Лекція Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства План



Скачати 21,48 Kb.
Дата конвертації14.02.2017
Розмір21,48 Kb.

Історія української культури

  • Лекція 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

План

  • Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.
  • Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу.
    • Мова, писемність, освіта, наукові знання та література.
    • Містобудування й архітектура.
    • Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво.
    • Музичне мистецтво.
  • Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.

Словник

  • Теоцентризм, дружинна культура, протоукраїнська мова, старослов’янська мова, кирилиця, глаголиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, школа грамоти, годувальництво, житія, патерики, апокрифи, Псалтир, літописи, билини, дитинець, окольний град, посад, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески, рельєфи, гаптування, колти, чернь, скань, зернь, перегород часта емаль, скоморохи, деместики.

Основна література

  • Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – 408 с.
  • Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 408 с.
  • Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 69 – 127. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip

Додаткова література

  • Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – 130 c. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf
  • Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010. – С. 28 – 56.

Високий злет культури Київської Русі зумовили суттєві зрушеннями в різних сферах суспільного життя:

  • розвиток феодальних відносин,
  • становлення державності,
  • відокремлення ремесла від сільського господарства,
  • виникнення міст,
  • пожвавлення торгівлі,
  • активізація та розширення міжнародних контактів,
  • запровадження християнства тощо.

Культура Київської Русі мала такі сутнісні ознаки:

  • По-перше, світоглядним фундаментом давньоруської культури стає християнство, з яким пов’язаний теоцентризм (Бог, Божественне начало стає найвищою духовною цінністю, основою світобачення).
  • По-друге, існування в культурі Київської Русі дохристиянського (язичницького) культурного середовища.

Культура Київської Русі мала такі сутнісні ознаки:

  • По-третє, запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів.
  • По-четверте, після прийняття християнства в Київській Русі з’являються нові культурні явища, субкультури, носії яких займають різне місце в суспільному організмі, мають різні можливості, зв’язки, потреби.

Культура Київської Русі мала такі сутнісні ознаки:

  • По-п’яте, культура Київської Русі переосмислює і творчо засвоює досягнення світової культури, що дало змогу розширити культурні горизонти, змістовно збагатитися, але зберегти власну самобутність.

У Київській державі одночасно існувало дві мови (диглосія).

  • У повсякденному вжитку населення користувалося живою розмовною мовою, яка сформувалась у VІІ – ХІ ст. після розпаду праслов’янської мови на основі старокиївських (полянських) говірок. Цю мову одні вчені називають протоукраїнською, інші – давньоруською. Протоукраїнська (давньоруська) мова використовувалася не лише в побуті, а й в офіційно-діловій, політичній та культурно-освітній сфері: нею писалися різноманітні документи, грамоти, літописи, зокрема «Руська правда», «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», «Повчання Володимира Мономаха».
  • Другою, літературною (книжною) мовою Київської Русі стала старослов’янська (церковнослов’янська) мова, створена на основі староболгарської Кирилом і Мефодієм. Вона використовувалась в релігійній сфері – церковній службі, богослужбових книгах. Старослов’янська мова визнавалася поряд з грецькою та латинською як знаряддя духовної культури.

Писемність

  • Писемність у дохристиянські часи була поширена у зовнішньо-політичній, економічній і торгівельній сферах. Найважливішим джерелом писемності язичницьких часів є договори Русі з греками 907, 911, 944, 970 рр.: Олега, Ігоря та Святослава, зміст яких зберігся в «Повісті минулих літ».

Надписи на предметах домашнього вжитку

  • Наприклад, у Гніздовському кургані, розташованому неподалік від Смоленська, був знайдений керамічний посуд Х ст. з написом «Гороухща» або «Гороунша», тобто для зберігання гірчиці чи гірчичної олії.

Глаголиця і кирилиця

Писемність

  • Отже, виникненню писемності у східних слов’ян сприяло два головних чинники: поява держави і проникнення на східноєвропейські території християнства.

Типи шкіл

Бібліотека

  • Перша і найбільша була заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим у Софії Київській. У бібліотеці зберігались богослужебні книги, а також література зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, державні документи.
  • Загалом у бібліотеці нараховувалося до 900 томів рукописних книг – грандіозна для середньовіччя кількість. А весь фонд Русі нараховував 130–140 тис. томів.

Реймське Євангеліє церковно-слов'янський пергаментний рукопис, київська пам'ятка першої половини XI століття.

  • На рукописі (оправу пограбовано 1793 року) присягали при коронаціях французькі королі.

Остромирове Євангеліє

  • Оздоблення
  • 2-й аркуш Остромирового Євангеліє

МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ – давньорус. кириличний пергаментний рукопис кінця 11 – поч. 12 ст.

  • Оздоблення
  • Текст

Чернь

Перекладна література Київської Русі

  • - біблійна література (похвальні пісні, гімни Богові, Богородиці, святим, зокрема канони, кόндаки, ікоси, акафісти; переклади Старого й Нового Заповітів, зокрема Псалтир, Четвероєвангеліє, Апостол; оспівування і возвеличення християнських святихжитія; збірки оповідань про подвиги пустельників, ченців патерики; неканонізовані перекази на біблійні теми, близькі до житійної літератури – апокрифи, наприклад, Ходіння Богородиці по мукам, Похвала пророку Іллі);
  • - природничо-наукова література (перекладні енциклопедичні книги, зокрема анонімний «Фізіолог», «Шестиднев» Іоанна Екзарха, «Християнська топографія» Козьми Індикоплова);
  • - історична література (переклади візантійських хронік Іоанна Малали, Георгія Амартола, у яких цікаві оповідання від часів створення світу і факти поєднуються з біблійними переказами);
  • - повісті (прозові оповіді, найпопулярніші серед яких «Александрія» про життя і подвиги Олександра Македонського).

Оригінальна література Київської Русі

  • Житія – «Житія Бориса і Гліба», «Житіє Антонія Печерського», «Житіє княгині Ольги» та ін.
  • Проповіді, зокрема «Слово про закон і благодать», виголошене приблизно 1050 р. в Софії митрополитом Іларіоном.
  • «Повчання Мономаха»
  • Героїчна поема «Слово о полку Ігоревім» (1185 – 1187)
  • Збірка оповідань про історію та ченців Києво-Печерського монастиря поч. ХІІІ ст. – «Києво-Печерський патерик».
  • Паломницька література. «Житіє і ходіння Данила, руської землі ігумена»
  • Історична література. Літописання – оригінальний вид літератури, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи — це історичні твори, у яких розповідь велася за роками («літами») і які містили не тільки стислі записи, а й цілі новели, перекази та легенди про окремі історичні події.

Повість врем’яних літ – літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.

  • Повість минулих літ : Літописні оповіді / Переказ В.С. Близнець, Худ. Г.В. Якутович. - 3-е вид. зі змінами. - К.: Веселка, 2002. - 227 с.: іл..
  • Повість врем’яних літ у Радзивіллівському літописі

Київський літопис – пам'ятка літератури Київської Русі, складова частина Іпатіївського списку. Продовження «Повісті врем’яних літ»,  охоплює події 1118 – 1200 років.

Галицько-Волинський літопис –  літопис, присвячений історії Галичини і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201—1292 років.

  • Переклав і пояснив Теофіль КОСТРУБА. Львів 1936 р.

Тип забудови міст

  • дитинець та верхнє місто, де був князівський двір, житла дружинників і бояр, укріплена фортеця, церковне подвір’я.
  • окольний град, де жила переважна частина міського населення. Житло бідноти – однокамерні будинки площею до 20 м2, які зводились за допомогою каркасно-стовпової конструкції, що обмазувалась глиною і білилась подібно до української хати.
  • посад, околиця, заселена ремісниками й торговцями з рядами крамниць та майстерень

Архітектура

  • За призначенням архітектура поділялась на житлову, культову та оборонну.

Культова архітектура

  • Десятинна церква Спасо-
  • Преображенський собор в
  • Чернігові

Софія Київська 1037 р

  • Сучасний вигляд собору

Внутрішнє оздоблення Софійського собору

  • "Христос-Вседержитель" (Христос-Пантократор. Мозаїчне зображення). Головний купол.
  • Монументальна постать Богоматері – Оранти, вписаної у склепіння вівтаря

Саркофаг Ярослава Мудрого

Оборонна архітектура

  • «Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва.
  • Перша згадка – 1037 р.

Фрески

Ікони

Ікони

Ювелірне мистецтво

Зброярська справа

Три музичні культури

  • Народна
  • Професійна (інструментальна)
  • Церковна музика

Танці скоморохів

Дякую за увагу



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка