Литвин катерина іллівна вчителька української мови та літератури



Скачати 18,92 Kb.
Дата конвертації30.03.2017
Розмір18,92 Kb.

ЛИТВИН КАТЕРИНА ІЛЛІВНА

  • Вчителька української мови та літератури Желдецького НВК “ЗОЗ І-ІІІ ст. - ДЗ” Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл.
  • Вчителька вищої категорії з 1991 року (СШ № 85 м. Львів).
  • Старший вчитель з 2006 року (Желдецький НВК “ЗОЗ І-ІІІ ст. - ДЗ” ).
  • Педагогічний стаж 45 років.

Грамота Міністерства освіти.

  • Досягнення
  • Грамота Міністерства освіти.
  • Посіла ІІ місце в районному конкурсі планів-конспектів відкритого уроку з теми: “Урок-конференція за книгою (документальною розвідкою) Л.Г.Гордасевич: Людина і міф” у 9 класі.
  • Взяла участь у конкурсі “Вчитель року-2009”, яким відзначено високий професійний і творчий рівень матеріалів.

Працюю над проблемою

  • “З досвіду застосування інноваційних технологій в організації процесу формування творчої особистості шляхом розвитку відтворюючої уяви, асоціативного та образного мислення”
  • Районним методичним кабінетом та творчими групами шкіл району відзначені позитивний вплив організованих ними в процесі апробації досвіду вчительки Литвин К.І. моментів відкриття, усного малювання чи створення асоціативних схем на пробудження учнів середнього шкільного віку до естетичної діяльності.
  • А залучення старшокласників до проведення дослідницької та пошукової роботи в ході підготовки до уроків дослідницького характеру ефективно сприяє виробленню вмінь самостійно здобувати знання.
  • Результативним є також тлумачення учнями (з використанням викладених в досвіді прийомів) асоціативних зв’язків, покладених в основу троп.
  • Вчитель майстерно використовує зорові опори.
  • Приклади зорових опор

1. Під час вивчення теми “Розділові знаки при прямій мові” у 11 класі учням пропоную:

  • Схеми постановки розділових знаків
  • П, п – пряма мова
  • А, а – слова автора
  • 1.
  • А: “П”
  • Василь заспокоював товариша: “Все буде гаразд, не журись”.
  • 2.
  • “П”, - а
  • “Я завжди пам’ятатиму твоє добре серце”, - сказала бабуся.
  • 3.
  • “П!(?)” – а
  • “Хай буде щастя на землі!” – кричали демонстранти.
  • 4.
  • “П, - а, - п”.
  • “Сьогодні, - сказала мати, - вся трудитимося в саду”.
  • 5.
  • “П, - а. – П”
  • “Наші спільні дослідження тексу на цьому закінчуються, - повідомила вчителька. – Далі кожна творча група працуюватиме над своїм питанням“.
  • 6.
  • “П?(!) – а. – П”.
  • “Чому всі хочуть висловлюватися одночасно? – запитала вчителька. – Враховуємо порядкові номери груп”.

2. Під час вивчення теми “Т. Шевченко. “І мертвим, і живим, і ненародженим…” Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього” у 9 класі учням пропоную:

  • Настроєві інтонації твору
  • Суперечка
  • Пересторога
  • Погроза
  • Заклик
  • Діалог між паном і ліричним героєм твору.
  • Тема розмови – самобутність культури українського народу та її роль у визволенні з-під ярма самодержавства.
  • Схаменіться, припиніть знущатися над народом, бо “розкуються незабаром заковані люди”, та вам тоді “лихо буде”.
  • “Потече сторіками кров у Чорне море” (гіпербола)
  • “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”
  • “Обніміте ж, брати мої, найменшого брата”.
  • Вірив, що й серед дворянської інтелігенції є люди, готові служити народові
  • Жанр твору лірична поема-послання
  • Спільні з посланнями апостолів риси твору Шевченка:
  • Розгорнута назва
  • Адресованість твору національному загалові
  • Ораторський стиль
  • Багатогранний образ автора
  • Послання “І мертвим, і живим…”
  • (адресоване)
  • Всьому народові
  • Доведення
  • Епіграф + весь текст твору
  • Освіченому панству
  • Конфлікт часу-протистояння (прийом опозиції)
  • ЛЮДИ
  • ПАНИ
  • Зіткнення двох образних рядів
  • “люд потомлений”, спадкоємець “тяжкої слави” своїх батьків і дідів – “вольних козаків”, “мучеників”.
  • пани-кріпосники, що “людей запрягають в тяжкі ярма”, “орють лихо, лихом засівають”, “кайданами міняються, правдою торгують”.
  • ОБРАЗ АВТОРА – сполучна ланка між соціальнми силами. Він знімає опозицію на вищому рівні художнього змісту
  • ОБРАЗ АВТОРА НЕОДНОЗНАЧНИЙ
  • ОБЕРТАЄТЬСЯ ДО ЧИТАЧА
  • то обличчям страдника
  • “Тілько я, мов окаянний; / І день , і ніч плачу / На розпуттях велелюдних”.
  • то - І І - пророка
  • “Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде”.
  • - І І - проповідника
  • “Учітеся,читайте / І чужому научайтесь / Й свого не цурайтесь”
  • - І І - сатирика-полеміста
  • “Якби ви вчились так, як треба…”
  • Композиційно вирізняються п’ять частин
  • ІІ. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА побудована як пародійно-полемічний діалогізований монолог
  • ІV. ПОЄДНУЄ ВСІ ЛІРИЧНІ ТЕМИ ПОСЛАННЯ:
  • містить проповідницький монолог автора, в якому є елемент полеміки.
  • V. ПРИСТРАСНО ВИСЛОВЛЕНА НАДІЯ НА ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ.
  • Сконцентрована ідея твору: “Обніміте ж, брати мої, / Найменшого брата - / Нехай мати усміхнеться / Заплакана мати…”

3. Під час вивчення теми “Звертання поширені і непоширені. Розділові знаки при звертаннях” у 8 класі учням пропоную:

  • Звертання може займати позицію в реченні:
  • Початкову
  • Тату, бабусю, дивіться, це ж наш Юрась!
  • Серединну
  • Спи ж ти, малесенький, пізній бо час !
  • Кінцеву
  • Я пізнаю тебе, тебе я знаю, мій любий, рідний, стоголосий краю!
  • Звертання буває:
  • Поширене
  • Люди, любіть землю
  • Непоширене
  • Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш
  • Звертання найчастіше функціонують у реченнях:
  • Спонукальних
  • Колосе-повеню! Знаком пшеничної віри в небо зійди.
  • Питальних
  • Про що задумалась, дівчино, зеленим полем ідучи?

4. Під час узагальнюючого уроку в 6 класі використано метод інтерактивного навчання – “ПРЕС”:

  • Структурні етапи методу:
  • 2 етап. ОБГРУНТУВАННЯ
  • Учні пояснювали, чому вони так вважають, на чому ґрунтуються їхні докази. Починали зі слів: “Оскільки…”
  • 3 етап. ПРИКЛАД
  • Учні наводили правила, демонстрували зведені таблиці, складені на попередніх уроках у їхніх довідниках, підсилювали свою позицію прикладами із попередніх класних і домашніх робіт
  • Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі проведення уроків з вивчення творчості Т.Г.Шевченка у 9 класі
  • Список конспектів уроків, розроблених за інноваційними технологіями:
  • Розвиток зв’язного мовлення. Колективне складання граматичної казки у 5 класі після вивчення розділу “Фонетика”.
  • Урок рольових ігор у 6 класі після вивчення розділу “Морфологія” (граматична-п’єса казка “Сімейні справи”).
  • Урок створення асоціативних схем у 6 класі з теми “Олександр Олесь. “Печенізька облога Києва”. Трагічне становище обложеної столиці. Героїчний вчинок хлопчика, його кмітливість і безстрашність.”
  • Урок-дослідження за творчістю Григорія Сковороди в 9 класі: “Гармонія людської душі й природи”.
  • Відкритий урок-конференція за книгою (документальною розвідкою) Л.Г.Гордасевич “Степан Бандера: людина і міф” у 9 класі.
  • Урок-інтерпретація поезії Ліни Костенко “Життя іде і все без коректур…” Бажання залишити по собі добру пам’ять, любити людей і природу, берегти їх.
  • Урок-лекція в 11 класі “Теми і проблеми, порушені в віршах Ліни Костенко” (вкраплені діалоги).
  • Розробки лекцій:
  • На педчитання. “Софія Русова і сучасна школа”.
  • На засідання районного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури. “З досвіду застосування під час навчальних занять і в позакласній роботі сугестопедичного методу як вирішального фактора активізації учнівського сприйняття”.
  • Сценарій
  • КВК “П’ять причин, чому я пишаюсь Україною”


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка