Леся Українка Непересічність постаті



Скачати 36,63 Kb.
Дата конвертації02.12.2016
Розмір36,63 Kb.
  • Леся Українка
  • 1. Непересічність постаті
  • 2. Риси характеру
  • 4. Життєва позиція
  • 5. Твори
  • 6. Погляди і переконання
  • 7. Захоплення
  • 8. Художній світ
  • 9. Критика
  • 10. Теорія літератури
  • 11. Тест
  • 3. Освіта
  • 12. Нагороди
  • Обрати письменника
  • 13. Фонотека
  • Леся Українка
  • (Лариса Петрівна Косач)
  • (25 лютого 1871 р. – 1 серпня 1913 р.)
  •  
  • Модерніст
  • Реаліст
  • Романтик
  • Епіграф: Зрештою, життя моє не було убогим,
  • і сором було б мені плакатися на нього.
  • Леся Українка
  • Карта подорожей Лесі Українки
  • Будинок, де жила поетеса
  • (1899-1910)
  • Кімната Лесі Українки
  • Дочка Прометея, феномен людської стійкості, поет-лірик, автор ліро-епічних поем, прозаїк, драматург-новатор, публіцист, перекладач, фольклорист, політолог. Письменник-громадянин, письменник-патріот, співець осяйних ідеалів людства. Високоосвічена обдарована особистість з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетна і благородна натура.
  • Непересічність постаті
  • Риси характеру
  • Привітна, добра, стримана, сором’язлива, терпляча, жіночна, тендітна, смілива, мужня, вольова. Мала напрочуд гарну пам’ять, почуття людської гідності, самокритична, принципова, цілеспрямована,ненавиділа рабське існування. Переповнена бажанням жити активно і плідно. Жадоба до життя, небажання скоритися долі, схильність до необхідності ствердитися непересічною постаттю і просто жінкою-філософом освітлюють шлях поетеси. Взяла все найкраще від свого батька Петра Косача, від своєї матері Олени Пчілки, від свого дядька Михайла Драгоманова, від свого селянського оточення в с. Колодяжному. Цінувала людську гідність і дружбу, ніколи не ставилась зверхньо до людей, була щирою з друзями, цінувала їх. Не терпіла бездіяльності, пасивності. Завжди мала віру і надію.
  • 1877 р. – вчиться шити і вишивати.
  • 1880 р. – вчиться грі на фортепіано.
  • 1881 р. – вчиться за програмою
  • чоловічої гімназії під
  • керівництвом приватних
  • учителів.
  • 1883 р. – продовжує навчання
  • у приватних учителів.
  • 1884 р. – за допомогою матері
  • вивчає французьку й
  • німецьку мови.
  • 1894 р. – у лютому-березні
  • навчається в Київській
  • малювальній школі
  • М.І. Мурашка.
  • Освіта
  • Представник неоромантизму в українській літературі. «Вболівання за долю трудової людини, за майбутнє свого народу спонукало шукати нових шляхів, які вивели її до робітництва, до соціал-демократів. Любов патріотки давала їй дар ясновидства, провісництва, вона була серед тих, хто передчував неминучу соціальну бурю, своєю чутливою душею поетеса відчувала наближення революції. Це поетеса-інтернаціоналістка, поборниця єднання народів.
  • Життєва позиція
  • .
  • -1890 рр. – бере активну участь у роботі гуртка «Плеяда»
  • (Київ).
  • 1903 р. – бере участь у відкритті пам’ятника І. Котляревському.
  • 1896 р. – обрано членом Київського літературно-артистичного
  • товариства.
  • 1907 р. – у ніч з 17 на 18 січня жандарми вчинили ретельний обшук
  • на київській квартирі сім’ї Косачів, заарештували Лесю
  • разом із сестрою Ольгою.
  • 1910 р. – засідання президії Товариства прихильників української
  • літератури, науки і штуки у Львові обирає її членом
  • товариства.
  • Уважно стежила за розвитком суспільно-політичного руху, протестувала проти антидемократичної політики російського царизму своєю єдиною зброєю – словом.
  • Життєва позиція
  • Перший вірш «Надія» (1880),
  • у Львівському журналі «Зоря» з’являється перша публікація творів Лариси Косач – вірш «Конвалія», підписаний псевдонімом Леся Українка;
  • перший поетичний цикл «Подорож до моря» (1888),
  • цикл «Сім струн» (1890),
  • цикл «Романси» (1893-1894),
  • поема «Давня казка» (1893),
  • цикл «Невільничі пісні» (1895-1896),
  • збірки поезій «На крилах пісень» (1893) та «Думи і мрії» (1899),
  • «Відгуки» (1902).
  • Твори
  • Драма «Одержима» (1901),
  • цикл «Осінні співи» (1903),
  • поема «Роберт Брюс, король шотландський» (1893),
  • драматична поема «На руїнах» (1904),
  • цикл «Пісні з кладовища» (1905),
  • драматичні поеми «В катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «Вавілонський полон» (1903), «Блакитна троянда» (1908), «У пущі» (1910),
  • цикл поезій «З подорожньої книжки» (1910),
  • драматична поема «Віла-посестра» (1911),
  • драма-феєрія «Лісова пісня» (1912),
  • драма «Камінний господар» (1912),
  • поеми «Ізольда Білорука» та «Адвокат Мартіан», «Оргія» (1913).
  • Твори
  • Крім виняткових здібностей поетичних, вона мала хист до вивчення мов, вільно почувала себе і в стихії музики.
  • Ще будучи зовсім юною (1890 р.), написала перший підручник з історії стародавніх народів.
  • Роками з любов’ю збирала українські народні пісні.
  • Мала малярські, режисерські та акторські здібності.
  • Любила вишивати, садити і доглядати квіти.
  • Гарно декламувала, грала на фортепіано, імпровізувала власні композиції.
  • Багато подорожувала, любила ліс і море.
  • Найяскравіше обдарованість розкрилася в силі й буянні її фантазії, нестримному леті уяви.
  • Захоплення
  • В кого ж запала хоч іскра єдина, -
  • Вік її буде носить!
  •  Фантазіє! Ти – сило чарівна,
  • Що збудувала світ у порожньому просторі,
  • Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим!
  •  Як я умру, на світі запалає
  • Покинутий вогонь моїх пісень,
  • І стримуваний пломінь засіяє,
  • Вночі запалений, горітиме удень.
  •  …Ми, слава Богу, вродились
  • не підніжками магнатів,
  • у нашім гороскопі інші зорі …
  • Мене любов ненависті навчила.
  •  Так, ми раби, немає гірших в світі,
  • Феллаги, парії щасливіші від нас,
  • Бо в них і розум, і думки сповиті,
  • А в нас вогонь Титана ще не згас.
  • До тебе, Україно, наша бездольная мати,
  • Струна моя перша озветься.
  •  Вільні співи, гучні, голосні,
  • В ріднім краю я чути бажаю, -
  • Чую скрізь голосіння сумні!
  • Лежачим краю рідного немає,
  • Чий хліб і праця – того й земля.
  • Бажаю так скінчити я свій шлях,
  • Як починала: з співом на устах!
  •  І встане велетень з землі,
  • розправить руки грізні,
  • і вмить розірве на собі
  • і всі дроти залізні.
  •  …з громом упадуть міцні будови,
  • Великий буде жах, велике й визволення.
  • Тоді спадуть всесвітнії окови.
  • Щоб слова «…луну гірську будили,
  • а не стогін,
  • Щоб краяли, та не труїли серце,
  • Щоб піснею були, а не квилінням.
  • Щоб не плакать, я сміялась.
  • Погляди і переконання
  • Мовчи, душе, спини свій стогін, серце,
  • Так мусить бути …
  •  Я честь віддам титану Прометею,
  • що не творив своїх людей рабами,
  • що просвітив не словом, а вогнем,
  • боровся не в покорі, а завзято …
  •  Слово, чому ти не твердая криця,
  • Що серед бою так ясно іскриться?
  • Чом ти не гострий, безжалісний меч,
  • Той, що здійма вражі голови з плеч?
  • Вставай, хто живий, в кого думка
  • повстала!
  • Година для праці настала.
  • Не бійся досвітньої мли, –
  • Досвітній огонь запали,
  • Коли ще зоря не заграла.
  • Линь, моя пісне, як чайка прудкая, -
  • вона не боїться, що в морі загине.
  • Промінням ясним, хвилями буйними,
  • прудкими іскрами, летючими зірками,
  • палкими блискавицями, мечами
  • хотіла б я вас виховать, слова!
  •  Золотих не хочу лаврів,
  • З ними щастя не здобуду.
  • Як я ними увінчаюсь,
  • То поетом вже не буду.
  • Як маємо жити в ганебній неволі,
  • Хай смертна темнота нам очі застеле…
  •  Нехай мої струни лунають,
  • нехай мої співи літають
  • по рідній коханій моїй стороні.
  • Ні, се не варт нащадка Прометея,
  • Коли хто вмів доважно йти на страту,
  • Той мусить все одважно зустрічать.
  • Як дитина, я не тямлю небезпеки.
  • Як той лицар Парсіфаль, я не знаю страху.
  • Погляди і переконання
  • Хіба тільки якась диявольська сила
  • мене затримає, поки я не дійду свого.
  • Виконуй свій обов’язок,
  • а там – будь що буде.
  •  Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
  • Я в серці маю те, що не вмирає.
  •  Так! я буду крізь сльози сміятись,
  • Серед лиха співати пісні,
  • Без надії таки сподіватись,
  • Буду жити! Геть думи сумні!
  •  Нехай умру , та думка не умре.
  • Даю тобі цей меч, дарма, що ти не сильна.
  •  Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну,
  • Щоб вільно по світі літати.
  •  Щоб не плакать, я сміялась.
  • Я можу в літературі або тримати
  • бойовий тон, або мовчати.
  • Я прогресистка, і думаю, що світ іде
  • до кращого, а не до гіршого.
  • «Що болить?» - мене питали,
  • але я не признавалась.
  • Я була малою горда, щоб
  • не плакать, я сміялась.
  • Вигострю, виточу зброю іскристу,
  • Скільки достане снаги мені й хисту.
  •  Поет не боїться від ворога смерті,
  • Бо вільна пісня не може умерти.
  • Коли замулюються джерела,
  • вода втрачає свою прозорість.
  • Погляди і переконання
  • Художній світ
  • Епічна поезія багата мотивами творчої праці митця, його високої суспільної місії.
  • Порушує глобальні проблеми людського буття, окреслює проблемний горизонт антропології та культурології ХХ століття.
  • Твори пройняті романтичною образністю. Це замальовка своєрідної вечірньої години, поданої через пісні й розмови селян, де над усіма невеселими думками превалює мотив молодості, краси і жаги кохання. Її ліричні герої виступають збудником совісті, честі, свободи.
  • Небуденний темперамент, своєрідний бунтарський активізм проявляються у її творчості; відчувається незрима боротьба не стільки із зовнішніми обставинами, скільки з власним розпачем.
  •  Надавала перевагу драматизму й напруженості колізій.
  •  
  •  Поетеса стверджує віру у вічність життя, вічність краси, вічність слова.
  •  
  •  Вона була народною поетесою в щирому розумінні цього слова, бо ніхто з поетів після Шевченка і до Франка не давав народові стільки сили для самопізнання. Ніхто не будив у ньому з такою гостротою почуття власної гідності й не кликав до бою в оборону своєї свободи.
  •  
  • Художній світ
  • Автор показує нелегкі випробування людини на крутих поворотах історії.
  • У драматичній поемі «Кассандра» відбились дискусії української інтелігенції, яка в складний історичний момент шукала шляхів до правди, але в силу своєї суспільної ізольованості не знала способу її досягнення. Прозвучало питання про співвідношення слова і діла, слова і переконання, віри в те слово, правди й неправди, які використовуються в егоїстичних інтересах.
  • Багаторічні роздуми письменниці над проблемами свободи й суспільного розвитку митця знайшли втілення в поезіях та драматичних творах.
  •  Передає народові своє прагнення польоту. Все в її особистому досвіді було справжнім: вірші без пустозвонних декларацій, кохання без фальшу, мука без порятунку, праця – спасіння. І свою цільність несла вона у світ.
  • Створює філософські твори, у яких порушує одвічні проблеми духовної свободи, свободи і влади, вірності і зради ідеалам.
  •  Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці «Лісова пісня». У ній автор показує красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, необхідність збереження гармонії між людиною і природою.
  • Нагороди
  • 1897 р. – літературно-артистичне товариство у Києві нагородило золотим жетоном її оповідання «Голосні струни».
  • Критика
  • Олесь Гончар:
  • “ Сорокадворічною пішла вона з життя, пішла не зломлена духом, і образ її таким живе й житиме для нас – сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні ”.
  • Іван Франко:
  • “ Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте » Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини.
  • Чи не єдиний мужчина на всю соборну Україну ”.
  • Максим Горький:
  • “ Вам, українцям, є чим пишатися у своїй культурі. Яких могутніх людей дала ваша література, яку славну традицію! Шевченко, Франко, Леся Українка – це ж не тільки поети величезного таланту і невичерпної творчої енергії , – вони люди з великим людським серцем і розумом, з героїчною силою духу. У них є чого повчитися не тільки українцям!”
  • Критика
  • Микола Тихонов:
  • “ Леся Українка – інтернаціоналістка в самій суті свого світогляду, і вона на заклик серця зближує рідні поля України із закуреними будинками італійських робітників, бідних фелахів Єгипту і всіх рабів минулого, які боролися за свою свободу, від Спартака до робітників і селян її часу. Леся Українка була в своїй творчості справді весняною бурею, що гримотіла над світом ”.
  • Ліна Костенко:
  • “ Геній в умовах заблокованої культури ”.
  •  Михайло Павлик:
  • “ На свій вік це геніальна жінка ”.
  •  Микола Бажан:
  • “ Велика дочка України втілила в своїй творчості кращі почуття свого народу – його гідність, його мужність, його непохитність в боротьбі за свободу й правду, його горду силу. Вона безсмертна, як безсмертний народ ”.
  • Критика
  • Л. Татьяничева:
  • “ Поезія Лесі Українки – це поезія братерства трудящих, мужності і революційної романтики. Не тільки ми, а й інші далекі нащадки бачитимуть у Лесі Українці свою сучасницю … Для мене, для всіх нас Леся Українка – живий, конкретний образ самої поезії, що поєднує полум’яну громадянськість, безкомпромісність борця з високою естетичною красою”.
  •  Леонід Первомайський:
  • “ Ні в нашому, ні в світовому письменстві, в літературах і розвиненіших, і відсталіших від української, ми не знаємо письменниці, котра всенародним значенням, силою таланту та широтою і глибиною впливу на духовне життя народу дорівнювала б Лесі Українці”.
  •  Олександр Прокоф’єв:
  • “ У Лесі Українки чарівне слово … Але не тільки чарами слів славна її поезія. Леся Українка підкоряє наші серця величною різноманітністю тем, могутньою напругою кожної строфи, волелюбством і мужністю створених нею героїв. І, звичайно, власною героїчною долею – долею, яка викликає захоплення”.
  • Критика
  •  Олександр Корнійчук:
  • “ Друг робітників, поет революційної боротьби і героїчної дії, глибокої філософської визвольної ідеї і мужньої пристрасті – Леся Українка після Шевченка знову піднесла нашу поезію до вершин світового мистецтва ”.
  •  Микола Нагнибіда:
  • “ Як допомогти людям знайти щастя? На це питання поетеса відповіла своїм життям – участю в революційній боротьбі народу, як його вірний політичний діяч, як його пристрасний співець ”.
  •  Павло Грабовський:
  • “…Леся Українка була однією з перших людей на планеті, яка скористалась таким визначним винаходом, як фонограф. Але використала його не для увічнення своїх поезій і голосу, а для запису народних пісень і дум, залишивши тим самим ніби заповіт нам продовжувати цю добру славу…”
  • Теорія літератури
  • Драматична поема – це літературний вид, що виник при поєднанні всіх трьох способів художнього моделювання дійсності – драматичного,епічного і ліричного. Драматична поема оформляється віршем, у ній зосереджується увага на ідейному конфлікті між персонажами.
  • Драма-феєрія (від франц. - фея,чарівниця) –
  • один із жанрових різновидів драми.
  • Для цього драматичного виду властивий
  • фантастично-казковий сюжет, у ньому
  • відбуваються неймовірні з реального погляду
  • перетворення, поряд із людьми діють створені
  • уявою письменника фантастично-міфічні істоти.
  • (1-4 питання – 0,5 б.)
  • 1. Справжнє ім’я Лесі Українки:
  • а) Леся Квітка;
  • б) Лариса Петрівна Косач;
  • в) Лариса Українець;
  • г) Олена Пчілка.
  • 2. Де навчалася Леся Українка?
  • а) в університеті;
  • б) за кордоном;
  • в) у церковно-приходській школі:
  • г) вдома.
  • 3. Як називається підручник, написаний
  • Лесею Українкою?
  • а) «Історія стародавньої літератури»;
  • б) «Стародавня історія східних народів»;
  • в) «Давня історія України»;
  • г) “ Історія України ”.
  • 4. У якому журналі вперше були опубліковані поезії Лесі Українки «Конвалія», «Сафо»?
  • а) «Зоря»;
  • б) «Друг»;
  • в) «Коло»
  • г) “ Дзвін ”.
  • Тест
  • Тест
  • (5-11 питання – по 1 б.)
  • 5. Неоромантизм - це …_______________________________________________________
  • __________________________________________________________________________
  • 6. Які проблеми порушує поетеса у драмі-феєрії «Лісова пісня»?
  • 7. Розкрийте зміст слів із драми-феєрії «Лісова пісня»: «Своїм життям до тебе дорівнятись».
  • 8. Який символічний зміст образу диму у поезії «Дим»? Яка ідея твору?
  •  
  • 9. Покажіть динаміку розвитку настроїв поетеси в поезії «Красо України, Поділля!».
  • 10. У чому полягає філософічність ідеї у творі «Напис в руїні»?
  •  
  • 11. Як ви розумієте слова Мавки: «Ні! Я жива! Я в серці маю те, що не вмирає»?
  •  
  • 12. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Руїна людських душ у драмі «Бояриня». (3 б.)
  • Тест
  • Фонотека
  • “Contra spem spero!”
  • “І все-таки до тебе думка лине…”
  • “Лісова пісня”, дія 1
  • “Лісова пісня”, дія 2
  • “Лісова пісня”, дія 3
  • Фонотека професора Кіма Балабухи:


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка