Методичні рекомендації для практичних психологів Забаровська С. М



Дата конвертації26.12.2016
Розмір9,82 Kb.
  • Психологічна підтримка молоді
  • в період суспільно-політичної нестабільності
  • Методичні рекомендації
  • для практичних психологів
  • Підвищувати обізнаність учнів, педагогів, батьків учнів щодо можливостей психологічної допомоги.
  • Інформувати учасників навчально-виховного процесу щодо:
  • мети, завдань, функцій, основних видів діяльності практичного психолога у навчальному закладі;
  • можливостей та обмежень психологічної допомоги;
  • установ та організацій, які надають психологічні, психотерапевтичні, психіатричі послуги;
  • ознак психічного та психологічного здоров'я та їх порушень;
  • конфіденційності звернень за психологічною допомогою.
  • 2. Проводити тренінги стресостійкості та емоційно-вольової саморегуляції для учнів.
  • Стресостійкість – складна інтегральна властивість особистості, яка забезпечує індивідові можливість переносити значні розумові, фізичні, вольові та емоційні навантаження, зберігаючи ефективність функціонування у стресогенній ситуації.
  • Емоційно-вольова саморегуляція – здатність людини довільно керувати своїм емоційним станом.
  • Процес емоційно-вольової саморегуляції будується на трьох основних принципах:
  • – релаксації;
  • – візуалізації;
  • – самонавіювання.
  • Емоції
  • розпізнавання
  • диференціація
  • усвідомлення
  • визнання
  • Схема роботи з емоціями
  • 4.Розвивати в учнів фрустраційну толератність, толерантість до невизначеності, інтернальний локус контролю.
  • Фрустраційна толерантність – психологічна стійкість до фрустраторів; здатність людини долати життєві труднощі без втрати психологічної адаптації.
  • Толерантність до невизначеності - особистісна характеристика, що виявляється у здатності переносити ситуації невизначеності (П.В. Лушин).
  • Інтернальний локус контролю - індивідуальна якість людини, яка характеризує її схильність приписувати відповідальність за наслідки своєї діяльності внутрішнім станам і переживанням, зусиллям, здібностям.
  • 5. Розширювати арсенал індивідуальних копінг-стратегій та долати дихотомічне «чорно-біле» мислення.
  • Копінг-стратегії – способи психологічної діяльності та поведінки, спрямовані на подолання труднощів і врегулювання взаємовідносин з навколишнім середовищем.
  • Види копінг-стратегій (за Р. Лазарусом и С. Фолкманом):
  • конфронтація (боротьба зі стресором);
  • дистанціювання (зниження значимості ситуації чи емоційної залученості до неї);
  • самоконтроль (пригнічення чи стримування емоцій);
  • пошук соціальної підтримки (пошук допомоги від інших);
  • прийняття відповідальності (визнання своєї ролі);
  • втеча-уникнення (заперечення, відволікання, фантазування);
  • планування вирішення проблеми;
  • позитивна переоцінка (переосмислення).
  • Дихотомічне мислення – оцінка понять, які в дійсності розміщується на континуумі, як взаємовиключних варіантів.
  • 7. Пропагувати оптимістичну життєву перспективу, креативний підхід до вирішення життєвих завдань та труднощів.
  • 8. Формувати вміння віднаходити зовнішні та внутрішні ресурси, гнучку «Я-концепцію».
  • 9. Сприяти налагодженню емоційно-сприятливих стосунків у родині.
  • 10. Утримуватись від нав'язування учням власних політичних, релігійних, моральних поглядів, проявляти толерантність у ставленні до іншої точки зору.
  • 11. Проявляти пильність щодо ознак стресу, депресії в учнів, агресивних чи аутоагресивних висловів, дій.
  • Практичні матеріали з кризового консультування можна завантажити на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи: http://www.psyua.com.ua/


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка