Методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи №7 з курсу «Мультимедійні засоби навчання»



Скачати 46,84 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір46,84 Kb.

Предмет та завдання курсу «Мультимедійні засоби навчання». Інформаційні технології в освіті Поняття „мультимедіа”. Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті

Література

  • Список літератури
  •  Основна
    • Антоненко В.М., Ратушна Ю.В. Сучасні інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. – К,: КСУМГІ. – 2005. – 131с.
    • Байло М.Ю., Федорчук І.І. Front Page і Web-технології. Розмітка і створення простих Web- ресурсів. Методичні рекомендації та інструкції до лабораторних робіт. – Вінниця. – 2006. – 70с.
    • Байло М.Ю., Федорчук І.І. Основи роботи з Power Point. Створення та оформлення презентацій. Методичні рекомендації та інструкції до лабораторних робіт. – Вінниця. – 2006. – 37с.
  • Байло М.Ю., Сисоєва О.А. Використання цифрової фотографії у навчально-виховному процесі: основи цифрової фотографії. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 7 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 45 с.
  • Байло М.Ю., Сисоєва О.А. Використання цифрової фотографії у навчально-виховному процесі: : створення дидактичного матеріалу. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 8 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 23 с.
    • Гороль П.К. Телебачення і сучасна загальноосвітня школа. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1994. – 104с.
  • Гороль П.К., Вороліс М.Г. Технічні засоби навчання на уроках історії. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1996. – 99с.
  • Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л. Технічні засоби навчання. Питання і відповіді. Навчальний посібник. – Вінниця. – 2003. – 139с.
    • Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Подоляк В.О. Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1999. – 323с.
  • Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання. Навчальний посібник. – Вінниця. – 2004. – 535с.
  • Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Шестопалюк О.В. Сучасні інформаційні засоби навчання. Навчальний посібник. – К.: Освіта України. – 2007. – 535с.
  • Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Звукові інформаційні засоби навчання в сучасній загальноосвітній школі. Навчальний посібник. – Вінниця. – 2007. – 156с.
  • Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання в загальноосвітній школі. Навчальний посібник. – Вінниця. – 2000. – 200с.
  • Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Вороліс М.Г. Методика використання технічних засобів навчання. Навчальний посібник. – К.: Освіта України. – 2007. – 256с.
  • Гороль П.К., Оверчук А.В. Технічні засоби навчання на уроках української мови і літератури. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1997. – 139с.
  • Гороль П.К., Плесніна Т.П. Технічні засоби навчання на уроках музики. Навчальний посібник. – 1996. – 140с.
  • Гороль П.К., Сисоєва О.А. Мультимедійний проектор та його використання в навчально-виховному процесі. Навчальний посібник. – 2007. – 72с.
  • Гороль П.К., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Байло М.Ю., Сисоєва О.А. Вивчення телевізійних технічних засобів навчання. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 3 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 38 с.
  • Гороль П.К., Коношевський Л.Л., Федорчук І.І., Байло М.Ю., Кондратюк В.Д., Сисоєва О.А. Вивчення відеокамери та її використання. Інструкція і методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи № 4 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 19 с.
  • Гороль П.К., Сисоєва О.А. Вивчення та використання проекційних засобів навчання. Інструкція і методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи № 1 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця. – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 46 с.
  • Гуревич Р.С., Гордійчук Г.Б., Кадемія М.Ю., Кондратюк В.Д. Вивчення та методика використання інтерактивної дошки та плазмової панелі в навчально-виховному процесі: Інструкція та методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 9 з курсу „Мультимедійні засоби навчання” – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. – 60 с.
  • Джо Хайбрейкен. Microsoft oftice 2003. Все в одном. – Спб.: Издательский дом «Вільямс». – 2005. – 864с.
  • Информатика. Базовый курс /Симонович С.В., Евсеев Г.А., Мухаровский В.И., Бобровский С.М. – СПб.: Питер. – 2000. – 640с.
  • Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник для студентів ВНЗ / Авт.кол.: В.В. Браткевич, М.В. Бутов, І.Щ. Пушкар. – К.: ВЦ «Академія». – 2002. – 704с.
  • Кириленко Н.М., Фуштей І.А. Вивчення та застосування DVD/HDD-рекордера в навчально-виховному процесі. Інструкція і методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи №5 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 56 с.
  • Кондратюк В.Д. Вивчення та використання звукових засобів навчання в навчально-виховному процесі: Інструкція та Методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 2 з курсу „Мультимедійні засоби навчання” – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. – 68 с.
  • Кондратюк В.Д. Вивчення та методика застосування документ-камери у навчально-виховному процесі. Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 12 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2011. – 32 с.
  • Коношевський Л.Л., Федорчук І.І., Кондратюк В.Д. Вивчення і застосування багатофункціональних пристроїв в навчально-виховному процесі: Інструкція і методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 6 з курсу «Мультимедійні засоби навчання». – Вінниця, – ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – 2008. – 87 с.
  • Нейл Рандалл. Деннис Джоунс. Использование Microsoft Front Page 2002. Специальное издание. – Спб.: Издательский дом «Вильямс». – 2002. – 848с.
  • Симонович С.В. и др. Базовый курс. – Спб.: Питер. – 2001. – 640с.
  •  
  •  
  •  
  •  
  • Додаткова
  • Вадюшин В.А., Пальчевський Б.В., Фридман Л.С. Технические средства обучения. – Минск, Вышейшая школа, 1987, 246с.
  • Верзань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика. Підручник для учнів 10-11 кл. середньої загальноосвітньої школи. – К.: Форум, 2000. – 223с.
  • Гаевский А.Ю. Самоучитель работы в Microsoft Office Word 97/2000, Excel 97/2000. Электронная почта. – К.: АСК, 2002. – 480с.
  • Глушаков СВ., Сурядный А.С. Персональный компьютер. Учебное пособие для ВУЗа. – Харьков, «Фолио», 2005. – 148с.
  • Глушков СВ., Сурядный А.С. Самоучитель для работы на персональном компьютере . – Харьков, «Фолио», 2004.
  • Глушаков СВ., Сурядный А.С. Персональный компьютер для учителя. – Харьков, «Фолио», 2004. – 198с.
  • Глушаков СВ. др. Домашний персональный компьютер. Харьков, «Фолио», 2004.- 185с.
  • Глушаков СВ., Ломотько Д.В, Мельников В.В. Работа в сети Internet. Харьков, «Фолио», 2004. – 160с.
  • Дибкова Л.М. Інформатика та комп'ютерна техніка. Посібник для студентів ВИЗ. – К. : ВЦ «АКАДЕМІЯ». – 2002. – 320с.
  • Данилова О.В. Мультимедіа власноруч: текст, графіка, анімація, відео. – К.: Вид. дім «Шкільний курс». Вид. Л. Галіцина. – 2006. – 192с.
  • Дуг Лоу. Power Point 2003 для «чайников». – СПб. : Диалектика. – 2004. – 304с.
  • Дейл Рандалл, Деннис Джоунз. Использование Microsoft Front Page 2002. Специальное издание. – СПб. : Издательский дом «Вильяме». –2002. – 848с.
  • Ксенія Гизе, Александра Холмс. Основы Web-дизайна: вспомогательное руководство. – СПб, Издательский дом «Вильяме». – 2006. – 640с.
  • Прессман Л.П. Методика применения технических средств обучения. – М.: Просвещение, 1988, 191с.
  • Руководство по эксплуатации. Компактное копировальное устройство. Напечатано в Китае, 1999, 28с.
  • Спека М.В. Microsoft Power Point 2003. Самоучитель. – СПб.: Диалектика. – 2004. – 368с.
  • Фейт Уэмпен. Power Point 2003. Библия пользователя. – СПб.: Диалектика. – 2005. – 768с.
  • Хэлворсон М, Янг М. Эффективная работа в Microsoft Office 2000. – СПб.: Питер. – 2000. – 1232 с.
  • Чашко Л.В., Кулінська Л.П., Волинський В.П. Застосування технічних засобів навчання в умовах кабінетної системи. – К.: Рад. школа, 1985, 96с.
  •  
  • Інтернет-посилання
  • Григорьев С.Г, Гриншкун В.З. Мультимедиа в образовании. – http://www.ido/edu/ru/open/multimedia/index.html.
  • Згуровський Михайло. Інформаційні мережеві технології в науці та освіті_Дзеркало тижня on the web. – http://www.zn.kiev.ua/ie/index/488/.
  • Исторические предпосылки для развития мультимедиа. – javascript:history.back
  • Курс “Системы мультимедиа”. Государственный университет Молдовы. – http://www.iatp.md/virtualka/content.html.
  • Толковый словарь современной компьютерной лексики / Сост. Дрот В.Л., Новиков Ф.А. – http://comp.vslovar.olg.ru/603.html

План

  • Мета вивчення курсу. Загальні відомості про мультимедійні технології. Поняття “мультимедіа”, “мультимедійні технології”.
  • Інформаційно-комунікаційні технології в освіті.
  • Інтерактивна електронна дошка та її використання.

Корисна статистика

  • Людина запам’ятовує лише:
  • 10 % з прочитаного;
  • 20 % з почутого;
  • 30% з побаченого.
  • Якщо людина чує та бачить, рівень запам’ятовування підвищується до 50 %.
  • Якщо чує, бачить, а потім обговорює, то і до 70%.
  • Використання аудіовізуальних засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для навчання час і на 20% збільшує обсяг засвоєної інформації.

Про значення МЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:

  • Про значення МЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:
  • – при словесному описі – 2,8 сек.;
  • – на чорно-білому фото – 1,2 сек.;
  • – на кольоровому фото – 0,9 сек.;
  • – засобами кіно і телебачення – 0,7 сек.;
  • – при показі в натурі – 0,4 сек.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

  • Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.
  • ІКТ в освіті – технології навчання, виховання, наукових досліджень і управління, засновані на використанні обчислювальної та інформаційної техніки і спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення.

Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й  передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компютерів. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо –  та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання.  Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

  • Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й  передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компютерів. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо –  та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання.  Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Мультимедіа – це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і програмних засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео.

  • Мультимедіа – це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і програмних засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео.
  • Мультимедіа – синтез трьох стихій:
  • інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація);
  • аналогової інформації візуального зображення (відео, фотокартки, картини тощо);
  • аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки).

Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті

  • використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;
  • розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;
  • моделювання процесів і явищ;
  • забезпечення дистанційної форми навчання;
  • проведення інтерактивних освітніх телеконференцій;
  • побудова систем контролю й перевірки знань і умінь учнів (використання контролюючих програм-тестів);
  • створення і підтримка сайтів навчальних закладів;
  • створення презентаційного матеріалу;
  • здійснення проективної і дослідницької діяльності учнів тощо.

Мультимедійні засоби навчання можуть використовуватись у двох аспектах, а саме:

  • Мультимедійні засоби навчання можуть використовуватись у двох аспектах, а саме:
  • як наочна ілюстрація до розповіді вчителя;
  • як основне джерело нової інформації. У першому випадку такий метод використання називається наочно-ілюстративним, у другому – активно-евристичним.
  • В залежності від необхідності мультимедійні засоби навчання можна використовувати повністю, частинами, фрагментами, кадрами. Доцільно поєднувати їх в контексті з іншими видами унаочнення та засобами навчання.

Педагогічними дослідженнями і педагогічною практикою встановлено, що найдоцільніше використовувати мультимедійні засоби навчання при виконанні таких педагогічних завдань:

  • Педагогічними дослідженнями і педагогічною практикою встановлено, що найдоцільніше використовувати мультимедійні засоби навчання при виконанні таких педагогічних завдань:
  • 1. Формування світогляду учнів, їх ідейних і моральних переконань.
  • 2. Формування загальнонавчальних вмінь і навичок учнів, які допомагають їм учитися, зокрема: виділяти головне, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, класифікувати, конкретизувати, абстрагувати, систематизувати.

3. Формування спеціальних вмінь і навичок учнів в залежності від навчальних дисциплін, які вони вивчають в школі, а саме: писати, читати, розмовляти, рахувати, обчислювати, вимірювати, співати, грати на музичних інструментах, працювати з історичними картами, нотами.

  • 3. Формування спеціальних вмінь і навичок учнів в залежності від навчальних дисциплін, які вони вивчають в школі, а саме: писати, читати, розмовляти, рахувати, обчислювати, вимірювати, співати, грати на музичних інструментах, працювати з історичними картами, нотами.

4. Ознайомлення учнів з історією суспільства, науки, техніки, культури, мистецтва, літератури, мови та сучасними їхніми досягненнями.

  • 4. Ознайомлення учнів з історією суспільства, науки, техніки, культури, мистецтва, літератури, мови та сучасними їхніми досягненнями.
  • 5. Взаємозв’язок теорії і практики. Застосування теоретичних знань для вирішення практичних завдань учнями при вивченні різних навчальних дисциплін.

6. Проведення профорієнтаційної роботи з учнями в навчальний і позанавчальний час.

  • 6. Проведення профорієнтаційної роботи з учнями в навчальний і позанавчальний час.
  • 7. Засвоєння учнями складних тем при вивченні шкільних навчальних дисциплін.

Інтерактивні дошки

  • Схема під’єднання комп’ютера до мультимедійного проектора та інтерактивної дошки

Можливості програмно-технічних комплексів з інтерактивними дошками

  • Можливості програмно-технічних комплексів з інтерактивними дошками
  • Основна можливість:
  • Забезпечує управління комп’ютером безпосередньо із поверхні дошки – дотик маркером, рукою або іншим твердим предметом до її поверхні сприймається як дія лівої кнопки миші.

Звичайні можливості:

  • Звичайні можливості:
  • 1. Коментування будь-якої інформації за допомогою цифрових фломастерів – поверх тексту, графічного зображення, фото- й відеокадрів.
  • 2. Написання тексту на поверхні дошки за допомогою цифрових фломастерів або набору тексту з екранної клавіатури, стирання або прибирання написаного, збереження в пам’яті комп’ютера всієї інформації, що знаходиться на поверхні дошки.
  • 3. Редагування інформації в реальному часі, збереження змін, друк на принтері, розсилка електронною поштою.

Додаткові можливості:

  • Додаткові можливості:
  • 1. Дистанційне управління перемиканням комп’ютерних файлів з дистанційного пульта управління.
  • 2. Система безпровідного управління комп’ютером з поверхні інтерактивної дошки.
  • 3. Розпізнавання рукописних літер (латиниця) і цифр та їх перетворення на друковані, освітлення та затемнення дошки, зашторювання дошки, регулювання та вибір кольору і товщини дошки, можливість швидкого малювання прямих ліній і геометричних фігур тощо.

Програмне забезпечення

  • Програмне забезпечення інтерактивних дошок має бути доступне не тільки вчителю, а й учням, яким потрібно дома повторювати матеріал і готуватися за електронним конспектом.

Типи технологій, що використовують для виготовлення інтерактивних дощок

  • Сенсорна аналого-резистивна технологія
  • Електромагнітна технологія
  • Лазерна технологія
  • Ультразвукова / інфрачервона технологія

Сенсорна аналого-резистивна технологія

  • Аналогово-резистивна дошка – багатошаровий «пиріг», покритий зносостійким поліефірним пластиком з матовою поверхнею й широким кутом розсіювання світла. Поверхня досить м’яка, щоб небагато прогинатися при натисканні. Всередині «пирога» розміщені дві пластини з гнучкого резистивного матеріалу, що розділені повітряним проміжком. Цей прошарок утворюється завдяки тому, що поверхня однієї резистивної пластини покрита великою кількістю мініатюрних ізолюючих виступів. У випадку дошок зворотної проекції резистивні шари виготовляються з прозорого матеріалу – оксиду індію й олова.

Електромагнітна технологія

  • Інтерактивні дошки, що використовують електромагнітну технологію, мають тверду поверхню. Всередині шаруватої структури знаходяться регулярні решітки з часто розміщених вертикальних і горизонтальних координатних провідників. Електронне перо (маркер) (рис. 9) з котушкою індуктивності на кінчику, яке може бути активним або пасивним, наводить електромагнітні сигнали на координатних провідниках, номери яких визначають місце кінчика пера.
  • Активне перо живиться від батарей або одержує енергію дротом, яким прив’язане до дошки, пасивне працює від наведеної в котушці напруги. Перо в деяких моделях може розрізняти градацію сили натиску, що зручно для застосування в програмах рисування. Кінчик пера може розміщуватися на деякій відстані від поверхні (не більше 10 мм), завдяки чому на дошки можна навішувати плакати і працювати поверх них. Крім маркерів виробник може пропонувати електронний ластик.

Електронне перо (маркер)

Електромагнітні дошки відгукуються на дії користувача дещо швидше, ніж аналого-резистивні. Швидкість видачі інформації у них 100-120 пар координат в секунду, а тому час реакції системи обмежується тільки продуктивністю комп’ютера. Технологія розроблялась для дигітайзерів, а тому внутрішня роздільна здатність системи (1000-2000 ліній на дюйм і більше) надлишкова для виконуваних дошкою завдань. В рекламних цілях виробники вказують у проспектах лише внутрішню роздільну здатність, хоча в комп’ютер дошка передає «загрублену» інформацію з роздільною здатністю не більше 200 ліній на дюйм. Електромагнітні дошки не чутливі до натискання рукою й іншими предметами, а маркери для них мають клавіші миші.

  • Електромагнітні дошки відгукуються на дії користувача дещо швидше, ніж аналого-резистивні. Швидкість видачі інформації у них 100-120 пар координат в секунду, а тому час реакції системи обмежується тільки продуктивністю комп’ютера. Технологія розроблялась для дигітайзерів, а тому внутрішня роздільна здатність системи (1000-2000 ліній на дюйм і більше) надлишкова для виконуваних дошкою завдань. В рекламних цілях виробники вказують у проспектах лише внутрішню роздільну здатність, хоча в комп’ютер дошка передає «загрублену» інформацію з роздільною здатністю не більше 200 ліній на дюйм. Електромагнітні дошки не чутливі до натискання рукою й іншими предметами, а маркери для них мають клавіші миші.
  • Електромагнітні інтерактивні дошки випускають компанії GTCO CalComp, Promethean, ReturnStar, Sahara Interactive.

Лазерна технологія

  • Лазерна технологія інтерактивних дошок вимагала для своєї розробки ювелірного мистецтва. В систему входять два інфрачервоних лазерних кутоміри, які розміщені зверху в кутах дошки. Кутомір працює досить просто. Дзеркало, що обертається з постійною кутовою швидкістю спрямовує ІЧ-промінь так, щоб він, подібно до антени радара, з однієї точки сканував всю поверхню дошки. Промені ІЧ-лазерів відбиваються від «комірця» маркера і реєструються фотодатчиками. Система запам’ятовує кут повороту дзеркала в момент фіксації відбитого „зайчика”. Потім на основі віддалі між кутомірами та значені кутів вмонтований мікропроцесор обраховує координати кінчика пера.

Працювати пальцем чи звичайним маркером с лазерною інтерактивною дошкою не можна – потрібен спеціальний маркер, який для зменшення помилок позиціонування бажано тримати перпендикулярно до поверхні дошки. Інформація про натискання на кнопки надсилається в систему ультразвуковим сигналом (для цього електронний маркер комплектується батарейкою) або сигналом будь-якого другого виду. Маркери різного кольору та електронний ластик система розпізнає за оптичними властивостями відбиваючого «комірця».

  • Працювати пальцем чи звичайним маркером с лазерною інтерактивною дошкою не можна – потрібен спеціальний маркер, який для зменшення помилок позиціонування бажано тримати перпендикулярно до поверхні дошки. Інформація про натискання на кнопки надсилається в систему ультразвуковим сигналом (для цього електронний маркер комплектується батарейкою) або сигналом будь-якого другого виду. Маркери різного кольору та електронний ластик система розпізнає за оптичними властивостями відбиваючого «комірця».
  • Головна перевага технології в тому, що саму дошку можна виготовити з будь-якого матеріалу, навіть товстого сталевого листа. Принциповий недолік лазерної технології – доповідач може випадково перекрити промінь лазера, в результаті чого процес вимірювання координат порушується. На лазерну дошку можна вішати плакати і працювати поверх них.
  • Виробництво лазерних інтерактивних дошок найбільш дороге. Їх випускає компанія – PolyVision.

Ультразвукова / інфрачервона технологія

  • Система, запатентована під назвою eBeam, використовує різницю в швидкості поширення світлових і звукових хвиль. Електронний маркер випромінює одночасно і ІЧ-світло, і ультразвук. Розміщені в кутах дошки ІЧ-датчик і ультразвукові мікрофони приймають сигнали, і вмонтована електронна система за різницею часу їх приходу обраховує координати маркера. Швидкість видачі інформації – близько 80 пар координат в секунду.
  • Електронний маркер працює від батарейки, як і електронний ластик. Головний недолік ультразвукової/інфрачервоної технології той же, що у електромагнітної та лазерної – необхідно використовувати спеціальний електронний маркер. На випадок, коли потрібно «оцифрувати» традиційну презентацію чи лекцію, що проводиться з використанням маркерної дошки, пропонуються спеціальні насадки для звичайних маркерів.
  • Інтерактивні дошки з використанням ультразвукової/інфрачервоної технології випускають компанії Hitachi, Panasonic и ReturnStar.
  • Так, як набір ультразвукових мікрофонів і ІЧ-датчиків з блоком перетворювача не залежить від виду матеріалу і розмірів дошки, його можна виконати як окремий виріб, що може кріпитися до будь-якої маркерної дошки і налаштовується під будь-які розміри робочого поля . Такі рішення пропонують компанії Emkotech, Luidia, mimio и Quartet.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка