Методичні рекомендації для студентів № теми Назви тем та анотований зміст Заліковий кредит №1



Скачати 304,25 Kb.
Дата конвертації11.12.2016
Розмір304,25 Kb.
Самостійна робота студентів, її тематика, обсяг та методичні рекомендації для студентів


№ теми

Назви тем та анотований зміст




Заліковий кредит №1 Предмет психології мистецтва

1

Змістовий модуль № 1 Зміст та структура психології мистецтва як наукового напряму

1.1

Психологія мистецтва як міждисциплінарний науковий напрямок, його структура й основні підходи.

1.2

Мистецтво як поліфункціональна система. Функції мистецтва. Психологічна природа мистецтва. Мова мистецтва.

1.3

Поняття категорії «художнього образу» у мистецтві: підходи, аспекти, структура художнього образу. Психологічні особливості сприйняття образу.

1.4

Форма художнього твору як його естетична структура та її психологічна функція. Структура художнього твору.

2

Змістовий модуль № 2 Психологічні механізми та особливості сприйняття мистецтва

2.1

Кінцевий ефект впливу мистецтва і його психологічна функція. Особливості функціонування мистецтва в сьогоднішній соціокультурній ситуації. Елітарне й масове мистецтво. Аудиторія мистецтва.

2.2

Індивідуальні й вікові особливості сприйняття й споживання мистецтва. Типи й рівні споживання мистецтва.

2.3

Сприйняття мистецтва: психологічні механізми, фактори й процеси. Особистість художника як культурно-психологічна проблема. Еволюція статусу художника в історії культури.

2.4

Психологія художньої творчості. Переживання і його художнє відтворення. Натхнення й майстерність.




Заліковий кредит №2 Мистецтво у сучасному світі та особливості його емоційного впливу на людину

3

Змістовий модуль № 3 Художні уподобання людини ХХІ століття

3.1

Психологія художнього сприйняття. Особливості емоційного впливу реальних і художніх подій.

3.2

Огляд психологічних досліджень проблеми мистецтва.

3.3

Шляхи мистецтва в культурі ХХ століття. Мистецтво на порозі ХХI століття.

3.4

Художній смак як єдність раціонально-почуттєвого оцінного відношення особистості до мистецтва.

4

Змістовий модуль № 4 Терапевтичний вплив мистецтва

4.1

Арт-методи як інструментарій психолога. Класифікація арт-методів, їх призначення й специфіка. Логіка проведення психологічних досліджень за допомогою арт-методів. Поняття про арт-психологію, арт-терапію й теорію креативного впливу.

4.2

Вплив розвитку комп'ютерних технологій на мистецтво.

4.3

Можливості вивчення процесів психічної еволюції людини на матеріалі мистецтва. Дія культурно-психологічних і соціально-психологічних факторів як відображення пізнавальної й мотиваційної сфер.

4.4

Еволюція статусу художника в історії культури.

4.5

Вплив картини світу XXІ століття на становлення нового типу художнього бачення.


Тема 1. Мистецтво як поліфункціональна система. Функції мистецтва. Психологічна природа мистецтва. Мова мистецтва.

Теоретичні питання:

  1. Засвоїти основні поняття та терміни, що є визначальними в цій темі: «діалектичний підхід», «синергетичний підхід», «динаміка мистецтва», «мистецтво як складна система», «чуттєво-виразні засоби».

2. Висловити свою думку щодо психологічної своєрідності творця, властивої різним культурним епохам.

Практичні питання:

  1. Написати обґрунтування східних та відмінних рис тлумачення процесу «народження» твору мистецтва. Обґрунтувати різні філософські позиції з цього питання.

  2. Законспектувати літературу Л.Н.Толстой «Что такое искусство?».

Методичні рекомендації до теми № 1

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам варто звернути увагу на різноманітність теорій виникнення мистецтва та ознайомитися із класифікатором С.М. Чеботарьова – відомого дослідника цього питання. Висловити власну думку щодо походження мистецтва згідно з вищезгаданим класифікатором (релігійна, ігрова, інстинктивна, еротична, наслідування, географічна, ідеографічна, лінгвістична, ілюзіоністська, мелодична тощо). Обґрунтувати власну думку.


Тема 2. Кінцевий ефект впливу мистецтва і його психологічна функція. Особливості функціонування мистецтва в сьогоднішній соціокультурній ситуації. Елітарне й масове мистецтво. Аудиторія мистецтва.

Теоретичні питання:

  1. Охарактеризувати основні функції мистецтва, що мають вплив на формування та розвиток творчих здібностей людини, зокрема дитини шкільного віку.

  2. Визначити характер взаємозв’язку загальних та спеціальних здібностей, співвідношення природних і соціальних передумов розвитку здібностей.

  3. Висловити власну думку щодо питання психогенетики здібностей.

Практичні питання:

  1. Скласти перелік тестів креативності та творчої обдарованості. Проаналізувати позитивні та негативні сторони тестів.

  2. Законспектувати джерело Равич-Щербо И. В., Марютина Т. М., Григоренко Е. Л. Под ред. И. В. Равич-Щербо Психогентика. Учебник. — М.: Аспект Пресс, 2000. — 447 с. (с. 138-183.)

Методичні рекомендації до теми № 2

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам варто звернути увагу на основні функції мистецтва, що мають вплив на формування та розвиток творчих здібностей дитини шкільного віку. Необхідно визначити характер взаємозв’язку загальних та спеціальних здібностей, співвідношення природних і соціальних передумов розвитку здібностей. Студентам пропонується висловити власну думку щодо питання психогенетики здібностей. Навести приклади.


Тема 3. Арт-методи як інструментарій психолога. Класифікація арт-методів, їх призначення й специфіка. Логіка проведення психологічних досліджень за допомогою арт-методів. Поняття про арт-психологію, арт-терапію й теорію креативного впливу.

Теоретичні питання:

  1. Дати визначення поняттям : «арт-психологія», «арт-терапія».

  2. Проаналізувати методи арт-психології, їх вплив на формування особистості.

  3. Охарактеризувати школи танцювальної та музичної психотерапії. Схожість та відмінність.

  4. Зробити власні висновки щодо процесу впровадження методів арт-терапії у шкільну систему.

Практичні питання:

1. Експериментально апробувати один із методів арт-терапії на групі студентів або учнів під час проходження педагогічної практики. Описати свої враження у щоденнику та зробити висновки щодо ефективності використання арт-терапії у навчальному процесі.



Методичні рекомендації до теми № 3

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам пропонується докладно вивчити один з методів арт-терапії (музична терапія, танцювально-рухова терапія тощо), звертаючи увагу на останню як міждисциплінарну область та її зв'язок з іншими областями знань. Проаналізувати основні джерела арт-терапії, принципи та завдання. Докладно охарактеризувати мелотерапію як систему лікування музикою. Висловити власну думку щодо найкращого терапевтичного ефекту останньої.


Тема 4. Художній смак як єдність раціонально-почуттєвого оцінного відношення особистості до мистецтва.

Теоретичні питання:

  1. Дати визначення поняттю «художній смак».

  2. Запропонуйте власні шляхи формування художнього смаку учнів молодших класів загальноосвітньої школи в процесі мистецької діяльності.

Практичні питання:

1. Законспектувати джерело Л.О. Сморж Естетика Розділ IV. Основні естетичні цінності – Смак: естетичний і художній.

2. Висловити власну думку щодо фрази: «Про смаки не сперечаються».

Методичні рекомендації до теми № 4

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам варто звернути увагу на проблему естетичного смаку в контексті філософії та психології мистецтва та прокоментувати визначення естетичного смаку під яким розуміється судження, що ґрунтується на естетичному ідеалі і всій системі естетичних цінностей: прекрасному, піднесеному, гармонійному, витонченому, трагічному, комічному тощо, про ті чи інші носії естетичного в природі, суспільстві і в людині, які викликають у неї почуття задоволення чи незадоволення, свободи чи не свободи, оптимізму чи песимізму. Студентам пропонується зробити висновок щодо значення формування естетичного смаку дітей у контексті естетичної культури особистості.


Тема 5. Специфіка естетичного сприйняття творів живопису.

Теоретичні питання:

  1. Охарактеризуйте системний підхід до процесу сприйняття творів мистецтва.

  2. Проаналізувати значення позитивного та негативного підходу в мистецтві.

Практичні питання:

  1. Законспектувати статтю «Техніка корекції емоційних комплексів через малювання у дітей 6-9 років», а також джерело Джеральд Остер, Патриция Гоулд Рисунок в психотерапии. Методическое пособие для слушателей курса «Психотерапия». - М., 2001. – 184 с.

  2. Запропонуйте власні шляхи психокорекційної роботи з молодшими школярами засобами малювання.

Методичні рекомендації до теми № 5

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам необхідно обґрунтувати історичну обумовленість розвитку самовираження дітей засобами художньої діяльності. Студентам пропонується дати відповідь на питання: з якою метою використовується образотворче мистецтво дітей у психологічному та психотерапевтичному напрямі (визначення інтелекту, діагностика особистості, корекція). Довести на прикладах свою думку. Необхідно звернути увагу на те, що самовираження за допомогою малюнка представляється більш символічним та менш специфічним ніж слово. Під час малювання активізуються спогади і фантазії, пов'язані з неусвідомленими змістами та що містить матеріал менш підданий цензурі. Пацієнт може вести комунікацію опосередковано, не усвідомлюючи, наприклад, що намальований ним будинок у дійсності не є місцем, де він живе. Такий захист від безпосередньої конфронтації з емоційно навантаженою інформацією викликає під час вираження почуттів менше занепокоєння, зменшуючи ймовірність появи захисної позиції.



Тема 6. Мистецтво й ринкові механізми виробництва й споживання.

Теоретичні питання:

  1. Дати визначення термінам: «масове та елітарне мистецтво», «ситуація споживання мистецтва».

  2. Проаналізуйте різні типи та рівні споживання мистецтва на прикладі кіномистецтва.

Практичні питання:

1. Самостійно опрацюйте питання «Типології процесів споживання мистецтва». Законспектуйте джерело Торшилова Е.М., Дукаревич М.З. Художественное восприятие живо­писи и структура личности // Творческий процесс и художественное восприятие. Л.: Наука, 1978. С. 174—190.



Методичні рекомендації до теми № 6

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам треба звернути увагу на естетико-психологічні критерії диференціації аудиторії мистецтва (читачів, слухачів тощо). Визначити та обґрунтувати типології споживача мистецтва та процесів споживання. На прикладі одного з видів мистецтва (живопис, музика, література, кіномистецтво) з’ясувати власний тип споживання та проаналізувати причини останнього.


Тема 7. Вплив розвитку комп’ютерних технологій на мистецтво.

Теоретичні питання:

  1. Дати визначення поняттям: «компютерна графіка», «компютерний дизайн».

  2. Висловите власні думки щодо проблеми впровадження сфери інформаційних технологій у процес народження різних видів мистецтва.

Практичні питання:

1. Сформуйте пропозиції щодо використання компютерних технологій у навчанні дітей мистецтву.

Методичні рекомендації до теми № 7

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам треба звернути увагу на значення інформаційних та комп’ютерних ресурсів у процесі навчання мистецтву. Необхідне прийняти власну позицію щодо використання комп’ютера у процесі навчання мистецтва. Обґрунтуйте усі «плюси» та «мінуси» цього процесу.



Тема 8. Можливості вивчення процесів психічної еволюції людини на матеріалі мистецтва. Дія культурно-психологічних і соціально-психологічних факторів як відображення пізнавальної й мотиваційної сфер.

Теоретичні питання:

1. Самостійно опрацюйте літературу: Кривцун О. А. Эстетика Навчальний посібник / М. : Аспект Пресс, 2003.- 447 c. (Глава VI Психологія мистецтва).

2. Охарактеризуйте фактори, що впливають на процес культурної еволюції людини в історичному аспекті.

Методичні рекомендації до теми № 8

У процесі самостійної роботи над цією темою студентам треба усвідомити складність сприйняття матеріалу і визначити основні аспекти її вивчення. Студенту необхідно поміркувати над питанням природи психологічних факторів, що впливають на художній процес (культурно-психологічні та соціально-психологічні). Перші завдяки певній картині світу та уявлень про світовий порядок впливають на формування історичних типів сприйняття та мислення. Другі виявляють себе через вплив на людину найближчого етнічного та соціально оточення: формують стереотипи поведінки, норми спілкування, моральні засади. Така диференціація відображає у психології поділ сфер духовного буття особистості відповідно на пізнавальну та мотиваційну.



Тема 9. Еволюція статусу художника в історії культури.

Теоретичні питання:

  1. Дати визначення поняттю «особистість художника».

  2. Висловити власну точку зору щодо проблеми становлення професійної самосвідомості художника.

Практичні питання:

1. Законспектувати джерело Кривцун О. А. Эстетика Навчальний посібник / М. : Аспект Пресс, 2003.- 447 c. (Розділ 33 Еволюція статусу художника в історії культури).



Методичні рекомендації до теми № 9

У процесі самостійної роботи над цією темою студенту необхідно поміркувати над проблемою становлення професійної самосвідомості художника та знаходження власної ідентичності. Необхідно проаналізувати положення художника у соціальній ієрархії як фактор мотивації творчості. Обґрунтувати соціально-психологічні, правові, економічні виміри статусу художника. Поміркувати над питанням причин нерівномірного положення представників різних видів мистецтва у сприйнятті сучасників та принципів «подвижництва» та «артистизму» як різне визначення призначення художньої професії.



Тема 10-11. Вплив картини світу XX століття на становлення нового типу художнього бачення. Шляхи мистецтва в культурі ХХІ століття. Мистецтво на порозі ХХI століття.

Теоретичні питання:

  1. Проаналізуйте ситуацію, що склалась у мистецтві на порозі ХХІ століття. Сформулюйте висновки.

  2. Сформуйте і висловите власну думку щодо факторів, які здійснили вплив на процес становлення нового типу художнього бачення у культурі ХХ- поч. ХХІ століття.

Практичні питання:

1. Законспектуйте джерело: Батракова С.П. Художник XX века и язык живописи. М.,1996., Якимович А.К. Утопии XX века. К интерпретации искусства эпохи //Вопросы искусствознания. 1996. - №1.



Методичні рекомендації до теми № 10-11

У процесі самостійної роботи над цією темою необхідно засвоїти принципи диференціації естетичних підходів до аналізу мистецтва ХХ ст. Студентам пропонується поміркувати над питанням наскільки катаклізми ХХ століття (війни, революції, руйнування загальнолюдських цінностей, соціальний, моральний, економічний та інтелектуальний хаос, геноцид щодо цілого ряду народів і т. і.), глобальна криза суспільства вплинули на розвиток мистецтва ХХІ століття. Навести приклади. Письмово занотувати власні роздуми про майбутнє сучасної цивілізації.


Словник основних понять і категорій психології мистецтва

Абстракціонізм – напрямок у мистецтві ХХ ст., прибічники якого відмовились від зображення форм реальної дійсності, насамперед у живопису.

Авангардизм – течія в мистецтві ХХ ст., що порвала з реалістичною традицією (експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, дадаїзм).

Академізм – бережне відношення до традицій, високий професіоналізм, “імунітет” до модних, тимчасових навіювань у мистецтві.

Ампір – стиль у західноєвропейському мистецтві поч. ХІХ ст., сформувався при дворі Наполеона 1, варіант пізнього класицизму – „стилю Людовика ХVI”.

Антична естетика – естетична думка, що розвивалась у Стародавній Греції та Римі в VІІ-VІ ст. до н.е. До VІ-V ст. мала свої витоки у міфологічних уявленнях.

Античне мистецтво – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва (поняття виникло в епоху Відродження). А. м. розвивалось у І тис. до н.е. – у першій половині І тис. н.е. Найбільшого розквіту досягло в Стародавній Греції у V-ІV ст. до н.е.

Арабо-мусульманська естетика – сукупність естетичних ідей, що їх розробляли в епоху середньовіччя мислителі народів Сходу, що прийняли іслам і користались арабською як основною мовою.

Ареопагітики – релігійно-філософські твори V ст., підписані прізвищем Діонісія Ареопагіта, що жив в Афінах у І ст. н.е.

Архаїка – ранній етап розвитку будь-якого явища.

Архітектура – вид мистецтва метою якого є створення споруд, що відповідають утилітарним і духовним потребам людей.

Балет – вид мистецтва, що поєднує хореографію, музику та драматургічний задум, поданий у танцювально-музичних образах.

Бароко – напрям у західноєвропейській культурі ХVІІ ст., що сформувався услід за кризою Відродження, характеризується складною урівноваженістю композицій, підвищеною експресивністю, намаганням сумістити реальність й ілюзії.

Види мистецтв – форми художньо-творчої діяльності, що склалися історично, відрізняються засобом матеріального створення художнього змісту твору.

Візантійська естетика – найбільш розвинений напрямок середньовічної естетики, що спирався на естетичні ідеї античності та ранньої патристики.

Вівтар – жертовник; головне місце в християнському храмі, розташоване в східній його частині і відокремлене вівтарною перегородкою.

Відродження естетика – естетична думка, що сформувалась у період між Середньовіччям та Новим часом, яка вплинула на всі країни Заходу і багато країн Сходу у ХІV-ХVІ ст. Цій естетиці притаманне ідеалізоване уявлення про людину як вільну особистість з необмеженим творчим потенціалом.

Вітраж – твір монументального мистецтва, композиція із різнокольорового скла та інших матеріалів, що пропускають світло, доповнюється розписом, гравіруванням.

Гармонія – тип відношень, для яких характерно: симетрія, співрозмірність, ритмічність, взаємодоповнення, що відповідають естетичним критеріям досконалості.

Геній художній – вищий ступінь творчого обдарування в образотворчому, сценічному та інших видах мистецтва.

Готика – стиль у західноєвропейському мистецтві ХІІ-ХVІ ст., що прийшов на зміну романському стилю. Відрізнявся високим художнім стилем, панування ліній, вертикальним напрямом композицій, віртуозним поданням деталей, нерозривним зв’язком архітектури і скульптури.

Гравюра – друкований відбиток на папері з пластини, на яку нанесено малюнок.

Графіка – вид образотворчого мистецтва, куди входять малюнок та художні твори виконані друком – гравюра, літографія.

Давньоруська естетика – естетична думка ХІ-ХVІ ст. Мала два основних джерела: матеріально-художню культуру східних слов’ян та візантійську естетику, що прийшла на Русь у кінці Х ст.

Декоративно-ужиткове мистецтво – вид мистецтва, що обслуговує побутові потреби людини та одночасно відповідає її естетичним вимогам, тобто несе прекрасне у повсякдення життя.

Дисгармонія – відсутність, або порушення гармонії, хаос.

Дизайн – різновид художньо-технічної діяльності, що формує предметне середовище; художнє конструювання предметів, інтер’єрів, графічних комплексів,

Естетика побуту – сфера прояву естетичного відношення людини до дійсності у повсякденному житті: зовнішній вигляд, поведінка тощо.

Жанр – стійкий, загально сприйманий різновид художнього твору, що склався історично.

Живопис – вид образотворчого мистецтва, специфіка якого полягає у створенні за допомогою фарб, нанесених на тверду основу, образів дійсності, простору, часу.

Золотий перетин – математичне відношення пропорцій при якому ціле так відноситься до своєї більшої частки, як більша до меншої. Правило „золотого перетину” є поширеним законом архітектури, скульптури, живопису.

Ідея художня – втілена у творах мистецтва авторський замисел, думка, що відображає концепцію світу та людини.

Іконографія – суворо встановлена система зображень будь-яких персонажів або сюжетних сцен.

Імпресіонізм – напрямок в образотворчому мистецтві, музиці, літературі, фотографії кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Назва походить від франц. – „враження” і виникла у 1874 р. після виставки картин Клода Моне.

Індійська естетика – естетична традиція, що зародилась в Стародавній Індії і досягла рівня розвинутих теорій в епоху Середньовіччя. Її особливостями є вираження емоційного начала в якості головного змісту мистецтва та ретельна розробка психологічних аспектів естетичного сприйняття світу.

Калокагатія – одне з головних понять античної естетики, що означає єднання, гармонію зовнішнього (тілесного) і внутрішнього (духовного), що є умовою краси індивіда.

Канон – система правил та норм, що панує в мистецтві в певний історичний період, закріплює конкретні образи у різних видах мистецтва.

Карикатура – галузь графіки в якій досягається викривальний, комічний або гумористичний ефект.

Картина – твір живопису , який має самостійне художнє значення і характеризується завершеністю.

Катарсис – термін античної естетики, що означає очищення. Цей термін увів Аристотель у вчення про трагічне, означає очищення духу за допомогою жаху і співчуття.

Класицизм – напрямок у мистецтві та відповідна йому естетична теорія ХVІ – поч. ХІХ ст. Притаманні раціоналізм, нормативність творчості, тяжіння до завершених гармонійних форм, монументальності, ясності і благородній простоті стилю, урівноваженості композицій.

Комічне – одна з основних категорій естетики, характеризується як результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного і потворного, комічного і трагічного тощо.

Література – вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образу є мова.

Майстерність – високий рівень володіння образотворчою культурою та технікою виконання.

Манера – характер виконання художнього твору окремим автором, його індивідуальний стиль.

Мистецтво – духовне освоєння дійсності людиною, що ставить за мету реформувати оточуючій світ і себе за законами краси.

Міра – регулятивний, нормативний принцип художньої діяльності, вихід за межі якого веде до втрати результату художності.

Міф – вважають, що це продукт усної народної творчості, колективної фантазії.

Міфологія – зображення природи, світу як таких, що населені живими істотами, що наділені магічними, фантастичними здібностями.

Модернізм – художньо-естетична система поч. ХХ ст., що відображає протиріччя між масовою і індивідуальною свідомістю.

Мозаїка – зображення або візерунок, виконаний з однорідних за матеріалом часток: камінь, смальта, керамічні плитки.

Народне мистецтво – синтетичне за характером мистецтво, пов’язане з трудовою діяльністю людини, відображає одночасно матеріальну і духовну культуру.

Народність мистецтва – категорія естетики що відображає сукупність взаємовідношень художньої творчості і досвіду народу.

Низьке – категорія естетики протилежна піднесеному, характеризує природні і соціальні явища, що мають негативну значимість, приховують у собі загрозу для людства.

Образ художній – специфічна для мистецтва форма відображення дійсності думок і почуттів художника. Образ зароджується в свідомості художника і відтворюється в його роботах.

Образотворче мистецтво – умовна назва видів пластичних мистецтв: живопису, графіки, скульптури, в основі яких лежить використання і творче переосмислення явищ реальної дійсності.

Оклад – декоративне покриття ікони або оправа книжки.

Партійність в мистецтві – явище класового в мистецтві, яке пов’язане з розвитком ідеології певних соціальних груп і класів, що борються за політичну владу і духовне первенство.

Патетичне – категорія естетики, що відображує боротьбу низького і піднесеного.

Піднесене – категорія естетики, що характеризує естетичну цінність предметів та явищ, що мають велику позитивну значимість, приховують у собі великі потенційні сили.

Поп-арт – популярне, загальнодоступне мистецтво, яке справляє шокуючий ефект на людей, вихованих у класичних поняттях і образах.

Потворне – категорія естетики, протилежна прекрасному, вражає негативну естетичну цінність.

Прекрасне – категорія естетики, що характеризує явища з точки зору спів розмірності, симетрії, бездоганності та надає їм найвищої естетичної цінності.

Просвіти естетика – естетичні погляди представників європейського ідейного руху ХVIII-ХІХ ст., що відрізнялися безмежною вірою у розум людини, критикою релігії, надією на гармонізацію відносин у суспільстві.

Реалізм – об’єктивне, правдиве відображення дійсності в мистецтві різними засобами з урахуванням специфіки різних видів художньої творчості.

Реалізм художній – творчий принцип, на підставі якого характери і обставини в художніх творах розкриваються з соціально-історичної точки зору.

Ремесло художнє – культура трудових, професійних і технічних прийомів художньої обробки різних матеріалів.

Риторика – теорія ораторського мистецтва, художнього слова взагалі, що склалась в античні часи.

Рококо – стиль в мистецтві Західної Європи ХVІІІ ст. що розвивався у період між бароко і класицизмом. Більш притаманний архітектурі та декоративному мистецтву.

Романський стиль – напрямок у західноєвропейському мистецтві Х-ХІІ ст., зокрема в архітектурі. Характеризується злиттям могутніх конструкцій споруд з високою експресивністю багатофігурних скульптурних композицій.

Романтизм – ідейний і художній рух в європейській культурі кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Виник під впливом подій Великої французької революції.

Сарказм – сатирична за спрямованістю, їдка іронія.

Сатира – вид комічного, вкрай гостра форма комедійного, емоціональна критика.

Світогляд художника – особлива синтетична форма свідомості, крізь призму якої сприймається дійсність, відображена у творі мистецтва.

Свобода художньої творчості – вільна реалізація у процесі професійної діяльності художника його творчих амбіцій, ідеалів і задач, що мають суспільне значення.

Середньовічна естетика – естетика усіх середньовічних регіонів – Західної Європи, Візантії, Прадавньої Русі Х-ХІV ст. Має два хронологічних періоди – раннє і пізнє середньовіччя; два основних напрямки – філософсько-богословське та мистецтвознавче.

Символ художній – образ в якому завжди присутній конкретно визначений зміст, який автентично сприймається тим, хто для цього достатньо підготовлений.

Синтез мистецтв – органічна єдність художніх засобів і образних елементів різних мистецтв.

Скульптура – вид образотворчого мистецтва, специфіка якого в об’ємному перетворенні художньої форми у просторі.

Слов’янофілів естетика – філософсько-естетичні теорії поч. ХІХ ст., що склалися в межах розвитку консервативних тенденцій російського романтизму.

Сприйняття естетичне – вид естетичної діяльності, яке супроводжується естетичним хвилюванням.

Статуя – один з основних видів скульптури, об’ємне зображення людської фігури, або тварини.

Стела – вертикально встановлена кам’яна плита, надгробна або меморіальна з написами та зображенням.

Стиль в мистецтві – структурна єдність образної системи і художніх прийомів. Використовується для характеристики епохи, художніх напрямків.

Сюжет – динамічний аспект твору мистецтва, що розгортається з розвитком людських переживань, характерів, взаємовідносин.

Творчий метод – в мистецтві – це система принципів, якими керуються у процесі створення витвору мистецтва.

Творчий процес – духовно-практична діяльність художника, що скерована на створення художнього твору.

Тема – головний об’єкт зображення у мистецькому творі, результат художнього осмислення життєвих явищ.

Трагедія – різновид драматичного твору, дії якого розвиваються на основі трагедійного конфлікту.

Трагічне – категорія естетики, що відображує діалектику свободи і необхідності, найгостріші життєві колізії.

Форма і зміст – важливі складові будь-якого твору мистецтва, гармонічне поєднання яких – головний закон художньої творчості, необхідна умова художньо і соціально значимого художнього твору.

Фреска – техніка живопису по свіжій штукатурці.



Японська естетика – комплекс середньовічних уявлень у японській культурній традиції, створений на підставі давньої фольклорної творчості та елементів, запозичених і модифікованих з іноземних культур.
Список літератури


  1. Абрамян Д.Н. Общепсихологические основы художественного творчества. - М., 1994., С.5-44.

  2.  Адорно Т. Эстетическая теория - серия: Философия искусства, - Республика, 2002., С.10-15.

  3. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. - М., 1974., С.3-88.

  4. Алексеев Э.Е., Андрукович П.Ф., Головинский Г.Л. Молодежь и музы­ка сегодня // Социальные функции искусства и его видов. - М.: Наука, 1980., С.210-247.

  5. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. - Л., 1971., С.55-98.

  6. Асмолов А. Г. Историко-эволюционный подход в психологии лично­сти: Дис... д-ра психол. наук. - М., 1996.

  7. Асмус В. Ф. Чтение как труд и творчество // Вопросы литературы. №2.,
    1961. С.36-46.

  8. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. - М.: Художествен­ная литература, 1975.

  9. Беленькая Л.И. Ребенок и книга. О читателе восьми—девяти лет. - М.: Книга, 1969.

  10. Беленькая Л. И. Дети 10—11 лет как читатели художественной лите­ратуры (типологические особенности) // Социально-психологические проблемы чтения. Вып. 3. Социально-психологическая типология чита­телей-детей. М.: ГБЛ, 1977., С.5—38.

  11. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. М., 1996., С.2-16.

  12. Бердяев Н.А. Смысл творчества. М., 1989. Главы: 4,7,8,9.

  13. Беляева Л.И. Мотивы чтения и критерии оценок произведений ху­дожественной литературы у различных категорий зрителей // Художе­ственное восприятие. Л.: Наука, 1971., С.162—171.

  14. Биндер Б. С. Эстетический катарсис и проблемы самоактуализации личности // Журнал практикующего психолога (Киев), вып. 3. 1997., С.16-31.

  15. Бочкарев Л.Л. Психологические механизмы музыкального пережи­вания: Автореф. дис... д-ра психол. наук. Киев, 1989.

  16. Василюк Ф.Е. Психология переживания. - М.: Изд-во Моск. ун-та 1984.

  17. Вахеметса А.Л., Семенов ЮН. // Киноискусство и массовая ауди­тория. - М.: ВГИК. 1971. C.38-58.

  18. Волкова Е.В. Произведение искусства в мире художественной куль­туры. - М: Искусство, 1988., С.12-33.

  19. Выготский Л. С. Психология искусства 2-е изд. - М.: Искусство, 1968.

  20. Выготский Л. С. Педагогическая психология. - М.: Педагогика, 1991.

  21. Готсдинер А.Л. Музыкальная психология. - М.,1993.

  22. Дадамян Г. Проблемы исследования эстетических оценок в социо­логии искусства // Вопросы социологии искусства. - М. : Наука, 1979. - С.79-103.

  23. Дондурей Д. Б. Эстетическая оценка как интегральный показатель отношения к художественному объекту // Социология культуры. Про­блема социальных показателей развития культуры. (Труды НИИ Куль­туры. Вып. 108). М., 1982. - С.107-121.

  24. Дорфман Л.Я. Способы существования эмоций в человеке и искус­стве // Искусство и эмоции. Материалы Международного научного симпозиума / Под ред. Л.Я.Дорфмана, Д.А.Леонтьева, В.М.Петрова, В.Л.Лозинова. Пермь: Пермский гос. ин-т культуры, 1991., С.71— 86.

  25. Дорфман ЛЯ. Эмоции в искусстве. - М.: Смысл, 1997.

  26. Емельянов ГА. Психологический анализ развития восприятия поэти­ческой формы в подростковом и юношеском возрасте: Автореф. дис... канд. психол. наук. М., 1995.

  27. Жабицкая Л. Восприятие художественной литературы и личность. - Кишинев: Штиинца, 1974.

  28. Задерацкий В.В. Музыкальная форма. - М., 1995.

  29. Исаев В.Д. Человек в пространстве цивилизации и культуры. – Луганск: Світлиця, 2003. – 188 с.

  30. Каракозов P.P. Процесс смыслообразования при чтении художе­ственной литературы // Вопросы психологии. 1987., № 2. С. 122—128.

  31. Каракозов P.P. Условия формирования смыслообразующей функции художественной литературы: Автореф. дис... канд. психол. наук. М., 1988.

  32. Кривцун О.А. Личность художника как предмет психологического анализа // Психологический журнал 1996. №2.

  33. Кривцун О.А. Эстетика как психология искусства. - М., 1997.

  34. Кривцун О. А. Эстетика Навчальний посібник / М. : Аспект Пресс, 2003.- 447 c.

  35. Кривцун О.А. Биография художника как культурно-историческая проблема // Человек. 1997., № 4, 5.

  36. Лановенко О. Художественное восприятие: опыт построения общетеоретической модели. - Киев., 1987.

  37. Лановенко О.П. Социальный статус искусства: представления, проблемы, решения. - Киев., 1983.

  38. Лановенко О. П. Социальный статус искусства. Киев: Наукова дум­ка, 1983.

  39. Левшина И. С. Как воспринимается произведение искусства. М.: Знание, 1983.

  40. Леонтьев А.А. Предисловие // Материалы Всесоюзной научно-прак­тической конференции «Психолого-педагогические проблемы обуче­ния технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста» 12-15 мая 1988 г. / Под ред. И.В.Усачевой. М., 1989., С.3-10.

  41. Леонтьев А.Н. Психология искусства и художественная литература // Литературная учеба. 1981. № 2., С.177—185.

  42. Леонтьев А.Н. О психологической функции искусства (гипотеза) //Художественное творчество и психология / Под ред. А.Я.Зися, М.Г.Ярошевского. М.: Наука, 1991., С.184—187.

  43. Леонтьев Д.А. Проблема смысла в современной зарубежной психо­логии // Современный человек: цели, ценности, идеалы. Вып. 1. М.: ИНИОН АН СССР, 1988., С.73-100.

  44. Леонтьев Д.А. Произведение искусства и личность: психологичес­кая структура взаимодействия // Художественное творчество и психо­логия / Под ред. А.Я.Зися, М.Г.Ярошевского. М.: Наука, 1991., С.109—133.

  45. Леонтьев Д.А., Павлова ИМ. Возрастные и индивидуальные осо­бенности восприятия художественной литературы школьниками (на материале анализа свободных описаний) // Психологический анализ учебной деятельности / Под ред. В.Д.Шадрикова, В.Н.Дружинина, О.Ф.Потемкиной. М.: ИП АН СССР, 1991., С.153-175.

  46. Леонтьев Д.А., Собкин B.C. Психология искусства и психологичес­кая методология в ранних работах Л.С.Выготского // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1994. № 4. С.35—44.

  47. Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. - Киев: Нау­кова думка, 1988.

  48. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. - Киев. 1985.

  49. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литера­туры. - М.: Книга, 1972.

  50. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства // Его же. Эстетика. Философия культуры. М., 1991.

  51. Печко Л. П. Эстетическое освоение природы в процессе формиро­вания личности: Автореф. дис... докт. филос. наук. М., 1994.

  52. Раппопорт С.Х. Искусство и эмоции. 2-е изд. М.: Музыка, 1972.

  53. Саррот Н. Эра подозренья // Писатели Франции о литературе. М.,1978.

  54. Сохор А.Н. Восприятие и оценка искусства обществом и их воздей­ствие на художественное творчество // Вопросы социологии искусства. Л.: ЛГИТМиК, 1980., С.41-58.

  55. Стафецкая М.П. Художественная культура и проблемы потребле­ния искусства // Вопросы социального функционирования художе­ственной культуры. М.: Наука, 1984., С.86—109.

  56. Тернер Ф., Пёппель Э. Поэзия, мозг и время // Красота и мозг: биологические аспекты эстетики / Под ред. И.Ренчлера, Б.Херцбергер, Д.Эпстайна. М.: Мир, 1995., С.74—96.

  57. Тимченко М. Целостное и частичное восприятие искусства // Ху­дожник и публика. Л.: ЛГИТМиК, 1981., С. 108—112.

  58. Торшилова Е.М., Дукаревич М.З. Художественное восприятие живо­писи и структура личности // Творческий процесс и художественное восприятие. Л.: Наука, 1978., С. 174—190.

  59. Филипьев Ю.А. Что и как познает искусство. М.: Наука, 1976.

  60. Флоренский П. Избранные труды по искусству. М., 1996.

  61. Фромм Э. Забытый язык. Введение в науку понимания снов, сказок и мифов // Фромм Э. Душа человека. М.: Республика, 1992., С. 179—298.

  62. Хренов Н.А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. - М., 1981.

  63. Хренов Н.А. О художественных и нехудожественных функциях ис­кусства // Социальные функции искусства и его видов. М.: Наука, 1980., С. 102-134.

  64. Шор Ю.М. Личность художника в контексте теории художествен­ной культуры // Искусство в системе культуры: социологические ас­пекты. Л.: ЛГИТМиК, 1981., С.20-26.

  65. Шульга Р. П. Искусство и ценностные ориентации личности. - Киев: Наукова думка, 1989.

  66. Эйзенштейн С. Психология композиции // Искусствознание и психология художественного творчества. М., 1988.

  67. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1989.

  68. Эпстайн Д. Соотношения темпов в музыке: везде и всюду одни и те же? // Красота и мозг: биологические аспекты эстетики / Под ред. И.Ренчлера, Б.Херцбергер, Д.Эпстайна. М.: Мир, 1995., С.97—124.

  69. Leontiev D.A., Yemelyanov G.A. Catching psychological effects of poetic form: experiments with parodies and translations // SPIEL. Jg.13, 1994, H.I. S.101-113.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка