазону) адаптації. Мета с/догляду – визначити ступінь впливу цих подразників на поведінку (наприклад те, що буде подразником для одного, на іншого не має впливу) Встановити ефективні засоби адаптації, коли поведінка неадекватна Виявити подразники, які викликають неадекватну поведінку Разом із пацієнтом встановити довгострокові цілі (помогти позитивно адаптуватись до постійно мінливого навколишнього середовища) та конкретні цілі (допомогти розширити рівень адаптації конкретній системі на даний час) Сестринські втручання спрямовуються:на подразники, які знаходяться за межами рівня індивідуальної адаптації з метою зміни їх або входження до рівня адаптації пацієнта. Роль м/с сприяти адаптації людини в період здоров’я та хвороби. Оцінка результатів догляду: Звертається увага на позитивні зрушення в тому чи іншому засобі адаптації.

  • Джерело проблем пацієнта – неспроможність пацієнта вибрати і використати засоби адаптації у зв’язку із порушенням його особистого нормального рівня (діапазону) адаптації. Мета с/догляду – визначити ступінь впливу цих подразників на поведінку (наприклад те, що буде подразником для одного, на іншого не має впливу) Встановити ефективні засоби адаптації, коли поведінка неадекватна Виявити подразники, які викликають неадекватну поведінку Разом із пацієнтом встановити довгострокові цілі (помогти позитивно адаптуватись до постійно мінливого навколишнього середовища) та конкретні цілі (допомогти розширити рівень адаптації конкретній системі на даний час) Сестринські втручання спрямовуються:на подразники, які знаходяться за межами рівня індивідуальної адаптації з метою зміни їх або входження до рівня адаптації пацієнта. Роль м/с сприяти адаптації людини в період здоров’я та хвороби. Оцінка результатів догляду: Звертається увага на позитивні зрушення в тому чи іншому засобі адаптації.

Пріоритетним завданням сестри є надання допомоги пацієнту для гармонійного забезпечення всіх потреб. Сестра виступає в ролі наставника і вчителя. Предмет втручань – порушення однієї з потреб. Способи втручання і очікуваний результат – гармонійне задоволення потреб, яке значною мірою визначається віковими особливостями.

  • Пріоритетним завданням сестри є надання допомоги пацієнту для гармонійного забезпечення всіх потреб. Сестра виступає в ролі наставника і вчителя. Предмет втручань – порушення однієї з потреб. Способи втручання і очікуваний результат – гармонійне задоволення потреб, яке значною мірою визначається віковими особливостями.

5. САМОВИРАЗ

  • 5. САМОВИРАЗ
  • - самостійність
  • - особливості особи
  • - досягнення
  • - самовираження
  • 4. ПОТРЕБИ В САМОПОВАЗІ
  • - самоповага та повага до оточуючих
  • - подяка
  • - володіння майном
  • 3. СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ
  • -схвалення
  • - любов
  • - розуміння
  • - родина
  • - прив’язаність
  • - друзі
  • 2. ПОТРЕБИ В БЕЗПЕЦІ
  • - надійність
  • - одяг
  • - захист
  • - допомога
  • - оселя
  • ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ
  • - повітря
  • - рух
  • - вода
  • - їжа
  • - сон
  • - секс
  • - виділення продуктів життєдіяльності
  • Ієрархія людських потреб (за А. Маслоу)

Потреби задовільняються в тому порядку, в яуому вони представлені в піраміді – від нижчих до вищих. Потреби більш високого порядку не можуть проявитися, поки не задоволені нижчі. Задовдлення всіх потреб приводить людину на вершину піраміди – повну самореалізацію.

  • Потреби задовільняються в тому порядку, в яуому вони представлені в піраміді – від нижчих до вищих. Потреби більш високого порядку не можуть проявитися, поки не задоволені нижчі. Задовдлення всіх потреб приводить людину на вершину піраміди – повну самореалізацію.
  • Маслоу каже, що фізіологічні потреби задовільняються на 85%, потреба в безпеці – 70%, потреба до хорошого відношення групи – на 50%, потреба в повазі, схваленні – на 40%. Самореалізації досягають приблизно 10% осіб.
  • Недоліки теорії: Маслоу не врахував особливості національного менталитету. А також самого головного, а саме – самої людини і тих культурних, соціальних, економічних, родових, політичних і багатьох інших умов, в яких вона живе, росте й розвиваєтся. Він створив теорію, що більшість людей скорше всього проживуть життя незадоволено й нереалізовано.

Особистість: усе, що пов'язане з індивідуальними особливостями людини - тіло, смаки, звички, потреби, відношення до себе, розуміння себе, схильності, уміння, навички, особливості й ще багато подібних слів, які були придумані за останню тисячоріччя.

  • Особистість: усе, що пов'язане з індивідуальними особливостями людини - тіло, смаки, звички, потреби, відношення до себе, розуміння себе, схильності, уміння, навички, особливості й ще багато подібних слів, які були придумані за останню тисячоріччя.
  • Когнітивна діяльність: те, чого так і не знайшли у тварин. Ви вчитеся, ви читаєте, ви придумуєте, ви пишете вірші й романи, вирішуєте складні завдання, створюєте нові теорії, критикуєте старі, пам’ятаєте таблицю множення й легко опановуєте поняттям дискримінанта. Ви подаєте інформацію світу й берете інформацію у світу й цей процес нескінченний.
  • Соціальна діяльність: будь-яка взаємодія із суспільством. Ви можете працювати, писати скарги, брати участь у диспутах, працювати на виробництві, бути політиком, слухати церковні співу, летіти в космос, грати у футбол і ходити в казино.
  • Група: сексуальне життя, симпатичні люди, кохана людина, дитина, друзі, чудовий сусід, відданий пес Тузік або Мухтар.

Перший круг (S1, Id1, C1, R1) (physiological needs): Ядро особистості, базальні потреби. Кожний сегмент має свої важливі особливості:

  • Перший круг (S1, Id1, C1, R1) (physiological needs): Ядро особистості, базальні потреби. Кожний сегмент має свої важливі особливості:
  • Id1: потреби, пов'язані з виживанням, з фізіологічною стійкістю організму: голод, спрага, потреба в сні, у відпочинку. Частково - потреба уникати болючі стимули й одержувати позитивні.
  • С1: сенсорна інформація й стимули, так званий "сенсорний голод" (дуже відомі експерименти по сенсорній ізоляції).
  • S1: потреба взаємодіяти з навколишнім світом, брати участь у його процесах. Те, що Е. Берн назвав "структурним голодом".
  • R1: сексуальний потяг, прагнення до сексуальних контактів. Те, що звичайно називають «статевий голод".

Другий круг (S2, Id2, C2, R2) (need for safety): Потреба в безпеці, захищеності.

  • Другий круг (S2, Id2, C2, R2) (need for safety): Потреба в безпеці, захищеності.
  • Іd2:потреба уникати болю, хвороб, лякаючих об'єктів, лякаючих ситуацій. Потреба мати захисника, захист, рятівні засоби.
  • C2: те, що Эрхард назвав "прагненням розуму вижити". Потреба захистити актуальну парадигму, систему світосприймання, структуру пізнавального досвіду.
  • S2: потреба бути в безпеці, взаємодіючи з навколишнім світом. Прагнення захиститися, уникнути тиску суспільства.
  • R2: "Mой будинок - моя міцність". Безпека будинку, родини, здоров'я близьких і важливих для людини людей (тварин).

Третій круг S3, Id3, C3, R3) (need for group): Потреба в доброму відношенні, бути улюбленим, належати до групи. Всі нижчевказані характеристики є наслідками цієї потреби, різними в кожному своєму випадку.

  • Третій круг S3, Id3, C3, R3) (need for group): Потреба в доброму відношенні, бути улюбленим, належати до групи. Всі нижчевказані характеристики є наслідками цієї потреби, різними в кожному своєму випадку.
  • Id3: потреба "радіти своєму відображенню в дзеркалі". Тут же - починають розвиватися необхідні суспільством якості: вольові акти, уміння себе контролювати, мотивація до особистісних змін.
  • C3: "бажання" гарно вчитися, прийняття чужого досвіду, некритичне мислення.
  • S3: потреба злитися з більшістю, прагнення мати компанію, групу, "мовчазна згода" з більшістю.
  • R3: прагнення сподобатися особам протилежної статі або тим людям, які симпатичні. Залицяння, турбота, відповідність очікуваним вимогам близьких і важливих людей.

Четвертый круг (S4, Id4, C4, R4)(respect): Потребность в уважении, одобрении, признании, компетентности, благодарности.

  • Четвертый круг (S4, Id4, C4, R4)(respect): Потребность в уважении, одобрении, признании, компетентности, благодарности.
  • Id4: Потребность в самоуважении, в гармонии с собой, в уверенности в себе и своих силах и возможностях. Парадоксальная потребность – человек нуждается в уважении и любви к самому себе.
  • C4: Потребность быть продуктивным, креативным, порождающим хорошие вещи, идеи, продукты мышления и творческой деятельности.
  • S4: Потребность быть значимым, «заслуженным работником», получить Оскар или Нобелевскую премию, выслушивать одобрение или восхищение других.
  • R4: Быть значимым в глазах своего ближайшего окружения. Все слышали о так называемом «синдроме ожидания памятника»? Жена старается-старается, ждет, но никто не хвалит ее за вкусный ужин, чистую постель, ухоженный дом. Вот она старается и ждет, старается и ждет... Так и рушатся многие семьи...

Людина може досягти повної реалізації в якійсь із життєвих сфер і бути повністю деградованим в іншій. Більшість же людей одержують замість так називаної самореалізації відносно достатнє задоволення більшості потреб, потрапляючи в улюблену величину "нормального розподілу". Втім, це ще вимагає свого пильного вивчення.

  • Людина може досягти повної реалізації в якійсь із життєвих сфер і бути повністю деградованим в іншій. Більшість же людей одержують замість так називаної самореалізації відносно достатнє задоволення більшості потреб, потрапляючи в улюблену величину "нормального розподілу". Втім, це ще вимагає свого пильного вивчення.
  • Останнє, що хотілося б додати до цієї статті - це самоочевидний факт того, що будь-яка людина, що повністю реалізувала себе в тій або іншій (або навіть усіх) області, може це втратити. Цьому може сприяти суспільство - забули, перестали визнавати; це може бути непоправна травма, втрата всіх своїх близьких, важка хвороба й багато чого іншого. Життя динамічне, суворе й швидкоплинне: воно рідко дозволяє бути людині безтурботною і щасливою просто так, навіть якщо для цього вона зробила неймовірне. Але саме цим людям у таких випадках і буває легше всього пройти цей шлях знову. Тому що - вони вже знають дорогу.

Сестринський процес – це метод науково обґрунтованих і здійснюваних на практиці медичною сестрою своїх обов’язків з надання допомоги пацієнтам

  • Сестринський процес несе нове розуміння ролі медичної сестри в практичній охороні здоров’я, вимагаючи від неї не тільки наявності доброї технічної підготовки, але й уміння творчо ставитися до догляду за пацієнтами, уміння працювати з пацієнтом як з особистістю, а не як із нозологічною одиницею, об’єктом «маніпуляційної техніки».
  • Постійна присутність і контакт із пацієнтом роблять медичну сестру основною ланкою між пацієнтом і зовнішнім світом. Найбільше у цьому процесі виграє пацієнт. Від того, які встановлюються стосунки між медичною сестрою і пацієнтом, від їхнього порозуміння нерідко залежить результат лікування захворювання.

Сестринський процес, по-перше, визначає конкретні потреби пацієнта у догляді. По-друге, він сприяє виділенню з ряду існуючих потреб пріоритетів у догляді й очікуваних результатів його, крім цього, прогнозує наслідки. По-третє, сестринський процес визначає план дій медичної сестри, стратегію, спрямовану на задоволення потреб пацієнта. По-четверте, з його допомогою оцінюється ефективність проведеної сестрою роботи, професіоналізм сестринського втручання. І найголовніше, сестринський процес гарантує таку якість надання допомоги, яку можна проконтролювати.

  • Сестринський процес, по-перше, визначає конкретні потреби пацієнта у догляді. По-друге, він сприяє виділенню з ряду існуючих потреб пріоритетів у догляді й очікуваних результатів його, крім цього, прогнозує наслідки. По-третє, сестринський процес визначає план дій медичної сестри, стратегію, спрямовану на задоволення потреб пацієнта. По-четверте, з його допомогою оцінюється ефективність проведеної сестрою роботи, професіоналізм сестринського втручання. І найголовніше, сестринський процес гарантує таку якість надання допомоги, яку можна проконтролювати.

Переваги впровадження методології сестринського процесу для сестринського навчання і практики полягають у наступному:

  • Переваги впровадження методології сестринського процесу для сестринського навчання і практики полягають у наступному:
  • - забезпечується системний та індивідуальний підхід до проведення сестринського догляду;
  • - стає необхідною активна участь пацієнта і його сім’ї в плануванні і забезпеченні догляду;
  • - створюється можливість широкого використання стандартів фахової діяльності;
  • - здійснюється ефективне використання часу і ресурсів, які спрямовані на вирішення основних потреб і проблем пацієнта;
  • - універсальність методу;
  • - гарантується якість наданої допомоги і професіоналізм медичної сестри;
  • - демонструється рівень фахової компетенції, відповідальність і надійність медсестринської служби, медичного обслуговування;
  • - забезпечується безпека проведення медичного обслуговування.

Організаційна структура сестринського процесу складається з п’яти основних етапів:

  • сестринське обстеження пацієнта,
  • медсестринський діагноз (визначення потреб і виявлення проблем),
  • планування допомоги, спрямованої на задоволення виявлених потреб (проблем),
  • виконання плану необхідних сестринських втручань;
  • оцінка отриманих результатів із їхньою корекцією в разі потреби.
  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка