Методичні рекомендації до викладання курсу «Мистецтво» у 8-9 класах «Мистецтво навчання є мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її»



Скачати 58,42 Kb.
Дата конвертації02.12.2016
Розмір58,42 Kb.
  • Лємешева Н.А.,
  • методист предметів художньо-естетичного циклу КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»
  • Методичні рекомендації
  • до викладання
  • курсу «Мистецтво» у 8-9 класах
  • «Мистецтво навчання є мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її».
  • А.Франс

Навчальний предмет “ Мистецтво ”

  • входить до освітньої галузі “ Естетична культура ”;
  • З 2016-2017 н.р. викладатиметься у 8-9 класах загальноосвітніх шкіл (1 година на тиждень).
  • Навчальна програма курсу розроблена з 1-9 класи. В 5-7 класах викладається у школах з поглибленим вивченням іноземних мов.
  • Рішення про реалізацію освітньої галузі Мистецтво" інтегрованим курсом «Мистецтво» приймає загальноосвітній навчальний заклад (відповідно до нових Типових навчальних планів, затверджених наказо МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409).
  • «Мистецтво» авт. Л.Масол і ін. 2013р.
  • авт. Масол Л.М., ТзОВ «Видавництво «Світоч»;
  • авт. Гайдамака О.В., ТОВ «Видавництво «Генеза»;
  • авт.Кондратова Л.Г., видавництво «Навчальна книга-Богданавт;
  • авт. Назаренко Н.В., Чєн Н.В., Галєгова Д.О., ТОВ «Оберіг».

Курс «Мистецтво» об'єднує

  • Образотворче мистецтво
  • Музичне мистецтво
  • Театральне мистецтво
  • Кіномистецтво

Програма 8 класу Тема: «Мистецтво в культурі минулого» ( 35 годин):

  • Розділ
  • Тема розділу
  • Теми підрозділів
  • (кількість годин)
  • Розділ І
  • Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
  • Тема I. Мистецтво найдавніших цивілізацій світу (2 год.)
  • Тема 2. Мистецтво Античності (4 год.)
  • Тема 3. Мистецтво Середньовіччя (8 год.)
  • Узагальнення
  • Розділ ІІ
  • Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
  • Тема 4. Мистецтво бароко (6 год.)
  • Тема 5. Мистецтво класицизму (2 год.)
  • Тема 6. Романтичні образи в мистецтві (4 год.)
  • Тема 7. Реалізм у мистецтві
  • Узагальнення

Програма 9 класу Тема: «Мистецтво в культурі сучасності» ( 35 годин):

  • Розділ
  • Тема розділу
  • Теми підрозділів
  • (кількість годин )
  • Розділ І
  • Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм і постмодернізм
  • Розділ ІІ
  • Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама).

збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;
  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенції, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;
  • розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливості інших національних картин світу;
  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.
  • Головні завдання курсу:

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей:

  • У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей:
  • ключових,
  • художньо-естетичних (галузевих),
  • предметних мистецьких,
  • художньо-гуманітарних (міжгалузевих),
  • художньо-світоглядних (метапредметних)).

Наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

  • Наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:
  • інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
  • розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
  • застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
  • висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;
  • здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

Особливостями методики викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» та організації навчально-виховного процесу є такі позиції:

  • кожен урок повинен будуватися за законами мистецтва, бути твором мистецтва, що узагальнює ідеї і дає цілісну картину світу, «схвилювавши, спонукає задуматись», учити бачити красу світу і бути творцем цієї краси;
  • методика викладання уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8-9 класах базується як на теоретичному матеріалі так і на виконанні практичних, творчих завдань, підготовці повідомлень, доповідей, презентацій, проектів, виконанню художньо-творчих робіт…;
  • інтеграція загалом спрямована на ущільнення змісту уроку, переведення навчання з екстенсивного на інтенсивний шлях. Це здійснюється за рахунок активізації взаємодоповнюючих функцій різних видів мистецтв як компонентів змісту, гнучкого поєднання різних видів діяльності учнів.

Вчитель мистецтва має знати:

  • вимоги державних документів про освіту;
  • сучасні інноваційні процеси і технології в освіті;
  • сучасні вітчизняні та зарубіжні науково-педагогічні вимоги до художньо-естетичного розвитку школярів;
  • психологічні закономірності загального і художнього розвитку учнів;
  • базові та варіативні навчальні програми з мистецтва для загальноосвітніх закладів;
  • методику проведення уроків предмету “Мистецтво”;
  • особливості інноваційних педагогічних технологій (інтегованої, акмеологічних тощо) порівняно з традиційним навчанням;
  • специфіку організації самонавчання в галузі мистецтва та специфіку організації позаурочної, гурткової, клубної роботи

створювати умови за яких на уроці панувала атмосфери святковості, гармонії й доброзичливості, передавалася аура, викрешувалась іскра емоційно позитивної енергії від спілкування з мистецькими творами;

  • створювати умови за яких на уроці панувала атмосфери святковості, гармонії й доброзичливості, передавалася аура, викрешувалась іскра емоційно позитивної енергії від спілкування з мистецькими творами;
  • вчити співпереживати та інтерпретувати, прилучатися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей;
  • розвитку в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецтва, впевненості в спроможності самостійно виконувати практичні та творчі завдання;
  • самовизначатися в галузі «Мистецтво», удосконалювати свій художній світ.
  • «Сучасний урок − це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня»
  • М.Ебнер-Ешенбах

проводити уроки мистецтва з учнями 8-9 класів та дотримуватися вимог навчальних програм;

  • проводити уроки мистецтва з учнями 8-9 класів та дотримуватися вимог навчальних програм;
  • впроваджувати інноваційні технології викладання мистецтва;
  • застосовувати сучасні аудіовізуальні засоби, масмедіа, вводити в обіг медіаресурси та застосовувати організацію пошукової діяльності учнів у мережі Інтернет
  • діагностувати художньо-естетичний розвиток учнів за критеріями оцінювання освітніх результатів;
  • аналізувати та оцінювати уроки (власні та своїх колег);
  • добирати твори (художні, музичні) для проведення уроків, самостійно працювати із сучасних психолого-педагогічною літературою, мистецькі матеріали (фонохрестоматії, слайди, відео) та організовувати позаурочну діяльність учнів.

Документація вчителя мистецтва:

  • календарно-тематичне планування;
  • поурочні плани роботи;
  • аналіз рівня навчальних досягнень учнів;
  • діагностика художньо-естетичного розвитку учнів 8-9 класів та аналітичний самоконтроль;
  • план позаурочної виховної роботи з мистецтва;
  • наочні матеріали: схеми, плакати, репродукції картин, споруд, фотоматеріали (скульптур, архітектурних споруд), портрети видатних діячів та митців; мультимедійні презентації відеотека, фонохрестоматія;
  • роздаткові матеріали: тести до тематичного оцінювання /різнорівневі/, тести та питання для індивідуального письмового опитування; питання до самостійних робіт, картки із схемами, таблицями; опорні конспекти; уривки художніх творів, поезій, історичних подій тощо;
  • сценарії виховних заходів, плани-конспекти відкритих уроків;
  • матеріали узагальненого досвіду роботи.

Календарно-тематичне планування вчитель здійснює за такою орієнтовною схемою

  • Дата уроку
  • Тема уроку
  • Перевірка
  • знань
  • Теоретичний матеріал для засвоєння
  • Орієнтовні практичні завдання
  • Твори для сприймання та інтерпретації,
  • що інтегрують навчальний процес
  • Д/з

До кожного уроку вчитель готує:

  • технічне забезпечення уроку (для слухання музики, демонстрації відео, перегляду слайдів, комп’ютерних презентацій та проектів);
  • додаткову літературу (інформаційні джерела, твори літератури, довідники, енциклопедії, періодичні видання);
  • роздатковий матеріал;
  • наочність (репродукції, фотоматеріали, художній вернісаж із учнівських робіт, схеми, таблиці та інші матеріали).

Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі

  • У центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів. Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
  • Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.
  • Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам
  • Особливу увагу приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.

Структурні компоненти уроку:

Початок уроку

  • – зав’язка визначає стиль, темп, емоційну тональність, готує увагу учня на сприйняття теми. Тому бажано починати урок з музично-поетичного вступу, який налагодить учнів на певну емоційну хвилю.
  • Лаконічне повторення попередньо вивченого матеріалу (пригадати проаналізовані на попередніх уроках художні образи, зміст елементарних термінів або відомості про митців, творчість яких уже вивчалася, заспівати вивчену пісню тощо).

Новий теоретичний матеріал для засвоєння

  • цей структурний компонент є головним, бо завдяки йому учні отримують нові мистецькі знання.
  • Особливо важливим є момент зацікавлення школярів новим матеріалом, тому вчитель повинен обрати таку форму подання інформації, яка була зрозуміла кожному, відповідала рівню розвитку учнів класу, їх захопленнями, інтересам.
  • Важливим є розумне поєднання традиційних та нетрадиційних методів роз’яснення нового матеріалу.
  • Обов’язковим є супровід словесного подання матеріалу демонстрацією наочності, відеопоказом, музичним супроводом, застосуванням міжмистецьких та міжпредметних зв’язків тощо.

Методи викладення нового матеріалу

  • Традиційні:
  • словесні, а саме шкільна лекція (бінарна, інструктивна, лекція-прес-конференція, лекція-консультація, лекція-діалог, історична, відео-лекція, лекція-візуалізація, лекція-екскурсія, узагальнююча)
  • розповідь (художня, розповідь-вступ, розповідь-опис, розповідь-оповідання);
  • бесіда (вступна, бесіда-повідмлення, бесіда-повторення, контрольна бесіда. За характером діяльності: репродуктивна (відтворення раніше вивченого), евристична (на основі здобутих знань за запитаннями формулювання нових понять, висновків), кетехізна (відтворення відповідей що вимагають тренування пам’яті).
  • наочні (ілюстрація, демонстрація, ілюстрація та демонстрація).
  • Нетрадиційні: евристичні, інтерактивні, метод вільних асоціацій, метод «Якби…», метод гіпотез, метод емпатії (осмислення на основі «вживання» в образ), метод образного бачення (емоційно-образне дослідження), метод змістовного бачення (смислового)

ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННИХ ЗНАНЬ

  • цей структурний компонент уроку надає ожливість вчителю визначити рівень навчальних знань учнів, оцінити їх власні досягнення, творчі здібності, узагальнити та проаналізувати результати роботи, здійснювати контроль за підготовкою домашніх завдань.

Види перевірки знань:

  • усні: фронтальне (індивідуальне, колективне) опитування: роздум за 30 секунд, інтелектуальна розминка, «роздуми про»; знайди помилку, опитування пошебки учня завибором – клас виконує завдання на дошці;
  • парне та групове опитування: 10 запитань на картці; «продовжити речення», доповіді, взаємоопитування, «мистецький двобій;
  • письмові: тестові завдання; різнорівневі завдання (на картках); групові завдання написання міні-твору, ессе, експертизи твору, відгуку; складання схем, таблиць, плану-конспекту; самоопитування; диктант;
  • творчі: художнє читання, інсценування уривку твору, пантоміма невербальна (вербальна), створення індивідуальних або групових кросвордів, віршів, ребусів, мистецьких загадок з подальшим розгадуванням, дискусія, мистецька мозаїка, мозковий штурм, захист проекту…

Словесні методи викладення нового матеріалу:

  • Шкільна лекція (бінарна, інструктивна, лекція-прес-конференція, лекція-консультація, лекція-діалог, історична, відео-лекція, лекція-візуалізація, лекція-екскурсія, узагальнююча).
  • Шкільний семінар (вступний, пошуковий. самоорганізуючий, оглядовий, рефлексія, виставка ).
  • Розповідь (художня, розповідь-вступ, розповідь-опис, розповідь-оповідання).
  • Бесіда (вступна, бесіда-повідомлення, бесіда-повторення)

Нетрадиційні методи

  • Евристичні:
  • когнітивні методи метод емпатії (перевтілення), метод змістовного (смислового ) бачення, метод евристичного спостереження, метод фактів, метод досліджень, метод гіпотез;
  • креатині методи − метод придумування, метод «мозкового штурму», методи учнівського планування, методи взаємонавчання, метод рецензії, метод самооцінки.
  • Інтерактивні: акваріум, коло ідей, мікрофон, ток-шоу, дискусія, навчання в командах

Практичні завдання

  • цей структурний компонент уроку спрямований на набуття практичних навичок в учнів щодо виконання завдань в межах образотворчого, музичного, театрального та кіномистецтва.
  • Види практичних завдань:
  • за формою роботи: індивідуальні, групові, колективні;
  • за часом виконання: короткострокові, довгострокові;
  • завдання для виявлення емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва;
  • завдання на мистецькі порівняння, зіставлення;
  • художньо-інтегративні завдання;
  • ігрові завдання.

Практичні завдання з образотворчого мистецтва

  • Індивідуальні форми: виконання замальовок, створення скульптури малих форм, робота з паперопластики;
  • виконання графічних і живописних робіт різних жанрів, у різних художніх техніках та з передачею стильових особливостей;
  • визначення стилів відомих творів образотворчого мистецтва;
  • виготовлення аплікації історичного (народного) костюма;
  • зображення орнаменту, декоративних та тематичних композицій, створення реалістичної і декоративної композиції на теми;
  • складання оповідань за картинами;
  • створення плаката, афіші.
  • Групові та колективні форми: розробка проекту реклами, виконання композицій, колажів, панно, стінгазети, альбому;
  • порівняння репродукцій, зразків народного та професійного мистецтва;
  • організація та проведення виставки учнівських художніх робіт, фотографій;
  • підготовка та проведення мистецького вечора;
  • творчі зустрічі з митцями, відвідування майстер-класів умільців;
  • відвідування художніх музеїв, галерей міста;
  • створення живих сценок за сюжетними картин;
  • підготовка та презентація проекту.

Практичні завдання з музичного мистецтва

  • Індивідуальні форми:
  • виконання улюблених мелодій (пісень), визначення образної сфери музичних творів;
  • інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх жанру і форми;
  • сприймання і порівняння звучання музичних інструментів (наприклад української бандури, іспанської гітари, індійського ситару тощо);
  • зіставлення і порівняння музичних творів різних стилів, напрямів, жанрів, фольклорних творів народів світу;
  • запис творів для фонотеки;
  • виконання зразків і порівняння особливостей музичного і танцювального фольклору різних етносів, знаходження спільних і відмінних рис.
  • Групові та колективні форми:
  • підготовка позакласного заходу;
  • добір фотоматеріалів, репродукцій до музичних творів;
  • Інсценування, виконання пісень;
  • створення кросвордів, плакатів;
  • запис творів для шкільної фонотеки;
  • проведення «Караоке».
  • Театральне мистецтво
  • Індивідуальні форми:
  • створення ляльок (маріонетка, вертепна лялька);
  • створення національних традиційних театральних масок (грецької, японської, африканської, слов'янської);
  • написання сценарію театральної вистави;
  • розробка ескізу костюмів театральних героїв.
  • Групові та колективні форми:
  • підготовка міні-виставки (декорацій, костюмів, музичних форм…);
  • створення театральних афіш (запрошень, квитків);
  • виконання театральних ігор (пластичних імпровізацій, пантомім, сценічних етюдів, акторських вправ, творче читання, перформанс);
  • виконання народних ігор, обрядів;
  • створення інтермедії за текстом;
  • розробка текстових завдань.
  • Кіномистецтво та телебачення
  • Індивідуальні форми:
  • перегляд фрагментів фільмів, мультфільмів,
  • визначення жанрів переглянутих фільмів,
  • вираження думок після перегляду кіно;
  • проаналізувати мистецькі телепередачі і зробити критичний огляд;
  • замальовки мультиплікаційних героїв,
  • добірка матеріалів про відомих акторів, рижесерів… (фото, репродукцій, марок).
  • Групові та колективні форми:
  • створення відео картотеки;
  • створення альбому;
  • перегляд відеофільму (із визначенням видів і жанрів кіно)
  • розробка текстових завдань.

Типологія уроків мистецтва

  • Традиційні типи уроків:
  • урок введення в тему;
  • урок засвоєння нових знань або уроки поглиблення в тему;
  • урок узагальнення та систематизації знань;
  • урок контролю й оцінювання навчальних досягнень.
  • Нетрадиційні типи уроків:
  • уроки-ігри (ділові, рольові, мистецькі);
  • уроки-сценарії (за прикладом ТV-програм);
  • уроки-пошуки (із організацією самостійної роботи учнів).

Жанри уроків мистецтва

  • Уроку-панорама розрахований на споглядальний тип сприйняття мистецтва. Використовується на вступному або заключному етапі вивчення теми.
  • Урок-симфонія, урок-варіація;
  • Урок-мистецьке кафе (арт-кафе) (присутні - учні, гості сидять за окремими столиками, учні по черзі представляють твори);
  • Урок-концерт. Учитель і учні виступають на такому уроці в ролі: слухача, глядача чи виконавця. Цікавим стає складання програми концерту, з точки зору її драматургічної побудови. Тобто всього того, чим хотів би поділитися з іншими і учень, і учитель, що вони хотіли б подивитися, послухати ще раз.
  • поняття «жанр уроку», включає певний комплекс властивих уроку мистецтва стилістичних, сюжетних, образних і технологічних ознак, що виявляються у зовнішній формі, видах спілкування, характеру змісту, а також способах мислення і сприйняття.

Уроки-подорожі. Для проведення уроку-подорожі необхідна попередня розробка «маршруту», що може стати відправними точками уроку. Мета уроків подорожей – відчути пригодницький дух, романтику мандрів, здійснити уявну подорож за заданим маршрутом; встановити зв'язок між життєвими процесами і явищами.

  • Уроки-подорожі. Для проведення уроку-подорожі необхідна попередня розробка «маршруту», що може стати відправними точками уроку. Мета уроків подорожей – відчути пригодницький дух, романтику мандрів, здійснити уявну подорож за заданим маршрутом; встановити зв'язок між життєвими процесами і явищами.
  • Урок-віртуальна подорож (етапами життєвого шляху митця);
  • урок-прогулянка (у картинній галереї);
  • урок-героїчні (пізнавальні) мандри (до Еллади );
  • урок-подорож у часі і просторі («Перлини українського бароко»).
  • Урок-імпровізація. Успіх уроку, залежить від вільного володіння навчальним матеріалом та від забезпечення, тому вчителю необхідно продумати тему, мету і завдання уроку, підготувати в надлишку матеріал (ТЗН, дидактичний та роздатковий матеріал) Хід уроку вибудовується в процесі контакту з учнями. Учитель намагається вести роботу в потрібному йому руслі, виходячи з поставлених завдань. Найголовніше, щоб урок не перетворився на порожні розмови «про життя».

Уроки-майстерні (максимальне наближення до реального досвіду художнього збагнення світу, отримання нового знання і нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття):

  • Уроки-майстерні (максимальне наближення до реального досвіду художнього збагнення світу, отримання нового знання і нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття):
  • урок-майстерня побудови знань («Напрями і течії модернізму»);
  • урок-стилізація (творча манера романтизму, футуризму);
  • урок сумісної творчості вчителя і учнів;
  • урок розвитку творчих здібностей (створення пейзажів, портретів, написання мелодій)
  • урок-вдосконалення (навичок аналізу й інтерпретації мистецького твору, асоціативного мислення тощо).
  • Уроки почуттів (мистецтво має справу з різноманітними відтінками почуттів. Розвиток емоційної компетентності, емоційного інтелекту):
  • урок емоційне враження («Класичний – це зразковий!», «Імпресіонізм»);
  • урок естетичних переживань («Ідеали і образи Ренесансу);
  • урок-сповідь («Образний світ романтиків»).
  • Уроки-фантазії (розкривають, перш за все, творчість конкретного вчителя, його талант зробити на уроці свято краси, дива, таємниці):
  • урок-подарунок від… (Давніх римлян («Велич і краса давнього риму», «Велич і краса мистецтва Візантії та київської русі»);
  • урок-дзеркало (вічні образи мистецтва, варіації прекрасного);
  • урок-стріла (влучити у мету, поставлену на початку уроку);
  • урок-зустріч (побудований за технологією зустрічних зусиль: зустріч зі світом живопису (музики), зустріч із митцем);
  • урок-знахідка (аналіз мистецьких явищ, художніх технік).
  • Тема уроку
  •  
  • Мета уроку
  • навчальна
  • розвивальна
  • виховна
  •  
  •  
  •  
  • Формування компетентностей
  • ключових
  • міжпредметної естетичної
  • предметних
  •  
  •  
  •  
  • Обладнання
  •  
  • Тип уроку
  •  
  • Вид (жанр) уроку
  • Форма проведення
  •  
  • Поняття
  •  
  • Інтегратори
  •  
  • Методи, прийоми навчання,
  • форми роботи
  •  
  •  
  •  
  • Очікуваний результат
  •  
  •  
  •  
  • Етап уроку
  • Вид роботи
  • Форма роботи
  • Діяльність учителя
  • Діяльність учнів
  • 1. Організаційний момент
  •  
  •  
  • Перевірка готовності до уроку
  •  
  • 2. Створення емоційної атмосфери уроку
  • Музично-поетичний вступ
  •  
  • Слово вчителя
  • Слухання
  • аудіоматеріалів
  • 3. Актуалізація опорних знань
  • Бесіда-повторення
  •  
  •  
  •  
  • 4. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
  • Мотивоване слово вчителя щодо теми, мети, завдань уроку
  •  
  •  
  •  
  • 5. Вивчення нового матеріалу
  • Сприймання усвідомлення
  •  
  • Розповідь-візуалізація
  • Запис плану розповіді учителя. Фіксація нових понять.
  • Робота над темою уроку
  • Виконання практичних завдань
  • Організації сприйняття
  • Сприймання, аналіз та інтерпретація творів мистецтва
  • 7. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
  • Коментування роботи всього класу, груп, окремих учнів
  •  
  •  
  • Самооцінка
  • 8. Домашнє завдання
  •  
  •  
  •  
  • Робота з першоджерелами
  • ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА УРОКУ

Акмеологічний підхід для сучасної школи є одним із прогресивних і перспективних. Він базується на створенні необхідних умов для становлення й розвитку в усіх суб'єктів освіти уявлення про успіх, високі досягнення, необхідні для розвитку особистості й соціуму.

  • Основна мета акмеологічних педагогічних технологій − сформувати та закріпити у самосвідомості людини затребувану необхідність у самосвідомості, саморозвитку й самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами та техніками самоактуалізувати особистісне та професійне «Я».
  • До акмеологічних можна віднести такі технології:
  • - ігрові (дидактична гра, технології ігромоделювання);
  • - технології психоконсультування;
  • - тренінгові технології;
  • - технології розвивального навчання;
  • - технологія особистісно орієнтованого навчання;
  • - метод проектів.

Методичні заходи, щодо впровадження курсу «Мистецтво»

  • Спецкурс з підготовки учителів до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8 та 9 класах для Інтернет-школи педагогічної майстерності
  • Мистецький кластер (орієнтовне календарне планування уроків, методичні рекомендації, електронні версії підручників, методичні надбання «Колаж творчості», колекція «Vіdeo-Art», енциклопедія мистецтва…)
  • Інтернет-заходи: Інтернет-семінар «Активізація пізнавальної діяльності учнів під час проведення практичних та творчих завдань засобами інтегрованої технології на уроках мистецтва у 8 класі» (2 етапи);
  • Засідання обласної творчої групи.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка