Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни „управління інноваціями" для студентів спеціальності 03060101 "Менеджмент організацій І адміністрування" заочної форми навчання



Сторінка1/6
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1,02 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра підготовки менеджерів
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання контрольної роботи

з дисципліни „УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ”

для студентів спеціальності 7.03060101 - “Менеджмент організацій і адміністрування” заочної форми навчання


Вінниця – 2015
1. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Окрім вивчення теоретичного матеріалу курс "Управління інноваціями" передбачає написання контрольної роботи, що складається з теоретичних та практичних завдань. Розкриття теоретичних питань повинно бути лаконічним, грамотно викладеним та підкріпленим прикладами з практики.

Контрольна робота має бути оформлена в окремому зошиті або на скріплених аркушах формату А-4 з дотриманням правил, наведених в ДСТУ 3008-95. Робота обов’язково має бути підписана. Виконана контрольна робота має бути здана на кафедру не пізніше ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії. Готова контрольна робота реєструється у журналі обліку контрольних робіт.



Електронний варіант виконаної контрольної роботи можна відправляти на перевірку викладачу на адресу: tm.bilokon@gmail.com. В разі зарахування роздрукований варіант контрольної роботи необхідно зареєструвати та здати на кафедру не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Належним чином оформлена та вчасно здана контрольна робота з ґрунтовно викладеними питаннями оцінюється викладачем „зараховано”. У інших випадках – при несвоєчасній здачі, наявності помилок, недостатньому обсязі викладення питання – робота оцінюється „не зараховано” і повертається студенту на доопрацювання для виправлення виявлених недоліків. У разі наявності зауважень студент повинен доопрацювати контрольну роботу і здати її на кафедру у триденний термін.

На заліку викладач може перевірити знання студента не лише по білету, але й по тих питаннях, які були невірно або неточно висвітлені у контрольній роботі.
2. ЗАВДАННЯ НА КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ
Завдання 1. Дати відповідь на теоретичне питання (за варіантами) із нижче наведеного переліку "Питання до заліку" (обсяг теоретичної частини - до 10 сторінок).

Реферативна відповідь на питання обов'язково повинна закінчуватись розробкою двох тестів з варіантами відповідей та відміткою правильною відповіді, а також переліком використаних літературних джерел та/або Інтернет-джерел.



Завдання 2. Навести приклад інноваційної діяльності підприємств/структур за варіантом.

Варіант визначається згідно номеру студента в списку групи (за списками, які складені в Центрі післядипломної освіти - каб. 2421).


Таблиця 1 - Варіанти для виконання завдань контрольної роботи

Порядковий номер студента в списку групи

Номери теоретичних питань

Завдання 2

1

1

Приклади успішних і невдалих інновацій у сільському господарстві.

2

2

Приклади успішних і невдалих інновацій у туристичній галузі.

3

3

Приклади успішних і невдалих інновацій у фінансовій сфері.

4

4

Приклади успішних і невдалих інновацій у медицині

5

5

Приклади успішних і невдалих інновацій в енергетиці

6

6

Приклади успішних і невдалих інновацій у машинобудівній галузі

7

7

Приклади успішних і невдалих інновацій у житлово-комунальному господарстві

8

8

Приклади успішних і невдалих інновацій у будівельній галузі

9

9

Приклад українського технопарку та особливості його діяльності

10

10

Приклад зарубіжного технопарку та особливості його діяльності

11

11

Приклади технополісів та особливості їх діяльності

12

12

Приклади успішних і невдалих венчурних підприємств

13

13

Приклади венчурних фондів та особливості їх діяльності

14

14

Приклади українських вільних економічних зон

15

15

Приклади зарубіжних вільних економічних зон


Завдання 3. Згенерувати та обґрунтувати інноваційну ідею для будь-якої галузі (на вибір студента) обсягом 2-3 сторінки.

При генеруванні ідеї краще орієнтуватись на підприємство конкретної галузі (реальне або гіпотетичне). Доцільніше генерувати ідею для підприємства, яке близьке студентові за місцем теперішньої чи майбутньої роботи або буде базовим для майбутньої дипломної роботи.

Інноваційна ідея може передбачати розробку концепції нового товару або послуги, технології, ринку збуту тощо на підставі аналізу галузевої періодики, доступних наукових звітів, статистичних даних, досвіду діяльності підприємств. Розробка буде вважатися тим кращою, чим більше категорій інноваційного менеджменту та маркетингу буде відображено, зокрема:

- джерела інформації для генерування ідеї (в тексті дати посилання);

- суть ідеї (концепції) із визначенням виду інновації (за класифікацією);

- актуальність потреби на ринку, наявність платоспроможного попиту, можливий потенційний сегмент;

- особливості маркетингової роботи при виведенні новинки на ринок, обґрунтування цінової політики і конкурентних переваг;

- прогноз можливих бар'єрів впровадженню інновацій, особливості організації інноваційного процесу;

- визначення можливих ефектів від впровадження інновацій.

Завдання 4. Виконати практичне завдання за варіантом.

Теоретичні відомості, методичні рекомендації та вихідні дані для розв’язання практичних завдань наведені після списку рекомендованої літератури.


3. ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ


  1. Опишіть сутність і завдання інноваційної діяльності на підприємстві.

  2. Функції інновацій.

  3. Охарактеризуйте поняття "науково-технічний прогрес", “нововведення”, “інновація” та їх взаємозв'язок.

  4. Інноваційний процес та інноваційна діяльність.

  5. Особливості прийняття рішень в управлінні інноваціями.

  6. Інновації в теоріях економічного розвитку.

  7. Становлення теорії інноватики та її сучасні концепції.

  8. Які чинники стимулюють підприємство до залучення інновацій?

  9. Хто є суб’єктами інноваційної діяльності?

  10. Етапи інноваційного процесу на макрорівні.

  11. Етапи інноваційного процесу на мікрорівні.

  12. Інноваційний лаг: сутність, причини виникнення.

  13. Наведіть класифікацію інновацій за різними ознаками.

  14. Що таке життєвий цикл інновацій. Охарактеризуйте його стадії.

  15. Оцінка факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на інноваційну діяльність організації.

  16. Сфера інноваційної діяльності.

  17. Ринковий механізм (ринок новацій, ринок інвестицій, ринок чистої конкуренції нововведень) та інфраструктура інноваційної діяльності.

  18. Способи державного впливу на ефективність інноваційних процесів.

  19. Методи державної підтримки інноваційної діяльності.

  20. Національна інноваційна система.

  21. Охарактеризуйте чотири типи інноваційних фірм.

  22. Організація впровадження й трансферту наукових інновацій.

  23. Венчурний бізнес. Інноваційні венчурні фонди.

  24. Особливості функціонування бізнес-інкубаторів.

  25. Сутність технопарків і шляхи їх виникнення.

  26. Сутність технопарків і умови їх виникнення.

  27. Опишіть види інноваційних стратегій та наведіть приклади їх використання підприємствами.

  28. Планування інноваційної діяльності.

  29. Форми та методи стимулювання інноваційної діяльності.

  30. Організаційно-економічні форми стимулювання інноваційної активності працівників.

  31. Інноваційний проект: поняття та основні види.

  32. Життєвий цикл інноваційного проекту.

  33. Фінансування інноваційного проекту.

  34. Ресурсне забезпечення інноваційного проекту.

  35. Інформаційне забезпечення інноваційного проекту.

  36. Інвестиційне забезпечення інноваційного проекту.

  37. Управління проектними ризиками.

  38. Методи оцінки ризиків.

  39. Ефективність інноваційної діяльності. Види ефекту від реалізації інновацій.

  40. За якими показниками здійснюють економічну оцінку інновацій?

  41. Охарактеризуйте метод оцінювання економічної ефективності інноваційного проекту за показником чистої теперішньої вартості.

  42. Як розраховують термін окупності інвестицій, спрямованих на реалізацію інноваційного проекту?

  43. З якою метою і яким чином визначається точка беззбитковості інноваційного проекту?

  44. За якими показниками оцінюють соціальну ефективність інноваційної діяльності?

  45. За якими показниками оцінюють екологічну ефективність інноваційної діяльності?

  46. Аналіз інноваційних проектів в умовах невизначеності.

  47. Розкрийте сутність понять “інтелектуальна власність”, “авторське право”, “промислова власність”.

  48. Розкрийте сутність понять “ліцензія”, “ліцензійний договір”.

  49. Наведіть класифікацію ліцензій.

  50. Розкрийте сутність франчайзингу. Які вигоди мають суб’єкти франчайзингової угоди?


4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Нормативна

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV.

2. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977-ХІІ.

3. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 р. № 51/95-ВР.

4. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003 № 433- IV.

5. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р. № 991-ХIV.

6. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спільних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 р. № 2674-XIІ.

7. Закон України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 р. № 2623-ІIІ.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів» від 22.05.1996 р. № 549.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про нормативно-правові акти щодо забезпечення реалізації Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» від 17.12.1999 р. № 2311.


Навчально-методична

  1. Василенко В. О. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / В. О. Василенко, В. Г. Шматько. – К. : ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440 с.

  2. Гринёв В. Ф. Инновационный менеджмент : учеб. пособие / В. Ф. Гринёв. – К. : МАУП, 2001. – 152 с.

  3. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво: сутність, механізми і форми розвитку : монографія. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. – 397 с.

  4. Козловський В.О. Інноваційний менеджмент : навч. посібник / В. О. Козловський. – Вінниця : ВНТУ, 2007. – 210 с.

  5. Козловський В.О. Інноваційний менеджмент. Практикум / В. О. Козловський, О. Й. Лесько. – Вінниця : ВНТУ, 2006. – 150 с.

  6. Микитюк П. П. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / П. П. Микитюк. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 400 c. - ISBN 966-364-361-1.

  7. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. для студ. вузів / В.В. Стадник., Йохна М.А. - К. : Академвидав, 2006. - 464 c. - ISBN 966-8226-29-1.

  8. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / Н. В. Краснокутська. — К. : КНЕУ, 2003. — 504 с. - ISBN 966–574–524–7.

  9. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика : підручник / В. Я. Кардаш, І. А. Павленко, О. К. Шафалюк. — К. : КНЕУ, 2002. — 266 с. - ISBN 966–574–402–Х




ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Тема: «Економічне обгрунтування економічної



доцільності купівлі-продажу ліцензій,

що знаходяться в обігу на ринку технологій»

Мета: надати студентам теоретичні знання та закріпити практичні навички з визначення економічної доцільності придбання та продажу ліце­нзій, що знаходяться в обігу на ринку технологій.



Теоретична частина

Результатом інноваційної діяльності може бути створення таких ін­новацій:



  • продуктових - виробництво нових продуктів, товарів, послуг, що будуть приваблювати споживачів;

  • процесних - розробка нових технологій виробництва тих чи інших видів продукції;

  • операційних - розробка нових правил, інструкцій, стандартів, поло­жень тощо;

  • ринкових - нових сфер застосування продукту, нових дій щодо за­хоплення ринків тощо.

Таким чином, дуже часто результатом інноваційної діяльності є нові технології, що можуть застосовуватися не тільки її розробниками, але й іншими суб'єктами господарювання. У такий спосіб технології стають предметом купівлі-продажу.

У міжнародних документах ООН поняття «технологія» трактується як сукупність конструкторських рішень, способів, процесів виробництва товарів і послуг, а також як певний матеріалізований об'єкт (наприклад, обладнання, машини тощо).

Сучасне бачення технологій ще ширше. Вважається, що в даний час до поняття «технологія» відносять:

- сукупність прийомів та способів виготовлення тих чи інших видів


товарів, послуг;

  • високотехнологічне обладнання, технологічні лінії, агрегати, ін­струменти тощо;

  • науково-технологічних спеціалістів, що обслуговують технологічні лінії, агрегати, машини;

  • патенти та ліцензії, що дають право власності або право використо­вувати певні технічні досягнення.

Ринок технологій - це сукупність економічних відносин, які виника­ють між суб'єктами ринку щодо комерційного використання прав власності на його об'єкти. Суб'єктами ринку виступають юридичні чи фізичні осо­би (розробники, окремі винахідники, організації, підприємства тощо), що проводять операції з об'єктами ринку технологій, а об'єктами ринку тех­нологій виступають безпосередньо самі технології (продукція чи процеси, високотехнологічне обладнання, патенти та ліцензії тощо).

Передавання прав на використання результатів науково-технічної діяльності, втілених у технологіях, називається трансфером технологій. Процес трансферу технологій охоплює відбір технологій, їх купівлю (при дбання), адаптацію та освоєння, удосконалення з врахуванням специфіки існуючого виробництва тощо.

Особливого поширення набув міжнародний трансфер технологій, який передбачає економічні та правові відносини між контрагентами різ­них країн щодо купівлі-продажу тих чи інших об'єктів ринку технологій,

їх адаптацію та освоєння тощо.

Економічна ефективність експорту технологій для продавця вияв­ляється в отриманні нового джерела доходів; уникненні проблем, пов'язаних із обмеженням експорту продукції, виготовленої за допомогою нової технології; встановленні контролю над зарубіжною фірмою через маніпулювання умовами ліцензійної угоди; можливому удосконаленні об'єкта продажу за участю покупця тощо.

Економічна доцільність імпорту технологій для покупця визначаєть­ся можливістю доступу до новацій високого технологічного рівня; еконо­мією витрат на проведення НДДКР; зменшенням валютних витрат на ім­порт продукції; гарантованим освоєнням продукції за допомогою продав­ця, який забезпечує технічний супровід технології, що передається.

За формою технології, що можуть виступати на ринку об'єктом ку­півлі-продажу, поділяються на три групи:

- уречевлені форми: підприємства «під ключ», технологічні лінії, аг­


регати, обладнання, інструменти і т.ін.;

- неуречевлені форми: патенти, ліцензії, «ноу-хау», знання, досвід,



технологічна документація і т.ін.;

- послуги: інжинірингові, консультативні, навчання персоналу тощо.


Розглянемо детальніше економічні основи купівлі-продажу ліцензій

та патентів, які знаходяться в обігу на ринку технологій.

Патент - це охоронний документ, що видається державою, і який дає його власнику монопольне право на володіння, використання та розпо­рядження об'єктом права, який захищений цим патентом, на території да­ної держави.

Об'єктами права, які підлягають захисту патентом в Україні, визнаються:

- винаходи - продукти, пристрої, конструкції, речовини, механізми.

способи тощо;

- корисні моделі - тобто, конструктивне використання пристрою, ме­ханізму, машини тощо;



- промислові зразки форми або рисунки, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу, деталі, машини тощо.

Власник патенту на винахід (корисну модель, промисловий зразок) може продати свій патент іншій особі. В цьому випадку всі права з воло­діння, використання та розпорядження даним винаходом (корисною мо­деллю, промисловим зразком) переходять до нового власника, а старий власник патенту всі права на даний об'єкт права повністю втрачає. Зрозу­міло, що в певних випадках це є не досить зручно, особливо тоді, коли ста­рий власник патенту воліє зберегти своє право використовувати даний об'єкт права на своєму підприємстві.



Вирішити це протиріччя можна шляхом укладення так званого ліце­нзійного договору.

Ліцензійний договір (або просто ліцензія) на використання винаходу (корисної моделі, промислового зразка) - це договір між власником патен­ту (ліцензіаром) та іншою особою (ліцензіатом), згідно з яким ліцензіар передає право на використання свого патенту на винахід (корисну модель, промисловий зразок) ліцензіату, залишаючись при цьому власником даного патенту. Зрозуміло, що така передача права може бути зроблена тільки на термін дії самого патенту.

Ліцензії бувають прості, виключні та повні. Проста ліцензія означає, що власник патенту може продавати право використовувати свій патент на винахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій кількості ліцензіатів, зберігаючи за собою право також використовувати даний об'єкт захи­сту.

При виключній ліцензії власник патенту продає право використовува­ти свій винахід, корисну модель або промисловий зразок тільки одному ліцензіату, зберігаючи за собою право також використовувати даний об'єкт захисту. При виключній ліцензії власник патенту вже не може про­давати право використовувати даний об'єкт захисту іншому ліцензіату.

При повній ліцензії власник патенту продає право використовувати та розпоряджатись своїм винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком іншому ліцензіату, залишаючись тільки власником патенту.

Купівля-продаж ліцензій, що знаходяться в обігу на ринку техноло­гій, суттєво відрізняється від купівлі-продажу самих технологій, а саме:



а) ліцензійна угода завжди носить компенсаційний характер, який
полягає в тому, що за придбану в іншій країні ліцензію ліцензіат повинен
виплатити ліцензіару одноразову винагороду, яка носить назву паушальний
платіж, та/або виплачувати щорічні періодичні платежі, які носять назву
роялті. Паушальний платіж є, по суті, фактичною ціною ліцензії. Виплату
у формі такого платежу вважають капіталізацією роялті, тобто його достроковою виплатою. У виплаті паушального платежу найбільше зацікавлений ліцензіар;

б) економічний ефект для покупця від придбання ліцензії визнача­ється не за один рік, а за весь запланований період виробництва продукції

за придбаною ліцензією. Необхідність цього зумовлена тим, що економічні переваги ліцензіата обмежені терміном морального старіння техніки, а та­кож тим, що використання ліцензій пов'язане з платежами, розмір яких, як правило, суттєво змінюється у часі;

в) економічний ефект для покупця від використання ліцензій розра­ховують як різницю абсолютних ефектів (чистого прибутку) від виробниц­тва та реалізації продукції за ліцензією (порівняно з базовим варіантом
технології) і виробництва та реалізації продукції на основі власних розро­бок, також порівняно з базовим варіантом технології;

г) всі розрахунки економічного ефекту та відповідних витрат на ви­готовлення і реалізацію продукції здійснюються на початок розрахунково­го періоду, за який приймається момент купівлі-продажу ліцензії. Тому всі
розрахунки економічного ефекту здійснюються шляхом дисконтування по­
точних витрат та результатів, що були зроблені (отримані) в кожному із

поточних років.

Будь-яка ліцензія на право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок буде продана або куплена тільки в тому випадку, коли економічну вигоду від цього отримають як продавець, так і покупець

ліцензії.

Економічне обгрунтування доцільності для покупця купівлі (придбан­ня) ліцензій, що знаходяться в обігу на ринку технологій і забезпечують скорочення витрат на виготовлення вже наявної на ринку продукції, пе­редбачає проведення таких етапів робіт.

1-й крок: розраховують витрати на виробництво та реалізацію оди­ниці продукції В6 при її виготовленні за існуючим (базовим) варіантом тех­нології в кожному із років, протягом яких планується виготовлення даної продукції:

де ЗВб - загальні витрати на виробництво та реалізацію продукції в да­ному році при її виготовленні за базовою технологією, грн./рік;

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка