Лекція Інфляція. Процентна ставка. Монетарні ефекти платіжного балансу



Скачати 77,21 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір77,21 Kb.

Лекція 5. Інфляція. Процентна ставка. Монетарні ефекти платіжного балансу

  • Шевчук В.
  • 12 листопада 2015 р.
  • Грошово-кредитна політика

Структура:

  • Природа інфляції
  • Еволюція теоретичних поглядів
  • Особливості стабілізаційних програм
  • Структуралізм
  • Можливі негативні наслідки дефляції
  • Координація фіскальної і монетарної політики
  • Процентна ставка
  • Стерилізація монетарних ефектів платіжного балансу
  • Технічні розрахунки

5─1 Природа інфляції

  • Попит/пропозиція
  • Монетарна/немонетарна
  • Тимчасова/перманентна
  • Подавлена (прихована)/відкрита
  • Повзуча/галопуюча/гіперінфляція
  • Проблема взаємозв'язку між монетарною політикою та фінансовою нестабільністю
  • Інфляція означає підвищення загального рівня цін, що зачіпає більшість товарів. Очікувана інфляція ─ це динаміка зростання цін, що очікується на майбутнє
  • Інфляція становить:
  • де ─ інфляція, а Pt ─ рівень цін
  • (5.1)
  • Гроші є засобом платежу або обмінних операцій, що передбачає купівлю-продаж товарів і послуг. Слугують універсальною альтернативою для бартерної системи.
  • Інші функції включають:
  • засіб збереження вартості
  • мірило вартості
  • Компоненти
  • %
  • Продукти харчування
  • 15,3
  • Житло
  • 42,0
  • Одяг
  • 3,8
  • Транспорт
  • 17,4
  • Медичне обслуговування
  • 6,1
  • Розваги
  • 5,7
  • Освіта і комунікації
  • 5,8
  • Інші товари і послуги
  • 3,8
  • Всього
  • 100
  • CША
  • Україна
  • Критерії цінової стабільності
  • Структура індексу інфляції:
  • Річна інфляція становить:
  • Євросоюз ─ 2%

Україна: інфляція в циклі ділової активності, 2000─2015 рр.

Україна: інфляція споживчих і оптових цін, 2000─2015 рр.

  • Швидкість обертання грошової маси (velocity of money) визначається відношенням номінального ВВП до номінальної пропозиції грошової маси
  • Кількісне рівняння грошового обігу передбачає, що номінальний ВВП (PY) дорівнює номінальній пропозиції грошової маси (M) помноженій на швидкість її обертання (V):
  • MV≡PY.
  • Кількісна теорія грошей передбачає, що ВВП зростає незалежно від грошової маси, а швидкість обертання грошової маси залежить від практики платежів (готівка, чеки чи платіжні картки). Відповідно єдиним наслідком збільшення пропозиції грошової маси стає підвищення рівня цін, тоді як немає впливу на швидкість обертання грошової маси.
  • (5.2)

m + v ≡  + y

  • m + v ≡  + y
  • Чинники інфляції:
  •  ≡ m + vy
  • (5.3)
  • (5.4)
  • Функціональні залежності для рівнів (5.2) можна переписати як залежності для відповідних темпів росту:
  • Стандартні пояснення надмірного зростання пропозиції грошової маси:
  • Спокуса стимулювання сукупного попиту
  • Побоювання рецесії та втрати робочих місць
  • Негативні шоки з боку сукупної пропозиції
  • Фінансування дефіциту бюджету

Типи інфляції:

  • 1) темп підвищення цін
    • поміркована (5-20% на рік)
    • галопуюча (20-50% на рік)
    • гіперінфляція (>50% на місяць)
  • 2) очікування
    • передбачувана
    • непередбачувана
  • The chart shows the yield of ordinary five-year Treasury bonds, which offer no protection against inflation, minus the yield of inflation-protected securities. The difference between them is approximately what people expect annual inflation to be over the next five years. Right now the gap is 1.7%, which is notably below the Fed’s target inflation rate of 2%.
  • Ефект Фішера (Fischer effect), або ефект очікувань, характеризує довгостроковий вплив очікувань інфляції на номінальну процентну ставку
  • де i ─ номінальна процентна ставка, re ─ очікування реальної процентної ставки, e ─ очікування інфляції
  • Вираз для номінальної процентної ставки:
  • де m ─ темп зростання пропозиції грошової маси,
  • v ─ швидкість обертання грошей, y ─ темп зростання ВВП
  • (5.5)
  • (5.6)
  • Номінальний якір ─ це правило, що встановлює обмеження на зростання номінального показника, наприклад, грошової бази, пропозиції грошової маси або номінального ВВП. Номінальний якір запобігає прискоренню інфляції понад визначене значення.
  • Прогноз інфляції для Польщі

Кошти інфляції

  • Перерозподіл доходу
  • Корекція реальної процентної ставки
  • Зменшення доходу
  • Структурні деформації
  • Зниження реальної заробітної плати

Виграш від інфляції отримують:

  • боржники
  • підприємства
  • працівники (COLA)
    • Cost-of-living adjustment provisions in wage contracts link automatically increases in money wages to increases in the price level.
  • уряд (ерозія боргу)
  • Від інфляції програють:
  • власники готівки
    • ліквідність означає, що актив може використовуватися негайно, зручно і дешево для платежів.
  • інші
    • інституційні інвестори
    • власники облігацій
    • підприємці та робітники
    • платники податків
      • The Tanzi-Olivera vs. Patinkin effects
    • пенсіонери

Загальні втрати:

    • Надмірний попит на землю, нерухомість, золото, твори мистецтва
    • Спекулятивна діяльність
    • Перегрів економіки (оverheating)
    • Бартер
      • Barter is the direct exchange of one commodity for another without the use of money.
    • Сповільнення динаміки ВВП
      • Monetary impotence is the failure of real GDP to respond to and increase in the real money supply
  • Кошти інфляції залежать від її типу?
  • стабільна vs. нестабільна
  • передбачувана vs. непередбачувана
  • Стабільна інфляція
  • Нестабільна інфляція
  • Передбачувана
  • Немає втрат?
  • Неефективність
  • Непередбачувана
  • Перерозподіл доходу
  • Неефективність і перерозподіл доходу

Україна: інерційна та фактична інфляція (%), 1996─2015 рр.

Польща: інерційна та фактична інфляція (%), 1994─2014 рр.

Декомпозиція інфляції споживчих цін на перманентну і стохастичну компоненти за домомогою ARIMA(3,1,4)

Україна: перманентна і стохастична компоненти інфляції споживчих цін, 2000─2014 рр.

  • a) перманентна;
  • б) стохастична;

Труднощі інтерпретації інфляційних ефектів

  • Джерело: Кораблін, “Одновимірна політика”, ДТ, 9 - 15 Вересня 2006 року

«Порогова» інфляція для України оцінюється досить високо:

  • А. Грищенко і Т. Кричевська (2006, с. 15) – 9-10%
  • С. Кораблін (2005) – 10-12%

Дискусія щодо немонетарного характеру української інфляції

  • Перший заступник голови НБУ А. Шаповалов: „сьо­годні інфляція має насамперед не монетарний, а структурний характер” (2005, с. 5)
  • Я. Белінська (2006, с. 250─251): відсутня пряма залежність між темпами зрос­тан­ня грошової маси та інф­ляцією в умовах низькомонетизованої еко­но­міки України.
  • М. Рябокінь: лише 46% української інфляції обу­мов­лено монетарними факторами (Гриценко 2004, с. 70)
  • О. Петрик (2007а, с. 9─10): підвищена інфляція останніх двох ро­ків стала наслідком потужного внутрішнього попиту на про­дук­ти харчування в умовах зна­ч­­ного підвищення соціальних виплат і заро­біт­ної плати, а також зрос­тан­ня вартості адміністративних послуг
  • В. Геєць (2007b):

В. Геєць (2007b): причиною прискорення інфляції стали насамперед полі­тичні про­цеси в різноманітних проявах (безпосередні витрати полі­тич­них партій на виборчу кампанію ─ до $5 млрд., збільшення соціальних вит­рат, полі­тич­но мотивовані підвищення цін), але значну роль відіграли значні зовнішні запозичення комерційних банків та корпоративного сектора, ПІІ, приватні трансферти, несприятливі умови в сільському господарстві

  • В. Геєць (2007b): причиною прискорення інфляції стали насамперед полі­тичні про­цеси в різноманітних проявах (безпосередні витрати полі­тич­них партій на виборчу кампанію ─ до $5 млрд., збільшення соціальних вит­рат, полі­тич­но мотивовані підвищення цін), але значну роль відіграли значні зовнішні запозичення комерційних банків та корпоративного сектора, ПІІ, приватні трансферти, несприятливі умови в сільському господарстві
  • А. Гальчинський (2007): на­г­ро­мадження впродовж 2004─06 рр. вагомого інфляційного потен­ціа­лу, який обов’язково мав позначитися на ціновій динаміці (надмірне державне споживання, багаторазове перевищення темпів зро­­с­тан­ня номінальних доходів населення порівняно з динамікою ВВП, не­до­статній рівень конкуренції, слабкість фондового ринку, зростання цін на енергоносії та житлово-комунальні послуги, а також структурні чинники, пов’язані з не­за­вершеністю ринкових реформ в українській економіці)

5─2 Еволюція теоретичних поглядів на інфляцію

  • 19301940-ті роки ─ кейнсіанська теорія
  • середина 1950-х років ─ неокласичний синтез
  • кінець 1950-х років ─ монетаризм
  • 19601970-ті роки ─ крива Філіпса
  • Середина 1970-х років ─ нова класична школа (раціональні очікування)
  • Початок 1980-х років ─ школа реального циклу ділової активності (англ. real business cycle ─ RBC)
  • Початок 1980-х років ─ неокейнсіанські моделі
  • Середина 1990-х років ─ моделі динамічної стохастичної загальної рівноваги (англ. dynamic stochastic general equilibrium ─ DSGE)

Головні припущення неокласичного синтезу:

  • механізмів саморегуляції недостатньо для підтримання доходу на рівноважному рівні
  • цінам і заробітній платі бракує гнучкості в короткочасному періоді, але така риса з’являється на віддалену перс­пек­тиву (однак цього недостатньо для досягнення рівноважного рівня доходу)
  • засобами фіскальної і монетарної політики можна стимулювати доход
  • поведінка фірм і домашніх госпо­дарств є раціональною

Модель AD─AS

  • а) інфляція попиту;
  • б) інфляція пропозиції (стагфляція);
  • Стагфляцію характеризує підвищення цін на тлі спаду виробництва. Іншими словами, це рецесія, що супроводжується високою інфляцією

Динамічна модель AD─AS

  • Лінія сукупної пропозиції:
  • де Yt ─ реальний ВВП у період часу t, ─ рівноважна інфляція, s ─ одноразовий шок з боку сукупної пропозиції.
  • Сукупний попит визначено так:
  • де: ─ темп зростання пропозиції грошової маси, t ─ інфляція, gt ─ дефіцит бюджету.
  • Рівноважна інфляція становить:
  • (5.7)
  • (5.8)
  • (5.9)

Після необхідних перетворень отримуємо:

  • Після необхідних перетворень отримуємо:
  • де:
  • (5.10)

Польща: ілюстрація динамічної моделі AD─AS, 2000―2012 рр.

  • 2000
  • 2004
  • 2007
  • 2008

Моделі з раціональними очікуваннями:

  • Р. Лукас (1972 р.): короткочасний стимулюючий вплив грошової маси пояс­нювався недосконалістю інформації щодо загального рівня цін, попри ідеаль­ну гнуч­кість цін і заробітної плати. В міру отримання повної інформації стимулю­ючий ефект зникав.
    • Єдиним наслідком грошової емісії ставало прискорення інфляції.
  • Р. Барро (1976 р.): відмінний вплив передба­чуваного і непередбачуваного збільшення грошової маси визначають особливості секторального визначення цін
  • Якщо класична теорія передбачає раціональність для оптимальних рішень домашніх господарств та підприємців, то теорія раціональних очікувань поширила використання цієї концепції на очікування (Landman 2014)

Раціональні очікування

Моделі RBC

  • Відкинуто припущення неокласичного синтезу і теорії раціональних очіку­вань, що цикли ділової активності ство­ре­но відхиленнями сукупного попиту від рівноважного тренду, який визначено чинниками сукупної пропозиції
  • Траєкторію доходу визначає рівноважний тренд, який стає наслідком оптимальної реакції на неочікувані зовнішні шоки

Неокейнсіанські моделі

  • Припу­щення щодо браку гнучкості цін і заробітної плати в короткочасному періоді доповнено раціональними очікуваннями, меха­нізмами циклічного коригування на основі довгострокової гнучкості цін, отриманням функціональних залежностей для всіх секторів (домашні госпо­дарства, підприємства, центральний банк) на основі міжчасової оптимізації
  • Стандартну криву Філіпса було доповнено очікуваннями інфляції, що досить добре описувало поведінку цін, доходу і безробіття у короткочасному періо­ді
  • На віддалену перспективу визнавалася нейтральність грошей щодо доходу (вертикальна крива Філіпса)

Для пояснення недостатньої гнучкості цін і заробітної плати використовують різноманітні аргументи:

  • Для пояснення недостатньої гнучкості цін і заробітної плати використовують різноманітні аргументи:
  • особливості отримання інформації про стан ринку, що ускладнює визначення цін у короткочасному періоді (багато показників є доступними, але фірми реагують лише на їхні значні зміни)
  • значні кошти зміни цін, трудові контракти (Sims 1998, pp. 317-356)
  • антициклічний характер markups (у такий спосіб фірми намагаються уникнути запозичень) (Gilchrist et al. 2015)

Одним з найбільших недоліків неокейнсіанських моделей вважається нездатність пояснити глибокий спад виробництва під час гальмування інфляції (Roberts 1998).

  • Одним з найбільших недоліків неокейнсіанських моделей вважається нездатність пояснити глибокий спад виробництва під час гальмування інфляції (Roberts 1998).
  • Однією з традиційних причин розглядається недостатня довіра до монетарної політики. Чим нижча довіра до центрального банку, тим сильнішої реакції вимагає гальмування інфляції, а це поглиблює спад виробництва (Desormeaux et al. 2009, pp. 115-128).
  • Markup pricing implies that firms’ prices are based on labor costs plus materials input times a certain fraction, called a markup, to cover capital costs and profits, being higher the higher the wage.
  • де ─ постійна надбавка до ціни (markup), ─ одиничні кошти праці (заробітна плата на одиницю продукції), ─ рівень цін імпорту,
  • ─ рівень внутрішніх цін на енергоносії та іншу сировину,
  • ─ податки.
  • (5.11)
  • (5.12)

Модель Тейлора─Ромера (IS─MP─IA)

  • Недоліки рівняння LM
  • І. Втратили актуальність:
  • дискусія щодо відносної ефективності фіскальної і монетарної політики
  • таргетування пропозиції грошової маси
  • ІІ. Не пояснює таргетування інфляції
  • Дещо спрощено неокейнсіанську модель скла­дають три рівняння:
  • сукупного попиту (IS),
  • модифікованої кривої Філіпса
  • правила монетарної політики, яке окреслює реакцію центрального банку на відхилен­ня від рівноважної траєкторії доходу

Особливості моделі IS─MP─IA

  • Особливості моделі IS─MP─IA
  • замість LM використовується правило таргетування реальної процентної ставки
  • монетарну політику характеризує вибір реальної процентної ставки
  • правило реальної процентної ставки виглядає простіше, ніж логіка LM
  • сукупний попит характеризується зв’язком між інфляцією та доходом
  • де y ─ темп зростання ВВП,
  • i ─ номінальна процентна ставка,
  •  ─ інфляція,
  • ─ очікування інфляції,
  • g ─ темп зростання урядових видатків,
  • ─ «природна» процентна ставка,
  • ─ інфляційний орієнтир центрального банку,
  • ─ «природний» темп зростання ВВП.
  • (ІS)
  • (MP)
  • (ІA)
  • (4.12.1)
  • (4.12.2)
  • (4.12.3)
  • Структура моделі:

Підставляючи (4.12.3) до (4.12.2), отримуємо:

  • де
  • .
  • (4.12.4)
  • (4.12.6b)
  • (4.12.6a)
  • Приймаючи та , отримуємо:
  • (4.12.5)
  • У матричному вигляді система рівнянь запишеться так:

Прискорення інфляції зумовлює підвищення реальної процентної ставки

  • Повернення до рівноважного рівня
  • Наслідки втрати довіри споживачів

Моделі DSGE

  • Моделі DSGE
  • Загалом подібні до неокласичних моделей RBC, але передбачають коротко­часний вплив грошової маси на доход і брак короткочасної гнучкості цін
  • дозволяють обґрунтування політики таргетуван­ня інфляції за допомогою правила монетарної політики, яке нагадує правило Тейлора, і поступово отримали назву нового неокласичного синтезу
  • Моделі DSGE пояснюють брак гнучкості цін і заробітної плати оптимізаційною поведінкою учасників ринку.
  • Відповідні теоретичні конструкції добре пояснюють логіку “великого заспокоєння” 19842008 рр.

Інфляція

  • Інфляція
  • в США
  • «велика інфляція»
  • Great Moderation
  • Пояснення «великої інфляції»
  • недостатнє підвищення процентної ставки ФРС у відповідь на зростаючі очікування інфляції, що призвело до невизна­ченості щодо цінової динаміки, а це стало підставою для самопідтримуючих очікувань прискорення інфляції (Clarida et al. 2000)
  • надмірна переконаність у стабільності кривої Філіпса
  • перебільшена оцінка рівно­важного значення доходу і надто повільної адаптації очікувань до реальної ситуації

Інші пояснення «великої інфляції»

  • Інші пояснення «великої інфляції»
  • ФРС намагалася створити низку інфляційних “сюрпризів” у дусі кривої Філіпса з метою зни­ження безробіття, але раціональні учасники ринку натомість відреагували підвищенням власних очікувань інфляції (теорія раціональних очікувань)
  • кейнсіанський погляд на координацію фіскальної і монетарної політики фактично призвів до того, що ФРС фінансувала дефіцит бюджету

Поєднання низької інфляції та високого темпу економічного зростання під час “великого заспокоєння” (1984-2008 рр.) пояснюється по-різному:

  • Поєднання низької інфляції та високого темпу економічного зростання під час “великого заспокоєння” (1984-2008 рр.) пояснюється по-різному:
  • антициклічна монетарна політика (Bernanke 2004)
  • краще управління запасами, більш відповідальна макроекономічна політика, брак глобальних дестабілізуючих шоків (Landman 2014)
  • нестабільність співвідношення «години праці/ВВП», зменшення ваги нетехнологічних шоків та зміна характеру реакції чинника продуктивності праці на такі шоки (Gali and Gambetti 2009)
  • посилення глобальної конкуренції (це одночасно пояснює зростання доходу і низькі процентні ставки) (White 2008)

5─3 Особливості стабілізаційних програм

  • градуалізм чи шокова терапія
  • вибір “якоря”

a) градуалізм

  • Inflation is reduced from 0 to 1, seeking to keep output from falling much below the potential level
  • Градуалізм передбачає поступове гальмування інфляції до нижчого значення

б) шокова терапія (cold turkey)

  • Cold turkey strategy означає спробу максимально швидкого гальмування інфляції. Зазвичай передбачає раптовий спад ділової активності.

Модель з включенням кривої Філіпса

  • (5.13)
  • (5.14)
  • (5.15)
  • (5.16)
  • (5.17)
  • (5.18)

Розв’язки для змін та рівноважного значення інфляції:

  • (5.19)
  • (5.20)

Динаміка RER під час гальмування інфляції за умов грошової стабільності

5─4 Структуралізм

  • Засадничі припущення:
  • брак конкуренції
  • недосконалість ринків (мarket imperfections)
  • «залежний» характер економіки
  • Теоретична програма:
  • Недоцільність рестрикційної фіскальної і монетарної політики
  • Підтримання стабільності RER
  • Конструктивний торговельний протекціонізм
  • Необхідність промислової політики

Структуралістське пояснення інфляції немонетарними “вузь­ки­ми місцями” в структурі сукупного попиту і пропозиції та боро­тьбою за перерозподіл доходу стосується таких чинників:

  • недостатня пропозиція продовольчих і промислових товарів внаслідок нерівномірності розвитку та низької продуктивності праці в окремих секторах економіки, передусім у сільському господарстві та базових галузях промисловості
  • індексація заробітної плати
  • олігополістична структура ринку
  • обмежені можливості імпорту через недостатній обсяг надходжень від експорту
  • Важливий структуралістський висновок: грошова емісія – це наслідок, а не при­чина інфляції
  • Причинами «структурного дисбалансу» цін у країнах Латинської Америки називалися: аку­муляція зовнішнього боргу в 1970-х роках, підвищення світової процентної ставки, потреба девальвації грошової одиниці задля вирівнювання платіжно­го балансу, практика субсидій, ефект Олівери-Танці
  • Недостатній розвиток сектора QT визнається першопричиною пла­ті­жних дисбалансів та інфляції
  • Зменшення зайнятості не уникнути, якщо ро­бо­ча си­ла не від­рі­з­няється універсальністю і може використовуватися лише у пев­них сек­то­рах (англ. sector-specific) (Visser 1996, p. 37)

Деяке прискорення інфляції вважається конструк­тив­ним еле­ментом до­сяг­нення макроекономічної рівноваги, адже в міру пож­­вавлення ви­­роб­ницт­ва має посилюватися антиінфляційний вплив збіль­шення по­пи­ту на гроші

  • В 1980-х ─ 1990-х рр. недоліки рестрикційної фіскальної і моне­тар­ної полі­ти­ки у ви­рі­в­ню­ванні платіжного балансу пояснювалися набутою інфляційною інер­цією (Perry and Herrera 1994, p. 34)
  • Підвищення процентної ставки не допомагає ви­рівнюванню пла­тіж­но­го балансу, оскільки підви­щує RER, провокує де­ва­львацію грошової оди­ни­ці та зменшує заощадження (Taylor 1999, р. 1─15)
  • Заперечуються пере­ваги лібералізації фінансового рин­ку, адже це ймовірно підвищить реальну процентну ставку

На випадок прискорення інфляції дієвими стають лише адміні­стративні заходи:

  • На випадок прискорення інфляції дієвими стають лише адміні­стративні заходи:
  • контроль цін або
  • їхнє заморожування (так званий «гетеро­доксний шок»)
  • Incomes policies are policies that attempt to reduce the rate of wage and price increases by direct action, implemented either by persuasion or by legal rules. Quite often such policies aim to control inflation by penalizing firms that raise prices or wages.
  • Суча­сний неострук­туралізм визнає дієвість ринкових механізмів, необхідність фінансової ста­бі­лізації і важливість очікувань, але водночас вимагає кращого врахування соціально-політичних чинників та застосування тимча­со­вого контролю цін і заробітної плати
  • Інфляція визнаєть­ся важким для подолання результатом диспропорцій у відносних цінах, який не має безпосереднього стосунку до пропозиції грошової маси

Окрім монополізму та обмеженості фінансових ринків, одним з чинни­ків «структурної» інфляції розглядаються відмінності у продуктивності праці між секторами внутрішньої і зовнішньої торгівлі (Mihaljek and Saxena 2009, pp. 5375):

  • де ─ інфляція в секторі товарів зовнішньої торгівлі,
  •  ─ частка товарів QT у загальному рівні цін,
  • і ─ продуктивність праці в секторах QT і QN
  • У ширшому розумінні йдеться про «приреченість» на вищу інфляцію економік, що перебувають на траєкторії «наздоганяючого» економічного зростання. Така риса актуальна для країн ЦСЄ, які здійснюють швидкий перехід до вищого рівня доходу. Якщо немає обмежень на ринку праці чи в доступі до фінансових ринків, можливості гальмування інфляції засобами монетарної політики стають обмеженими.

Для гальмування інфляції прихильники неоструктуралізму пропонують:

  • впорядкування фінансових ринків
  • реалізація інфраструктурних проектів
  • експортна орієнтація малих і середніх підприємств
  • політиці вирівнювання доходів
  • забезпечення антицик­лічності фіскальної політики
  • Як показали Ребело і К. Вег за допомогою моделі «залежної» економі­ки (Rebelo and Vegh 1995, pp. 125188), чинники сукупної пропозиції мають ключове значення у поясненні нерівномірного перебігу стабілізаційних прог­рам
  • Особливості більшості стабілізаційних програм:
  • підвищення реальної заробітної плати  спожив­чий бум  погіршення сальдо поточного рахунку + подорожчання нерухо­мості
  • повільне гальмування інфляції
  • ремонетизація економіки
  • поліпшення сальдо бюджету
  • Український контекст
  • пояснення низької моне­ти­за­ції економіки (цей показник зменшився з 50% у 1992 р. до 11% у 1996 р.) виключно рестрикційною монетарною політикою
  • визнання присутності монетарної „стагфляційної пастки”, коли скорочення попиту вело до по­гли­б­­лення спаду виробництва, а стимулювання сукупного попиту не супро­вод­жу­валося збільшенням сукупної пропозиції (Жаліло 2003, с. 100─104)
  • пояснення низької моне­ти­за­ції економіки (цей показник зменшився з 50% у 1992 р. до 11% у 1996 р.) виключно рестрикційною монетарною політикою
  • визнання присутності монетарної „стагфляційної пастки”, коли скорочення попиту вело до по­гли­б­­лення спаду виробництва, а стимулювання сукупного попиту не супро­вод­жу­валося збільшенням сукупної пропозиції (Жаліло 2003, с. 100─104)
  • Структуралістські аргументи Я. Жаліла (2003, с. 100─104)
  • низька ефе­к­тивність додатної реальної процентної ставки як важеля тактичного регулю­ван­ня, що значно знизило дієвість стратегії скорочення попиту
  • перехід від­кла­­деного через антиінфляційну політику попиту на гроші у непла­тежі або скорочення виробництва
  • брак у недоскона­ло­му ринковому середовищі належної інформації для розробки ефек­тивних економічних стратегій
  • від­су­т­ність позитивного процесу міжгалузевого переливу капіталів
  • комплементарність приватних і державних капіталовкладень
  • труднощі балансування бюджету внаслідок жорсткої грошової політики
  • Недоліки такого пояснення подій:
  • грошова емі­сія може провокувати очікування інфляції та обмеження реальної грошової маси
  • девальвація грошової одиниці може обмежити сукупну пропозицію
  • якість державних інвестицій може бути невисокою
  • Т. Ковальчук (2003):
  • „Грошову емісію образно можна порівняти з дощем: останній благотворно впли­­ває на врожай, але привносить калюжі та грязюку, іноді навіть повені. Але ж ніхто не бореться з дощами ─ брукують дороги і тротуари, носять парасольки і гумове взут­тя, а при необхідності навіть будують дамби тощо. А от у випадку з інфляцією неві­до­мо з яких причин впродовж років закликають боротися з першопричиною ─ грошовою емісією ─ і позбавляють економіку (виробничу сферу особливо) життєдайної вологи”.
  • Водночас важко запе­ре­чити при­сут­ність в Україні декількох елементів структур­а­лі­ст­ського аналізу:
  • підвищена вартість кредитних ресурсів
  • нерозвиненість фон­­до­во­го ринку
  • податковий тиск
  • корупція
  • щільний зв’язок між полі­ти­кою і бізнесом.
  • Неважко припустити, що українській економіці бракує гнуч­кості цін та конкурентних ринків, як це привертає увагу в структуралізмі.

5─5 Можливі негативні наслідки дефляції

  • Дефляція означає зниження рівня цін
  • Підвищення реальної процентної ставки
  • де rt і ─ внутрішня та світова процентні ставки,
  • t ─ iнфляція,
  • ─ премія від ризику,
  • Etet+1 та Ett+1 ─ очікування номінального обмінного курсу та інфляції, відповідно.
  • (5.21)

Дефляція може мати декілька негативних наслідків:

  • Дефляція може мати декілька негативних наслідків:
  • Збільшення боргового тягаря в приватному і державному секторах
  • Дезорієнтація підприємців
  • Втрата COLA

5─6 Координація фіскальної і монетарної політики

  • Погляди на взаємний вплив фіскальної і монетарної політики
  • Огляд емпіричних досліджень
  • Теоретичні аргументи
  • Емпіричні результати

Урядові кола: використанню фіскальної політики для цілей стимулювання доходу перешкоджає надміру рестрикційна монетарна політика НБУ

  • Урядові кола: використанню фіскальної політики для цілей стимулювання доходу перешкоджає надміру рестрикційна монетарна політика НБУ
    • підвищення коштів обслуговування державного боргу
    • зменшення грошової бази для фінансування дефіциту бюджету
  • «Фани» НБУ: надмірний дефіцит бюджету та пов’язані з цим оптимістичні очікування вагомим чинником зниження ефективності монетарної політики як засобу гальмування інфляції.

О. Соскін (2009, с. 5): Значні обсяги рефінансування банківської системи восени-взимку 2008 р. не могли не позначитися дисбалансом на валютному ринку, девальвацією гривні та результуючим спадом виробництва, а відповідно ─ зменшенням податкових надходжень

  • О. Соскін (2009, с. 5): Значні обсяги рефінансування банківської системи восени-взимку 2008 р. не могли не позначитися дисбалансом на валютному ринку, девальвацією гривні та результуючим спадом виробництва, а відповідно ─ зменшенням податкових надходжень
  • Д. Полозенко і К. Раєвський (2009, с. 8): Додатковим тягарем для бюджету стало «рятування» комерційних банків, які у 2006─2007 рр. помилково повірили у те, що «будівництво ─ це той локомотив, який у змозі витягнути з кризи весь реальний сектор економіки»
  • Ю. Курза (2009, с. 12─14): інфляційний ефект від «Юлиної тисячі» було посилено відновленням рефінансування комерційних банків з лютого 2008 р., а також практикою різких коливань обмінного курсу під управлінням НБУ («дихання Литвицького»), що створило чудові умови для валютних операцій на основі інсайдерської інформації

В. Міщенко і Р. Лисенко (2009, с. 50─57): за відсутності підтримки з боку з інших видів економічної політики ─ фіскальною, промисловою, торговельною, «будь-які заходи з боку центрального банку будуть неефективними та можуть призвести лише до зростання його витрат і нарощування інфляційних тенденцій»

  • В. Міщенко і Р. Лисенко (2009, с. 50─57): за відсутності підтримки з боку з інших видів економічної політики ─ фіскальною, промисловою, торговельною, «будь-які заходи з боку центрального банку будуть неефективними та можуть призвести лише до зростання його витрат і нарощування інфляційних тенденцій»
  • В. Марцин (2010, с. 99): «боротися з такою [немонетарною] інфляцією за допомогою обмеження пропозиції грошової маси не тільки малоефективно, але й небезпечно»
  • В. Лагутін (2007, с. 115): головний тягар антиінфляційної політики припадає на уряд

А. Сомик (2009, с. 39─52): непередбачуване витрачання коштів з Єдиного казначейського рахунку посилює ризики ліквідності банківської системи.

  • А. Сомик (2009, с. 39─52): непередбачуване витрачання коштів з Єдиного казначейського рахунку посилює ризики ліквідності банківської системи.
  • О. Петрик (2007, с. 6─7) про “триєдине завдання” для фіскальної політики:
    • оперативне регулювання процесів пропозиції товарів відповідно до попиту
    • ефективне управління цінами, які регулюються адміністративно,
    • підтримка монетарної політики за допомогою обмеження надмірного дефіциту бюджету

В. Міщенко і Р. Лисенко (2007, с. 15): підвищення процентної ставки за кредитами зменшує податкові надходження, тоді як протилежний вплив має збільшення грошової бази

  • В. Міщенко і Р. Лисенко (2007, с. 15): підвищення процентної ставки за кредитами зменшує податкові надходження, тоді як протилежний вплив має збільшення грошової бази
  • В. Шевчук (2008, с. 524─525, 713─715): дефіцит бюджету стає чинником збільшення пропозиції грошової маси, а послаблення монетарної політики створює передумови для погіршення сальдо бюджету
    • для квартальних даних грошовий агрегат М2 визначає до 50%, а сальдо бюджету ─ понад 40% інфляції споживчих цін
  • Огляд емпіричних досліджень:

Три гіпотези щодо зв’язку між фіскальною і монетарною політикою (Iwamoto 2005, p. 3):

  • 1) монетарна ─ на підставі кількісної теорії цін (центральний банк незалежно визначає пропозицію грошової маси, тоді як уряд пасивно узгоджує сальдо бюджету),
  • 2) фіскальна теорія інфляції (уряд проводить незалежну фіскальну політику, а центральний банк відповідно коригує пропозицію грошової маси),
  • 3) фіскальна теорія рівня цін (центральний банк та уряд незалежно визначають власні цілі, а рівень цін слугує чинником, що гарантує обслуговування державного боргу)

Т. Сарджент (1999, p. 1463─1482): можливості монетарної політики обмежує надмірний дефіцит бюджету, який вимагає монетизації державного боргу

  • Т. Сарджент (1999, p. 1463─1482): можливості монетарної політики обмежує надмірний дефіцит бюджету, який вимагає монетизації державного боргу
  • О. Бланчар (2004): обмеження пропозиції грошової маси може бути інфляційним внаслідок підвищення реальної процентної ставки та наступного збільшення коштів обслуговування державного боргу, яке створює загрозу дефолту, а відтак ─ супроводжується відпливом капіталу

Фіскальна теорія рівня цін

  • В економіці, де не дотримується тотожність Рікардо, підвищення цін необхідно для зменшення поточної вартості державного боргу:
  • де Bt ─ зобов’язання державного сектора в період часу t (включно з грошовою базою); St ─ профіцит бюджету (включно із сеньйоражем); Pt ─ рівень цін; r ─ процентна ставка.
  • (5.22)

Механізми погіршення сальдо бюджету засобами монетарної політики (Dahan 1998)

  • де G ─ урядові видатки, T ─ податки, Y ─ доход, P ─ рівень цін, E ─ обмінний курс, rm і rx ─ відповідно доходність облігацій внутрішньої і зовнішньої позики, q ─ реальний обмінний курс, Ax ─ валютні резерви.
  • (5.23)

Підвищення процентної ставки ймовірно збільшить дефіцит бюджету внаслідок:

  • Підвищення процентної ставки ймовірно збільшить дефіцит бюджету внаслідок:
  • антициклічного збільшення урядових видатків
  • зменшення податкових надходжень
  • зростання коштів обслуговування зовнішнього боргу (передусім у випадку очікувань відновлення експансійної монетарної політики)
  • зменшення сеньйоражу
  • підвищення реальної вартості зовнішнього боргу
  • Україна: сальдо бюджету (% від ВВП) і процентна ставка (%), 2000─2014 рр.

Емпіричні результати

  • де mt ─ грошовий агрегат М2 (млрд. грн.), сpit ─ інфляція споживчих цін (індекс, 1994=100), bdt ─ сальдо бюджету (% від ВВП), fat ─ сальдо фінансового рахунку (% від ВВП), rlt ─ ставка за позиками комерційних банків (%), et ─ номінальний обмінний курс (грн за долар).
  • (5.24)
  • (5.25)
  • (5.26)
  • (5.27)

Україна: взаємний вплив сальдо бюджету, грошової маси та інфляції

  • a) чинники сальдо бюджету;
  • б) чинники грошової маси;
  • в) чинники інфляції;
  • Фіскальні показники
  • 2009
  • 2011
  • Державний зовнішній борг (млрд. грн)
  • 227
  • 540
  • (% від ВВП)
  • 24
  • 40
  • Cальдо бюджету (% від ВВП)
  • 9,0
  • 5,3
  • ВВП (%)
  • 15,0
  • 4
  • Cтруктурний дефіцит бюджету (% від ВВП)
  • 6,0
  • 9,3

В Україні простежується виразний взаємний зв’язок між пропозицією грошової маси і сальдо бюджету.

  • В Україні простежується виразний взаємний зв’язок між пропозицією грошової маси і сальдо бюджету.
  • Поліпшення сальдо бюджету дозволяє збільшити пропозицію грошової маси, що може реалізуватися через зниження процентної ставки, тоді як підвищення процентної ставки погіршує сальдо бюджету.
  • Чергового разу підтверджено інфляційний характер збільшення пропозиції грошової маси та девальвації грошової одиниці, тоді як поліпшення сальдо бюджету має антиінфляційний вплив.

5─9 Технічні розрахунки

  • Формула простого процента
  • Формула складного процента
  • Скільки треба часу, щоб депозит подвоївся, якщо процентна ставка становить 5%?

Майбутня вартість капіталу при ставці r i капіталізації в m періодах у кожному з n років становить:

  • Майбутня вартість капіталу при ставці r i капіталізації в m періодах у кожному з n років становить:
  • Використовуючи правило Ейлера ,
  • для отримуємо:
  • , де e=2,7183.
  • Якщо процентна ставка r змінюється в окремі періоди часу , обсяги капіталу становлять:

Фінансовий потік

  • Фінансовий потік
  • або
  • Відповідно
  • Ефективна доходність строкового депозиту
  • зі ставкою 20% при річній інфляції 10%:
  • або 9,1%
  • Домашнє господарство, що планує побудувати будинок за п років, має акумулювати 100 тис. доларів на власному рахунку. Скільки треба заощаджувати кожного року при доходності депозитів на рівні 9%?
  • Дисконт
  • (простий процент)
  • (складний процент)
  • Поточна вартість фінансового потоку
  • Якщо актив (наприклад, нерухомість) забезпечує сталий дохід на рівні W, тоді

Проблеми для обговорення:

  • За допомогою моделі AD─AS проілюструйте еволюцію інфляційних процесів в Україні в 2000─2014 рр.
  • Чому в Україні такою популярністю користується концепція немонетарної інфляції? Які для цього існують об’єктивні підстави?
  • Яке поєднання чинників визначило дефляційні процеси в Україні зразка 2001─2002 рр.?
  • Хто отримав найбільший виграш від прискорення інфляції в Україні в 2008 р.? Хто опинився у найбільшому програші?
  • Наскільки фіскальна теорія ціни може вважатися адекватним інструментарієм пояснення інфляційних процесів в Україні?
  • Оцініть для України силу та часовий лаг зв’язку між інфляцією споживчих та оптових цін, а також вплив обох інфляційних індикаторів на динаміку промислового виробництва.

Як можна систематизувати чинники інерційної та фактичної інфляції в Україні в 2006─2014 рр.?

  • Як можна систематизувати чинники інерційної та фактичної інфляції в Україні в 2006─2014 рр.?
  • Як можна охарактеризувати стабілізаційні програми зразка 1996─1997 рр., 2000─2002, 2009─2011 рр.?
  • Що може “затемнювати” зв’язок між сальдо бюджету та цінами? Проілюструйте графічно.
  • Якою буде підсумкова вартість 20-річного депозиту 30000 грн. при відсотковій ставці 13% (річна капіталізація), 12,5% (квартальна капіталізація), 12% (місячна капіталізація)?
  • Номінальна процентна ставка становить 12%. Якою є ефективна ставка за умов щомісячної капіталізації?
  • Депозит вартістю 15000 грн. потроївся за 15 років. Якою є його доходність для простого і складеного процента? За скільки років депозит збільшиться вп'ятеро в обох випадках?

Місячна інфляція становить 5%. Якою є річна інфляція?

  • Місячна інфляція становить 5%. Якою є річна інфляція?
  • За товар вартістю 3000 грн. оплату буде здійснено через 60 днів. Якою є поточна вартість товару, якщо дисконтна ставка становить 27%?
  • На депозиті розміщено 50000 грн. Якою буде сума через п'ять років при простому і складеному нарахуванні відсотків, якщо процентна ставка становить 12%?
  • Підприємство купує матеріали вартістю 45000 грн. з оплатою за три тижні. Під час оплати продавець надає 2% знижки. Чи не вигідніше заплатити негайно, якщо можна отримати кредит зі ставкою 24%?
  • Банк отримав депозит вартістю 50000 грн. під 9% на 10 років і надав кредит під 15% на ті ж 10 років. Яким є прибуток банку?
  • Депозит вартістю 8000 тис. грн. розміщено під 10%, a депозит вартістю 12000 грн. ─ під 8% річних. Через скільки років вартість обох депозитів стане однаковою?
  • Дякую
  • за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка